Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №686/994/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/994/26

Провадження № 2/686/4091/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Мазурок О. В.

при секретарі Колісник Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому, в порядку ст. 247 ЦПК УкраїНи, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна представник - ГУНП в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з до Держави Україна представник - ГУНП в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди в розмірі 75000000,00 гривень, завданої йому внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження №12023243560000061, що привело до порушення його Конвекційного права на ефективнішій засіб юридичного захисту в порядку ч. 1 ст. 23 та ст. 1174 ЦК України, ст. 56 Конституції України, ст. 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На обґрунтування свого позову вказав, що в провадженні дізнавачів ГУНП в Хмельницькій області знаходиться кримінальне провадження №12023243560000061 про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, який завдав йому удару кулаком в голову. Незважаючи на очевидність кримінального правопорушення та особу, яка його вчинила, а саме ОСОБА_2 , службові і посадові особи Хмельницької обласної прокуратури та ГУНП в Хмельницькій області, з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом роблять видимість розслідування даного кримінального правопорушення, оскільки всупереч статті 6 КПК ОСОБА_2 в них перетворився на невідому особу. Такі дії дізнавача та групи процесуальних прокурорів є триваючим катуванням його як споконвічного українця, зухвалим і цинічним порушенням його прав та його людської гідності, оскільки нічим іншим це пояснити неможливо. Мало того дізнавачі відмовляються здійснювати здійснити перекваліфікацію удару ОСОБА_2 його в голову з ч.1 ст. 125 КК України на ч. З ст. 296 КК України, оскільки: - особлива зухвалість цієї протиправні дії призвела до зриву нормальної роботи державного підприємства «Хмельницьке» - удар кулаком ОСОБА_2 йому в голову був спрямований на сприйняття значної кількості людей, в тому числі здійснений в присутності заздалегідь підготовлених свідків та групи поліцейських (СОГ та екіпажу патрульних, поліцейського громади с. Лісові Гринівці) і за змістом вчиненого діяння свідчить про грубе порушення громадського порядку і явний вихід поза межі встановлених норм. Розслідування такого простого і нескладного в доказуванні проступку має відбуватись виключно в строк до одного календарного року, оскільки Хмельницький міськрайонний суд вже надавав правову оцінку рішенню дізнавача, який ігнорує діюче законодавство України, веде до безпідставних втрат бюджету України, підриває довіру до держави Україна, дискредитує інституції досудового розслідування шляхом захисту правопорушника - "Дізнавачем при винесенні оскаржуваної постанови не дана належна оцінка показам заявника та свідків події, відео з камер мобільних телефонів, осіб, присутніх на місці події та відео з нагрудних камер поліцейських, які виїздили на місце події. Не дана оцінка травмкарти заявника та оцінка можливості перекваліфікації діяння за фактом події.". Надмірна тривалість досудового розслідування у справі, яка не є занадто складною, є очевидною і не потребує доказування (одна відома особа, а саме ОСОБА_2 і один факт вчинення ним кримінального правопорушення). Розслідування триває з 05 травня 2023 року і на дату звернення до суду позивача з позовною заявою у 2025 році становить більше двох з половиною років та є неефективним (тобто в два з половиною рази більшим, ніж імперативно встановлений законодавцем в один календарний рік).

За такий строк орган досудового розслідування мав би звернутися до суду з обвинувальним актом до суду, а не займатись бездіяльністю і винесенням явно та очевидно незаконних рішень. Строк досудового розслідування проступків становить один календарний рік. Внаслідок неефективного розслідування кримінального провадження особами, які здійснюють свої офіційні повноваження, порушено його права і завдано моральної шкоди.

Надмірна тривалість кримінального провадження привела до моральних страждань, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового розслідування; неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність; підривом ділової репутації і тд і тп.

Тобто він має право на компенсацію від держави Україна за невиконання державою свого позитивного зобов`язання щодо проведення ефективного розслідування злочину, де він є потерпілим.

З врахуванням наведеного, він просить: стягнути з держави Україна на його користь 75000000,00 гривень моральної шкоди, завданої йому внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження №12023243560000061, що призвело до порушення його конвенційного права на ефективний засіб юридичного захисту в порядку ч. 1 ст. 23 та ст. 1174 ЦК України, ст. 56 Конституції України, ст. 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, в позовній заяві зазначив, що просить слухати справи за його відсутності.

Представник відповідача, Держави Україна в особі ГУНП в Хмельницькій області, в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Направив до суду відзив, в якому вказав, що позовні вимоги ОСОБА_1 вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Позивачем не надано жодного доказу протиправної бездіяльності органу досудового розслідування. Відділом дізнання Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області надано інформацію по кримінальному провадженню № 12023243560000061, зокрема надано інформацію про вжиті дізнавачем заходи. Під час досудового розслідування: 12.05.2023 старшим дізнавачем СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області було допитано у якості потерпілого ОСОБА_1 , також вручено останньому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого. 08.05.2023 старшим дізнавачем СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області призначено судово-медичну експертизу потерпілого ОСОБА_1 , щодо встановлення характеру, кількості, локалізацію та механізм утворення, ступінь важкості отриманих тілесних ушкоджень потерпілим. 16.05.2023 отримано висновок експерта №248, відповідно даних судово медичного обстеження у ОСОБА_1 , станом на 08.05.2023 будь-яких тілесних ушкоджень – не виявлено. 10.05.2023 старшим дізнавачем СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області допитано у якості свідка ОСОБА_3 . 30.05.2023 старшим дізнавачем СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області винесено постанову про закриття кримінального провадження. 30.11.2023 слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Приступою Д.І., скасовано постанову про закриття кримінального провадження. 22.12.2023 старшим дізнавачем СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області оглянуто відеозапис, який надав ОСОБА_1 27.12.2023 старшим дізнавачем СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області винесено постанову про закриття кримінального провадження. 19.02.2024 слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Приступою Д.І., скасовано постанову про закриття кримінального провадження. 30.09.2024 начальником СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області сформовано та надіслано запит до Голови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, щодо отримання належним чином завірені копії рішень суду по скаргах ОСОБА_1 , на постанови працівників СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області про відмову в задоволенні клопотань щодо проведення слідчих дій. 09.11.2024 начальником СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області сформовано та надіслано запит до начальника Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, щодо складу слідчо-оперативної групи (далі – СОГ), яка здійснювала реагування на дану подію, а також відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів працівників СОГ. 09.11.2024 начальником СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області сформовано та надіслано запит до начальника Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, чи здійснювали поліцейські офіцери громади виїзд на звернення ОСОБА_1 , щодо даної події, а також відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів. 14.11.2024 отримано відповідь на запит від начальника Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, щодо інформації про реагування на повідомлення, по зверненню ОСОБА_1 , поліцейським офіцером громади. 14.11.2024 отримано відповідь на запит від начальника Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, щодо складу СОГ, який здійснював реагування на повідомлення, по зверненню ОСОБА_1 08.11.2024 начальником СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області допитано у якості свідка ОСОБА_4 . 12.11.2024 начальником СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області допитано у якості свідка (працівника поліції, який перебував у складі СОГ) ОСОБА_5 . 13.11.2024 начальником СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області допитано у якості свідка (працівника поліції, який перебував у складі СОГ) ОСОБА_6 . 15.11.2024 начальником СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області допитано у якості свідка (працівника поліції, який перебував у складі СОГ) ОСОБА_7 . 28.02.2025 дізнавачем СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області направлено запит до директора ДП «Хмельницьке» стосовно відеозаписів із камер відеоспостереження, які знаходяться на території вказаної установи.

Окрім того, під час досудового розслідування на адресу сектору дізнання відділення поліції №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області неодноразово надходили клопотання ОСОБА_1 у яких останній просить: здійснити перекваліфікацію кримінального провадження з ч.1 ст. 125 КК України на ч.3 ст.296 КК України, допитати ОСОБА_2 , працівників патрульної поліції, слідчого слідчо-оперативної групи, поліцейського офіцера громади у присутності ОСОБА_1 , а також допитати у якості свідків начальника охорони ДП «Хмельницьке» - ОСОБА_8 , та заступника директора ДП «Хмельницьке» - Луцюка Ю.П. Вказані клопотання були розглянуті сектором дізнання, про те не могли бути задоволенні тому, що висновок експерта №248 від 08.05.2023, спростовує доводи ОСОБА_1 , що 05.05.2023 йому були нанесенні тілесні ушкодження. Відповідно, всі зазначені вище, слідчі дії не можуть містити відомостей про обставини, які мають значення для цього кримінального провадження та які підлягають доказуванню, оскільки ч. 1 ст. 125 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, про те будь якого роду тілесних ушкоджень під час проходження СМЕ у ОСОБА_1 не виявлено, також в ході досудового розслідування інших доказів вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України не здобуто. Позивач не вказує, в чому саме виражається завдана йому моральна шкода, не наводить жодних розрахунків або обґрунтування визначеного в позовній заяві розміру відшкодування, не надано жодного доказу на підтвердження існування будь-яких негативних явищ викликаних бездіяльністю органу досудового розслідування.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до Держави Україна в особі представника ГУНП в Хмельницькій області, про разове відшкодування моральної шкоди, завданої йому внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження №12023243560000061, що привело до порушення мого Конвекційного права на ефективнішій засіб юридичного захисту в порядку ч. 1 ст. 23 та ст. 1174 ЦК України, ст. 56 Конституції України, ст. 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Позивач вважає, що підставою для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди є те, що йому завдана моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях та переживаннях, які він переніс внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження №12023243560000061 про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, який завдав йому удару кулаком в голову.

У статті 15 Цивільного Кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною четвертою статті 58 ЦПК України держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.03.2020 року у справі №641/8857/17 зазначено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України). Державу представляють відповідні органи державної влади в межахїх компетенції через свого представника (частина четверта статті 58 ЦПК України). У свою чергу, під компетенцією розуміють сукупність предметів відання, завдань, повноважень, прав і обов`язків державного органу або посадової особи, що визначаються законодавством. Отже, у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 5023/10655/11, від 21.08.2019 року у справі № 761/35803/16-ц, від 18.12.2019 року у справі № 688/2479/16-ц) зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В силу ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду визначені ст. 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець видокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов є підставою для покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких наведено у ч. 1 ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Як передбачено ч. 1 ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Положеннями статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” передбачено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправні діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому суд з`ясовує факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрати немайнового характеру.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки, що призвела до заподіяння шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2024 року у справі № 463/1698/21 (провадження №61-9237св23) зроблено висновок, що «правовою підставою для відшкодування шкоди є не лише сам факт скасування процесуальних рішень, прийнятих прокурором або судом, а встановлення протиправності та систематичної бездіяльності слідчих або посадових осіб органів прокуратури, надмірної тривалості досудового розслідування у кримінальному провадженні та спричинених у зв`язку із цим негативних наслідків для позивачки.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово визначала, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дїї, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи. Самі по собі строки поза зв`язком з конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк. Така правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду України від 13 червня 2017 року у справі № 12-1393а17 і постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17) та від 27 лютого 2020 року у справі № 800/304/17». Вказаний висновок також підтриманий Верховним Судом в постанові від 12.02.2025 у справі № 953/20085/21-ц.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2022 року в справі N 686/5244/21 зазначено, що: "правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи діяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. За змістом статей 1173, 1174 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини. Разом з тим, обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача.

Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи у відділі дізнання Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області перебуває кримінальне провадження

12023243560000061, що підтверджується інформацією відділу дізнання по кримінальному провадженні. Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні проведено ряд слідчих (розшукових) дій, направлених на встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а саме: 12.05.2023 старшим дізнавачем СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області було допитано у якості потерпілого ОСОБА_1 , також вручено останньому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого. 08.05.2023 старшим дізнавачем СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області призначено судово-медичну експертизу потерпілого ОСОБА_1 , щодо встановлення характеру, кількості, локалізацію та механізм утворення, ступінь важкості отриманих тілесних ушкоджень потерпілим. 16.05.2023 отримано висновок експерта №248, відповідно даних судово медичного обстеження у ОСОБА_1 , станом на 08.05.2023 будь-яких тілесних ушкоджень – не виявлено. 10.05.2023 старшим дізнавачем СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області допитано у якості свідка ОСОБА_3 . 30.05.2023 старшим дізнавачем СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області винесено постанову про закриття кримінального провадження. 30.11.2023 слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Приступою Д.І., скасовано постанову про закриття кримінального провадження. 22.12.2023 старшим дізнавачем СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області оглянуто відеозапис, який надав ОСОБА_1 27.12.2023 старшим дізнавачем СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області винесено постанову про закриття кримінального провадження. 19.02.2024 слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Приступою Д.І., скасовано постанову про закриття кримінального провадження. 30.09.2024 начальником СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області сформовано та надіслано запит до Голови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, щодо отримання належним чином завірені копії рішень суду по скаргах ОСОБА_1 , на постанови працівників СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області про відмову в задоволенні клопотань щодо проведення слідчих дій. 09.11.2024 начальником СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області сформовано та надіслано запит до начальника Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, щодо складу слідчо-оперативної групи (далі – СОГ), яка здійснювала реагування на дану подію, а також відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів працівників СОГ. 09.11.2024 начальником СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області сформовано та надіслано запит до начальника Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, чи здійснювали поліцейські офіцери громади виїзд на звернення ОСОБА_1 , щодо даної події, а також відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів. 14.11.2024 отримано відповідь на запит від начальника Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, щодо інформації про реагування на повідомлення, по зверненню ОСОБА_1 , поліцейським офіцером громади. 14.11.2024 отримано відповідь на запит від начальника Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, щодо складу СОГ, який здійснював реагування на повідомлення, по зверненню ОСОБА_1 08.11.2024 начальником СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області допитано у якості свідка ОСОБА_4 . 12.11.2024 начальником СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області допитано у якості свідка (працівника поліції, який перебував у складі СОГ) ОСОБА_5 . 13.11.2024 начальником СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області допитано у якості свідка (працівника поліції, який перебував у складі СОГ) ОСОБА_6 . 15.11.2024 начальником СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області допитано у якості свідка (працівника поліції, який перебував у складі СОГ) ОСОБА_7 . 28.02.2025 дізнавачем СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області направлено запит до директора ДП «Хмельницьке» стосовно відеозаписів із камер відеоспостереження, які знаходяться на території вказаної установи. Досудове розслідування триває. В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні рішення про закриття приймалось двічі: 30.05.2023 та 27.12.2023 у зв`язку із відсутністю складу кримінального проступку.

Позивач не вказує, в чому саме виражається завдана йому відповідачем моральна шкода, не наводить жодних розрахунків або обґрунтування визначеного в позовній заяві розміру відшкодування моральної шкоди, не надає жодного доказу на підтвердження існування будь-яких негативних явищ викликаних бездіяльністю органу досудового розслідування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано жодного доказу протиправної бездіяльності органу досудового розслідування. Також не надано до суду належних та допустимих доказів тому, що діями відповідача йому заподіяна моральна шкода, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна представник ГУНП в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 16, 23, 1166, 1173, 1174, 1176 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” ,ст.ст. 4, 12, 76, 81, 258, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна представник ГУНП в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги .

Позивач: ОСОБА_1 , проживає в АДРЕСА_1

Відповідач: Держава Україна, представник - ГУНП в Хмельницькій області, м.Хмельницький вул. Зарічанська, 7.

Повний текст рішення складено 20.04.2026 року.

Суддя: