Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №442/5837/25 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 22 квітня 2026 р.

Справа: №442/5837/25

Суддя: Крайник Н. П.

Справа № 442/5837/25 Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І.

Провадження № 22-ц/811/4148/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н. П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

розглянувши в місті Львові в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

в с т а н о в и в:

31.07.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила змінити розмір аліментів, визначений рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської обрості від 22.06.2023 року у справі № 442/8001/22 та стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня подання позову і до досягнення дітьми повноліття.

Позов обґрунтовувала тим, що з 2009 року вона проживала з відповідачем однією сім`єю без реєстрації шлюбу у м.Стебник Львівської області. За час спільного проживання у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Незважаючи на те, що діти спільно ними утримувалися, виховувалися та знали ОСОБА_2 як свого батька, відповідач не бажав добровільно визнати своє батьківство, у зв`язку з чим вона була змушена зернутися до суду з відповідним позовом.Рішенням Дрогобицького міськрайонного сулу Львівської області від 22 червня 2023 року у справі №442/8001/22 ОСОБА_2 визнано батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вирішено стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина та неповнолітньої дочки у твердій грошовій сумі у розмірі по 2200,00 грн на кожну дитину, починаючи з 21.12.2022 і до досягнення дітьми повноліття.З дня набрання рішенням законної сили відповідач сплачує аліменти у примусовому порядку в сумі 4400,00 грн на двох дітей, що підтверджується довідкою Дрогобицького відділу ДВС у Дрогобицькому районі Львівської області від 07.07.2025, однак визначений зазначеним вище рішенням суду розмір аліментів не забезпечує належне матеріальне утримання дітей, які щодня потребують повноцінного харчування, якісного одягу і взуття, вітамінів, ліків у разі захворювання, засобів для навчання, для позаурочних занять, а тому у неї виникла потреба звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Відповідач є здоровим, інших непрацездатних осіб на утриманні не має, отримує високий неофіційний дохід, оскільки займається перевезеннями пасажирів, є власником двох автомобілів, а тому має змогу сплачувати аліменти у визначеному нею розмірі. Просила позов задоволити.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.

Змінено розмір аліментів, визначений рішенням Дрогобицького міськрайонного сулу Львівської області від 22 червня 2023 року у справі №442/8001/22, вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі - 3000 (три тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Відкликано виконавчий лист №442/8001/22, виданий 22.06.2023р. Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі - 2200 ( дві тисячі двісті) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 21.12.2022 і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень) 20 коп.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 .

Вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У апеляційній скарзі зазначила, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не врахував наявну в матеріалах справи інформацію про володіння відповідачем двома транспортними засобами. При цьому, один з них було придбано останнім 28.03.2024 року орієнтовно за 250 000 грн. Зазначене свідчить, на її думку, про отримання ОСОБА_2 значних неофіційних доходів. Вважає, що судом не надано належної оцінки поданим нею доказам, які підтверджують можливість відповідача сплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі по 5 000 грн на кожну дитину, та взято до уваги лише згоду відповідача сплачувати аліменти у розмірі по 3000 грн на кожну дитину. Крім того, суд не врахував її доходи, розмір яких не дає їй змоги забезпечувати належне матеріальне утримання дітей, та прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

У частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 25.10.2023 року та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 25.10.2023 року відповідно.

Згідно рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 22.06.2023 року у справі № 442/8001/22 ОСОБА_2 визнано батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина та неповнолітньої дочки у твердій грошовій сумі у розмірі по 2200,00 грн на кожну дитину, починаючи з 21.12.2022 і до досягнення дітьми повноліття.

Як вбачається з довідки про отримання аліментів № В15/09-13/72506096 від 07.07.2025, виданої Дрогобицьким відділом державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області, ОСОБА_1 дійсно отримує аліменти з ОСОБА_2 в період з 01.12.2024 по 31.05.2025 у твердій грошовій сумі в розмірі 4400 грн згідно з виконавчим листом №442/8001/22, виданим 22.06.2023 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області.

Звертаючись до суду з позовом про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, ОСОБА_1 покликалася на вікові потреби дітей, низький рівень отримуваного нею доходу та обставини, які свідчать про покращення майнового стану відповідача.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , та збільшуючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей з 2200 грн до 3000 грн на місяць, районний суд виходив з розміру прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, необхідності створення для них такого рівня життя, який був би достатнім для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, рівності прав батьків щодо обов`язку утримання дітей, матеріального становища відповідача, наявності у нього рухомого майна та його згоди сплачувати аліменти у розмірі по 3000 грн на кожну дитину. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що за відсутності інформації про джерело походження у відповідача коштів для оплати аліментів на утримання дітей, визначений позивачкою розмір аліментів у сумі 10000 грн є необгрунтованим.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується повністю, оскільки такий відповідає матеріалам справи, в яких відсутні належні докази, які б свідчили про можливість відповідача сплачувати аліменти на утримання дітей у визначеному позивачкою розмірі.

При цьому, наявність у відповідача рухомого майна не є підставою вважати доведеним факт наявності у нього такого рівня доходів, який би дозволив йому сплачувати аліменти у розмірі по 5000 грн на кожну дитину.

Доводи скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 23 квітня 2026 року.

Керуючись ч. 5 ст. 268, ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 23 квітня 2026 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді Я.А. Левик

М.М. Шандра

Оригінал: reyestr.court.gov.ua