Суд: Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів
Дата: 22 квітня 2026 р.
Справа: №243/3780/26
Суддя: Фалін І. Ю.
Справа № 243/3780/26
Провадження № 1-кп/243/771/2026
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючий – суддя ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026053510000052 від 13.04.2026 за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Тернополя, громадянина України, із середньою технічною освітою, одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період (водій 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , звання – солдат), зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
-30.04.2013 вироком Тернопільського міського суду Тернопільської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
-27.09.2013 вироком Тернопільського міського суду Тернопільської області за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць;
-03.01.2018 вироком Тернопільського міського суду Тернопільської області за ч. 1 ст. 70, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; 12.02.2019 ухвалою Шевченківського районного суду м. Львів Львівської області звільнений від відбуття покарання умовно-достроково, не відбутий строк склав 10 місяців 1 день;
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у використанні завідомо підробленого документа, повністю згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчиненого ним проступку, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України, і у присутності захисника, адвоката ОСОБА_3 , подав до суду письмову заяву щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.
За результатами спрощеного провадження судом встановлено, що солдат ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, проходячи її на посаді водія 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , діючи умисно, в порушення ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Закону України «Про дорожній рух», посягаючи на встановлений законодавством України порядок отримання та використання офіційних документів, відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 (в редакції зі змінами відповідно до постанови КМУ № 946 від 15.11.2019), уникаючи проходження медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, підготовки відповідно до планів і програм, складання теоретичного, на знання діючих Правил дорожнього руху України, і практичного, на перевірку навичок керування транспортним засобом, іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, територіальних сервісних центрах МВС, маючи намір на використання підробленого документу, який видається компетентними особами органу державної влади та посвідчує факт, що має юридичне значення, в 2025 році у невстановлені судом день та час, при невстановлених в ході проведення досудового розслідування обставинах отримав та почав зберігати при собі, з метою подальшого використання, підроблене посвідчення водія з категоріями «В», «С1», «С», «D», «ВЕ», із серійним номером ВХН 682371, яке видане 27 лютого 2025 року Територіальним сервісним центром 8041 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В подальшому, 13.04.2026, близько 09-00 год, солдат ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Transporter» на іноземній реєстрації НОМЕР_3 , рухаючись по вул. Генерала Батюка м. Слов`янська Краматорського району Донецької області, біля будинку 19 був зупинений працівниками БПП в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області з метою перевірки документів.
Після цього, на законну вимогу працівників поліції надати документ, що посвідчує право керування транспортним засобом, солдат ОСОБА_2 , діючи умисно, достовірно знаючи, що він не проходив медичний огляд в порядку, встановленому МОЗ, підготовку відповідно до встановлених планів і програм складання теоретичного та практичного іспитів у територіальному сервісному центрі МВС, та посвідчення водія у встановлений законом спосіб йому не видавалось, пред`явив працівникам поліції завідомо підроблений документ – посвідчення водія з категоріями «В», «С1», «С», «D», «ВЕ», із серійним номером НОМЕР_4 , яке видане 27 лютого 2025 року Територіальним сервісним центром 8041 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тим самим використав підроблений офіційний документ
Своїми діями солдат ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, а саме – використання завідомо підробленого документа.
Обставини вчинення вказаного кримінального проступку не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчить додана до обвинувального акту письмова заява ОСОБА_2 , складена 20.04.2026 за участю захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_3 .
Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, не здійснювалось.
На виконання вимог ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні додані:
- реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026053510000052 від 13.04.2026;
- розписки підозрюваного та його захисника про отримання копії обвинувального акту та копії реєстру матеріалів досудового розслідування від 20.04.2026;
- розписки підозрюваного та його захисника про отримання копії матеріалів дізнання від 20.04.2026;
- заява підозрюваного ОСОБА_2 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні від 20.04.2026;
- протокол роз`яснення підозрюваному права на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку від 20.04.2026;
- матеріали досудового розслідування кримінального провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись вимогами КПК України щодо особливостей спрощеного провадження стосовно кримінальних проступків, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, доведена, при цьому дії обвинуваченого кваліфіковані вірно.
При обранні виду та міри покарання суд бере до уваги особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_2 раніше неодноразово судився, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей або інших непрацездатних осіб, є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період (водій 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , звання – солдат), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем несення військової служби характеризується позитивно, за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Згідно з вимогами ст. 50 КК України, при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.
З огляду на наведене, суд, реалізовуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, - у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок).
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не застосовувався.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Витрати на проведення судової технічної експертизи документів за висновком № СЕ-19/105-26/4022-ДД від 16.04.2026 у розмірі 2674,20 грн, відповідно до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 302, 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави витрати на проведення судової технічної експертизи документів за висновком № СЕ-19/105-26/4022-ДД від 16.04.2026 у розмірі 2674,20 грн (дві тисячі шістсот сімдесят чотири гривні 20 копійок).
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області по справі № 243/3404/26, провадження № 1-кс/243/194/2026, від 16.04.2026 на речовий доказ, а саме – на посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_4 , видане на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Речовий доказ, а саме – посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_4 , видане ТСЦ 8041 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вирока не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржено учасниками судового провадження до Дніпровського апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua