Суд: Франківський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 21 квітня 2026 р.
Справа: №465/2001/26
Суддя: Коліщук З. М.
465/2001/26
3/465/1561/26
П О С Т А Н О В А
іменем України
22.04.2026 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Коліщук З. М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 603188 від 28.02.2026, ОСОБА_1 28.02.2026 о 22:18 у м.Львів, вул. Стрийська 88, керуючи тролейбусом N?128 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не забезпечив безпеку дорожнього руху, під час руху обірвався дріт, та пошкодив автомобіль БМВ х3 вс2952xc під керуванням водія ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, а саме порушив п.2.3.д.ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 просив провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Зазначив, що 28.02.2026 близько 22 год. 15 хв., керуючи тролейбусом «Електрон» Т19102 інв. № 128, рухався вулицею Стрийською у місті Львові від центру.Почув, як спрацював аварійний зумер у кабіні водія. Одразу зупинився, вийщов та побачив, що стоїть автомобіль BMW X3. д.н.з. НОМЕР_1 , на який впала поперечна розтяжка контактної мережі тролейбуса. Ця ситуація трапилась в другу зміну, в нічний час, коли водій, дивлячись на дорогу та контактну мережу переходить в режим затемнення, і стикається з умовами, в яких багато сліпих або затемнених зон на дорозі. На маршруті в нічний час водій бачить саму контактну мережу за рахунок її освітлення, але не бачить опорні повітряні троси, які тримають контактну мережу. У цій ситуації одна із вимог для водія при їзді по маршруту - це слідкувати за мережею, щоб уникнути технічних випадків, коли мережа обірвана. Також бувають випадки, коли мережа ціла, а опорний трос чи стяжка в поганому стані, і в нічному режимі такі інциденти неможливо розгледіти, бо вночі при поганому освітленні цю проблему тяжко зафіксувати. Проблема полягає в тому, що повітряна підвіска висить паралельно до контактної мережі. Контактна мережа бере на себе освітлення середовища, і все, що світить, відбивається на контактній мережі. В якому стані знаходяться опорні чи повітряні троси водієві теж тяжко зафіксувати. Відтак саме служба енергогосподарства відповідальна за те, що у такому стані перебувала контактна мережа на момент ДТП, а не водій тролейбуса. Причиною ДТП стало не порушення ним, як водієм тролейбуса п.2.3 д) ПДР України, а експлуатаційний знос поперечної розтяжки на контактній мережі тролейбуса на цій ділянці.
Потерпілий ОСОБА_2 , підтвердив обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Згідно ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, за змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст. 213, 221 КУпАП є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього письмові докази, суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об`єктивна сторона складу правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП включає три обов`язкові ознаки: а)діяння (порушення правил безпеки дорожнього руху); б)наслідки (пошкодження транспортних засобів); в)причинний зв`язок між діянням і наслідками.
Згідно п. 2.3.д Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №603188 від 28.02.2026, схему місця ДТП, пояснення ОСОБА_2 від 28.02.2026, пояснення ОСОБА_1 від 28.02.2026.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, за відсутності будь-яких інших доказів не є безумовним та беззаперечним доказом вини особи, оскільки не є імперативним фактом доведеності вини, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Протокол про адміністративне правопорушення є лише фіксацією порушення, яке виявлено працівником поліції, та, відповідно до статті 251 КУпАП, є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі, але не є остаточним і достатнім доказом для притягнення на підтвердження вини ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
З дослідженого у судовому засіданні відеозапису не вбачається факту порушення Правил дорожнього руху з боку особи, яка притягується до відповідальності. На відео відсутні будь-які об`єктивні ознаки того, що дріт обірвався внаслідок дій водія тролейбусу.
Судом встановлено, що тролейбус не був джерелом механічного впливу на розтяжку. Рух штанги по контактному дроту здійснювався у штатному режимі. Обрив розтяжки стався не через порушення з боку водія ПДР.
Зазначені обставини свідчать про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями водія та ушкодженнями автомобіля потерпілого, що виключає склад адміністративного правопорушення.
Будь-яких інших достатніх та переконливих доказів того, що водій тролейбуса ОСОБА_1 , порушив вимоги п. 2.3.д ПДР України, який зазначені в протоколі, суду не надано.
Тобто факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення водієм п. 2.3.д ПДР України, що призвело ДТП, суд вважає недоведеним.
Суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б об`єктивно та поза межами розумного сумніву свідчили про порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, яке їй ставиться у провину, та стверджували, що його дії знаходились у причинно-наслідковому зв`язку із настанням ДТП.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Згідно з приписами ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно із вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Враховуючи наведене вище, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Згідно п. 1) ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
постановив:
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя З.М. Коліщук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua