Вирок від 22 квітня 2026 р. у справі №466/9140/24 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 466/9140/24

Провадження № 1-кп/444/162/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

номер кримінального провадження 12024142380000353, внесеного 20.06.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; із середньою-спеціальною освітою, паспорт НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , тел. НОМЕР_3 , раніше судимого, а саме: 09.10.2023 року Залізничним районним судом м. Львова за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі та відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, 20.08.2024 року Шевченківським районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді 1 року 2 місяці позбавлення волі, 05.02.2026 року Франківським районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 1 року 4 місяці позбавлення волі, адвокатом, нотаріусом чи депутатом не являється

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області зазначене кримінальне провадження,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 будучи раніше судимим, зокрема 09.10.2023 року Залізничним районним судом м. Львова за вчинення кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України із призначенням покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням терміном на 1 (один) рік, на шлях виправлення не став та протягом року після засудження за ст. 309 КК України вчинив нове кримінальне правопорушення, а саме 20.06.2024 до ВП № 1 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області надійшов рапорт начальника СВГ ВП ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області про те, що 20.06.2024 близько 12:00 год. на території польової дороги, що знаходиться на автомобільній дорозі «Київ-Чоп» М-06, поблизу АЗС «WOG», яка знаходиться у с. Малі Підліски, під час поверхневої перевірки у ОСОБА_3 , виявлено зіп-пакет із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору невідомого походження, які останній зберігав для власного вживання, без мети збуту.

В подальшому, а саме 20.06.2024 приблизно 12:00 год. ОСОБА_3 , перебуваючи на автомобільній дорозі «Київ-Чоп» М-06, поблизу АЗС «WOG», яка знаходиться у с. Малі Підліски, був зупинений працівниками СВГ ВП ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області. В ході проведеної поверхневої перевірки у сумці чорного кольору в нього було виявлено зіп-пакет із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору невідомого походження. Згідно з висновком експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/123-24/8569-НЗРАП від 19.07.2024, надана наекспертизу речовина яка знаходилась у сейф-пакеті № 3465181, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину- PVP, обіг якої заборонено. Маса PVP становить: 0,2926 грам, який ОСОБА_3 всупереч вимогам ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995, незаконно придбав та зберігав при собі, без мети подальшого збуту.

Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив незаконне придбання і зберігання психотропних речовин без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією статтею, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю, надав детальні показання про мотиви та обставини вчинення кримінального правопорушення. Вказав, що у вказаний день керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. В ході спілкування на мвимогу працівників поліції надав зіп-пакетик в якому знаходилася психотропна речовина PVP. Вказану речовину мав для себе, так як на той час вживав наркотичні засоби. У вчиненому розкаюється, зазначив, що на даний час позбувся залежності, обіцяє більше не вчиняти злочинів.

Суд з`ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз`яснив їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст.394 КПК України. З урахуванням думки всіх учасників процесу та на підставі ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих даних на його особу, а також документів, що стосуються речових доказів та процесуальних витрат у справі для вирішення питання їхньої подальшої долі та відшкодування відповідно.

Отже, суд вважає доведеним факт скоєння ОСОБА_3 незаконного придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту протягом року після засудження за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно із ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

З огляду на викладене при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке з урахуванням положень ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, яке посягає на встановлений з метою захисту здоров`я населення порядок обігу психотропних речовин, мету вчинення суспільно небезпечних дій, зокрема бажання придбати та зберігати психотропну речовину для власного вживання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, наявність пом`якшуючих обставин, якими суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину, особу ОСОБА_3 , який на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин, дане кримінальне правопорушення, за яке засуджується, вчинив під час іспитового строку, таким чином не виправдавши довіру Залізничного районного суду м. Львова, вироком якого від 09.10.2023 року йому призначено покарання у виді обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, а надалі вчинив нове кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, за яке засуджений вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 20.08.2024 року, що вказує на наявність в обвинуваченого стійких установок на вчинення однотипних кримінальних правопорушень, його схильність до протиправних, суспільно небезпечних дій і небажання стати на шлях виправлення.

Тому, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеру і ступеня його суспільної небезпеки, мети вчинення, а саме особистого споживання психотропної речовини, та з огляду на особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, на шлях виправлення не став, продовжив протиправну діяльність, обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі.

Таке покарання, на переконання суду, є релевантним вчиненому та особі обвинуваченого та спроможне стимулювати в подальшому належну поведінку обвинуваченого і сприяти запобіганню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. При цьому, наявність пом`якшуючих обставин, а також беручи до уваги той факт, що ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав, у скоєному розкаявся, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік та 5 місяців позбавлення волі, в межах передбаченої санкцією ч. 2 ст. 309 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд також приймає до уваги те, що останній вироком Франківського районного суду м. Львова від 05.02.2026 року у справі № 465/9288/23 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 4 (чотири) місяці, до відбуття якого обвинувачений до цього часу не приступив. У зазначеному вироку суду остаточне покарання ОСОБА_3 у виді реального позбавлення волі призначено за сукупністю вироків з урахуванням наявності вироку Залізничного районного суду м. Львова від 09.10.2023 року, яким обвинуваченого було засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України із призначенням покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік та із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням терміном на 1 (один) рік. Таким чином, вирок Залізничного районного суду м. Львова від 09.10.2023 року у справі № 462/7744/23 уже враховано останнім вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 20.08.2024 року у справі № 466/941/24. Тому з урахуванням того, злочин, за який ОСОБА_3 засуджується у даному кримінальному провадженні, вчинено 20.06.2024 року, тобто до постановлення вироку Шевченківського районного суду м. Львова від 20.08.2024 року, остаточне покарання обвинуваченому підлягає визначенню із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

У справі наявні процесуальні витрати на проведення експертизи. Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування Хмельницьким НДЕКЦ МВС України проводилась судова експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів. Згідно наявної довідки про вартість виконаної експертизи витрати на залучення експерта з оформленням висновку №СЕ-19/123-24/8569-НЗПРАП від 19.07.2024 року становлять 1514,56 грн. З урахуванням положень ст. 124 КПК України зазначені витрати на проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

У справі відсутні підстави для застосування правових приписів ст. 174 КПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374, 394 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 5 (п`яти) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань, призначених даним вироком, та вироком Франківського районного суду м. Львова від 05.02.2026 року, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з часу приведення вироку до виконання.

Стягнути із ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , тел. НОМЕР_3 ) на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів в сумі 1514,56 грн.

Речові докази у справі:

- речовину, що містить у своєму складі психотропну речовину PVP, масою 0,2926 грам, яка разом із первинним упакуванням (спец, пакет (НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» № 3465181) запаковано експертом у полімерний сейф-пакет Експертної служби МВС 5433393 та згідно квитанції № 001550 переданий на зберігання у камеру схову ВП 1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Жовківський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.

Суддя: ОСОБА_1