Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №683/2977/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 683/2977/25 Головуюча у І інстанції: Завадська О.П. Суддя-доповідач: Гнап Д.Д.

23 квітня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Яремчукa К.О. Сушка О.О.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про накладення адміністративного стягнення.

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

01 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №5774958 від 21 вересня 2025 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосування стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16 березня 2026 року позов задоволено частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5774958 від 21 вересня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та застосування стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн - змінено.

ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП звільнено на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі закрито.

Суд першої інстанції виходив із того, що позивач визнав порушення правил зупинки, є учасником бойових дій та особою похилого віку, правопорушення є малозначним і через свою малозначність не потягло за собою негативних наслідків.

ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В апеляційній скарзі Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині зміни наслідків постанови серії ЕНА №5774958 від 21.09.2025 та звільнення позивача від адміністративної відповідальності за ст. 22 КУпАП.

Апелянт вказує, що постанова була винесена уповноваженим інспектором поліції з дотриманням вимог КУпАП та Закону України «Про Національну поліцію», а суд першої інстанції, не встановивши незаконності постанови та не спростувавши факту вчинення позивачем правопорушення, вийшов за межі своїх повноважень, застосувавши до нього звільнення від адміністративної відповідальності за малозначністю.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, заперечень проти доводів апеляційної скарги до суду не подав.

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судом встановлено, що постановою серії ЕНА №5774958 від 21 вересня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що ОСОБА_1 21 вересня 2025 року о 20 год 04 хв, керуючи власним транспортним засобом марки «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів по вул. Ессенській м. Старокостянтинова Хмельницького району Хмельницької області, чим порушив п. 15.9.«е» Правил дорожнього руху (порушення зупинок ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів).

ІV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА ДОВОДІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить із положень статті 308 КАС України, відповідно до яких суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів і вимог апеляційної скарги за наявними у ній та додатково поданими доказами.?

Спірні правовідносини у цій справі стосуються правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення вимог пункту 15.9 «е» Правил дорожнього руху України, а також правильності застосування судом першої інстанції положень статті 22 КУпАП у межах адміністративного спору щодо постанови органу Національної поліції.?

Відповідно до пункту 15.9 «е» Правил дорожнього руху України водієві забороняється зупинка ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає – ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків. Порушення водієм вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.?

Суд першої інстанції погодився з тим, що позивач порушив вимоги п. 15.9 «е» ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, однак визнав це правопорушення малозначним та застосував до нього статтю 22 КУпАП, звільнивши від відповідальності з оголошенням усного зауваження, а провадження по справі закрив.?

Своє рішення суд мотивував тим, що позивач визнав порушення правил зупинки, є учасником бойових дій та особою похилого віку, а правопорушення є малозначним і через свою малозначність не потягло за собою негативних наслідків.

Проте, колегія суддів апеляційного суду, перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо застосування судом першої інстанції до позивача статті 22 КУпАП, вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з таких підстав.?

Відповідно до частини третьої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Тобто, до компетенції суду належить, зокрема, перевірка законності постанови органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, оцінка наявності події та складу правопорушення, дотримання процедури притягнення до відповідальності, а також, у разі скасування постанови, прийняття одного з рішень, прямо визначених ч. 3 ст. 286 КАС України.

Статтею 22 КУпАП встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Разом з тим, самі по собі обставини, пов`язані з особою порушника (вік, статус учасника бойових дій) та відсутністю настання шкідливих наслідків, не є достатніми для визнання вчиненого адміністративного правопорушення малозначним, особливо з огляду на підвищену суспільну небезпеку порушення правил зупинки на посадкових майданчиках для маршрутних транспортних засобів, що створює ризики для безпеки інших учасників дорожнього руху, у тому числі пасажирів громадського транспорту.?

Санкція ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто законодавець чітко визначив вид стягнення, який може бути застосований за відповідне правопорушення.

Суд звертає увагу, що не допускається застосування стягнення нижче нижчої межі, передбаченої санкцією відповідної статті, а також перевищення його максимального розміру. Застосування іншого виду стягнення, не передбаченого санкцією, виходить за межі повноважень суду щодо зміни заходу стягнення за ст. 286 КАС України та не узгоджується з принципом законності притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, що у взаємному зв`язку із ч. 3 ст. 286 КАС України є підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень, а не зміною заходу стягнення. Ні Кодекс адміністративного судочинства України, на Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає права суду змінити постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Натомість суд першої інстанції, всупереч зазначеної норми, саме змінив оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення, тобто вийшов за межі процесуальних повноважень, визначених ч. 3 ст. 286 КАС України.??

При цьому суд першої інстанції, визнаючи вчинене позивачем правопорушення малозначним, обмежився загальними міркуваннями щодо відсутності настання негативних наслідків та короткочасності зупинки транспортного засобу, не навівши конкретних аргументів, які б свідчили про відсутність будь-якої істотної шкоди чи загрози безпеці дорожнього руху саме в контексті зупинки на посадковому майданчику для маршрутних транспортних засобів.

Такий підхід суперечить завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття 1) щодо охорони безпеки дорожнього руху та запобігання правопорушенням, а також позиції Верховного Суду, згідно з якою сама по собі відсутність дорожньо-транспортної пригоди чи короткий проміжок часу вчинення порушення не може свідчити про малозначність діяння без аналізу його потенційної небезпеки.?

Факт зупинки позивачем керованого ним транспортного засобу на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів по вул. Ессенська, 4 у м. Старокостянтинів 21.09.2025 року, що суперечить вимогам пункту 15.9 «е» Правил дорожнього руху України, підтверджується зібраними доказами, у тому числі відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції та змістом постанови серії ЕНА № 5774958. Суд першої інстанції не встановив обставин, які б свідчили про відсутність події чи складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, або про істотні порушення порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності, натомість визнав правопорушення вчиненим, але безпідставно змінив правові наслідки шляхом звільнення особи від відповідальності за малозначністю.?

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова інспектора поліції серії ЕНА № 5774958 від 21.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП є законною та обґрунтованою, а підстав для її скасування чи зміни у розумінні статті 286 КАС України судом першої інстанції не було.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно п. 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України - підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, визнавши доведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, однак змінивши постанову шляхом звільнення від відповідальності за ст. 22 КУпАП, неправильно застосував норми матеріального права та вийшов за межі повноважень, визначених ст. 286 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову серії ЕНА №5774958 від 21.09.2025 року без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області задовольнити.

Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16 березня 2026 року у справі №683/2977/25 скасувати, прийняти нову постанову у справі, якою позовну заяву залишити без задоволення.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 23 квітня 2026 року.

Головуюча Гнап Д.Д.

Судді Яремчук К.О. Сушко О.О.