Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №445/793/25 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/793/25

провадження № 2/445/144/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року

Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бакаїм М.В.

секретаря судового засідання Назар С.М.

з участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , заінтересована особа: Орган Опіки та піклування в особі Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, Військова частина НОМЕР_1 про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Золочівського районного суду м. Золочів перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , заінтересована особа: Орган Опіки та піклування в особі Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, Військова частина НОМЕР_1 про позбавлення батьківських прав.

В позові зазначає, щовін є батьком неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 . Останнім часом відповідач ОСОБА_3 ніяким чином не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться успіхами синів, станом здоров?я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення. Відповідач на даний час ніде не працює, не має постійного місця проживання, веде аморальний спосіб життя і взагалі не бажає приймати участь у вихованні дітей. ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 і під час виконання обов?язків, пов?язаних із захистом Батьківщини, відповідачка залишила сім?ю та проживала зі співмешканцем в .Бібрка Львівської області. При цьому відповідачка не займалась вихованням дітей, не доглядала за ними, ОСОБА_6 не відвідував навчальний заклад, про що свідчить довідка від 14.05.2024 року № 31. Відповідачка звернулась із заявою Бібрської міської ради Львівської області про неспроможність виховувати своїх дітей. У зв?язку з цим, рішенням відділу соціального захисту населення виконавчого комітету Бібрської міської ради № 20 від 31.10.2024 року діти були взяті під соціальний супровід, який був припинений у зв?язку з тим, що одну дитину - ОСОБА_4 , забрала до себе мати позивача, а інша дитина - ОСОБА_7 був поміщений до притулку для дітей служби у справах дітей, оскільки залишився без опіки та піклування у зв?язку з перебуванням відповідача ОСОБА_3 в стані алкогольного сп?яніння. Згідно акту про підкинуту та знайдену дитину та її доставку від 04.02.2025 року. ОСОБА_3 перебувала в нетверезому стані та дитина проживала у антисоціальних умовах, у зв?язку з тим дитина доставлена до притулку для дітей. Наказом управління «Служба у справах дітей» Львівської міської ради від 28 лютого 2025 року № 89 ОСОБА_5 тимчасово влаштовано до Центру підтримки дітей. Відповідач не відвідувала сина ОСОБА_8 в Центрі підтримки дітей, взагалі не виходить на зв?язок та не цікавиться життям дітей. Позивачем, вживалися заходи до повернення сина ОСОБА_8 з притулку, тому наказом управління «Служби у справах дітей» від 26.03.2025 року № 125 ОСОБА_7 повернутий на виховання мені - ОСОБА_2 . Всі питання щодо виховання дітей вирішуються ОСОБА_2 самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. На даний час діти знаходяться на повному утриманні відповідача.

У зв`язку із цим, ОСОБА_2 вирішив звернутися в суд з даним позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Представник позивача, адвокат Короїд Ю.М. в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав та просив позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.

Представник третьої особи Орган Опіки та піклування в особі Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради в судове засідання не з`явився, у заяві від 23.02.2026 просив розгляд справи проводити у їх відсутності, при ухваленні рішення просив врахувати висновок Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки та піклування.

Представник третьої особи Військова частина НОМЕР_4 в судове засідання не з`явився, у заяві від 12.01.2026 просив розгляд справи проводити у їх відсутності, просить суд ухвалити рішення, яке відповідатиме якнайкращим інтересам неповнолітніх дітей.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, щов задоволені позовних вимог слід відмовити виходячиз наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 виданого повторно від 15 листопада 2024 року, а також ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 виданого повторно від 15 листопада 2024 року

Згідно службової характеристики Військової НОМЕР_6 ОСОБА_2 за час перебування на посаді стрільця 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_4 зарекомендував себе добре.

У довідці Відділу освіту виконавчого комітету Бібрської міської ради Львівського району Львівської області зазначено, що здобувач освіти 2 класу ОСОБА_4 систематично не відвідує ліцей без поважних причин, протягом 02.09-19.09.2024 року пропустив 14 навчальних днів.

В характеристиці учня 2 класу СЗШ № 22 вм. В. Стефаника м. Львова ОСОБА_4 вказано, що вихованням дитини займаються бабуся і батько, мама у школі непоявляється. Хлопчик спокійний, врівноважений, самостійний.

Згідно відповіді на адвокатський запит Комунальний заклад «Центр надання соціальних послуг`Бібрської міської ради сім`я ОСОБА_3 перебувала під соціальним супроводом з 01.11.2024 року, відповідно до рішення відділу соціального захисту населення виконавчого комітету Бібрської міської ради № 20 від 31.10.2024 року.

Рішенням від 29.11.2024 року припинено надання соціальних послуг Відділом соціального захисту населення виконавчого комітету, які надавалися ОСОБА_3 .

Згідно акту про підкинуту та знайдену дитину та її доставку від 04.02.2025 року

ОСОБА_3 перебувала в нетверезому стані та дитина проживала у антисоціальних умовах, у зв?язку з тим дитина доставлена до притулку для дітей.

28.02.2025 року Управління «Служби у справах дітей» видало наказ № 89 про тимчасове влаштування до Центру підтримки дітей – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до висновку Відділу «Служби у справах дітей» Шевченківського району управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради дозволено повернути малолітнього ОСОБА_9 , який перебуває у Центрі підтримки дітей при закладі дошкільної освіти № 5 Львівської міської ради, батькіові- ОСОБА_2 .

Згідно висновку органу опіки та піклування-Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 № 260001-вих-114717 від 06.08.2025 зазначено, що ОСОБА_3 ухилилася від виконання батьківських обов?язків, з метою захисту прав та інтересів малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , керуючись Конвенцією Організації Об?єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року), ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 19, 164 Сімейного кодексу України, «Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов?язаної із захистом прав дитини», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно ст. 164 СК України, один з батьків може бути позбавлений батьківських прав, якщо буде встановлено, що він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованні дитини.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до Постанови пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»з наступними змінами, позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі вищенаведеного суд вказує на те, що позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідача відносно дитини в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи матері, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позивачем не доведено, що поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, а не збіг життєвих обставин, які склалися навколо неї: необізнаність, відсутність матеріальних коштів для утримання дитини, відсутність підтримки рідних та належного супроводу соціальних служб.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Також, ВССУ у справі №211/559/16-ц від 01.11.2017 року зауважив, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для матері (батька), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітніх синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не забезпечуватиме інтересів самих дітей, оскільки позивач не довів, та не надав суду доказів, в чому полягає захист інтересів дітейи шляхом позбавлення матері по відношенню до дітей батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачкою від виконання батьківських обов`язків відносно дітей.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому вважає за необхідне у позові відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.259,264 - 265,268,354,355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , заінтересована особа: Орган Опіки та піклування в особі Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, Військова частина НОМЕР_1 про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Попередити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 про неприпустимість в подальшому порушення з її боку батьківських обовя`зків щодо неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та про їх можливі наслідки у разі їх неналежного виконання, а саме позбавлення батьківських прав.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 23.04.2026 року.

Суддя М.В. Бакаїм