Вирок від 22 квітня 2026 р. у справі №733/525/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження№ 1-кп/733/74/26

Єдиний унікальний №733/525/26

Вирок

Іменем України

23 квітня 2026 року м.Ічня Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Ічня кримінальне провадження ЄРДР за № 42026272210000031 від 13 березня 2026 року

щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, з повною загальною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, РНОКПП – НОМЕР_1 , раніше не судимого ,

який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим від 30 березня 2026 року

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

потерпілого – ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2026 о 17 год. 30 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи у гостьовій кімнаті будинку за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, розуміючи протиправність своїх дій, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, під час з`ясування особистих неприязних відносин у ході раптово виниклого конфлікту із потерпілим ОСОБА_6 , з прикладанням сили наніс два удари кухонним ножем, який тримав у правій руці, в праве та ліве стегна ніг ОСОБА_5 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді різаних ран правого та лівого стегон, які згідно висновку судово-медичного експерта № 37 від 27.03.2026 відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. Своїми діями ОСОБА_3 заподіяв потерпілому легке тілесне ушкодження, тобто скоїв кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.

В ході досудового розслідування 23 квітня 2026 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладена угода про примирення, яка містить повне формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 125 КК України, в якій вказано, що вона укладена за ініціативою потерпілого, добровільно, без примусу,

погроз та наслідком обіцянок, обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні ним кримінального правопорушення, з потерпілим примирився, претензії з його боку відсутні. У цій угоді про примирення також вказано узгоджене потерпілим та обвинуваченим покарання за вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 850 (вісімсот п`ятдесят) грн, а також згода сторін на його призначення та наслідки укладення і затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 просив затвердити угоду між ним та потерпілим , вказав, що наслідки укладення угоди, затвердження та невиконання угоди йому зрозумілі. Потерпілий ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення, вказав, що претензій матеріального характеру не має, наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди йому зрозумілі.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення, зазначив, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК та КК України, узгоджена між сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України. Підстави для відмови у затвердження даної угоди відсутні.

Заслухавши сторони угоди, думку прокурора, перевіривши угоду на відповідність вимогам діючого кримінального процесуального законодавства та роз`яснивши сторонам угоди про примирення наслідки її затвердження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу. За правилами ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим. Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Суд зазначає, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого вина обвинуваченого ОСОБА_3 визнається доведеною ч. 2 ст. 125 КК України згідно положень ч.1 ст 477 КПК України відноситься до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. У підготовчому судовому засіданні перед ухваленням рішення про затвердження угоди про примирення судом у обвинуваченого з`ясовано питання, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України, та обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винуватим, зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст 473 КПК, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час підготовчого судового засідання з`ясував у потерпілого ОСОБА_5 , чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Суд, шляхом опитування обвинуваченого, потерпілого у підготовчому судовому

засіданні, відповідно до вимог ч. 6 ст. 474 КПК України, переконався, що укладення сторонами угоди про примирення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Отже, угода про примирення, яка укладена 30 березня 2026 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 відповідає вимогам КПК України та КК України та є всі підстави для її затвердження та ухвалення вироку, так як підстав для відмови у затвердженні угоди, які передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, судом під час підготовчого судового засідання не встановлено.

За змістом ч. 2 ст. 475 КПК України вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених частиною третьою цієї статті. Частиною 5 ст. 65 КК України встановлено, що у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди. Аналогічне положення міститься у ч. 1 ст. 475 КПК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_3 раніше не судимий , вину у скоєному визнав повністю, матеріальні збитки потерпілому не завдані.

Обставини, що пом`якшують покарання, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України визнано щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

За встановлених в підготовчому судовому засіданні обставинах суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, повністю доведена, суд вважає, що узгоджена сторонами угоди міра покарання штраф в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 850 (вісімсот п`ятдесят) грн - є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у справі не заявлявся, речові докази відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались, процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 368, 370, 374, 376, 468-476 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення від 30 березня 2026 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42026272210000031 від 13 березня 2026 року за ч. 2 ст. 125 КК України.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання за даною статтею у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 850 (вісімсот п`ятдесят) грн

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав передбачених частиною 3 статтею 394 КПК України, а саме: обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; потерпілим виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу; прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1