Рішення від 29 січня 2025 р. у справі №366/433/24 — Іванківський районний суд Київської області

Справа №366/433/24

Провадження №2/366/41/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року Іванківський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гончарука О.П.,

за участю секретаря Іванової І.С.,

позивача (за зустрічним позовом відповідач) ОСОБА_1 ,

відповідача (за зустрічним позовом позивач) ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Пацалюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт.Іванків у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2024 року до Іванківського районного суду Київської області подано вказану позовну заяву, у якій позивач просить:

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на її користь на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

22 квітня 2024 року до Іванківського районного суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , у який позивач просить:

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до повноліття дитини.

Ухвалою суду від 26.03.2024 року відкрито провадження за первісним позовом у порядку спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23 квітня 2024 року.

У зв`язку з поданням відповідачем зустрічної позовної заяви, 21 серпня 2024 року ухвалою суду було об`єднано зустрічну позовну заяву з первісним позовом в одне провадження і змінено правила провадження із спрощеного на загальне та призначено підготовче засідання.

В обґрунтування заявлених вимог за первісним позовом, ОСОБА_1 зазначає, що з 20.10.2007 року сторони зареєстрували шлюб. Від шлюбу мають двоє дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач за первісним позовом добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дитини. Вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання доньки. У зв`язку із зазначеним, а також те, що відповідач працездатний, інших стягнень з нього не проводиться, має змогу сплачувати аліменти на утримання дитини, позивач звернулася до суду з позовною заявою про стягнення аліментів.

В обгрунтування заявлених вимог за зустрічним позовом, ОСОБА_2 зазначає, що з 20.10.2007 року сторони зареєстрували шлюб. Від шлюбу мають двоє дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Їх син – ОСОБА_5 проживає з позивачем за зустрічним позовом та перебуває на його утриманні. Відповідач за зустрічним позовом добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дитини. Вважає, що відповідач за зустрічним позовом має можливість сплачувати аліменти на утримання сина. У зв`язку із зазначеним, а також те, що відповідач працездатний, інших стягнень з нього не проводиться, має змогу сплачувати аліменти на утримання дитини, позивач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про стягнення аліментів.

Ухвалою суду від 26.03.2024 року відкрито провадження за первісним позовом у порядку спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23 квітня 2024 року.

У зв`язку з поданням відповідачем зустрічної позовної заяви, 21 серпня 2024 року ухвалою суду було об`єднано зустрічну позовну заяву з первісним позовом в одне провадження і змінено правила провадження із спрощеного на загальне та призначено підготовче засідання.

02.10.2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті на 29.10.2024 року.

29.10.2024 року розгляд справи відкладено на 12.12.2024 року у зв`язку з неявкою свідка ОСОБА_6

12.12.2024 року судове засідання не відбулось у зв`язку з відсутністю енергопостачання до суду, розгляд справи відкладено на 30.01.2025 року.

30.01.2025 року сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ЦПК України у зв`язку з неявкою сторін аудіо та відео фіксація судового засідання не проводилась.

Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та їх доводи, якими вони обґрунтовують позови, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог за первісним та зустрічним позовом з таких підстав.

Як убачається із копії свідоцтва про народження, виданого Виконкомом Прибірської сільської ради Іванківського району Київської області 02 серпня 2012 року, серія НОМЕР_3 , актовий запис № 6, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 . У свідоцтві батьками зазначені: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 .

Як убачається із копії свідоцтва про народження, виданого Виконкомом Прибірської сільської ради Іванківського району Київської області 08 січня 2008 року, серія НОМЕР_4 , актовий запис № 1, ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_4 . У свідоцтві батьками зазначені: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Частиною другою статті 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до статей 180 Сімейного кодексу України (далі СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

З роз`яснень, викладених у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» убачається, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Частиною третьою статті 181, частиною першою статті 183 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів і ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини (Постанова Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №759/10277/18).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Також, у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Відповідно до статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 89-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із частиною другою статті 3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина друга статті 6 цієї Конвенції).

Також, частинами першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із статтею 5 «Рівноправність подружжя» Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВРвід 17 липня 1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Таким чином, визначаючи розмір аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , суд враховує матеріальне становище кожної із сторін спору, а саме те, що неповнолітня дитина проживає разом з матір`ю, перебуває на її утриманні, відповідно до вимог сімейного законодавства діти мають право на отримання матеріальної допомоги з боку своїх батьків.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 , батько дитини, є особою працездатного віку, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_4 , матір`ю, якого є позивач за первісним позовом, а також має непрацездатну матір ОСОБА_7 , тому в сукупності оцінених судом доказів, та у зв`язку з тим, що відповідач фактично визнав позовні вимоги за первісним позовом, відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 .

Отже, аналізуючи вищезазначені обставини та факти, враховуючи принципи об`єктивності та справедливості, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги за первісним позовом щодо стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , 08.01.07.2012 року, суд враховує матеріальне становище кожної із сторін спору, а саме те, що неповнолітня дитина проживає разом з батьком, перебуває на його утриманні, відповідно до вимог сімейного законодавства діти мають право на отримання матеріальної допомоги з боку своїх батьків.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , мати дитини, є особою працездатного віку, на утриманні має неповнолітню доньку ОСОБА_3 , батьком, якої є позивач за зустрічним позовом, а також має непрацездатну матір ОСОБА_7 , тому в сукупності оцінених судом доказів, та у зв`язку з тим, що відповідач не визнав позовні вимоги за застрічним позовом, відповідач за зустрічним позовом спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_4 .

Отже, аналізуючи вищезазначені обставини та факти, враховуючи принципи об`єктивності та справедливості, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги за зустрічним позовом щодо стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно і до досягнення повноліття дитини, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тому аліменти за первісним позовом слід призначити з 09.02.2024 року, тобто з дня пред`явлення позивачем вказаного позову.

Згідно зі статтею 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тому аліменти за зустрічним позовом слід призначити з 22.04.2024 року, тобто з дня пред`явлення позивачем вказаного позову.

Відповідно до статті 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Згідно з ч.3 ст.133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач у справах про стягнення аліментів від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, то відповідно до положень статті 141 ЦПК України, з відповідача за первісним позовом в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач у справах про стягнення аліментів від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, то відповідно до положень статті 141 ЦПК України, з відповідача за зустрічним позовом в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 80, 84, 91, 180184, 191 СК України, статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», пунктах 47, 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», статтями 2, 12, 13, 19, 7683, 133, 137, 141, 247, 259, 263265, 268, 272279, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі в розмірі 6000,0 гривень щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред`явлення позову до суду, а саме з 09.02.2024р. і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з дня пред`явлення позову до суду, а саме з 22.04.2024р. і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий Іванківським РВ ГУ МВС України в Київській області 27.02.2008р., адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 05 лютого 2025 року.

Суддя: О.П. Гончарук