Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №377/1267/25 — Вишгородський районний суд Київської області

22.04.2026 Справа № 377/1267/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Ставиченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Вишгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2025 ОСОБА_1 звернулася до Славутицького міського суду Київської області із вказаною вище позовною заявою (справа №377/1267/25), у якій просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 07.08.2020 у Славутицькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №43 та після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище « ОСОБА_3 ».

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач та відповідач перебувають у шлюбі, зареєстрованому 07.08.2020, Славутицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Київ). Від шлюбу мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що за час перебування у шлюбі між ними в силу психологічної несумісності характерів та відсутності взаєморозуміння з відповідачем, так і не склались нормальні сімейні стосунки, у них різні погляди на сімейне життя, права та обов`язки подружжя, внаслідок чого виникають непорозуміння, внаслідок чого втрачено почуття любові і поваги один до одного та з лютого 2024 року шлюбні відносини фактично припинено, відповідач проживає окремо, спільного господарства не ведуть. Оскільки, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, вона просить розірвати шлюб та не надавати строк для примирення.

Так, згідно відомостей, отриманих судом у порядку частини шостої статті 187 ЦПК України, місце проживання відповідача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , та, відповідності до положень статті 27 ЦПК України, справа підсудна Славутицькому міському суду Київської області.

Водночас, відповідно до розпорядження Голови Славутицького міського суду Київської області від 29.12.2025 про передачу цивільної справи з одного суду до іншого в порядку статті 31 ЦПК України, цивільну справу №377/1267/25 направлено до Вишгородського районного суду Київської області для розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, з підстав, зазначених у вказаному розпорядженні.

Матеріали цивільної справи №377/1267/25 за позовною заявою ОСОБА_1 надійшли до Вишгородського районного суду Київської області 12.01.2026.

Згідно із статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Після виконання судом вимог частини восьмої статті 187 ЦПК України, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження та призначено до розгляду у судове засідання на 17.02.2026 о 09:30, про що повідомлено сторін.

У судові засідання, призначені на 17.02.2026 та 30.03.2026, сторони не з`явились. Як убачається із матеріалів справи, конверти, надіслані на адресу зареєстрованого місця проживання позивача та відповідача, повернулися до суду без вручення адресатам з причин «адресат відсутній». Водночас, згідно довідок про доставку повідомлення у додаток «Viber», документ у вигляді судової повістки про виклик у судові засідання, доставлені на номер мобільного телефону позивача та відповідача, завчасно. Водночас, враховуючи відсутність у матеріалах справи заяви позивача про можливість розгляду справи без її участі, розгляд справи було відкладено на 22.04.2026 о 09:30, про що повідомлено сторін.

21.04.2026 до суду надійшла заява позивача, про розгляд справи у її відсутність, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

У судове засідання 22.04.2026, сторони не з`явились.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності сторін, суд враховує наявність у матеріалах справи заяви позивача про розгляд справи у її відсутність, а також, вжиті судом заходи для забезпечення участі відповідача під час розгляду справи, якому, як убачається із довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber», 30.03.2026 18:02:02 доставлено судову повістку про виклик до суду на 22.04.2026 о 09:30, проте правом подати відзив на позовну заяву не скористався та з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явилися, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Статтею 174 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи – також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин у їх сукупності, судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з 07.08.2020 перебувають у шлюбі, зареєстрованому Славутицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №43, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії

НОМЕР_1 .

Від шлюбу мають спільну дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як зазначає позивач, шлюбні стосунки між ними припинено та подальше збереження шлюбу є неможливим.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У статті 12 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно із статтею 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України), шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-якої обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до

статті 110 цього Кодексу.

Згідно з частиною першої статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із статтею 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, проте, як встановлено судом, позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Позивач скористалася наданим правом та звернулася до суду з позовом у даній справі, наполягає на розірванні шлюбу.

Сторони не виявили бажання примиритись.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу(групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе та суперечитиме її інтересам.

За бажанням позивача, залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Керуючись статтями 21, 24, 56, 105, 110, 112-114 СК України, статтями 4, 12, 13, 77, 81, 206, 258, 259, 263-265, 274, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 07.08.2020 Славутицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №43.

Після розірвання шлюбу залишити позивачу шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.П. Лукач