Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №609/73/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/73/26

2/609/254/2026

23 квітня 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Ковтуновича О.В.

за участі секретаря судового засідання Сандулович О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ під час заочного розгляду цивільну справу за позовом: ОСОБА_1

до

відповідача: ОСОБА_2

вимоги позивача: про збільшення розміру аліментів

учасники справи - не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 27 січня 2026 року на адресу суду від ОСОБА_1 (далі позивач) надійшов позов до ОСОБА_2 (далі відповідач) про збільшення розміру аліментів.

2. Позов обґрунтований тим, що 31 травня 2013 між позивачем та відповідачем було укладено шлюб. Від спільного подружнього життя у них народилося двоє дітей: син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спільне життя з відповідачем не склалося, рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 25 жовтня 2016 року № 609/1302/16-ц шлюб між ними розірвано.

Наказом Шумського районного суду Тернопільської області від 22 липня 2019 року № 609/906/19 з ОСОБА_2 призначено стягнення аліментів на утримання двох дітей на користь ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 19.07.2019 і до досягнення дітьми повноліття.

Аліменти, які стягуються з відповідача, в умовах збільшення рівня цін та прожиткового мінімуму на дитину, недостатньо для матеріального утримання їхніх дітей, що ставить позивача у скрутне матеріальне становище.

Відповідач у цій справі ОСОБА_2 є батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте ніяким чином не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться успіхами дітей, станом здоров?я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання. Діти знаходяться на повному утриманні позивача, що підтверджено довідкою Великодедеркальської сільської ради №580 від 21.10.2025.

Відповідач ухиляється від утримання дітей, матеріальної допомоги добровільно не надає, хоча має таку можливість так як є працездатною особою може працювати та отримувати дохід, а його частину віддати на утримання дитини.

Позивачу стало відомо, що відповідач зараз значно підвищив свій рівень доходу, оскільки перебуває на службі у Збройних Силах України. На сьогоднішній день даний розмір аліментів є занадто низьким і значно меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не може забезпечити рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дітей, а тому для забезпечення потреб дітей позивач вважає за необхідне збільшити розмір аліментів, зважаючи на збільшення прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Зважаючи на вище викладене позивач вважає, оскільки, на момент звернення до суду з цим позовом, між ними не досягнуто згоди з приводу способу виконання та не дійшли домовленості з відповідачем щодо розміру виплати на утримання неповнолітніх дітей, у зв?язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів, матір дитини може подати до суду заяву про зміну розміру аліментів.

Враховуючи наведене, позивач просить змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі наказу Шумського районного суду Тернопільської області від 22 липня 2019 року № 609/906/19 на її користь на утримання двох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 19.07.2019 і до досягнення дітьми повноліття на стягнення аліментів у твердій грошовій сумі 5000 (п`ять тисяч) на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дітьми повноліття та допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою суду від 29 січня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, судове засідання по справі призначено на 25 лютого 2026 року на 09 год. 30 хв.

4. Ухвалою суду від 25 лютого 2026 року за неявкою учасників справи судове засідання по справі відкладено на 23 березня 2026 року на 10 год. 20 хв.

5. Ухвалою суду від 23 березня 2026 року за клопотанням позивача судове засідання по справі відкладено на 23 квітня 2026 року на 10 год. 00 хв.

6. У судове засідання позивач не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності із повним підтриманням позовних вимог.

7. Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень проти позову суду не представив. Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому, суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважаних причин.

8. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

9. В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

10. Виходячи з вимог ст.280 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача.

11. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

12. Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22.10.2013 виданого Великодедеркальською сільською радою Шумського району Тернопільської області ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Малі Дедеркали Шумського району Тернопільської області, в графі батьки: ОСОБА_2 – батько та ОСОБА_5 – мати.

13. Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21.01.2015 виданого Великодедеркальською сільською радою Шумського району Тернопільської області ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Малі Дедеркали Шумського району Тернопільської області, в графі батьки: ОСОБА_2 – батько та ОСОБА_5 – мати.

14. Згідно копії судового наказу Шумського районного суду Тернопільської області від 22 липня 2019 року № 609/906/19 наказано стягувати з гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя Хмельницької області Білогірського району с. Хорошів, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки с. М.Дедеркали, Шумського району, Тернопільської області, паспорт – документ № НОМЕР_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 у твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 19.07.2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

15. Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 02.11.2024 виданого Шумським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_8 02 листопада 2024 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 , після чого останній присвоєно прізвище ОСОБА_9 .

16. Згідно довідки № 580 від 21 жовтня 2025 року виданої Центром надання адміністративних послуг Великодедеркальської сільської ради вказується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на підставі погосподарської книги № 13 ПГО № 0605-1, проживає та зареєстрована у АДРЕСА_1 , до складу її сім`ї проживаючих та зареєстрованих входять: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 – син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 – дочка, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 – син.

ІV. Оцінка Суду.

17. Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

18. Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

19. Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

20. У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

21. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789XII від 27 лютого 1991 року, Держави учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

22. Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

23. Відповідно до ч.ч. 2, 8, 9, 10 ст.7 Сімейного кодексу України (далі СК України) сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

24. Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів.

25. Положеннями статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

26. Частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

27. Згідно вимог частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

28. Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

29. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч. 2 ст. 181 СК України).

Частиною 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

30. Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

31. Статтею 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід) і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

32. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 гривень.

33. Згідно зі статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

34. Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

35. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).

36. Звертаючись із позовом до суду позивач ОСОБА_1 покликалася на те, аліменти, які стягуються з відповідача, в умовах збільшення рівня цін та прожиткового мінімуму на дитину, недостатньо для матеріального утримання їхніх дітей, що ставить позивача у скрутне матеріальне становище.

Зазначає, що відповідач ухиляється від утримання дітей, матеріальної допомоги добровільно не надає, хоча має таку можливість так як є працездатною особою може працювати та отримувати дохід, а його частину віддати на утримання дитини. Також зазначає, що їй стало відомо, що відповідач зараз значно підвищив свій рівень доходу, оскільки перебуває на службі у Збройних Силах України.

37. Суд бере до уваги, що відповідач є особою працездатного віку, будь-яких доказів, що за станом здоров`я чи матеріальним становищем він не може виконувати своїх обов`язків щодо утримання неповнолітніх дітей не здобуто.

Разом з тим, суд зауважує, що позивачем не надано жодних доказів, що відповідач працевлаштований, який значно покращив своє матеріальне становище з моменту винесення судового рішення про стягнення аліментів та надає йому можливість сплачувати аліменти саме в розмірі 5000,00 грн. на дитину.

При цьому, зважаючи на особу платника аліментів: працездатний, фізично здорова особа, враховуючи, що неповнолітні діти сторін проживають разом із матір`ю та перебувають на її утриманні, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни розміру стягуваних з відповідача аліментів, але не у заявленому розмірі по 5000,00 грн., а у розмірі по 3000,00 грн. на дитину, щомісячно, оскільки така сума на утримання неповнолітніх дітей від батька є помірною сумою, яка не є завищеною в сьогоднішніх умовах життя, з урахуванням віку, потреб дітей та не є такою, що створить відповідачу непомірні труднощі матеріального характеру. З урахуванням витрат на утримання дитини в рівній мірі від обох батьків, дітям буде забезпечений дохід, який перевищує прожитковий мінімум.

Відтак, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що позов про збільшення розміру аліментів підлягає до часткового задоволення.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

38. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про стягнення аліментів, а тому, згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 1331 грн. 20 коп.

З цих підстав,

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 141, 180, 181, 182, 183, 192, 196 СК України, ст.ст. 3, 8, 12 ЗУ «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст. 4, 19, 76, 81, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

1. Винести заочне рішення.

2. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - задоволити частково.

3. Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі судового наказу Шумського районного суду Тернопільської області від 22 липня 2019 року № 609/906/19 та стягувати з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 3000 (три тисячі) грн. на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

4. Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1331 грн. 20 коп. судового збору.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 23 квітня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ