Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №358/481/26 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/481/26 Провадження № 3/358/264/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С., розглянув матеріали, які направлені з ВП №2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , -

за ч. 2 ст.154 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

З протоколу серії ВАД №712309 від 19.03.2026 вбачається, що 14.03.2026 близько 14 год 30 хв гр. ОСОБА_1 за місцем свого проживання АДРЕСА_1 тримав неналежним чином свого собаку звичайної породи, яка нанесла укус неповнолітній ОСОБА_2 , чим порушив правила тримання собак.

Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч.2 ст. 154 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Норми ч. 2 ст. 154 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), якщо такі дії вчинені особою повторно протягом року.

Отже, кваліфікація діяння за ч.2 ст. 154 КУпАП повинна бути зумовленою наявністю ознаки повторного вчинення правопорушення.

З огляду на зазначене, викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення за об`єктивною стороною не відповідає диспозиції частини ч.2 ст. 154 КУпАП, інкримінованої ОСОБА_1 , а тому свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 154 КУпАП.

Частиною 3 ст. 154 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 невірно кваліфіковано за ч. 2 ст.154 КУпАП, оскільки в даному випадку його дії слід було кваліфікувати за ч.3 ст.154 КУпАП. При цьому суд не вправі перекваліфікувати дії ОСОБА_1 і визнати його винним у вчиненні адміністративного правопорушення за іншою частиною.

Аналізуючи положення Кодексу України про адміністративне правопорушення, слід зазначити, що він є кодексом, який містить норми матеріального права і одночасно з цим є процесуальним кодексом. Разом з цим, КУпАП, як процесуальний кодекс, не передбачає для суду можливість перекваліфікувати дії правопорушника.

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винність у скоєнні якого певною особою має доводитись в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винності особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу та події адміністративного правопорушення.

За змістом вимог ст.256, ч. 1 ст.257 КпАП України питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст.251 КУпАП є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням зазначеного, беручи до уваги, те що дії ОСОБА_1 кваліфіковані невірно, що в свою чергу виключає наявність в його діях зазначеного адміністративного правопорушення, суд вважає необхідним на підставі пункту 1 ч. 1 ст.247 КУпАП закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 ст.154 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях об`єктивно підтвердженого складу такого адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 154, 247 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 154 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного суду подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець