Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №671/696/26 — Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа № 671/696/26

3/671/168/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 квітня 2026 року м. Волочиськ

Суддя Волочиського районного суду Хмельницької області Андрущенко О.Ю.,

розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу поліції № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, фізичну особу-підприємця, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 17.03.2026 близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, штовхнув до стіни, внаслідок чого завдав шкоди психічному та фізичному здоров`ю потерпілої.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 , скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився, надав заяву про розгляду справи за його відсутності.

Захисник Гладун К.А. подала клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вважає, що органом поліції не надано достатніх доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Фактично між сторонами відбувся побутовий конфлікт, який не утворює сам по собі склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Потерпіла ОСОБА_2 під час розгляду справи пояснила, що ОСОБА_1 є її чоловіком та вони не проживають разом з грудня 2025 року. Підтвердила те, що в неї залишились особисті речі чоловіка, які вона перевезла в село, про що повідомляла ОСОБА_1 .. Того дня її чоловік разом зі своєю матір`ю – ОСОБА_3 прийшли до її мешкання та самовільно зайшли на територію домоволодіння. В подальшому, між нею та ОСОБА_1 вник конфлікт в ході якого потерпіла висловлювалась на адресу чоловіка та його матері нецензурними словами, що було викликано неправомірною поведінкою чоловіка. При цьому, ОСОБА_1 штовхнув потерпілу до стіни будинку та теж висловлювався нецензурною лайкою і погрожував розправою. На прохання потерпілої залишити територію її домоволодіння ОСОБА_1 не реагував, тому потерпіла сама вийшла за межі домоволодіння і лише тоді ОСОБА_1 разом зі своєю матір`ю покинули мешкання потерпілої.

Свідок ОСОБА_3 , яка є матір`ю ОСОБА_1 , під час розгляду справи повідомила, що її син перебуває в шлюбі з потерпілою ОСОБА_2 та разом протягом 8 років проживали в будинку потерпілої. Деякий час назад її син припинив спільне проживання з потерпілою в її будинку, де залишились його особисті речі. Того дня ОСОБА_1 попросив її бути присутньою під час спроби забрати свої речі, бо ОСОБА_2 могла вчинити сварку. Коли вона разом з сином зайшли на територію домоволодіння потерпілої, остання почала себе поводити агресивно та неадекватно, висловлювалась на їх адресу нецензурною лайкою. Свідок просила потерпілу віддати речі сина, хоча б викинути з вікна будинку щоб їх можна було б забрати. Заперечила факт вчинення її сином фізичного та психічного насильства відносно потерпілої. Через деякий час потерпіла вийшла з території домоволодіння і вона разом з сином теж поїхали на автомобілі.

Свідок ОСОБА_4 , який є рідним братом ОСОБА_2 , пояснив, що не був очевидцем подій, які відбувались між його сестрою та ОСОБА_1 на території домоволодіння. Зазначив, що того дня до нього зателефонувала ОСОБА_2 та повідомила, що ОСОБА_1 чинить відносно неї неправомірні дії. Далі свідок поїхав до помешкання сестри, яку зустрів по дорозі поблизу магазину «Рукавичка» по вул. Незалежності в м. Волочиськ. В цей час біля сестри був ОСОБА_1 .. Сестра плакала та перебувала в істеричному стані, у зв`язку з чим, свідок її забрав та завіз до її будинку.

Під час розгляду справи досліджено відеозаписи з камер зовнішнього відео спостереження території домоволодіння потерпілої ОСОБА_2 . Переглянуті відео файли не містять доказів словесних погроз або нецензурного висловлювання ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 , позаяк не фіксують звук. Також, на переглянутих відео файлах відсутні докази на підтвердження неправомірних фізичних дій ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 (штовхання об стіну будинку).

Розглянувши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 вказаного вище Закону фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

Як зазначив ВС в постанові від 15.11.2024 у справі № 727/614/24, домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних стосунків, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод. Тоді як під конфліктом потрібно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнього загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони. Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких потрібно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

За наслідками розгляду даної справи встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як подружжям, яке разом не проживає, склались особисті неприязні відносини, які також пов`язані з існуванням спору щодо поділу спільного майна подружжя (зі слів ОСОБА_2 її чоловік ОСОБА_1 самовільно перереєстрував спільний транспортний засіб на іншу людину), що автоматично не свідчить про застосування домашнього насильства.

Інші докази, які б підтверджували обставини, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, матеріали справи не містять.

Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення не вправі самостійно збирати докази, виконуючи обвинувальну функцію.

Таким чином, за наслідками розгляду справи не здобуто достатніх доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 173-2 ч. 1, 247, 283-285 КУпАП,

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Хмельницького апеляційного суду Хмельницької області шляхом подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова набрала законної сили _______________________

Суддя