Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №484/6185/25 — Миколаївський апеляційний суд

22.04.26

22-ц/812/695/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року м. Миколаїв

справа №484/6185/25

провадження №22-ц/812/695/26

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,

із секретарем судового засідання – Шурмою Є. М.,

без участі учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 січня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Медведєвої Н. А. у приміщенні суду у м. Первомайську Миколаївської області, за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

В листопаді 2025 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі – АТ «А-Банк» або Банк) звернулося до суду з зазначеним вище позовом, який обґрунтовувало наступним.

13 лютого 2024 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку.

Того ж дня відповідачем підписано заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, на підставі якої йому відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку як засіб доступу до рахунку. За користування кредитними коштами встановлено процентну ставку у розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку разом з Умовами та Правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

Позивач взяті на себе зобов`язання виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору.

ОСОБА_1 не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, внаслідок чого станом на 04 листопада 2025 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 211 165,60 грн, з яких: заборгованість за кредитом в сумі 128 299,74 грн, заборгованість за відсотками в сумі 81 615,86 грн, пеня в сумі 1250 грн.

Посилаючись на викладене, АТ «А-Банк» просило стягнути з від 13 лютого 2024 року у розмірі 211 165,60 грн та судовий збір у розмірі 2533,98 грн.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 січня 2026 року позов АТ «А-Банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 13 лютого 2024 року в сумі 73 977,39 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за тілом кредиту у сумі 1540,07 грн та заборгованості за процентами у сумі 72 437, 32 грн, а також судовий збір у розмірі 887,73 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення комісії, тіла кредиту та процентів в іншій частині відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Банком не надано доказів направлення відповідачу досудової вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором та отримання ним такої вимоги, а тому стягненню з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» належить лише прострочена заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1540,07 грн та заборгованість за процентами на прострочену заборгованість у розмірі 72 437,32 грн.

Щодо стягнення неустойки у розмірі 1250 грн суд зазначив, що відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України така вимога задоволенню не підлягає.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати в частині висновків про наявність укладеного кредитного договору від 13.02.2024 та в частині стягнення з нього заборгованості за процентами на прострочену заборгованість у розмірі 72 437,32 грн й судового збору та ухвалити нове рішення про стягнення з нього фактично отриманих коштів у сумі 1540,07 грн.

Обґрунтовуючи свою скаргу, відповідач зазначав, що дійсно звертався до позивача з метою оформлення картки. Однак, він не був належним чином ознайомлений з усіма умовами кредитування, які зазначені у відповідній заяві. Про це, на його думку, свідчить факт підписання сторонами двох документів у один і той самий час. Два різні документи, які мають певний обсяг інформації, і потребують часу для ознайомлення, не можуть бути укладені у один і той самий час. У зв`язку з наведеним відповідач вважав, що він фактично отримав послугу з відкриття та обслуговування карткового рахунку, але аж ніяк не кредитний договір, який фактично є неукладеним.

У відповідності до судової практики цей договір не підлягає визнанню недійсним в силу того, що визнавати недійсним можна тільки укладений кредитний договір.

За такого, на думку відповідача, посилання суду першої інстанції на те, що спірний кредитний договір є правомірним, бо недійсним не визнавався, є помилковим.

Крім того відповідач вказував, що суд першої інстанції недостатньо з`ясував обставини справи і вважав, що кредитний договір було укладено, а відтак стягнув з нього суму нарахованих відсотків за неукладеним кредитним договором, хоча повинен був відмовити у цій частині позовних вимог, а саме відмовити у стягненні залишку заборгованості за процентами на прострочену заборгованість у сумі 72 437,32 грн.

Доводи інших учасників справи

АТ «Акцент-Банк» подало відзив на апеляційну скаргу, у якому наголошено на тому, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

13 лютого 2024 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку. В даній заяві відповідачем заповнено розділи щодо його паспортних та контактних даних, місцезнаходження та соціального статусу. У тексті вказаної заяви зазначено, що проставленням власноручного або цифрового власноручного (на екрані телефону/термінала) підпису під цією анкетою-заявою він підтвердив, що:

- надані ним документи є чинними (дійсними) та наведені їх копії відповідають оригіналу;

- до укладення цієї угоди ознайомився з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua/terms, з інформацією, яка розміщується на вебсайті та доступна за посиланням www.a-bank.com.ua, в повному обсязі, відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», з довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб;

- умови, передбачені ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», визначені в договорі та тарифах;

- дана анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням https://a-bank.com.ua, між ним та АТ «А-Банк» становлять договір про надання банківських послуг зі строком дії у 90 років, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення;

- Банк у правочинах (угодах, виписках, квитанціях, довідках тощо) може використовувати факсимільний підпис уповноваженої особи Банку з відтворенням відбитка печатки Банку технічними друкованими пристроями, зразки яких наведено в Умовах та правилах надання банківських послуг;

- правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень тощо) можуть вчинятися ним з використанням електронного підпису. Він визнав, що простий або удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом документів на паперових носіях. Засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем 028df1d9e3c5d0d7b2b469c0df7f51c873d878f76d07ff03214e4f716de9277a2b, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні банку та/або клієнту, а також третім особам у разі використання удосконаленого електронного підпису, покладаються на клієнта;

- про зміну вартості послуги Банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень через дистанційні канали обслуговування.

Також ОСОБА_1 в заяві вказав, що у випадку укладання договору в електронній формі погоджується отримати його примірник шляхом його надсилання в його електронну скриньку, а у разі її відсутності отримати у повідомленні в месенджери (Viber, Telegram тощо) у вигляді гіперпосилання для самостійного завантаження або для повторного отримання примірника звернутися до Банку через дистанційні канали обслуговування.

Крім того у цей день ОСОБА_1 підписав Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком.

За змістом Заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком відповідач просив відкрити йому поточний рахунок № НОМЕР_1 у UAН та встановити кредитний ліміт на наступних умовах: вид кредиту – кредитний ліміт на поточний рахунок; тип кредиту – кредитування рахунку; мета отримання кредиту – споживчі цілі; сума кредиту – від 1000 грн до 200 000 грн, пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%, у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставку 3,4% на місяць; строк кредитування (строк дії кредитного договору) – 240 місяців; порядок погашення – щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 5% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, та не менше 100 грн й не більше повного розміру заборгованості за договором про споживчий кредит; у випадку порушення клієнтом будь-якого із грошових зобов`язань: при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,8% у місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості, та штраф.

Обидва документи підписані ОСОБА_1 та представником Банку 13 лютого 2024 року о 14:11:09.

Крім того, 13 лютого 2024 року відповідачем підписано за допомогою електронного підпису Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Вигода».

Згідно із довідками АТ «А-Банк» відповідачу відкритий рахунок № НОМЕР_2 та видано наступні картки: № НОМЕР_3 строком дії до грудня 2031 року; № НОМЕР_4 строком дії до грудня 2031 року; № НОМЕР_5 строком дії до грудня 2028 року; № НОМЕР_6 строком дії до грудня 2031 року.

13 лютого 2024 року о 14.12:30 ОСОБА_1 . Банком був встановлений ліміт у 15 000,00 грн. У цей же день о 14:14:06 він збільшений до 128 300,00 грн.

Згідно з випискою по картці за період з 13 лютого 2024 року до 04 листопада 2025 року сума витрат по рахунку ОСОБА_1 складала 314 549,45 грн, сума зарахувань – 103 670,68 грн, сума комісій – 7379,94 грн.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача за кредитним договором від 13 лютого 2024 року станом на 04 листопада 2025 року становить 211 165,60 грн, з яких: заборгованість за кредитом в сумі 128 299,74 грн, заборгованість за відсотками – 81 615,86 грн, штраф – 1250 грн.

Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування

Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Стаття 1048 ЦК України визначає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з вимогами ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення – невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Положеннями статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла – щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла – 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що строк кредиту за договором становить 240 місяців. Вимога про дострокове повернення коштів позивачем відповідачу не направлялася, а тому позивач має право на стягнення лише простроченої заборгованості за кредитом та процентами. Що стосується стягнення неустойки за кредитним договором, то суд зазначив, що відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану (розпочався 24 лютого 2022 року і триває донині) позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені).

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що між сторонами було укладено 13 лютого 2024 року кредитний договір, у якому було вказано можливий кредитний ліміт, процентну ставку тощо. У вказаному договорі не передбачено право Банку вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав.

Виписка по рахунку відповідача у Банку свідчить, що він користувався кредитним коштами, однак їх та нараховані відсотки не сплатив.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану (розпочався 24 лютого 2022 року і триває донині) позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені).

За такого, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у Банка права на часткове стягнення заборгованості за кредитом та відсотками у вказаній ним сумі.

Посилання відповідача на те, що ним не було укладено 13 лютого 2024 року кредитного договору, оскільки він не був належним чином ознайомленим з його умовами, колегія суддів вважає безпідставним.

Досліджені докази свідчать, що при зверненні ОСОБА_1 до Банку з метою отримання банківських послуг його було ознайомлено з паспортом споживчого кредиту «Кредитна картка «Вигода». Після ознайомлення з цим паспортом він подав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», у якій підтвердив, що він ознайомлений з вказаними умовами та правилами, та заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, у якій указані, серед іншого, умови кредитування, які будуть застосовані щодо нього.

Твердження відповідача про те, що вказані вище заяви не могли бути підписані обома сторонами одночасно у один час, колегія суддів відхиляє.

Зазначені заяви містять підписи сторін, які у належний спосіб не спростовані. Відповідач користувався кредитними коштами, що випливає з виписки по його рахунку, а отже має обов`язок повернути позивачу отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними, які він своїм підписом узгодив у кредитному договорі.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції зміні або скасуванню не підлягає, бо є законним та обґрунтованим.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки судове рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційна скарга – без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, немає.

Керуючись ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 січня 2026 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Т. В. Крамаренко

О. О. Ямкова

Повне судове рішення складено 23 квітня 2026 року.