Суд: Київський районний суд м. Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 20 квітня 2026 р.
Справа: №552/2087/26
Суддя: Турченко Т. В.
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/2087/26
Провадження № 2-о/552/115/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21.04.2026 року Київський районний суд м.Полтави в складі:
Головуючого судді Турченко Т.В.,
При секретарі - Дмитриченковій Ю.В.,
За участю адвоката Ткаченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання та місця відкриття спадщини,-
В С Т А Н О В И В:
17.03.2026 року до Київського районного суду м.Полтави звернувся ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту постійного проживання та місця відкриття спадщини. В заяві вказував на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 . Після його смерті приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Семеновою І.М. було відкрито спадкову справу № 65/2020. 17 липня 2020 року приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Семеновою І.М. видано ОСОБА_3 , свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Свідоцтво про право на спадщину на 1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_2 на ім`я його брата, ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Семеновою І.М. не видавалося. ОСОБА_3 не мав наміру оформляти право власності в порядку спадкування на це майно, так як частка в цьому будинку мала належати матері, ОСОБА_4 . Остання прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловіка ОСОБА_2 на підставі ч. З ст. 1268 ЦК України, як особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою про осіб зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до якої станом на 13.01.2020 року до складу зареєстрованих входили ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та відміткою про зареєстроване місце проживання у паспорті ОСОБА_2 та відміткою про зареєстроване місце проживання у паспорті ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати заявника - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на момент смерті ОСОБА_4 проживала за адресою: АДРЕСА_3 . Зазначив, що місце реєстрації померлої було за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 . У зв`язку з тим, що він на момент смерті ОСОБА_4 , проживав та був зареєстрований як внутрішньо переміщена особа разом з померлою за адресою АДРЕСА_3 , вважав себе такою особою, яка прийняла спадщину в порядку ч. З ст. 1268 ЦК України, тобто як спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. А тому просив суд встановити місце відкриття спадщини за місцем постійного проживання ОСОБА_4 на момент її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3 .
Ухвалою суду від 18.03.2026 року відкрито провадження по справі.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином.
25.03.2026 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Троцькою О.А. подано до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 , представник заявника адвокат Ткаченко А.В., заяву підтримали в повному обсязі, просили задовольнити.
За наявності у справі достатніх доказів та враховуючи згоду заявника та його представника, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності заінтересованих осіб.
Суд, заслухавши представника заявника Стороженко Є.А., представника заявника адвоката Ткаченко А.В., допитавши свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 10.01.1978 року.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 № НОМЕР_2 від 26.06.1981 року, його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 09.01.2020 року.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 14.10.2022 року.
Встановлено, що на момент смерті ОСОБА_4 проживала за адресою: АДРЕСА_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 на момент смерті ОСОБА_4 , проживав та був зареєстрований як внутрішньо переміщена особа разом з померлою за адресою АДРЕСА_3 .
Встановлено, що 14 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Троцької Олени Анатоліївни із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 (одну третю) частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що лишилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 матері - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання якої на час смерті зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , яка фактично на час смерті проживала за адресою: АДРЕСА_3 .
Приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Троцькою Оленою Анатоліївною надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 7/02-31 від 14.01.2026 року, у зв`язку з тим, що з поданих документів не вбачається, що місце проживання ОСОБА_1 було зареєстровано разом з померлою за однією адресою, а отже встановити, що він прийняв спадщину відповідно до ст. 1268 ЦК України шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини неможливо.
Відповідно до частини першої статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (частина перша статті 1217 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої, третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини 3статті 1268 ЦК Українис падкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановлено гостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною 1статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини 3статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Частинами другою та шостою статті 29 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Згідно із пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
Зміст наведених норм закону свідчить про те, що під постійним місцем проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця на момент смерті спадкодавця зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.
Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.
Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 10 січня 2019 року в справі № 484/747/17, від 07 червня 2022 року у справі № 175/4514/20.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Згідно з ч. 1ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).
Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Факт проживання ОСОБА_1 зі ОСОБА_4 на момент її смерті за адресою АДРЕСА_3 підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради № 1601-5001880193 від 15.07.2022 року, відповідно до якої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , м. Красний Лиман, Донецької області, мас зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , а фактичне місце проживання/перебування; АДРЕСА_5 .
Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради № 1601-5001879815 від 15.07.2022, відповідно до якої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , м. Красний Лиман, Донецької області, мас зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_5 .
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомили, що ОСОБА_1 дійсно проживав із своєю матар`ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 .
Факт постійного проживання ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 з ОСОБА_1 , на час відкриття спадщини, за однією адресою: АДРЕСА_3 , підтверджується зібраними в справі доказами та показами свідків.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити та встановити місце відкриття спадщини за місцем постійного проживання ОСОБА_4 на момент її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3 .
Керуючись ст.ст.263-265ЦПКУкраїни,суд,-
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання та місця відкриття спадщини задовольнити.
Встановити місце відкриття спадщини за місцем постійного проживання ОСОБА_4 на момент її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3 .
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасники справи:
Заявник- ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Заінтересована особа- ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Заінтересована особа - приватний нотаріусос Полтавського міського нотаріального округу Троцька Олена Анатоліївна, м. Полтава, вул.. Європейська, 90.
Повний текст рішення виготовлено 22.04.2026 року
Головуючий суддя Турченко Т.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua