Вирок від 22 квітня 2026 р. у справі №314/1914/26 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/1914/26

Провадження № 1-кп/314/801/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2026 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №62025080100008012 від 24.11.2025 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , стрільця-зенітника 2 зенітного кулеметного відділення 1 зенітного кулеметного взводу 2 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,

за участю прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_4 ,

захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , проходячи військову службу за мобілізацією, на посаді стрільця-зенітника 2 зенітного кулеметного відділення 1 зенітного кулеметного взводу 2 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 01.11.2025, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив місце несення служби, а саме місце тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 , розташоване поблизу АДРЕСА_2 , свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв.

У судовому засіданні ОСОБА_3 після роз`яснення йому судом суті обвинувачення повністю визнав свою вину в пред`явленому обвинуваченні, обставини, викладені в обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаявся.

Також пояснив, що перебував на службі у в/ч НОМЕР_1 . На початку листопада 2025 року він покинув місце служби, яке на той момент було в АДРЕСА_2 , і більше на службу не повертався. Також, він не повідомляв ні органи поліції, ні військову частину про місце свого перебування.

З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Учасники судового провадження проти зазначеного не заперечили. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановлено добровільність їх позицій, а також роз`яснено, що вони позбавляються права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дослідивши та оцінивши в сукупності докази, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого повністю доведена дослідженими доказами, та кваліфікує його дії за фактом вчинення кримінального правопорушення за ч.4 ст.408 КК України як дезертирство, тобто самовільне залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання, є: щире каяття обвинуваченого.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує позицію сторони обвинувачення та захисту, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину; обставину, що пом`якшує покарання, а саме, щире каяття обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання; дані про особу винного, який раніше не судимий, за місцем проходження служби характеризується задовільно, та вважає за необхідне з метою виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк, наближений до мінімального в межах санкції статті, за якою кваліфіковані дії обвинуваченого.

Суд вважає, що визначене покарання є необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень, тобто, відповідає меті, передбаченій ст.50 КК України, із дотриманням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого (ч.1 ст.50 КК).

Витрати, пов`язані із залученням стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, речові докази та цивільний позов відсутні.

Враховуючи вид покарання, призначений судом, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили необхідно залишити тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_3 відраховувати з дня затримання, а саме, з 18.02.2026.

Запобіжний захід до набранням вироком законної сили ОСОБА_3 залишити тримання під вартою.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня проголошення, а обвинуваченим, який знаходиться під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_7

23.04.2026