Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №766/5090/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/5090/26

н/п 3/766/1741/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Іванцова Н.К., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановив:

ОСОБА_1 29.03.2026 року о 15 год. 50 хв. в м. Херсон, вул. Робоча, 209, керував транспортним засобом ЗАЗ 1102, номерний знак НОМЕР_2 , при цьому не маючи права керування таким транспортним засобом (тобто не мав посвідчення водія відповідної категорії). Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.1 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (далі по тексту ПДР).

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, як керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак в матеріалах справи наявна заява від останнього про розгляд справи у його відсутність, вину у скоєному повністю визнав, з обставинами викладеними в протоколі погодився. Просив у зв`язку з тим, що є неповнолітнім, застосувати до нього захід впливу у виді попередження.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, повністю доведена та підтверджується наступними доказами:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №627121 від 29.03.2026 р., в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;

-рапортом;

-відеофайлом;

-довідкою про те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

У відповідності до пункту 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР України.

Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. 2.1 а) Правил дорожнього руху України,водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Оцінюючи викладені докази, приходжу до висновку, що останні узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а тому вказують на наявність в діях останнього адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

При вирішенні питання щодо міри адміністративної відповідальності виходжу з наступного.

Відповідно до вимог ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Згідно ст.24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:

1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Враховуючи викладене, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, який є неповнолітнім, приходжу до висновку про можливість застосувати до ОСОБА_1 захід впливу у виді попередження.

Приймаючи до уваги, що відповідно до ст.24-1 КУпАП захід впливу у виді попередження не є адміністративними стягненням, тому судовий збір з ОСОБА_1 не підлягає стягненню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13, 24, 33, 34, 40-1, ст. 126, ст.ст.250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього захід впливу у виді попередження.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

СуддяН. К. Іванцова