Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №607/8571/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.04.2026 Справа №607/8571/25 Провадження №2-др/607/43/26

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Козак О.Є., представника позивача - Авдєєнка В.В. , законного представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі заяву представника позивача - адвоката Авдєєнка В.В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , третя особа - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.03.2026 у цивільній справі № 607/8571/25 суд ухвалив: позов задовольнити частково. Витребувати у ОСОБА_4 : - 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 188,8 м кв; - 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:02:016:0049 загальною площею 0,0019 га по АДРЕСА_1 ; - 1/2 частини земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:02:016:0048 загальною площею 0,0136 га по АДРЕСА_1 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

26.03.2025 представник позивача - адвокат Авдєєнко В.В. звернувся до суду із заявою, вякій просить ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат: судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. Вказує, що заява про подання доказів, які обґрунтовують витрати позивача на професійну правничу допомогу, після ухвалення рішення, була зроблена у позовній заяві.

08.04.2026 від законного представника відповідача - ОСОБА_2 надійшло до суду заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в якому просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 607/8571/25, а якщо суд дійде до іншого переконання, просить зменшити розмір судових витрат до 1000 грн.

У поданому запереченні законний представник відповідача вказує на те, що ОСОБА_4 є малолітньою особою, в нього відсутні будь-які доходи, з яких можливо стягнути судовий збір та витрати на правничу допомогу. Окрім того, вказує, що витрати на правничу допомогу не є документально підтвердженими.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі та просив її задовольнити.

Законний представник відповідача заперечив проти заяви з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Розглянувши заяву, заслухавши представників сторін, суд доходить такого висновку.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина перша, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до пункту третього частини першої ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Представником позивача у позовній заяві було вказано про те, що до судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи, входять: 12 112 грн - сплачений судовий збір та 20000 гривень - витрати позивача на професійну правничу допомогу, докази, що обґрунтовують такі витрати, будуть надані суду після ухвалення рішення по суті спору.

Отже, зважаючи на те, що в строк, встановлений законом, позивачем через його представника надано докази понесених судових витрат на правничу допомогу, суд вважає, що вказані докази слід долучити до матеріалів справи.

На підтвердження витрат на правничу допомогу адвокатом Авдєєнком В.В. надано:

1)ордер від 23.04.2025;

2) договір від 23.04.2025, пунктами 1, 3 якого передбачено, що вартість послуг адвоката Авдєєнка В.В. за цим договором, що включає підготовку, підписання та подання позовної заяви, інших необхідних процесуальних заяв у вказаній справі, здійснення представництва інтересів замовника в Тернопільському міськрайонному суді, становить 20000 гривень, які підлягають оплаті після ухвалення рішення судом по суті спору на першу вимогу Виконавця;

3) детальний опис (звіт адвоката) у справі, згідно якого адвокатом Авдєєнком В.В. у справі № 607/8571/25 надана наступна правнича допомога ОСОБА_3 : підготовка позовної заяви - 2 години роботи, підготовка процесуальних заяв про витребування доказів - 1 година роботи, підготовка заяви про зміну підстав позову - 1 година роботи, участь у судових засіданнях в Тернопільському міскрайонному суді - 5 годин роботи.

Окрім того, позивач поніс судові витрати зі сплати судового збору, в розмірі 12 112 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 7X39-ТА0Н-Т679-9546 від 25.04.2025.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із частиною другою статті 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що однією з основних засад (принципів) судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді та захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до врегулювання спору в досудовому порядку. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу; 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта - шоста статті 137 ЦПК України).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. (Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).

У постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами (подібні висновки викладені у постанові ВС від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 у справі № 911/739/15).

Суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, загальна сума витрат на адвокатські послуги в розмірі 20 000 не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, розміром позовних вимог, затраченим часом на надання таких послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

З цих підстав суд відхиляє клопотання законного представника відповідача щодо відмову/зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з його необґрунтованістю.

Суд також відиляє доводи законного представника відповідача про те, що відповідач не може сплатити судовий збір, так як є малолітньою особою та в нього відсутні будь-які доходи, оскільки клопотання про звільнення відповідача від сплати судового збору з підстав, визначених ЗУ «Про судовий збір», законним представником відповідача не заявлялося та докази на підтвердження таких підстав не подавалися.

Отже загальна сума судових витрат, понесених позивачем становить 32112 грн, з яких: 12 112 грн - судовий збір, 20 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Зважаючи на те, що позов задоволено частково на 50%, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню, та на підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 16 056 грн судових витрат.

Керуючись статтею 133, 141, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача - адвоката Авдєєнка В.В. про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у справі № 607/8571/25, яким стягнути з ОСОБА_4 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , в користь ОСОБА_3 16 056 грн судових витрат.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду. Повний текст додаткового рішення виготовлено 15.04.2026.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_3 , тел. НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_3 , в особі його законного представника - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради: ел. пошта ssnd@i.ua, тел. 380352525695, адреса: м. Тернопіль, бульвар Шевченка, 1, 46001.

Головуючий суддя В. М. Позняк