Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №444/1505/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1505/26

Провадження № 2-а/444/28/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Оприск З. Л.

секретар судового засідання Будзан Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Генерала Григоренка 3, м. Львів), інспектора Відділу поліції №2 (м.Жовква) Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській обл. старшого лейтенанта поліції Мазурак Б.І. (вул. Степана Бандери, 13, м.Жовква, Львівський район, Львівська область) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

06 квітня 2026 року справу за даною позовною заявою прийнято до розгляду та відкрито у ній провадження.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує наступне. Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6899547 від 24.03.2026 року, що була винесена інспектором відділу поліції №2 (м. Жовква) Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській обл. старшим лейтенантом поліції Мазурак Богданом Ігоровичем на позивача було накладено адміністративне стягнення за ч.5 ст. 121 КУпАП. Вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню з наведених нижче підстав. Відсутні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Час, та місце скоєння, обставини правопорушення згідно вказаної постанови: 24.03.2026р. о 20:04:33 в м. Жовква вул. Равська, 89 водій керував ТЗ обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 в ПДР - порушення користування ременями безпеки. Зазначив, що в вказаний час він не керував транспортним засобом, а перебував в службовому автомобілі надаючи письмове пояснення. Вказав, що після зупинки автомобіля працівник поліції підійшовши до автомобіля, запитав: «Ремені безпеки чому не одіваєте?» На що, позивач намагався пояснити: «Що тільки зупинився і ремень безпеки відстебнув» Але промовивши 3 слова: «Що тільки зупинився...» в подальшому поясненні був перерваний наступним питанням працівника поліції. Зазначив, що з винесеної постанови вбачається, що інспектором відділу поліції №2 (м. Жовква) Львівського районного управління поліції №1 ГУНПу Львівській обл. старшим лейтенантом поліції Мазурак Богданом Ігоровичем було винесено оскаржувану постанову без дослідження усіх обставин справи, не враховуючи його пояснення та заперечення, які взагалі не були зафіксовані жодним чином та порушено процесуальні правила винесення постанови. Просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 6899547 від 24.03.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у справі про забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 121 КУпАП; вирішити питання розподілу судових витрат.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову. Вказав, що ГУНП у Львівській області не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 , вважає їх необгрунтованими та безпідставними. Зазначив, що позивач в адміністративному позові посилається на невідповідність часу вчинення адміністративного правопорушення, зазначеного у постанові серії ЕНА № 6899547 від 24.03.2026 року. Разом з тим, вказана розбіжність має характер технічної описки (некоректної роботи планшетного пристрою) та не впливає на суть зафіксованого правопорушення і не спростовує факту його вчинення позивачем. Вважає, що наявна неточність у зазначенні часу не є істотним порушенням вимог законодавства та не може бути підставою для скасування постанови, закриття провадження по справі.

Позивач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце його проведення, причин неявки не повідомив, однак подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце його проведення, причин неявки не повідомив.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксація судового засідання з допомогою технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Конституцією України закріплено норму щодо обов`язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6899547 від 24.03.2026 року, що була винесена інспектором відділу поліції №2 (м. Жовква) Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській обл. старшим лейтенантом поліції Мазурак Богданом Ігоровичем на позивача було накладено адміністративне стягнення за ч.5 ст. 121 КУпАП. Відповідно до даної постанови ОСОБА_1 24.03.2026р. о 20:04:33 в м. Жовква вул. Равська, 89 водій керував ТЗ обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 в ПДР - порушення користування ременями безпеки, що підтверджується копією даної постанови.

З копії рапорту інспектора Відділу поліції №2 (м.Жовква) Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області від 24.03.2026 року вбачається, що автомобіль позивача поліцією було зупинено 24.03.2026 року о 16:03 год. у зв`язку із тим, що водій не був пристебнутий ременем безпеки.

З наданих сторонами відеозаписів (відеофрагмент Clip-0) вбачається, що автомобіль позивача був зупинений працівниками поліції о 16:04 год. О20:04:33 позивач не керував транспортним засобом, а перебував в автомобілі поліцейських, що підтверджується роздруківкою кадру з відеозапису та відеозаписами, наданими суду сторонами. Окрім цього, надані відеозаписи не відображають водія автомобіля в момент руху, а лише після зупинки транспортного засобу, що унеможливлює для суду однозначно та достовірно встановити обставину використання водієм ременя безпеки.

Пунктом п. 2.3 в Правил дорожнього руху України встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Відповідно до ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 КУпАП). Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247); справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (частина перша статті 249); оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо.

Позивач в позовній заяві, мотивуючи неправомірність оскаржуваної постанови, посилається на те, що відсутні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Зазначив, що в вказаний час він не керував транспортним засобом, а перебував в службовому автомобілі надаючи письмове пояснення. Вказав, що після зупинки автомобіля працівник поліції підійшовши до автомобіля, запитав: «Ремені безпеки чому не одіваєте?» На що, позивач намагався пояснити: «Що тільки зупинився і ремень безпеки відстебнув» Але промовивши 3 слова: «Що тільки зупинився...» в подальшому поясненні був перерваний наступним питанням працівника поліції. Зазначив, що з винесеної постанови вбачається, що інспектором відділу поліції №2 (м. Жовква) Львівського районного управління поліції №1 ГУНПу Львівській обл. старшим лейтенантом поліції Мазурак Богданом Ігоровичем було винесено оскаржувану постанову без дослідження усіх обставин справи, не враховуючи його пояснення та заперечення, які взагалі не були зафіксовані жодним чином та порушено процесуальні правила винесення постанови.

Разом з тим, відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, подав відзив на позов та заперечив проти незаконності винесеної постанови, однак всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України не надав суду жодних належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП, ст. 72, 73 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, чи спростовували б твердження позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відсутність належних та допустимих доказів правопорушення не дає можливості прийти до однозначного висновку про те, що позивач допустив порушення Правил дорожнього руху України, яке описано в оскаржуваній постанові.

За таких обставин факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, є недоведеним.

Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні по справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 року.

За таких обставин оскаржувана постанова не відповідає встановленим до неї вимогам законодавства, відповідач при її винесенні не діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому оскаржувану постанову потрібно визнати незаконною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Оскаржувана постанова така, що прийнята не у відповідності до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 245, 251, 256 КУпАП, ст. 9, 77, 78 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати постанову серії ЕНА № 6899547 від 24.03.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у справі про забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Генерала Григоренка 3, м. Львів) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) 665,60 грн. сплаченого позивачем судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 295 КАС України). Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень КАС України.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

За умовами ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Оприск З. Л.