Вирок від 15 квітня 2026 р. у справі №607/9962/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2026 Справа №607/9962/25 Провадження №1-кп/607/998/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні, розглянувши кримінальне провадження №12025211060000036, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рівне, українця, громадянина України, одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , засудженого вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 квітня 2025 року за ч.5 ст.27 - ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, яким призначено у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік,

про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 КК України, -

встановив:

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 липня 2024 року, ЄУН - 607/15846/24, яка набрала законної сили 05 серпня 2024 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст.124, ч.4 ст.130 КК України і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

У ОСОБА_4 виник умисел не виконувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 липня 2024 року, ЄУН - 607/15846/24. Він 07 лютого 2025 року в 09 год. 38 хв. умисно керував транспортним засобом «Chery Tiggo» номерний знак НОМЕР_1 . Відносно нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №4022185 за ч.1 ст.122 КУпАП.

На запитання передбачені ст.348 КПК України обвинувачений ОСОБА_4 надав відповіді: суть обвинувачення зрозуміла, вину визнає, бажає надавати показання.

Враховуючи, що учасники судового провадження не заперечували, в порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним досліджувати докази щодо обставин, які ніким не оспорюються.Суд постановив ухвалу допитати лише обвинуваченого ОСОБА_4 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав показання: все було, як зазначено в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється.

Суд вважає, що визнання обвинуваченим ОСОБА_4 вини і надані показання є належними і допустимими доказами його винуватості. Дії ОСОБА_4 кваліфіковано правильно. За таких обставин ОСОБА_4 необхідно визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 КК України, тобто умисного невиконання постанови суду, що набрала законної сили, та призначити йому відповідне покарання.

В контексті ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше суджений, його вік, а також, обставини, які пом`якшують покарання це визнання вини, щире каяття, сприяння встановленню істини, захворювання нижніх кінцівок, у зв`язку з чим йому тяжко ходити і те, що він ветеран військової служби, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_2 від 26 січня 2005 року. Обставин, які обтяжують покарання в обвинувальному акті не зазначено.

Отже, з метою виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, беручи до уваги положення ч.3 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання не має на меті завдати фізичних страждань, йому доцільно призначити покарання передбачене ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу.

Відповідно до ч.3 ст.72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно. Враховуючи наведене, призначене ОСОБА_4 цим вироком основне покарання у виді штрафу необхідно виконувати самостійно.

Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, 318 - 376, 392 - 395, 532, 535 КПК України, 382 КК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, яке виконувати самостійно від покарання, призначеного вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 квітня 2025 року.

Копію вироку вручити сторонам.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку шляхом подачі апеляції, особами визначеними у ст.393 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Судове рішення не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Судове рішення, що набрало законної сили звертається до виконання не пізніше як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Головуючий суддяОСОБА_1