Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №525/163/26 — Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/163/26

Провадження №3/525/97/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.2026 селище Велика Багачка Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.

секретаря судових засідань Корж Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в:

07.02.2026 о 02 год. 20 хв. на автодорозі Київ – Харків 263 км гр. ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ЗАЗ DAEWOO» днз НОМЕР_2 не маючи права керування таким транспортним засобом, будучи протягом року підданим адміністративному стягненню за аналогічне порушення, чим порушив п. 2.1 а ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

15.02.2026 о 02 год. 50 хв. по вулиці Шевченка, 35 в с. Радивонівка Миргородського району Полтавської області гр. ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ЗАЗ DAEWOO» днз НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Оскільки справи перебувають у провадженні одного судді, по жодній із них рішення не прийняте, суд прийшов до переконання про доцільність їх спільного розгляду, для прийняття рішення в порядку ст. 36 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання на виклик суду не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Суд, відповідно до положень ст. 268 КУпАП, прийшов до переконання про можливість проведення розгляду справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Прокурор у судове засідання не з`явився, його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Завданнями КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується:

- даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №585121 від 07.02.2026; серії ЕПР1 №591748 від 15.02.2026, у яких зазначені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень;

- картками обліку адміністративних правопорушень від 07.02.2026 та 15.02.2026;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого огляд ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проводився, останній відмовився від його проходження;

- довідками УПП в Полтавській області від 09.02.2026 та 16.02.2026 про те, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно єдиного державного реєстру транспортних засобів посвідчення водія не отримував; згідно підсистеми «Адміністративна практика» Інформаційного порталу Національної поліції України не притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП протягом року, до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП притягався 11.03.2025, постанова серії ЕНА №4245983, штраф 3400 грн.;

- відеозаписами з боді-камер патрульних поліцейських, де зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень;

- копією постанови серії ЕНА №4245983 від 11.03.2025, згідно якої на ОСОБА_1 було накладено стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 гривень.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху визначено, що водій – це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 статті 130 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Аналіз положень п. 2.5 Правил дорожнього руху України в сукупності та в системному взаємозв`язку з пунктами 2, 3, 6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції свідчить про те, що у даній конкретній ситуації, яка сталася 15.02.2026 о 02 год. 50 хв. по вулиці Шевченка, 35, в с. Радивонівка, Миргородського району Полтавської області з участю гр. ОСОБА_1 , відповідна уповноважена посадова особа Національної поліції мала право за відповідних виявлених ним ознак алкогольного сп`яніння водія запропонувати йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку (що ним і було зроблено згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення, який посвідчено відповідними написами, а також установлено з переглянутого у судовому засіданні відеозапису).

Згідно ч. ч. 9, 10 ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до п. 2.1 а Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 5 статті 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Частиною 2 ст. 126 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Суд при оцінці наявних у справі доказів враховує висновки, які викладені у Рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 та «Бочаров проти України» від 17.06.2011 про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Таким чином, вивчивши та проаналізувавши у сукупності всі докази зібрані по справі, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП. Досліджені докази повністю узгоджуються між собою, їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень є доведеною поза розумним сумнівом.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61 Конституції України).

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами ( ст. 23 КУпАП).

За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Системний аналіз приписів законодавства свідчить, що адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, характеризується значною, порівняно з іншими адміністративними правопорушеннями, які визначені приписами КУпАП, суспільною небезпекою, у зв`язку із чим санкція частини першої цієї статті передбачає застосування до правопорушника більш суворого адміністративного стягнення, ніж в інших випадках, передбачених КУпАП.

Адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, за своїм складом є формальним, а диспозиція вказаної статті не містить вказівок на настання шкідливих наслідків протиправного діяння, фізичної шкоди, яка могла бути завдана об`єкту посягання, тобто відповідальність настає лише за сам факт вчинення діяння. Відсутність шкідливих наслідків для охоронюваних законом прав та інтересів не впливає на наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

У Пояснювальній записці до проєкту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі порушення у сфері безпеки дорожнього руху» зазначено, що необхідність прийняття законопроєкту обумовлена створенням безпечних умов для учасників дорожнього руху, збереження життя і здоров`я громадян, підвищення ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху з чітким визначенням правових санкцій за вчинені правопорушення, забезпечення належного рівня реалізації прийнятих рішень в адміністративних та кримінальних справах у сфері безпеки дорожнього руху, уточнення обов`язків водія і пасажира, а також деяких повноважень поліцейських. Водії нехтують правилами дорожнього руху та нормами чинного законодавства і досить часто керують транспортними засобами в нетверезому стані, перевищують установлену швидкість руху, що підтверджує вражаюча статистика кількості ДТП, а також осіб, травмованих та загиблих унаслідок ДТП. Незважаючи на суспільний резонанс, водії, які керують та вчиняють правопорушення в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, не завжди отримують належне адміністративне покарання, що, у свою чергу, призводить до небезпечного поширення в суспільстві думки, що керування в нетверезому стані не є чимось небезпечним та аморальним, а будь-які неприємності, які можуть виникнути у зв`язку з цим, легко вирішити. Міжнародний досвід забезпечення безпеки на дорогах свідчить, що одним з найпростіших і водночас найдієвіших способів примусити водіїв дотримуватися вимог Правил дорожнього руху є запровадження системи ефективного покарання.

Ураховуючи вищевикладене, суть та характер вчинених ОСОБА_1 грубих адміністративних правопорушень, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують його відповідальність, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати відносно нього адміністративне стягнення у межах санкцій передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Ураховуючи цю норму законодавства та виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у даній справі про адміністративні правопорушення належить стягнути з гр. ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст. 61 Конституції України, ст. ст. 9, 23, 27, 33, 36, 40-1, ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП,

у х в а л и в:

Об`єднати справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності №525/178/26 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та №525/163/26 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, об`єднану справу рахувати за №525/163/26.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти стягнення, з урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання нею законної сили.

Попередити ОСОБА_1 , що керування транспортними засобами протягом строку позбавлення права керування транспортними засобами може бути підставою притягнення до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду, що передбачено ч. 1 ст. 382 КК України.

Суддя Я.В. Прасол