Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №442/1464/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/1464/26

Провадження №2/442/980/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючого судді – Хомика А.П.,

з участю секретаря судового засідання Денис Ю.І.,

розглянувши у відкритому судового засідання в залі суду в м. Дрогобичі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 20000 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

Позов мотивує тим, що 20 січня 2011 року між нею та відповідачем було укладено шлюб. У шлюбі в них народилося двоє дітей - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . На даний вони припинили спільне проживання, проживають окремо – вона проживає разом з дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у квартирі АДРЕСА_1 , відповідач - у квартирі АДРЕСА_2 .

Згідно рішення Дрогобицького міськрайонного суду по справі №442/9016/25 від 23.02.2026 року шлюб між сторонами розірвано, рішення суду не вступило в законну силу.

Відповідач ОСОБА_2 має значні постійні доходи, оскільки займається підприємницькою діяльністю як ФОП, а саме ремонтом комп`ютерів та периферійного устаткування (код діяльності 95.11), рекламне агенство (код діяльності 73.11), надання в оренду машин, устаткування та товарів (код діяльності 77.39). Згідно податкової декларації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_7 за 2025 рік його дохід за вказаний період становить 4357783грн.

Крім того, відповідач займається ріелторською діяльністю, є директором фірми, отримує пенсію як інвалід третьої групи. Не дивлячись на значні доходи, відповідач не в повному обсязі виконує свої обов`язки шодо матеріального утримання дітей, тому змушена звертатись до суду з даним позовом.

Вважає, що розмір аліментів на кожну дитину повинен становить не менше 20000 гривень щомісячно, виходячи з того, що місячний дохід за здійснення підприємницької діяльності відповідачем складає 363149 грн., окрім доходів заробітної плати керівника підприємства та пенсії.

Ухвалою від 26.02.2026 провадження в зазначеній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 30.03.2026.

Копію ухвали з позовною заявою та додатками направлено відповідачу.

10.03.2026 від представника відповідача – адвоката Тунського А.Р. надійшов відзив на позов. Вказує, що аліменти повинні використовуватись виключно для задоволення потреб дитини, її гармонійного фізичного та духовного розгляду, і не можуть слугувати для безпідставного збагачення отримувача аліментів.

Звертає увагу суду, що позивач у справі працює у ГУ ПФУ у Львівській області на посаді головного спеціаліста відділу обслуговування громадян №2 (сервісний центр) Управління осблуговування громадян та щорічно подає декларації як особа уповноважена на виконання функцій держави у відповідності до Закону України «Про запобігання корупції».

Так відповідно до Декларації за 2025 рік, яка розміщена на веб-сайті НАЗК за посиланням https://public.nazk.gov.ua/documents/ff7a4b1c-3908-49e5-b3ab-4313e706ef28 За 2025 рік Позивач задекларувала заробітну плату у розмірі 291 332 гривень. За мінусом податків та зборів за 2025 рік Позивач отримала заробітну плату в розмірі 224 325,64 гривень. Тобто розмір її щомісячної заробітної плати становить орієнтовно 18 693,80 гривень. Вказане безумовно свідчить, що позивач не може виходячи з принципу рівності батьків в обов`язку утримання дітей забезпечити по 20 000 гривень на кожну дитину, які вона намагається стягнути з Відповідача у справі.

З огляду на викладене, враховуючи, що розмір призначених аліментів має бути обґрунтованим, справедливим, необхідним та не більш як достатнім для розумного задоволення потреб дітей і не повинен призводити до збагачення отримувача аліментів заявлений розмір аліментів очевидно є неспівмірним та спрямований на збагачення отримувача аліментів.

У межах позову Позивачка зазначає, що ОСОБА_2 має значні постійні доходи, оскільки займається підприємницькою діяльністю як ФОП. Згідно податкової декларації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_7 за 2025 рік його дохід за вказаний період становить 4 357 783 грн. Крім того, відповідач займається ріелторською діяльністю, є директором 1 фірми, отримує пенсію як інвалід третьої групи.

Так, Відповідач дійсно є суб`єктом підприємницької діяльності однак перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується Витягом з реєстру платників єдиного податку. Вказане також відображено і в долученій Позивачкою Декларації платника єдиного податку — фізичної особи-підприємця.

Відповідно до Витягу з ЄДРПОУ основними видами діяльності відповідача є:

95.11 Ремонт комп`ютерів і периферійного устаткування (основний)

77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.

47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет.

Основний дохід відповідачу приносить роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет при цьому чистий дохід від такої діяльності становить не більше 10% відсотків від загального доходу. Тобто від задекларованих 4 357 783 гривень чистий дохід становить не більше 435 778,30 гривень.

Згідно із нормами ПК України, фізична особа-підприємець, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, веде спрощений облік доходів і витрат. Для таких осіб не передбачено визначення чистого доходу. Кошти, що відображаються у податковій декларації не є чистим доходом фізично особи-підприємця, оскільки такі суми включають оборотні кошти, податки, збори та інші обов`язкові платежі, відтак, такі суми однозначно не відображають чистий прибуток (дохід) відповідача. Зокрема такий висновок зробив Львівський апеляційний суд у Постанові від 21 лютого 2023 року у справі № 442/4497/22, яка також стосувалась стягнення аліментів у твердій грошовій сумі ФОП, що перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Також звертає увагу суду, що відповідно до ч.2 ст. 195 СК України передбачено, що заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Вказана норма безумовно свідчить, що для обрахування доходів платника аліментів не можна брати відомості з податкової декларації, оскільки остання не відображає чистого доходу платника аліментів, саме тому при стягненні з платника аліментів з ФОП на спрощеній системі оподаткування відсоток від заробітку обчислюється із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, а не з відомостей податкової декларації.

Вказує, що Позивач хибно зазначає, що Відповідач начебто є директором 1 фірми та займається ріелторською діяльністю, жодних доказів на підтвердження таких обставин Позивач не надає, а Відповідач заперечує відповідні обставини. Відповідач дійсно є інвалідом ІІІ групи, що підтверджується відповідним посвідченням та Довідкою МСЕК. Вказані обставини свідчать про додаткові витрати Відповідача пов`язані з станом здоров`я та підтверджують неможливість сплати аліментів у заявленому Позивачем розмірі.

У даній справі Позивачка звернулася до суду за відсутності факту порушення або навіть загрози порушення її прав. Так, Відповідач добровільно та систематично сплачує аліменти, що підтверджується банківськими квитанціями, долученими до матеріалів справи. Зокрема у лютому 2026 року Відповідач добровільно сплатив по 8000 гривень аліментів на кожну дитину, що підтверджується платіжними інструкціями із зазначенням призначення платежу саме як аліменти. У березні 2026 року Відповідач добровільно сплатив по 7500 гривень аліментів на кожну дитину, що підтверджується платіжними інструкціями із зазначенням призначення платежу саме як аліменти. Також Відповідач додатково оплачує гуртки, заняття спортом та інші витрати дітей на одяг, взуття розваги, тощо. До прикладу, Відповідач придбав дочці випускне плаття вартістю 12 000 гривень та взуття вартістю 4613 гривень, що підтверджується відповідними квитанціями. Таким чином, у справі відсутній сам предмет спору, який би потребував судового вирішення.

Разом з тим, якщо суд прийде до переконання на необхідності стягнення аліментів враховуючи, що розмір призначених аліментів має бути обґрунтованим, справедливим, необхідним та не більш як достатнім для розумного задоволення потреб дітей і не повинен призводити до збагачення отримувача аліментів Позивач погоджується сплачувати аліменти у розмірі 5000 гривень щомісячно на кожну дитину.

25.03.2026 від позивачки надійшла відповідь на відзив. Вказує, що відповідач безпідставно стверджує про те, що його річний чистий дохід як ФОП за 2025 рік становить 10 відсотків задекларованого доходу, що складає 455778,30 грн. при річному доході 4357783 грн. Вона, як колишня дружина, знає, що чистий дохід від підприємницької діяльності складає не менше 50 відсотків від загального доходу, відповідно за 2025 рік такий дохід складає більше 2500000 грн.

Черговий раз наголошує, що відповідач як ФОП здійснює торгівлю комп`ютерами, нотбуками, макбуками і т.д. та займається ріелторською діяльністю.

Крім того, як вбачається з долучених до відзиву квитанцій про оплату аліментів за лютий-березень 2026 року відповідач взмозі сплачувати аліменти не менше 8000 грн. на кожну дитину та нести ще інші додаткові витрати. Це зумовлено тим, відповідач має значні доходи, щомісячний розмір яких перевищує 100000 грн., відповідно розмір аліментів, який позивачка просить стягувати з відповідача є абсолютно співрозмірним та допустимим до постійних, щомісячних його доходів.

Вважає, що викладені у відзиві обставини не спростовують доводів позовної заяви.

Від представника позивача – адвоката Шемеляк Г.Т. надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримує з підстав викладених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача – адвокат Тунський А.Р. послався на обставини,викладені у відзиві на позов. Вказав, що якщо суд прийде до переконання на необхідності стягнення аліментів, то позивач погоджується сплачувати аліменти у розмірі 5000 гривень щомісячно на кожну дитину, враховуючи його рівень доходу.

Відповідач ОСОБА_2 пояснив, що не має змоги сплачувати аліменти у заявленому позивачкою розмірі. Матеріальним забезпеченням дітей постійно займався він і на даний час він також добровільно допомагає дітям, займається їхнім дозвіллям. Вважає, що позивачка за його рахунок хоче збагатитись.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Встановлено, що 20.01.2011 ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_7 , який було зареєстровано у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м.Дрогобичу Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області, актовий запис №20, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 .

У шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сторонами не заперечується, що діти проживають разом з матір`ю – ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .

Частиною другою статті 51 Конституції України та статтею 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, частин 7 та 8 ст.7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ст.18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно із ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Положеннями статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

На підставі ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, і (або) у твердій грошовій і (або) натуральній формі.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 184 Сімейного кодексу України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що у 2026 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 гривень.

Відповідач є суб`єктом підприємницької діяльності та перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується Витягом з реєстру платників єдиного податку. Вказане також відображено і в долученій Позивачкою Декларації платника єдиного податку — фізичної особи-підприємця.

Відповідно до Витягу з ЄДРПОУ основними видами діяльності відповідача є:

95.11 Ремонт комп`ютерів і периферійного устаткування (основний)

77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.

47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет.

З довідки до Акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААВ №723476, ОСОБА_2 є особою з інвалідністю третьої групи (загальне захворювання).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі № 208/3075/16, Сімейний кодекс України ґрунтується на принципі рівності прав та обов`язків батьків брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Будь-якого достатнього обґрунтування розміру суми аліментів, яку просить стягнути позивач на утримання дітей суду не надано.

Аліменти повинні використовуватись виключно для задоволення потреб дитини, її гармонійного фізичного та духовного розгляду, і не можуть слугувати для безпідставного збагачення отримувача аліментів.

З відзиву позивача встановлено, що ОСОБА_1 працює в ГУ ПФУ у Львівській області на посаді головного спеціаліста відділу обслуговування громадян №2 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян і за 2025 рік нею задекларовано заробітну плату у розмірі 291 332 гривень. Отже, за мінусом податків та зборів, розмір її щомісячної заробітної плати орієнтовно становить 18 693,80 гривень

З податкової декларації власника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за 2025 рік, встановлено, що загальна сума доходу за звітний період становить 4357783,00 грн.

Однак, кошти, що відображаються у податковій декларації не є чистим доходом фізично особи-підприємця, оскільки такі суми включають оборотні кошти, податки, збори та інші обов`язкові платежі, відтак, такі суми однозначно не відображають чистий прибуток (дохід) відповідача. Такий висновок зробив Львівський апеляційний суд у Постанові від 21 лютого 2023 року у справі № 442/4497/22, яка також стосувалась стягнення аліментів у твердій грошовій сумі ФОП, що перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Положення ст.81 СК України та ч.3 ст.181 СК України вказують на необхідність визначення розміру аліментів від частки доходу платника, а не його заробітку. Звуження ж змісту норм закону за допомогою положень підзаконних нормативно-правових актів є неприпустимим.

При цьому зміст положень Переліку включає до поняття «заробітку» також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів, тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття «заробіток», ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин.

Крім того, у пункті 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Зазначений правовий висновок висловлено Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 760/4569/18-ц (провадження № 61-45100сво18).

Вирішуючи питання щодо визначення розміру аліментів для дитини, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, який є особою з інвалідністю ІІІ групи, фізичною особою-підприємцем, прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, а також рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини, вимог розумності та справедливості.

Оскільки матеріали справи не містять доказів про отримання ОСОБА_2 доходів в розмірі, який би давав можливість суду прийти до висновку про можливість відповідача сплачувати аліменти у розмірі по 20000 грн на кожну дитину, враховуючи встановлений на законодавчому рівні розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років, що з 01.01.2026 року становить 3 512 грн, а також те, що обов`язок по утриманню дитини законом покладено на обох батьків, суд приходить до висновку, що розмір аліментів, які підлягають стягненню на утримання неповнолітніх дітей сторін слід встановити в розмірі по 7000 грн на кожну дитину, що є значно більшим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

На думку суду вказаний розмір аліментів забезпечить дітям належний та достатній рівень матеріального утримання, який відповідає встановленому законодавством розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, так як позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд,–

ухвалив :

Позов задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 7000 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.02.2026 і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_7 1331,20 грн. судового збору в дохід держави.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повне рішення суду складено 23.04.2026 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.6 ст.259, ч.5ст.268 ЦПК України.

Суддя А.П. Хомик