Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №943/1977/25 — Буський районний суд Львівської області

Суд: Буський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 22 квітня 2026 р.

Справа: №943/1977/25

Суддя: Журибіда Б. М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/1977/25

Провадження № 2/943/366/2026

23 квітня 2026 року м. Буськ

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.

при секретарі Пирка В.М.

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки, -

встановив:

ОСОБА_3 звернувся в суд з означеним позовом, покликаючись на те, що має право на спадщину за законом в порядку спадкової трансмісії після смерті баби (по лінії матері) ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на завершення приватизації земельної ділянки загальною площею0,55 га, в тому числі земельної ділянки площею 0,2192 га та земельної ділянки площею 0,1903 га, цільове призначення, для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в с. Побужани Золочівського району Львівської області, які за життя належали ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_5 31.10.1997 році склала заповіт за яким заповіла все своє майно ОСОБА_4 , остання фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 , оскільки проживала разом з нею в одному житловому будинку, однак юридично своїх спадкових прав не встигла оформила, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Бабця ОСОБА_4 31 липня2013 року склала заповіт, за яким заповіла все своє майно в користь ОСОБА_6 (мати позивача). Відповідачка по справі від своїх спадкових прав відмовляються в користь позивача ОСОБА_3 .. Позивач є спадкоємцем до даного спадкового майна, здійснює постійний догляд та несе витрати по утриманню спадкового майна, виготовив кадастрові номера на земельні ділянки, фактично прийняв спадщину, оскільки проживав разом з спадкодавцем на день її смерті.Однак не може юридично оформити прийняття спадщини, оскільки звернувся до нотаріуса, проте було відмовлено у видачі правовстановлюючих документів на вищевказане майно, оскільки ОСОБА_5 за життя земельну ділянку не приватизувала, а отримала рішення про передачу її у безплатну приватизацію земельної ділянки, оскільки розпочала процедуру приватизації, однак не встигла належним чином зареєструвати право власності. Тому просить суд визнати за ним право на завершення приватизації земельної ділянки.

Позивач до початку підготовчого судового засідання подав заяву з проханням справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об`ємі, просить позов задовольнити.

Відповідачка за викликом суду не з`явилася, подала письмову заяву з проханням справу слухати у її відсутності, позовні вимоги визнає, просить позов задоволити.

Представник третьої особи Буської міської ради за викликом суду, не з`явився, був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи у їх відсутності, пояснень, заперечень, відзив на позов, не подав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали даної справи, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до висновку про підставність позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Свідоцтвом Серії НОМЕР_1 , виданим Побужанською сільською радою Буського району Львівської області від 20.12.1999 року, підтверджується факт смерті ОСОБА_5 , про що зроблено актовий запис № 18.

Після смерті останньої залишилось спадкове майно, що складається із права на завершення приватизації та реєстрації права власності земельної ділянки загальною площею0,55 га, в тому числі земельну ділянку площею 0,2192 га кадастровий номер 4620685000:10:011:0042та земельну ділянку площею 0,1903 га кадастровий номер 4620685000:10:010:0056, цільове призначення, для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в с. Побужани Золочівського району Львівської області.

Належність земельної ділянки площею 0,55 га за ОСОБА_5 , підтверджується Архівним витягом виданим Золочівською РДА Львівської області № Л/2-483 від 15.07.2025 року на підставі рішення Яблунівської сільської ради народних депутатів Буського району Львівської області від 23.03.1994 року про приватизацію земельних ділянок, що знаходяться у користуванні громадян сільської ради народних депутатів, яким передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,55 га., цільове призначення, для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в с. Побужани Золочівського району Львівської області.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0501064852025 від 25.08.2025 року, земельна ділянка площею 0,1903 га має кадастровий номер 4620685000:10:010:0056, цільове призначення, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Побужани Золочівського району Львівської області.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1400526972025 від 26.08.2025 року, земельна ділянка площею 0,2192 га має кадастровий номер 4620685000:10:011:0042, цільове призначення, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Побужани Золочівського району Львівської області.

ОСОБА_5 за життя розпорядилася належним їй майном, склала заповіт 31.10.1997 року, посвідчений секретарем Побужанської сільської ради, зареєстрованим в реєстрі № 29, за яким все своє майно заповіла ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_5 фактично прийняла спадщину її невістка ОСОБА_4 , не встигла оформити спадщину, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 , виданим Буським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 21.05.2022 року, про що зроблено актовий запис № 231.

Відповідно до довідки № 390 від 25.09.2025 року, виданої Побужанським старостинським округом Буської міської територіальної громади, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 до дня смерті була зареєстрована і постійно проживала в АДРЕСА_1 і на час смерті разом з нею була зареєстрована і проживала невістка ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_4 за життя розпорядилася належним їй майном, склала заповіт 31.07.2013 року, посвідчений секретарем Побужанської сільської ради за № 41, за яким все своє майно заповіла дочці ОСОБА_6 .

Відповідно до довідки № 389 від 25.09.2025 року, виданої Побужанським старостинським округом Буської міської територіальної громади, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 до дня смерті була зареєстрована і постійно проживала в АДРЕСА_1 і на час смерті разом з нею були зареєстровані і проживали дочка (відповідачка по справі) ОСОБА_6 , зять ОСОБА_7 , онук (позивач) ОСОБА_3 .

Судом встановлені родинні відносини, те, що позивач є внуком померлої, вбачається з матеріалів справи.

ОСОБА_4 доводиться матір`ю відповідачки ОСОБА_6 мати (позивача), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , видане Яблунівською сільською радою Буського району Львівської області від 25.09.1959 року, про що зроблено актовий запис № 28.

З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , актовий запис № 14 видане Яблунівською сільською радою Буського району Львівської області від 16 вересня 1978 року, підтверджується факт, що відповідачка ОСОБА_6 після реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».

ОСОБА_6 доводиться матір`ю позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , видане 16 жовтня 1985 року, про що зроблено актовий запис № 1029.

Відповідачка по справі ОСОБА_6 , яка на означене спадкове майно після смерті матері не претендує, відмовляється від такого в користь позивача, про що подала відповідну письмову заяву від 06.10.2025 року.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Також спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь – кого із спадкоємців за законом, незалежно від черги.

Інших першочергових спадкоємців, які б претендували на дане майно, судом не встановлено, і у суду немає повноваження щодо збирання доказів по справі, лише оцінка наявних у справі.

Згідно ч.1 ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Згідно ст.1268 ЦК України вважається що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління спадковим майном.

Суд приходить до переконання, щопозивач фактично прийняв спадщину, вступив у володіння і розпорядження спадковим майном після смерті бабці ОСОБА_4 , в порядку спадкової трансмісії, а саме на земельну ділянку, яка належала на праві власності ОСОБА_5 ..

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням їх цільового призначення. Реалізувати своє законне право спадкування на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не може, так як відсутній оригінал державного акту на право приватної власності на землю у зв`язку з його втратою.

Відповідно до ст. 131 Земельного кодексу України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: ??цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; ??свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1, 2 ст. 126 3К України).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками землекористувачами; одержання у становленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, то право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 3К України, проте, розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування, а саме: права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім?я спадкоємця.

На підставі абз. 2 п. і розділу Х «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМ України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14.09.2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх

(пункт 1 розділу Х доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16.09.2008 року № 509-VI).

Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМ України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК України).

В пункті 3.5. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз?яснено, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім?я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Обставин, які б спростовували твердження позивачки в позовній заяві, суд не знаходить, тому кладе їх в основу рішення.

Враховуючи вище викладене, те що відповідачка позов визнає, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позивач набув права власності на спадкове майно в порядку трансмісії, на законних підставах, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в підготовчому судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 141, 200, 247, 258-259, 264, 265, 354 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1220, 1222, 1223, 1225, 1258, 1265,1268, 1274, 1276 ЦК України, суд -

ухвалив :

Позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , що проживає в АДРЕСА_1 , право на завершення приватизації та реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельну ділянку загальною площею0,55 га, в тому числі земельну ділянку площею 0,2192 га кадастровий номер 4620685000:10:011:0042та земельну ділянку площею 0,1903 га кадастровий номер 4620685000:10:010:0056, цільове призначення, для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в с. Побужани Золочівського району Львівської області, які належали на праві власності ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкової трансмісії, після смерті бабці ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Суддя: Б. М. Журибіда

Оригінал: reyestr.court.gov.ua