Окрема думка від 09 квітня 2026 р. у справі №333/5126/25 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

"10" квітня 2026 р.

ОКРЕМА ДУМКА

10 квітня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Турчинський Максим Ігорович висловлює окрему думку за результатом розгляду цивільної справи в порядку окремого провадження:

за заявою ОСОБА_1

заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району як орган опіки та піклування, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2

про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, -

Рішенням Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 10.04.2026р. заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району як орган опіки та піклування, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання особи недієздатною та призначення опікуна – задовольнити частково, визнано ОСОБА_4 недієздатною та встановлено над нею опіку, призначивши її опікуном ОСОБА_1 , встановлено строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною 1 рік.

За приписами статті ст.293 ЦПК України, розгляд справ у порядку окремого провадження про оголошення фізичної особи померлою проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.

Відповідно до ч.3 ст.68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов`язків із здійснення правосуддя.

За змістом ч.1 ст.35 ЦПК України, питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім.

Частиною 2 статті 35 ЦПК України передбачено, що при ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення.

Натомість приписами ч.3 ст.35 ЦПК України, якою передбачено, що суддя, не згідний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку, вважаю за необхідне викласти свою окрему думку, зважаючи на наступне.

Згідно з положеннями статті 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до ч.1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Відповідно до частини 1 статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно зі статтею 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (ч.1 ст.60 ЦК України).

Положеннями статті 63 ЦК України передбачено, що опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

З аналізу положень частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України слідує, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №736/1508/17.

У постанові Верховного Суду від 08.01.2024 у справі № 753/1905/22 підкреслено, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

У постанові Верховного Суду від 28.05.2025 у справі № 641/7190/23 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань у цьому питанні, та належно мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.

З аналізу наведених норм законодавства, встановлено необхідність дослідження обставини наявності в недієздатної особи іншого опікуна, крім військовозобов`язаного.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.03.2026 №373/2174/24.

Судом при розгляді справи було встановлено, що заявник ОСОБА_1 є особою чоловічої статі призовного віку та перебуває у шлюбі із донькою ОСОБА_4 . ОСОБА_4 , окрім доньки, має рідного сина ОСОБА_3 .

При ухваленні рішення суд виходив з того, що сама донька ОСОБА_4 – ОСОБА_2 за станом здоров`я та через постійну зайнятість на роботі (яка передбачає підвищену увагу та емоційну виснаженість при здійснення догляду за психічно хворими) не може на належному рівні здійснювати обов`язки опікуна та відповідно забезпечити інтереси недієздатної. Крім того враховано, що опікун над особою може бути призначений виключно за його згодою, а оскільки такої згоди від сина та доньки ОСОБА_4 до органу опіки та піклування не надходило, окрім згоди самого ОСОБА_1 , заяву слід задовольнити виходячи з інтересів ОСОБА_4 .

Судом також враховано ті обставини, що на неодноразові виклики в судове засідання син ОСОБА_4 не з`являвся, а за показами осіб – місце його перебування невідоме, за місцем реєстрації не мешкає тривалий час. Також досліджено відомості щодо дотримання ОСОБА_1 правил військового обліку, за яким останній є придатним до військової служби, дані уточнені вчасно та не виявлено порушень правил, у розшуку не перебуває.

З урахуванням зазначеного, вважаю що рішення суду щодо призначення опікуном ОСОБА_1 , за наявності доньки (яка є працездатною особою та однієї статті з особою, над якою встановлено опіку) не є обґрунтованим належним чином, крім того, не виключається можливість використання рішення суду з метою ухиленні від мобілізації та виконання військового обов`язку.

Повний текст окремої думки складений та підписаний 22.04.2026р.

Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Максим ТУРЧИНСЬКИЙ