Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №522/2434/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/773/26

Номер справи місцевого суду: 522/2434/26

Головуючий у першій інстанції Дерус А. В.

Доповідач Артеменко І. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду – Артеменко І.А.,

за участю: секретаря судового засідання – Подуст Т.П.,

особи, яка притягується до відповідальності, - ОСОБА_1 ,

особа, яке бере участь у справі, - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 12 березня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст протоколу про адміністративне правопорушення

12.02.2026 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.

Так, відповідно до протоколу серії ЕПР1 №589370 ОСОБА_1 18.01.2026 о 16:10 керував транспортним засобом «SKODA SUPERB», н/з НОМЕР_1 , за адресою: м.Одеса, вул.Фонтанська дорога, № 12, в крайній лівій смузі. Після зіткнення з автомобілем «MAN TGX26.400», н/з НОМЕР_2 , який перестроювався з правої суміжної смуги в крайню ліву, місце пригоди залишив. Подія призвела до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив п.2.10а ПДР.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.122-4 КУпАП.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 12.03.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.

Короткий зміст апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Приморського районного суду м.Одеси від 12.03.2026, закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:

- в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази того, що апелянт усвідомлював факт ДТП. Суд не встановив характер та обсяг пошкоджень транспортних засобів, силу зіткнення, можливість водія об`єктивно відчути факт контакту транспортних засобів;

- судом не досліджено належні докази у справі та фактично покладено в основу рішення лише зміст протоколу поліції;

- судом порушено вимоги щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи; не встановлено обставини ДТП та ступінь участі кожного з водіїв у події на момент ухвалення постанови;

- постанова суду не містить належного мотивування;

- суперечність судових рішень щодо обставин ДТП. Зокрема апелянт зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що відносно іншого учасника ДТП складено протокол за ст.124 КУпАП (справа №522/2091/26) та станом на момент подачі апеляційної скарги вказана справа не розглянута, а в оскаржуваній постанові суд фактично зазначає, що саме апелянт здійснив зіткнення транспортних засобів. Наявність двох судових рішень з різними встановленими обставинами однієї події свідчить про неправильне встановлення фактичних обставин справи;

- судом не забезпечено реалізацію прав учасників процесу, не з`ясовано належним чином обставин по справі, зокрема не допитано учасників даного правопорушення, тому оскаржувана постанова містить передчасний, необґрунтований та невмотивований висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.

У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав, що він не відчув моменту зіткнення з транспортним засобом «MAN TGX26.400», н/з НОМЕР_2 , наявність на своєму транспортному засобі механічних пошкоджень від наслідків ДТП побачив тільки зранку на наступний день, а про факт даного ДТП дізнався вже від працівників поліції. ОСОБА_1 просив суд не застосовувати до нього стягнення у вигляді позбавлення права керування, не заперечував проти штрафу. Інший учасник ДТП ОСОБА_2 , не заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, пояснив суду, що у даній ДТП він визнаний судом винним, за що поніс відповідальність, та вказав, що після зіткнення транспортних засобів, він подав звуковий сигнал та сигнал світом фар, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 спочатку пригальмував, а згодом пришвидшився та уїхав з місця ДТП.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши особу, яка притягається до відповідальності, та іншого учасника ДТП, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Фактичні дані, встановлені апеляційним судом

З матеріалів справи вбачається, що 18.01.2026 о 16:10 за м.Одеса, вул.Фонтанська дорога, № 12,сталась ДТП за участю автомобілів:

-«SKODA SUPERB», н/з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ;

-«MAN TGX26.400», н/з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Водій ОСОБА_1 поїхав з місця ДТП, тому відносно нього 12.02.2026 складено протокол серії ЕПР1 №589370 за ст.122-4 КУпАП.

Як встановлено з ЄДРСР постановою Приморського районного суду м.Одеси від 19.03.2026 у справі № 522/2091/26 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу, що становить 850 грн. Зі змісту вказаної постанови встановлено, що 18.01.2026 о 16:10 ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «MAN TGX 26.400», державний номерний знак НОМЕР_2 , по вулиці Фонтанська дорога, 12, у м.Одесі рухався в другій смузі зліва, під час перестроювання в крайню ліву смугу здійснив зіткнення з автомобілем «Skoda Superb», державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався по ній, чим порушив п.10.3 Правил дорожнього руху. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Свою вину у вчиненні ДТП ОСОБА_2 визнав. Дана постанова до суду апеляційної інстанції не оскаржена та виконана ОСОБА_2 , що підтверджено ним в судовому засіданні апеляційної інстанції під час перегляду цієї справи.

В матеріалах справи, що наразі переглядається, окрім складеного протоколу про адміністративне правопорушення, наявні такі документи:

-рапорт інспектора поліції В.Польянова від 18.01.2026, за яким 18.01.2026 у складі екіпажу «Океан-103» надійшов виклик «ДТП без травмованих» м.Одеса, Фонтанська дорога/Адміральський проспект. Прибувши на виклик, виявили заявника ОСОБА_2 , який повідомив, що його вдарило інше авто та поїхало з місця ДТП в бік 7-ої станції Фонтану, невідомої марки, номерний знак не зміг запам`ятати. На даній ділянці є камера безпечного міста;

- схема місця ДТП від 18.01.2026, в якій зафіксованіділянка дороги, на якій сталась ДТП; сталі орієнтири, до яких на схемі здійснено прив`язку об`єктів; транспортний засіб, який залишився на місці ДТП, координати його розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; місце зіткнення тощо. Такожзаповнена таблиця дорожніх умов та зазначені назви об`єктів, зображених на схемі. На зворотній стороні схеми зафіксовані механічні пошкодження транспортного засобу «MAN TGX26.400», н/з НОМЕР_2 , в результаті ДТП, його приналежність та інформація щодо полісу цивільної відповідальності. Зокрема, у переліку видимих пошкоджень транспортного засобу зазначено - пошкодження переднього бамперу з лівої сторони, пошкодження лівої накладки переднього бамперу, пошкодження лівої подножки водія (а.с.30);

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 18.01.2026, за якими він рухався на авто «MAN TGX26.400», н/з НОМЕР_2 , по м.Одеса, вул.Фонтанська дорога у напрямку «Сільпо» Савельєва,1, на перехресті з круговим рухом був скоєний в нього удар зліва у передню частину. Автомобіль марки «Шкода» сірого кольору вдарив на скорості і зник з місця ДТП, на його сигнали та мігання світлом не зупинився, а навпаки пришвидшився. ДТП було 18.01.2026 приблизно о 16.15;

- реєстраційна картка транспортного засобу «SKODA», н/з НОМЕР_1 , власник ОСОБА_3 ;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 12.02.2026, за якими 18.01.2026 приблизно о 16.10 в м.Одесі він рухався по Фонтанській дорозі зі сторони 4 станції Фонтану, керував транспортним засобом «SKODA SUPERB», н/з НОМЕР_1 , рухався в крайній лівій смузі на перехресті з Адміральським проспектом в напрямку 6 станції Фонтанської дороги. Під час проїзду перехрестя нічого не відчув, нікого не бачив. Після перегляду відеозапису подію усвідомив.

Інших документів матеріали справи не містять.

23.02.2026 справа отримана Приморським районним судом м.Одеси.

12.03.2026 справа розглянута за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, яка була повідомлена у протоколі про адміністративне правопорушення про дату, час та місце розгляду справи, про що розписалась.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно з частинами 1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За положеннями ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги (ч.7 ст.294 КУпАП).

Відповідно до п.1.1 ПДР ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Пункт п.1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

За п.2.3(б) ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з п.2.10.а ПДР, що ставиться в провину особі, яка притягається до відповідальності, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

За положеннями ст.122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Аналізуючи зібрані у справі докази, заслухавши пояснення обох учасників ДТП, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.245 КУпАП об`єктивно з`ясував обставини справи, дослідив всі докази у ній та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.

Слід зазначити, що залишення водієм транспортного засобу місця ДТП, до якої він причетний, є порушенням вимог п.2.10а ПДР та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, незалежно від наявності чи відсутності його вини у вчиненні самої дорожньо-транспортної пригоди.

При встановлених обставинах, водій ОСОБА_1 , будучі причетним до ДТП, не виконав вимоги п.2.10 а ПДР, залишив місце ДТП, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП, на підтвердження чого матеріали справи, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №589370, містять і інші докази (зокрема: рапорт від 18.01.2026, схема місця ДТП, пояснення ОСОБА_2 та пояснення ОСОБА_1 ), які оцінені місцевим судом у відповідності до вимог ст.252 КУпАП. Тому доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Посилання апелянта на його необізнаність про факт ДТП (зокрема, що не відчув момент зіткнення), апеляційний суд оцінює критично та розцінює як спосіб уникнути відповідальність, з огляду на встановлені обставини справи та характер механічних пошкоджень, які об`єктивно свідчать про наявність контакту між транспортними засобами (легковим та вантажним), що не міг залишитися непоміченим для водія легкового автомобіля. Крім того, апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження своїх доводів, які б об`єктивно свідчали про неможливість сприйняття моменту зіткнення.

Разом з тим, санкція статті 122-4 КУпАП передбачає альтернативні види стягнень, а саме:

-накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

-або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років,

-або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Апеляційний суд звертає увагу, що за наявності альтернативного виду стягнення у виді штрафу, суд першої інстанції, належним чином не обгрунтував в оскаржуваній постанові підстав для обрання стягнення суворішого, а саме у виді позбавлення права керування транспортним засобом. Такий висновок суду першої інстанції щодо обраного до правопорушника найбільш суворого виду адміністративного стягнення, за позицією апеляційного суду, є необґрунтованим.

З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що винним у вказані ДТП визнано іншого учасника ДТП – ОСОБА_2 , якому визначено стягнення у вигляді штрафу. У відношенні ОСОБА_1 за фактом даного ДТП протокол про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП не складався, тому відповідно винним він у даній ДТП у встановленому порядку не визнавався.

Під час розгляду справи судом першої інстанції дані обставини не враховані та належним чином не перевірені.

За позицією апеляційного суду, позбавивши ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами за вчинення правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, суд першої інстанції, обрав адміністративне стягнення, яке за своїм видом є явно несправедливим через суворість.

За положеннями ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, та іншими законами України.

Одним із видів покарань у розумінні ЄСПЛ є штрафи. Суворість цього примусового заходу оцінюється через його розмір, проте у визначенні правової природи такого заходу для ЄСПЛ важливішою є мета, з якою призначається штраф, ніж його розмір.

З огляду на вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Апеляційний суд вважає, з урахуванням характеру правопорушення, ступеня вини, особи правопорушника та інших обставин справи, що застосування адміністративного стягнення до ОСОБА_1 у вигляді штрафу в межах санкції ст.122-4 КУпАП є співмірним, необхідним і достатнім заходом впливу для досягнення мети адміністративного стягнення – виправлення особи та запобігання вчиненню нових правопорушень.

За таких обставин, відповідно до вимог ст.294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе змінити вид стягнення в межах, передбачених санкцією ст.122-4 КУпАП, і застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу.

З урахуванням наведеного, постанова Приморського районного суду м.Одеси від 12.03.2026 підлягає зміні в частині накладеного стягнення, за вчинення правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, з позбавлення права керування транспортними засобами на штраф у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 грн, в іншій частині оскаржувана постанова суду підлягає залишенню без змін. Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м.Одеси від 12 березня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП, - змінити в частині накладеного стягнення, за вчинення правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, з позбавлення права керування транспортними засобами на штраф у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3 400,00грн. (три тисячі чотириста гривень).

В іншій частині постанову Приморського районного суду м.Одеси від 12 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду І.А. Артеменко