Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №183/12767/25 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 22 квітня 2026 р.

Справа: №183/12767/25

Суддя: Стеценко А. В.

1Справа № 183/12767/25 2/335/1747/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А. В., за участю секретаря судового засідання Караулова Б. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

26.11.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який вмотивований тим, що сторони перебувають у шлюбі з 15.01.2019. Від шлюбу сторони дітей не мають.

Позивач зазначає, що з січня 2024 року шлюбні стосунки між подружжям фактично припинені, спільне господарство не ведеться через постійні сварки та відсутність взаєморозуміння. Позивач вказує на різні погляди на сімейне життя, неможливість примирення та збереження сім`ї.

Ухвалою судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.12.2025 матеріали вищевказаної справи було передано на розгляд Вознесенівському районному суду міста Запоріжжя за територіальною юрисдикцією (підсудністю).

Згідно з автоматизованим розподілом справу 26.02.2026 передано для розгляду судді Стеценку А. В.

Ухвалою судді від 02.03.2026 відкрито провадження в справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання.

Позивач в судове засідання не з`явився. Представник позивача ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій просила суд провести розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Відповідач, остання відома адреса місця проживання (перебування) якої знаходиться на тимчасово окупованій території України, викликалася в судове засідання через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України в порядку, передбаченому ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» в редакції, чинній на момент розгляду справи. Також відповідач повідомлялася про дату, час та місце судового засідання шляхом направлення ухвали про відкриття провадження в справі та судових повісток на адресу, зазначену у позовній заяві, в судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності та відзиву на позов не подала.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України суд розглядає справу за відсутності належним чином повідомленого про судове засідання учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (того ж представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Сторони з 15.01.2019 перебувають у шлюбі, зареєстрованому Виконавчим комітетом Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, актовий запис № 1, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 31.10.2025.

Від шлюбу сторони дітей не мають.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Частиною першою статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а й під час перебування в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.

Згідно зі ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

За приписами ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо.

Виходячи з засад сімейного законодавства, шлюб має добровільний характер, ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 08.11.2018 у справі № 569/458/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у рішенні суду у справі про розірвання шлюбу, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім`ї неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах ДРАЦС.

Суд встановив, що вимога про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін, тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, задовольнивши позовні вимоги.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп.

Доказів понесення позивачем інших судових витрат суду не надано.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76–82, 89, 141, 247, 263–265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу — задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 15.01.2019 Самарівським відділом реєстрації актів цивільного стану у Виконавчому комітеті Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області — розірвати.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складене 23 квітня 2026 року.

Суддя А.В. Стеценко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua