Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №453/253/26 — Сколівський районний суд Львівської області

ЄУНСС: 453/253/26

НП: 2/453/454/26

РІШЕННЯ

іменем України

23 квітня 2026 року місто Сколе

Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Микитина В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Корнути Т.Б.,

сторони та інші учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ;

відповідачка - ОСОБА_2 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачки - Славська селищна рада Стрийського району Львівської області;

зміст позовних вимог - про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна у порядку спадкування за законом;

розглянувши дану цивільну справу у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що по вул. Д. Галицького, 8, у м. Сколе Стрийського району Львівської області, за правилами загального позовного провадження, за відсутності усіх її учасників, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій сторін та інших учасників справи.

Позивачка ОСОБА_1 у порядку представництва, котре здійснює адвокатка Комарницька М.В., сформувавши документ у системі «Електронний суд», 12.02.2026 року подала у Сколівський районний суд Львівської області позовну заву, в якій просить ухвалити рішення про визнання за нею у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Лавочне Стрийського району Львівської області, право власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу (позначений у технічній документації літерою А-1), загальною площею - 66,1 кв. м., житловою площею - 40,3 кв. м., допоміжною площею - 25,8 кв. м., з сходами «а1», та господарськими будівлями - літньою кухнею (позначена у технічній документації літерою Б) з терасою «б» та підвалом «б1», сараєм (позначений у технічній документації літерою В), убиральнею (позначена у технічній документації літерою Г), навісом (позначений у технічній документації літерою Д) та альтанкою (позначена у технійчній документації літерою Ж), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Питання щодо стягнення на свою користь з відповідачки ОСОБА_2 судових витрат у справі, котрі полягають у справлянні судового збору у розмірі 3 818 грн. 17 коп., позивачка ОСОБА_1 не порушує.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ус. Лавочне Стрийського району Львівської області у віці 60 років померла матір сторін у справі - ОСОБА_3 , яка за життя не розпорядилася усіма своїми правами й обов`язками на випадок смерті. Отож, після смерті спадкодавиці ОСОБА_3 відкрилася спадщина за законом, у тому числі й на належне їй право на спірне домоволодіння. Позивачка ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за законом усіх прав та обов`язків, котрі залишились після смерті спадкодавиці ОСОБА_3 , у тому числі й на спірне домоволодіння, при цьому вона прийняла спадщину та не відмовилася від неї, подала у нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини за законом, а інших спадкоємців, які б прийняли таку спадщину та не відмовились від неї, немає, так як відповідачка ОСОБА_2 у визначені законом строк та порядку із заявою про прийняття такої спадщини за законом до нотаріальної контори не зверталась. Проте оформити відповідне право на спадщину за законом після смерті спадкодавиці ОСОБА_3 на спірне домоволодіння позивачка ОСОБА_1 не може у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на нього. З огляду на вказане, отримавши 28.11.2025 року відмову державного нотаріуса Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції у вчиненні нотаріальної дії, пов`язаної із видачею свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавиці ОСОБА_3 на спірне домоволодіння, позивачка ОСОБА_1 змушена була звертатися за захистом своїх спадкових прав до суду із даним позовом.

Відповідачка ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до неї, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні цієї відповідачки - Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна у порядку спадкування за законом, у запропоновані судом строки та порядку не подала. Поряд з цим, вказана відповідачка у визначений строк подала заяву про визнання позову, у котрій виклала свою відповідну позицію у цій справі та, одночасно, повідомила про обізнаність із наслідками вчинення судом зазначеної процесуальної дії.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачки - Славська селищна рада Стрийського району Львівської області своїм правом на подання письмових пояснень на позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна у порядку спадкування за законом, не скористалась. Однак, вказана третя особа через уповноваженого представника - Обухівського О.В., у своєму клопотанні про здійснення цього судового провадження у цілому за відсутності зазначеного представника, одночасно виклала свою позицію у цій справі, за змістом котрої вона просить ухвалити рішення на розсуд суду, відповідно до чинного законодавства України та встановлених обставин на підставі зібраних у цій справі доказів.

Заяви та клопотання сторін та інших учасників справи.

Позивачка ОСОБА_1 у порядку представництва, котре здійснює адвокатка Комарницька М.В., 16.03.2026 року через канцелярію подала у Сколівський районний суд Львівської області клопотання, що було зареєстроване в діловодстві за вх. № 2003, у котрому просила проводити підготовче засідання за її відсутності та за відсутності її довірительки, при цьому підготовче засідання просила закрити, а цю справу призначити до розгляду по суті.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачки - Славська селищна рада Стрийського району Львівської області у порядку представництва, котре здійснює Обухівський О.В., засобами електронного зв`язку 11.03.2026 року скерувала до Сколівського районного суду Львівської області клопотання, що було зареєстроване в діловодстві за вх. № ЕП-402, про здійснення судового провадження у цій справі у цілому за відсутності уповноваженого представника.

Відповідачка ОСОБА_3 засобами електронного зв`язку 06.04.2026 року скерувала у Сколівський районний суд Львівської області заяву про визнання позову, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № ЕП-528, у котрій одночасно просила проводити судовий розгляд цієї справи по суті за її відсутності, обізнана із наслідками визнання нею позову та можливості ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог.

Позивачка ОСОБА_1 у порядку представництва, котре здійснює адвокатка Комарницька М.В., 23.04.2026 року через канцелярію подала у Сколівський районний суд Львівської області клопотання, що було зареєстроване в діловодстві за вх. № 3177, у котрому просила проводити судове засідання з розгляду цієї справи по суті за її відсутності та за відсутності її довірительки, при цьому позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у пред`явленому позові.

Інших заяв та/чи клопотань від сторін та інших учасників цієї справи до Сколівського районного суду Львівської області не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 12.02.2026 року, з-поміж іншого, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Визначено місце, дату та час підготовчого засідання у справі - зал судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області, що за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, 16.03.2026 року, 12:00 год.. Витребувано за власною ініціативою від Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належно засвідчену копію спадкової справи № 233/2025, заведеної 27.10.2025 року після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Лавочне Стрийського району Львівської області.

Від Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 20.02.2026 року на відповідну ухвалу у частині витребування доказів, із супровідним листом, що був зареєстрований в діловодстві за вх. № 1278, до Сколівського районного суду Львівської області надійшла належно засвідчена копія спадкової справи № 233/2025, заведеної 27.10.2025 року після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Лавочне Стрийського району Львівської області, з якоїне вбачається тієї обставини, що розгляд цієї справи та ухвалене у ній рішення у майбутньому може вплинути на права та/чи законні інтереси будь-яких інших осіб, окрім як тих, хто приймає участь у справі.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 16.03.2026 року підготовче засідання у цій справі закрито, а справу призначено до розгляду по суті. Визначено місце, дату та час судового засідання щодо розгляду цієї справи по суті - зал судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, 23.04.2026 року о 14:00 год..

Сторони та інші учасники справи належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження, проте ніхто з них не з`явився та/чи не забезпечив явку уповноважених представників.

Відтак, судом було задоволено клопотання позивачки ОСОБА_1 , поданої через уповноважену представницю - адвокатку Комарницьку М.В., заяву відповідачки ОСОБА_2 , а також клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні вказаної відповідачки - Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, подане через уповноваженого представника - Обухівського О.В., про розгляд даної справи за їх відсутності/за відсутності уповноважених представників, а також, виходячи з положень ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, та враховуючи неявку у судове засідання усіх учасників справи, суд вважав за доцільне та можливе здійснювати судовий розгляд даної справи за відсутності її учасників на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового засідання у цій справі технічними засобами.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись. Усі заяви та клопотання сторін та інших учасників цієї справи були вирішені судом у встановленому чинним ЦПК України порядку.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Своєю чергою, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Відповідно до вимог частин 1, 4 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм цивільного процесуального законодавства, суд, перевіряючи у підготовчому засіданні порушення прав позивачки ОСОБА_1 за пред`явленими позовними вимогами цивільного характеру, зокрема щодо спадкування, та причетність до порушення таких її прав відповідачки ОСОБА_2 , встановив наступне.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як вбачається з свідоцтва про народження на бланку серії НОМЕР_1 , виданого Лавочненською сільською радою Сколівського району Львівської області 22.04.1989 року у відповідності до актового запису про народження № 10 (копія міститься у справі, а. с. 17), з урахуванням свідоцтва про укладення шлюбу на бланку серії НОМЕР_2 , виданого Лавочненською сільською радою Сколівського району Львівської області 05.11.2011 року у відповідності до актового запису про шлюб № 12 (копія міститься у справі, а. с. 18), позивачка ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Лавочне Сколівського (тепер - Стрийського) району Львівської області, а її матір`ю записана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за національністю - українка. При цьому, матір позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , опісля народження дочки, а саме 07.02.1995 року уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу на бланку серії НОМЕР_3 , виданим Лавочненською сільською радою Сколівського району Львівської області 07.02.1995 року у відповідності до актового запису про шлюб № 5 (копія міститься у справі, а. с. 15).

Отож, позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судом встановлено, що матір позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 60 років у с. Лавочне Стрийського району Львівської області, що стверджується свідоцтвом про смерть на бланку серії НОМЕР_4 , виданим 15.11.2023 року Славською селищною радою Стрийського району Львівської області у відповідності до актового запису про смерть № 163 (копія міститься у справі, а. с. 16).

Вказаний день смерті спадкодавиці ОСОБА_3 є часом відкриття спадщини після її смерті.

За життя спадкодавиця ОСОБА_3 розпорядження щодо належних їй прав й обов`язків на випадок своєї смерті не зробила, заповіту не складала, у зв`язку з чим спадкування після її смерті повинно відбуватись за законом.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті спадкодавиці ОСОБА_3 , так як проживала на день смерті разом із спадкодавицею ОСОБА_8 в одному житлі, про що 27.10.2025 року подала до Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву про прийняття спадщини за законом (копія мітиться у справі, а. с. 53). Натомість, відповідачка ОСОБА_2 відповідної заяви про прийняття спадщини за закономпісля смерті спадкодавиці ОСОБА_3 до Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не подавала, що підтверджується матеріалами витребуваної за ініціативою суду спадкової справи № 233/2025 (копія міститься у справі, а. с. 53-69).

Відтак, позивачка ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину після смерті спадкодавиці ОСОБА_3 , як спадкоємиця першої черги за законом, та не відмовилися від такої спадщини за законом, єдина вправі успадкувати усі права та обов`язки, які належали спадкодавиці ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини після її смерті і не припинилися внаслідок її смерті, а також входили до складу спадщини.

Так, детально перевіряючи відповідні права та обов`язки, які належали спадкодавиці ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, а також входили до складу спадщини, зокрема прав на домоволодіння, котре розташоване по АДРЕСА_1 , та котре є предметом спору у межах пред`явлених позовних вимог, судом встановлено, що таке домоволодіння в цілому складається з житлового будинку садибного типу (позначений у технічній документації літерою А-1), загальною площею - 66,1 кв. м., житловою площею - 40,3 кв. м., допоміжною площею - 25,8 кв. м., з сходами «а1», та господарських будівель - літньої кухні (позначена у технічній документації літерою Б) з терасою «б» та підвалом «б1», сараю (позначений у технічній документації літерою В), убиральні (позначена у технічній документації літерою Г), навісу (позначений у технічній документації літерою Д) та альтанки (позначена у технічній документації літерою Ж), воно збудоване у 1985 році з проведеними добудовами у 1989 та 1990 роках, не є самочинним об`єктом будівництва. Наведені вище обставини стверджуються технічним паспортом, виготовленим 30.10.2025 року суб`єктом господарювання - КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» на замовлення позивачки ОСОБА_1 із занесенням до Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації ЄДЕСуСБ, номер ТІ01:4265-6428-7457-0427 (копія міститься у справі, а. с. 21-26). Зазначене домоволодіння належало спадкодавиці ОСОБА_3 як забудовниці та рахувалося за останньою, й ця обставина стверджується Витягом з погосподарської книги с. Лавочне за 2020-2025 роки, сформованим адміністраторкою ЦНАП виконавчого комітету Славської селищної ради Стрийського району Львівської області 04.12.2025 року за вих. № 25/01.04-4/1211 (міститься у справі, а. с. 20).

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину у встановленому порядку після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 року одержала відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, через відсутність в оригіналі правовстановлюючих документів на спірний об`єкт нерухомого майна, що стверджується матеріалами спадкової справи № 233/2025, заведеної 27.10.2025 року (копія міститься у справі, а. с. 53-69).

Релевантні норми та джерела права, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, мотиви їх застосування.

Встановлені судом цивільні правовідносини щодо визнання права на об`єкти нерухомого мана, у тому числі й на земельні ділянки, у порядку їх спадкування регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), іншими актами цивільного законодавства.

Так, за загальним правилом, наведеним у статтях 15, 16 ЦК України, кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (договорів). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, особа може пред`явити позов про визнання за нею права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В силу статей 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом частин 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно з ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, які прийняли спадщину, та той з подружжя, який пережив іншого.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 1268, частин 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину, або ж не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, тобто шести місяців, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Частина 1 ст. 1270 ЦК України встановлює строк для прийняття спадщини, який складає шість місяців і починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого у ст. 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Стаття 1297 ЦК України встановлює обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу.

Узагальнена оцінка доводів та аргументів, наведених у справі, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог за результатами розгляду цієї справи.

Узагальнюючи оцінку доводів та аргументів позивачки ОСОБА_1 , виходячи з відсутності у господарства, до котрого входить спірне домоволодіння, фактично статусу колгоспного двору, враховуючи також час побудови спірного домоволодіння, як і ту обставину, що незаконність набуття за життя спадкодавицею ОСОБА_3 права на спірне домоволодіння не встановлена судом і такий факт не оспорюється сторонами у справі, суд вважає, що право на спірне домоволодіння було набуте спадкодавицею ОСОБА_3 правомірно, зокрема у порядку реалізації свого права на забудову. При цьому, оскільки судом було також встановлено, що правовстановлюючі документи на спірне домоволодіння відсутні, що, відповідно, унеможливлює здійснити спадкування позивачкою ОСОБА_1 прав та обов`язків на цей об`єкт нерухомого майна у Сколівській державній нотаріальній конторі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, то у суду немає перешкод для можливості захисту зазначених порушених прав позивачки ОСОБА_1 як єдиної спадкоємиці першої черги за законом, яка прийняла спадщину після смерті спадкодавиці ОСОБА_3 та не відмовилася від такої спадщини, у спосіб визнання за нею відповідного права у порядку спадкування.

Відтак, визнання відповідачкою ОСОБА_2 слід прийняти, а позовні вимоги ОСОБА_1 - задовльнити. Зокрема, слід визнати за позивачкою ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті матері спадкодавиці ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Лавочне Стрийського району Львівської області, право власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу (позначений у технічній документації літерою А-1), загальною площею - 66,1 кв. м., житловою площею - 40,3 кв. м., допоміжною площею - 25,8 кв. м., з сходами «а1», та господарськими будівлями - літньою кухнею (позначена у технічній документації літерою Б) з терасою «б» та підвалом «б1», сараєм (позначений у технічній документації літерою В), убиральнею (позначена у технічній документації літерою Г), навісом (позначений у технічній документації літерою Д) та альтанкою (позначена у технійчній документації літерою Ж), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачкою ОСОБА_1 судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру у розмірі 3 818 грн. 17 коп. і підтверджуються квитанцією до платіжної інструкції одного із відділень АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 04.02.2026 року за № 1.5468883974.1 (копія містяться у справі, а. с. 1), з урахуванням відповідної позиції цієї позивачки з вказаного приводу, яка не ставить питання про їх стягнення на свою користь з відповідачки ОСОБА_2 у випадку задоволення вимог її позовної заяви, слід залишити за нею, відступивши таким чином від порядку розподілу судових витрат, визначеного у ст. 141 ЦПК України.

Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, окрім як сплати позивачкою ОСОБА_1 судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру, матеріали цієї справи не містять.

Окремо належить наголосити, що відповідно до роз`яснень, котрі містяться у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року за № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», при пред`явленні позову та ухваленні рішення за вимогами про право спадкоємців на майно, судовий збір визначається судом, виходячи із загальної вартості майна, і витрати на його оплату покладаються на кожного спадкоємця пропорційно до виділеної йому частки.

Отож, наведені вище судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору, з урахуванням роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року за № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», й так належало б покласти на позивачку ОСОБА_1 , як єдину спадкоємицю першої черги за законом спірного майна.

Керуючись статтями 4-5, 12-13, 77-82, 89-90, 95, 133, 141, 206, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачки - Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна у порядку спадкування за законом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу (позначений у технічній документації літерою А-1), загальною площею - 66,1 кв. м., житловою площею - 40,3 кв. м., допоміжною площею - 25,8 кв. м., з сходами «а1», та господарськими будівлями - літньою кухнею (позначена у технічній документації літерою Б) з терасою «б» та підвалом «б1», сараєм (позначений у технічній документації літерою В), убиральнею (позначена у технічній документації літерою Г), навісом (позначений у технічній документації літерою Д) та альтанкою (позначена у технічній документації літерою Ж), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , - у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Лавочне Стрийського району Львівської області.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 ; адреса електронної пошти: відсутня; електронний кабінет у ЄСІТС: відсутній.

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 ; адреса електронної пошти: відсутня; електронний кабінет у ЄСІТС: відсутній.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачки: Славська селищна рада Стрийського району Львівської області, код у ЄДРПОУ: 04370314; місцезнаходження юридичної особи: вул. В. Івасюка, 24, с-ще. Славсько, Стрийський район, Львівська область, 82660; адреса електронної пошти: rada@slavska-gromada.gov.ua; електронний кабінет у ЄСІТС: наявний.

Повне рішення суду складено: 23 квітня 2026 року.

Суддя Володимир МИКИТИН