Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №320/9850/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/9850/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П.

Суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В.

За участю секретаря: Мірошниченко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року, суддя Лисенко В.І., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 18.03.2021 №58дп-21 "Про закриття дисциплінарного провадження" в частині підстав для закриття дисциплінарного провадження, а саме звільнення ОСОБА_1 з посади та органів прокуратури.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне рішення про закриття дисциплінарного провадження прийнято на хибних та необґрунтованих висновках кадрової комісії, відтак є неправомірним та підлягає скасуванню.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з`явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працював в органах прокуратури Сумської області з 05.07.2007 року

07.02.2011 ОСОБА_1 прийняв присягу працівника прокуратури.

21.12.2012 позивач ознайомився з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури.

З 14.04.2017 позивач призначений заступником керівника Охтирської місцевої прокуратури.

До кадрової комісії 15.12.2020 надійшла дисциплінарна скарга керівника Сумської обласної прокуратури ОСОБА_2 про вчинення дисциплінарного проступку заступником керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області ОСОБА_1 .

Сумською обласною прокуратурою проведено службове розслідування згідно з наказом керівника обласної прокуратури від 05.10.2020 № 167 у зв?язку з надходженням з Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора інформації про можливе порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів окремими працівниками Охтирської місцевої прокуратури.

3 матеріалів, отриманих від Охтирської місцевої прокуратури під час проведення службового розслідування, Сумською обласною прокуратурою встановлено, що під час службового розслідування встановлені обставини, які свідчать про прийняття ОСОБА_1 рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

На переконання комісії з проведення службового розслідування, ОСОБА_1 вчинив дисциплінарні проступки, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» - вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об?єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарну скаргу 15.12.2020 розподілено члену кадрової комісії ОСОБА_3 , якою 17.12.2020 прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження №07/3/2-1179дс-271дп-20.

Наказом керівника Сумської обласної прокуратури від 12.03.2021 № 61к ОСОБА_1 з 15.03.2021 звільнено з посади заступника керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру». Підстава: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації № 22 від 24.12.2020.

Рішенням Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 18.03.2021 №58дп-21 вирішено задовольнити клопотання члена кадрової комісії ОСОБА_3 , а дисциплінарне провадження № 07/3/2-1179дс-271дп-20 стосовно ОСОБА_1 закрити.

Вважаючи рішення кадрової комісії від 18.03.2021 №58дп-21 протиправними, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 92, частини другої статті 131-1 Конституції України, зокрема, організація і діяльність прокуратури визначаються виключно законами України.

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року №1401-VIII Конституцію України доповнено статтею 131-1, відповідно до якої в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Наведена правова норма вказує, зокрема, на те, що за новим українським конституційним правопорядком прокуратуру як інститут, що виконує функцію кримінального переслідування, структурно включено в загальну систему правосуддя.

Отже, Основний Закон відніс прокурорів у розділ правосуддя, змінив характер їх діяльності із загального нагляду на основну функцію кримінального обвинувачення та запровадив нові принципи в проведенні оцінювання як суддів, так і прокурорів.

У Рішенні Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року №5-р(ІІ)/2020 зазначено, що не лише структурне положення статті 131-1 Конституції України визначає нове місце прокуратури в системі державної влади України. Те, що прокуратура належить до української системи правосуддя, опосередковано випливає також із того припису Конституції України, відповідно до якого саме в системі правосуддя згідно із законом утворюються та діють органи та установи, що провадять стосовно суддів і прокурорів рівнозначно - їх добір, професійну підготовку, оцінювання та розгляд справ щодо їх дисциплінарної відповідальності (частина десята статті 131). Річ у тім, що прокурор, діючи від імені суспільства загалом, як і суддя, діючи від імені держави, при виконанні своїх професійних обов`язків на посаді має чинити справедливо й безсторонньо. Прокуророві, подібно судді, не належить виконувати професійні обов`язки за наявності приватного інтересу. На прокурора, як і на суддю, поширюються певні обмеження, обумовлені потребою забезпечити його безсторонність і доброчесність. Із професійних обов`язків прокурора випливає потреба в доборі на цю посаду таких осіб, що відповідають особливим кваліфікаційним вимогам. Вимоги до осіб, які мають намір обійняти посаду прокурора, мають бути подібними до тих, що їх висунуто до кандидатів на посаду професійного судді. Подібність професії прокурора за правилами, що застосовуються до професії судді, має поширюватись і на запровадження механізмів та процедур у питаннях професійної підготовки, оцінювання, призначення, кар`єрного зростання, дисциплінарної відповідальності, звільнення прокурорів тощо. У цьому аспекті Венеційська Комісія зазначала: «Є цілком очевидним, що система, за якої прокурори нарівні з суддями чинять відповідно до найвищих стандартів доброчесності й безсторонності, надає більшого захисту людським правам, ніж система, що покладається лише на суддів» (Доповідь про європейські стандарти щодо незалежності судової системи: частина ІІ - служба обвинувачення, CDL-AD(2010)040, § 19).

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII).

За приписами пункту 1 частини першої, частини третьої статті 16 Закону № 1697-VII незалежність прокурора забезпечується, зокрема, особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 4 статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зобов`язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

З метою визначення основних принципів, моральних норм правил прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов`язків та поза службою, Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року, затверджено Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів (далі - Кодекс професійної етики), який був чинним на час вчинення позивачем дій, кваліфікованих Комісією як дисциплінарний проступок.

Згідно зі статтею 4 Кодексу професійної етики професійна діяльність прокурорів ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; поваги до прав і свобод людини і громадянина, недопущення будь-якого виду дискримінації; незалежності та самостійності; політичної нейтральності; презумпції невинуватості; справедливості, неупередженості та об`єктивності; професійної честі і гідності, формування довіри до прокуратури; прозорості службової діяльності, конфіденційності; утримання від виконання незаконних наказів та вказівок; недопущення конфлікту інтересів; компетентності та професіоналізму; доброчесності, зразковості поведінки та дисциплінованості; поваги до незалежності суддів.

Статтею 16 Кодексу професійної етики передбачено, що при виконанні службових обов`язків прокурор має дотримуватись загальноприйнятих етичних норм поведінки, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимим для прокурора.

За змістом статті 19 Кодексу професійної етики прокурор має суворо дотримуватись обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі неправомірно втручатися чи здійснювати у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, вплив на службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи суддів.

За статтею 21 Кодексу професійної етики прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

Прокурору слід уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, дискредитувати його як представника прокуратури, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Поза службою поводитися коректно і пристойно. При з`ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб.

Не допускається вжиття висловів принизливого та образливого характеру, а також розміщення, поширення та коментування через засоби масової інформації, у тому числі у мережі Інтернет, службової інформації і службових документів, використання яких може зашкодити авторитету прокуратури, у тому числі публічних висловлювань стосовно рішень чи дій інших прокурорів поза межами органів прокуратури.

Відповідно до статті 24 Кодексу професійної етики прокурор не повинен втручатися в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, крім випадків, передбачених законом. Він має у межах повноважень співпрацювати з ними при виконанні своїх службових обов`язків, якщо це не суперечить принципу його незалежності.

У взаємовідносинах із співробітниками правоохоронних органів прокурор зобов`язаний бути компетентним, виважено та тактовно виявляти вимогливість і принциповість, що базуються на вимогах закону (стаття 25 Кодексу професійної етики).

У відносинах з громадянами поза службою працівник прокуратури має бути взірцем законослухняності, добропорядності, додержання загальновизнаних норм моралі та поведінки (частина 2 статті 31 Кодексу професійної етики).

За правилами статей 32, 33 Кодексу професійної етики передбачено, що оцінка дотримання норм професійної етики та поведінки прокурора може проводитися під час дисциплінарного провадження та надаватися при вирішенні питань щодо підвищення по службі, присвоєння класного чину, підготовці характеристик та рекомендацій. Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" прокурори зобов`язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу.

Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до Модельного кодексу поведінки державних службовців (Рекомендація №R (2000) 10 Комітету Міністрів державам-членам Ради Європи щодо кодексів поведінки державних службовців, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи на 106 сесії 11.05.2000), державний службовець має здійснювати свої повноваження відповідно до закону, і тих законних вимог і етичних стандартів, що стосуються його чи її функцій, завжди поводитись таким чином, щоб була забезпечена віра громадськості у чесність, безсторонність і ефективність публічної влади.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов`язків прокурорів, прийнятих Міжнародною Асоціацією прокурорів 23.04.1999, прокурори зобов`язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об`єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня - 7 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію. Особи, які здійснюють судове переслідування, бувши найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Згідно з частиною 1 статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків;

2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення;

3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень;

4) порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;

6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики;

7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку;

8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;

9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.

Згідно статті 44 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом.

За змістом частини 1 та 4 статті 45 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Право на звернення до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.

Згідно з частинами першою - четвертою, шостою, дев`ятою-одинадцятою статті 46 Закону №1697-VIIекретаріат відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у день надходження дисциплінарної скарги реєструє її та за допомогою автоматизованої системи визначає члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження.

Частиною першою статті 49 Закону №1697-VII визначено, що на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: догана; заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); звільнення з посади в органах прокуратури.

За результатами дисциплінарного провадження може бути прийнято рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора (крім Генерального прокурора) у разі: якщо дисциплінарний проступок, вчинений прокурором, має характер грубого порушення; якщо прокурор вчинив дисциплінарний проступок, перебуваючи у статусі прокурора, який притягувався до дисциплінарної відповідальності (частина четверта статті 49 Закону №1697-VII).

Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, своїм вмотивованим рішенням відмовляє у відкритті дисциплінарного провадження, якщо: 1) дисциплінарна скарга не містить конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора; 2) дисциплінарна скарга є анонімною; 3) дисциплінарна скарга подана з підстав, не визначених статтею 43 цього Закону; 4) з прокурором, стосовно якого надійшла дисциплінарна скарга, припинено правовідносини у випадках, передбачених статтею 51 цього Закону; 5) дисциплінарний проступок, про який зазначено у дисциплінарній скарзі, вже був предметом перевірки і щодо нього відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, прийняла рішення, яке не скасовано в установленому законом порядку.

За відсутності підстав, передбачених частиною другою цієї статті, член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення про відкриття дисциплінарного провадження щодо прокурора.

Заява за результатами проведеної перевірки доброчесності прокурора, внаслідок якої встановлено вчинення дисциплінарного проступку, є обов`язковою підставою для відкриття дисциплінарного провадження щодо прокурора.

Після відкриття дисциплінарного провадження член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки.

Під час здійснення перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об`єднань необхідну для проведення перевірки інформацію. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право надавати пояснення або відмовитися від їх надання стосовно себе.

Перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, але не більш як на місяць.

До завершення дисциплінарного провадження прокурор не може бути звільнений з посади прокурора у зв`язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням.

Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.

Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та мають бути отримані його членами не пізніш як за п`ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься.

Згідно приписів статті 47 Закону № 1697-VII розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.

До повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, яке надсилається прокурору, додаються копія дисциплінарної скарги та висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

Висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор: 1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності; 2) не з`явився на засідання, не повідомивши про причини неявки; 3) не з`явився на засідання повторно.

Рішення про можливість розгляду висновку за відсутності відповідного прокурора приймає відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження.

Прокурор, який не братиме участі в засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, вправі надіслати письмові пояснення щодо висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, які оголошуються на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, заслуховуються пояснення члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб.

Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об`єктивності члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, подавати заяву про його відвід.

Під час прийняття рішення стосовно відводу член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, якому заявлено відвід, не має права брати участі в голосуванні та бути присутнім під час його проведення.

Згідно зі статті 48 Закону № 1697-VII відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, який проводив перевірку та готував висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, не має права брати участі у голосуванні при прийнятті рішення за результатами розгляду зазначеного висновку та бути присутнім під час проведення такого голосування.

Під час прийняття рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

У разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження.

Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності; 2) обставини, встановлені під час здійснення провадження; 3) мотиви, з яких відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, ухвалила рішення; 4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення; 5) порядок і строк оскарження рішення.

За наявності окремої думки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладає її у письмовій формі та додає до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні. Зміст окремої думки на засіданні не оголошується. За клопотанням прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, йому надається копія окремої думки члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

Копія рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, вручається прокуророві, стосовно якого воно прийнято, або у семиденний строк надсилається йому поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. У цей же строк копія рішення надсилається керівникові органу прокуратури, в якому прокурор, стосовно якого воно прийнято, обіймає посаду.

Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийняте за результатами розгляду дисциплінарного провадження, оприлюднюється на її веб-сайті у семиденний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Закону № 1697-VII органом, що здійснює дисциплінарне провадження, є Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, яка є колегіальним органом, що відповідно до повноважень, передбачених цим законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності прокурорів, переведення та звільнення прокурорів з посади.

Вищезазначене узгоджується із нормами Наказу Генерального прокурора від 04 листопада 2019 року № 266, яким затверджено Порядок розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №266).

За пунктом 2 даного Наказу Генерального прокурора від 04 листопада 2019 року № 266 секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів наказано передати відповідній кадровій комісії відкриті Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарні провадження щодо прокурорів, стосовно яких не ухвалено рішення, для продовження їх розгляду з відповідного етапу дисциплінарного провадження згідно з Порядком.

Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку №266 органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обласних (регіональних) прокуратур, окружних (місцевих) прокуратур, військових прокуратур, є кадрова комісія, утворена відповідно до Порядку роботи кадрових комісій, який затверджений наказом Генерального прокурора.

Так, згідно пунктом 5 розділу І Порядку №266, процедура здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора визначається розділом VI Закону та цим Порядком.

За приписами пунктів 6-7 розділу І Порядку №266, дисциплінарне провадження передбачає: відкриття дисциплінарного провадження; проведення перевірки дисциплінарної скарги; розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та прийняття рішення.

Перевірка даних про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом кадрової комісії, що здійснює дисциплінарне провадження (далі - кадрова комісія), у порядку, встановленому Законом.

Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку №266, право на звернення до кадрової комісії із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі факти, які можуть бути підставою для відкриття дисциплінарного провадження. Рекомендований зразок дисциплінарної скарги передбачений у додатку до цього Порядку.

Пунктами 10-12 розділу І Порядку №266 передбачено, що для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження діє автоматизована система розподілу дисциплінарних скарг. Дисциплінарні скарги реєструються робочою групою кадрової комісії. Робоча група кадрової комісії у день надходження дисциплінарної скарги реєструє її та за допомогою автоматизованої системи визначає члена кадрової комісії для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження.

Положеннями пункту 13 розділу І Порядку №266 визначено, що рішення про відкриття дисциплінарного провадження або про відмову у його відкритті приймаються членом кадрової комісії у строк, який не перевищує 15 днів з дати реєстрації скарги робочою групою кадрової комісії. Таке рішення протягом трьох днів оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) без відомостей, які дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати прокурора, щодо якого прийнято рішення, та в цей же строк надсилається такому прокурору, а також особі, яка подала дисциплінарну скаргу, електронними засобами зв`язку або поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. До рішення про відкриття дисциплінарного провадження, яке направляється прокурору, додається копія дисциплінарної скарги.

Також копія рішення про відкриття дисциплінарного провадження у цей же строк надсилається керівнику органу прокуратури, уповноваженому приймати рішення про звільнення прокурора з посади, з роз`ясненням, що вказаний прокурор не може бути звільнений за власним бажанням до завершення дисциплінарного провадження.

За приписами пункту 16 розділу І Порядку №226, після відкриття дисциплінарного провадження член кадрової комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена кадрової комісії за результатами перевірки.

Під час здійснення перевірки дисциплінарної скарги член кадрової комісії має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об`єднань необхідну для проведення перевірки інформацію (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №266).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку №266 проведення перевірки дисциплінарної скарги та відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги. В разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений рішенням кадрової комісії не більш ніж на місяць.

Згідно пункту 6 розділу ІІІ Порядку №266 розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні кадрової комісії. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а в разі необхідності також інші особи.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ Порядку №266 повідомлення про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії, на якому відбудеться розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, оприлюднюється не пізніше як за п`ятнадцять робочих днів до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) та надсилається запрошеним особам електронними засобами зв`язку або поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії з моменту оприлюднення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

До повідомлення про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії, яке надсилається прокурору, додаються копія дисциплінарної скарги та висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, а також зібрані у процесі перевірки дисциплінарної скарги матеріали (пункт 8 розділу ІІІ Порядку №266).

За пунктом 10 розділу ІІІ Порядку №266 висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за участі належним чином повідомленого прокурора і може бути розглянутий без нього лише у разі одного з таких випадків: 1) прокурор повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності; 2) прокурор не з`явився на засідання, не повідомивши про причини неявки; 3) прокурор не з`явився на засідання повторно.

Прокурор, який не братиме участі в засіданні кадрової комісії, має право надіслати письмові пояснення щодо висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, які оголошуються на засіданні цієї комісії.

Відповідно до пунктів 11, 12 та 13 розділу ІІІ Порядку №266 розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні кадрової комісії заслуховуються пояснення члена кадрової комісії, який проводив перевірку дисциплінарної скарги, особи, яка подала дисциплінарну скаргу, та/або її представника, прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника, а також інших осіб у разі необхідності. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право відмовитися від надання пояснень стосовно себе, ставити питання учасникам дисциплінарного провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об`єктивності члена кадрової комісії подавати заяву про його відвід. Відмова прокурора, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження, від надання стосовно себе пояснень не означає визнання відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Учасники дисциплінарного провадження можуть заявляти до кадрової комісії клопотання. Клопотання розглядаються кадровою комісією одразу після їх надходження із занесенням результатів розгляду до протоколу засідання, за винятком клопотань про відводи членів кадрової комісії та про проведення закритого засідання, за результатами розгляду яких кадрова комісія приймає вмотивовані рішення. У разі заявлення учасником засідання повторних клопотань, за якими кадрова комісія вже приймала рішення, кадрова комісія може прийняти рішення про залишення таких клопотань без розгляду, про що зазначається в протоколі.

У разі прийняття рішення про відвід члена кадрової комісії, такий член кадрової комісії не має права брати участі в голосуванні та бути присутнім під час його проведення.

Вимогами пунктів 15, 16, 17, 18, 19 та 20 розділу ІІІ Порядку №266 після розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, за результатами дисциплінарного провадження кадрова комісія приймає одне з таких рішень:

- про накладення дисциплінарного стягнення;

- про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора;

- про закриття дисциплінарного провадження.

Згідно з абзацом 2 п. 3 розд. ІІІ Порядку № 266 у разі встановлення факту звільнення прокурора, щодо якого відкрито дисциплінарне провадження, з посади в органах прокуратури член кадрової комісії готує клопотання про закриття дисциплінарного провадження, яке не пізніше наступного дня передає на розгляд комісії.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2020 до кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів надійшла дисциплінарна скарга керівника Сумської обласної прокуратури О. Тубельця про вчинення заступником керівника Охтирської місцевої прокуратури ОСОБА_1 .

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену кадрової комісії ОСОБА_3 .

Встановивши відсутність підстав для відмови у відкритті дисциплінарного провадження, керуючись пп. пп. 7, 8 п. 22 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури, п. 2 Порядку роботи кадрових комісій, п.п. 4-7, 10, 13 розд. І Порядку розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, членом комісії 17.12.2020 прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-1179дс-271дп-20 стосовно заступника керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області ОСОБА_1 та одночасно розпочато перевірку.

Так, судом встановлено, що останній запит у дисциплінарному провадженні, який відповідно до Порядку № 266 підготовлено у ході перевірки членом кадрової комісії, датовано 18.01.2021. Отже, член кадрової комісії закінчив перевірочні дії у дисциплінарному провадженні до 29.01.2021 (закінчення строку перевірки), тобто у межах строків, встановлених Порядком № 266.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, законодавством не передбачено строків для складання членом кадрової комісії висновку про наявність або відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

Отже, дисциплінарне провадження стосовно позивача здійснено кадровою комісією в межах строків, встановлених Порядком № 266, а доводи позову про порушення строків проведення перевірки є безпідставними та не заслуговують на увагу.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що під час дисциплінарного провадження було встановлено, що наказом керівника Сумської обласної прокуратури від 12.03.2021 №61к ОСОБА_1 звільнено з посади та органів прокуратури з 15.03.2021 на підставі п. 9 ч.1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру».

Суд першої інстанції вірно зазначив, що втрата статусу прокурора є самостійною підставою для закриття дисциплінарного провадження, що відповідає приписам абз. 2 п. 3 розд. ІІІ Порядку № 266.

Таким чином, у зв`язку із втратою ОСОБА_1 статусу прокурора у кадрової комісії були відсутні правові підстави здійснювати дисциплінарне провадження щодо позивача, зокрема, складати висновок про наявність чи відсутність підстав для накладення дисциплінарного стягнення.

При цьому, є безпідставними доводи позивача про не надсилання кадровою комісією копії оскаржуваного рішення про закриття дисциплінарного провадження суд вказує про їх безпідставність, оскільки ОСОБА_1 втратив статус прокурора на підставі наказу Сумської обласної прокуратури від 12.03.2021 № 61к, яким його з 15.03.2021 було звільнено з посади заступника керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру».

Так, згідно з п. 26 розд. ІІІ Порядку No 266 копія рішення кадрової комісії вручається прокурору, стосовно якого воно прийнято, або протягом семи робочих днів надсилається йому поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

У цей же строк копія рішення надсилається керівнику органу прокуратури, уповноваженому приймати рішення про застосування до прокурора дисциплінарного стягнення.

Відтак, правові підстави надсилання позивачу спірного рішення у кадрової комісії були відсутні.

Разом з тим, судом першої інстанції вірно зауважено, що ОСОБА_1 було відомо про здійснення щодо нього кадровою комісією дисциплінарного провадження. Вказана обставина, зокрема, не заперечується позивачем.

Водночас, слід зазначити, що прокурор має цікавитися станом дисциплінарного провадження, проте будучи обізнаним про те, що на розгляді Комісії перебуває дисциплінарне провадження щодо нього, ОСОБА_1 протягом тривалого часу (більше одного року) не цікавився станом його перебігу.

Вказана позиція узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 800/549/17.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, кадрова комісія, приймаючи рішення від 18.03.2021 №58дп-21 "Про закриття дисциплінарного провадження", діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 18.03.2021 №58дп-21 "Про закриття дисциплінарного провадження" є правомірним, прийнято у відноповідності до норм чинного законодавства та скасуванню не підлягає.

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вищевстановлених судом обставин та не мають визначального значення для вирішення даної справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Кобаль М.І.

Файдюк В.В.

Повний текст виготовлено: 22 квітня 2026 року.