Додаткове рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №947/40146/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-з/813/55/26

Справа № 947/40146/24

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Назарової М.В. (суддя-доповідач), Коновалової В.А., Кострицького В.В.,

учасники справи: позивач - Акціонерне товариство «Таскомбанк», відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в особі свого представника Білозор Олесі Олександрівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу

у справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Таскомбанк» в особі свого представника Іванової Олени Вікторівни

на рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 березня 2025 року, ухвалене Київським районним судом м. Одеси у складі: судді Цирфи К.А. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19 березня 2025 року у задоволенні позову Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовлено.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Таскомбанк» на користь ОСОБА_2 судові витрат у виді оплати правничої допомоги в розмірі 10000 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, Акціонерне товариство «Таскомбанк» в особі свого представника Іванової Олени Вікторівни звернулося до суду з апеляційною скаргою.

Постановою Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року, повний текст якої складено 12 листопада 2025 року, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Таскомбанк» в особі свого представника Іванової Олени Вікторівни задоволено частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 березня 2025 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Від представника ОСОБА_1 в особі свого представника Білозор О.О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу, в якій просить в порядку розподілу судових витрат стягнути з АТ «ТАСКОМБАНК» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, пов`язані з переглядом судового рішення судом апеляційної інстанції, у розмірі 15000 грн.

АТ «Таскомбанк» в особі свого представника Іванової О.В. надіслало заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення, яке мотивоване тим, що до заяви про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, не подано належних та допустимих документів, які б підтверджували оплату правничої допомоги, в тому числі документів, які б підтверджували перерахунок коштів адвокату. АТ «ТАСКОМБАНК» в свою чергу і так понесло збитки в зв`язку з невиконанням боргових зобов`язань у встановлені договором строки, що стало наслідком звернення до суду з позовною заявою та апеляційною скаргою. Таким чином, у АТ «ТАСКОМБАНК» є підстави вважати, що витрати на правову допомогу, заявлені представником відповідача у даній справі до відшкодування, є необґрунтованими, передчасними, а тому не підлягають відшкодуванню.

Колегія суддів, дослідивши заяву ОСОБА_1 в особі свого представника Білозор Олесі Олександрівни про стягнення судових витрат вважає за необхідне зазначити таке.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

За п. 2 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI«Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі -Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідності до статті 26 Закону№ 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону № 5076-VI, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому слід ураховувати, що із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Правила розподілу судових витрат між сторонами визначені у статті 141 ЦПК України.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

У відповідності до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. (частина третя статті 270 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача на виконання ч. 8 ст. 141, ч. 1 ст. 134 ЦПК України було заявлено про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 25000 грн та надано відповідні докази у першій заяві заяві по суті справи на стадії апеляційного перегляду справи – відзиві на апеляційну скаргу. (а.с. 138-147)

До вказаної заяви стороною відповідача на підтвердження понесених витрат надано:

- ордер серії ВН № 1501904 від 15.04.2025 на надання правничої допомоги ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги № 28/01-25 від 28.01.2025 в Одеському апеляційному суді адвокатом Білозор О.О.(а.с. 145);

- Додаткову угоду № 1 до Договору № 28/01-25 від 28.01.2025 про надання правової допомоги від 15.04.2025, згідно з п. 5 якої вартість послуг Адвокатського об`єднання при підготовці до розгляду та розгляді судової справи, вказаної у п. 1 цієї додаткової угоди, судом апеляційної інстанції становить 15000 грн, які підлягають оплаті у безготівковій або готівковій формі протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту про надання правої допомоги або настання обставин, значених у п. 8 цієї додаткової угоди (а.с. 146).

Постановою Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Таскомбанк» в особі свого представника Іванової Олени Вікторівни задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 березня 2025 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Питання про стягнення витрат на правову допомогу апеляційним судом не вирішено.

Тобто, апеляційним судом фактично ухвалене судове рішення на користь відповідача. При цьому не було вирішено питання щодо судових витрат, і у відповідності до вимог п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 270 ЦПК України таке має бути вирішено, оскільки із відповідною заявою заявник звернувся протягом строку на виконання судового рішення — 17.11.2025.

Згідно з п. 4, 5 Витягу з договору № 28/01-25 від 28.01.2025 про надання правової допомоги, що міститься в матеріалах справи, за послуги, що надаються Адвокатським об`єднанням у відповідності до п. 1 цього витягу, клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар у фіксованому розмір, передбаченому п. 5 цього витягу, а також актом виконаних робіт, що є невід`ємним додатком, у разі зміни договору.

Вартість послуг Адвокатського об`єднання при підготовці до розгляду та розгляді судової справи, вказаної у п. 1 цього витягу, судом першої інстанції становить 25000 гривень, які підлягають оплаті у безготівковій або готівковій формі протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту про надання правової допомоги або настання обставин, зазначених у п. 8 цього витягу (а.с. 58).

До заяви про розподіл судових витрат представником відповідача надано Акт виконаних робіт № 2 за договором про надання правової допомоги № 28/01-25 від 28.01.2025 та додатковою угодою № 1 від 15.04.2025 від 17.11.2025 (а.с. 171).

Відповідно до вказаного Акту адвокатом виконано перелік послуг, пов`язаних з підготовкою справи до розгляду апеляційним судом:

- аналіз апеляційної скарги АТ «Таскомбанк» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.03.2025 – 1 година;

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу в інтересах клієнта – 3 години.

Послуги, пов`язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції:

- участь у судовому засіданні Одеського апеляційного суду, призначеного на 21.10.2025.

Гонорар за надану правничу допомогу при підготовці до розгляду та розгляді справи № 947/40146/24 судом апеляційної інстанції є фіксованим та становить 15000 грн. Клієнт не має претензій до Адвокатського об`єднання з приводу якості, своєчасності та повноти наданих адвокатських послуг.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Позивачем, натомість, надано заперечення на вказану заяву та заявлено про застосування до виниклих правовідносин вимог ч. 4, 5, 6 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на правничу допомогу зі складністю справи, витраченим адвокатом часом, обсягом наданих робіт на ціною позову, тощо.

Враховуючи те, що відповідачем разом із першою заявою по суті справи - відзивом на апеляційну скаргу - було заявлено про попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які відповідач поніс у зв`язку із розглядом справи, витрати на професійну правничу допомогу адвоката, які підтверджено належними доказами, то з урахуванням складності справи, розумності та заперечення на клопотання про стягнення витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає обґрунтованим стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну допомогу у розмірі 10000 гривень.

Керуючись ст. 133, 137, 270, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Стягнути з Акціонерного товариства «Таскомбанк» (код ЄДРПОУ: 09806443) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Дата складення повного тексту додаткової постанови - 21 квітня 2026 року

Судді: М.В. Назарова

В.В. Кострицький

В.А. Коновалова