Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №707/3024/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 707/3024/25 Суддя (судді) першої інстанції: Волкова Н.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Черпака Ю.К.,

Штульман І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 13 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 161023 від 02.08.2025 та закрити провадження у справі.

Позов обґрунтовано тим, що порушення правил користування малими суднами, відповідальність за що передбачена ст. 117 КУпАП, можлива лише у випадку порушення Правил плавання для малих, спортивних суден, затверджених відповідною обласною радою, а не обласною (військовою) адміністрацією.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 13 жовтня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано постанову поліцейським взводу № 1 РОВО УПП в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Яковенко Олега Сергійовича у справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 161023 від 02.08.2025 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 117 КУпАП, а відповідну справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною другою ст.117 КУпАП закрито.

Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки судноплавний білет човна, яким керував позивач свідчить про те, що такий човен є судном рибної промисловості, а у період воєнного стану заборонено навігацію всім маломірним суднам.

Разом з тим, враховуючи, що під час воєнного стану заборонено вихід на воду без дозволу коменданта, а не вилов риби, тому підстави для скасування спірної постанови - відсутні.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2025 поліцейським взводу № 1 РОВО УПП в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Яковенко О.С. була складена постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 161023, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 117 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 850 грн.

Підставою для винесення вказаної постанови слугувало те, що 02.08.2025 о 12 год. 06 хв. ОСОБА_1 на рибацькому човні ЯК0214 з підвісним двигуном Меркурій 115 здійснив вихід на судноплавній ділянці на річці Дніпро без дозволу коменданта, чим порушив п. 1, 2 наказу від 20.10.2023 за № 3/86 од «Про запровадження особливого режиму судноплавства на судноплавних ділянках річки Дніпро в межах Черкаської області на час дії правового режиму воєнного стану».

Відповідно до інформації з порталу Національної поліції «Адмінпрактика» ОСОБА_1 на підставі постанови ГАБ № 68868 від 08.09.2024 був притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення частиною першою ст. 117 КУпАП.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки човен ЯКИ 0214 є судном флоту рибацької промисловості та, відповідно, на нього не поширюються заборони встановлені Розпорядженням № 226 від 30 червня 2022 року, відтак ОСОБА_1 не було порушено нормативно-правові акти щодо користування водним транспортом (для вилову риби), у зв`язку із чим він не може бути притягнутий до відповідальності за ст. 117 КУпАП.

Однак, позовні вимог про визнання оскаржуваної постанови протиправною задоволенню не підлягають, так як достатнім та ефективним способом захисту прав позивача в розумінні частини третьої ст. 286 КАС України в подібних категоріях справ є скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення або надіслання справи на новий розгляд до компетентного органу.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У відповідності до частини першої статті 117 КУпАП порушення правил користування малими, спортивними суднами та водними мотоциклами - тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із частиною другою ст. 117 КУпАП повторне протягом року порушення правил користування малими, спортивними суднами та водними мотоциклами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері безпеки на річковому транспорті та маломірних судах.

Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У той же час, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (п.1 статті 247 КУпАП).

Відповідно, стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

У даному випадку, для підтвердження порушення позивачем статті 183 КУпАП відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, відповідні докази.

За правилами частини другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку не виконано.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

Саме по собі описання адміністративного правопорушення у оскаржуваній постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 712/12830/16-а та від 26.04.2018 у справі № 338/1/17.

З матеріалів справи вбачається, що 02.08.2025 поліцейським взводу № 1 РОВО УПП в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Яковенко О.С. була складена постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 161023, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 117 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 850 грн.

Підставою для винесення вказаної постанови слугувало те, що 02.08.2025 о 12 год. 06 хв. ОСОБА_1 на рибацькому човні ЯК0214 з підвісним двигуном Меркурій 115 здійснив вихід на судноплавній ділянці на річці Дніпро без дозволу коменданта, чим порушив п. 1, 2 наказу від 20.10.2023 за № 3/86 од «Про запровадження особливого режиму судноплавства на судноплавних ділянках річки Дніпро в межах Черкаської області на час дії правового режиму воєнного стану».

У відповідності до п. 10 частини першої ст. 8-1 Водного кодексу України до компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить встановлення у визначеному законом порядку місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді.

Згідно з частини дев`ятої ст. 67 Водного кодексу України користування водними об`єктами для плавання на малих, спортивних суднах і водних мотоциклах, використання засобів для розваг на воді дозволяється з дотриманням правил плавання у районах інтенсивного судноплавства на морських водних шляхах і правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, та місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді, що затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського та внутрішнього водного транспорту.

Однак, згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та продовжує діяти на час розгляду цієї справи.

У силу вимог статті 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, в тому числі, встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Відповідно до п. 1 частини третьої ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у разі утворення обласної та/або районної військової адміністрації на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування, у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області або у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України відповідного рішення повноваження такої обласної та/або районної ради здійснюють відповідні обласні та районні військові адміністрації.

Згідно з п. 8 частини сьомої ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» начальник військової адміністрації видає накази та розпорядження у межах своїх повноважень, які мають таку ж юридичну силу, що і рішення відповідної ради (рад). Накази, видані в межах повноважень місцевих рад, мають бути оприлюднені, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом.

Частиною сьомою статті 5 Закону України «Про внутрішній водний транспорт» місцеві державні адміністрації здійснюють регулювання діяльності внутрішнього водного транспорту відповідно до цього Закону та інших законодавчих актів, зокрема: встановлюють тарифи на суспільно важливі регулярні перевезення пасажирів на суднах; розробляють та за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, затверджують місцеві правила плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді, розміщення плавучих споруд.

Так, розпорядженням начальника обласної військової адміністрації від 24.08.2023 № 8 було затверджено Правила плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді у Черкаській області.

В абзаці 4 пункту 7 розділу ІІ вищевказаних Правил визначено, що тимчасове припинення навігації для плавання на водних об`єктах, які знаходяться в межах області, може бути встановлено розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації (в тому числі, через військовий характер). Інформація про періоди такої перерви оприлюднюється у найкоротший строк на офіційному веб-сайті Черкаської обласної державної адміністрації ck-oda.gov.ua.

На веб-сайті Черкаської обласної державної адміністрації наявне повідомлення за посиланням https://ck-oda.gov.ua/pro-zaprovadzhennya-osoblivogo-rezhimu-sudnoplavstva-na-sudnoplavnix-dilyankax-richki-dnipro-v-mezhax-cherkaskoyi-oblasti-na-chas-diyi-pravovogo-rezhimu-voyennogo-stanu/, де оприлюднено основні положення наказу Угрупування сил і засобів оборони міста Київ та Черкаської обласної військової адміністрації від 20.10.2023 № 3/86од «Про запровадження особливого режиму судноплавства на судноплавних ділянках річки Дніпро в межах Черкаської області на час дії правового режиму воєнного стану».

У вищенаведеному повідомленні вказано, що відповідно до Наказу заборонено фізичним та юридичним особам (судновласникам, судноводіям, власникам плавучих об`єктів) рух усіх суден (малих, моторних, прогулянкових вітрильних, швидкісних та спортивних суден, а також водних мотоциклів і засобів розваг на воді) на водних об`єктах Черкаської області, без дозволу (перепустки) на вихід (проведення діяльності), виданого в порядку, встановленому цим Наказом.

При цьому, пунктом 1 Розпорядження голови Черкаської обласної військової адміністрації від 30.06.2022 №226 «Про заборону навігації для маломірних (малих), моторних суден, прогулянкових вітрильних суден, прогулянкових суден, швидкісних суден та спортивних суден, а також водних мотоциклів і засобів розваг на воді та на водоймах Черкаської області на період воєнного стану», яким встановлено заборону навігації для маломірних (малих) суден, моторних суден, прогулянкових вітрильних суден, прогулянкових суден, швидкісних суден та спортивних суден, а також водних мотоциклів і засобів розваг на воді та на водоймах Черкаської області на період воєнного стану, за винятком суден флоту рибної промисловості, суден спеціально уповноважених органів державної влади, які здійснюють охорону водних біоресурсів, Національної поліції України, Збройних Сил України та інших органів державної влади.

Тобто, нормами чинного законодавства передбачено спеціальний порядок використання суден на період дії воєнного стану.

Як свідчать матеріали справи, у відповідності до суднового білету АС №001928, виданого Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, судно ЯКИ 0214 належить до суден флоту рибної промисловості (графа «тип та призначення»).

Окрім того, у дозволі № KR9MACRO2025-2 від 03 березня 2025 року, який було видано Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства) в переліку риболовних суден, яким дозволено здійснювати промислове рибальство є номер судна ЯКИ 0214, яким здійснював керування позивач.

Вказані обставини свідчать про те, що згідно з Розпорядженням начальника обласної військової адміністрації від 30.06.2022 № 226 на період воєнного стану заборонено навігацію всім маломірним суднам, крім суден флоту рибної промисловості.

На даний час, розпорядження начальника обласної військової адміністрації від 30.06.2022 № 226 є чинним.

Пунктами 1, 2, 3 Наказу від 20.10.2023 за №3/86од «Про запровадження особливого режиму судноплавства на судноплавних ділянках р. Дніпро в межах Черкаської області на час дії правового режиму воєнного стану», передбачено заборону фізичним та юридичним особам (судновласникам, судноводіям, власникам плавучих об`єктів) рух усіх суден (малих, моторних, прогулянкових вітрильних, швидкісних та спортивних суден, а також водних мотоциклів і засобів розваг на воді) на водних об`єктах Черкаської області, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, встановлено особливий режим руху суден внутрішнього плавання, плавучого обладнання, риболовних суден, спортивних суден усіх форм власності (далі - суден) на водних об`єктах Черкаської області, рух суден на річці Дніпро та її притоках дозволено здійснювати виключно з дозволу на вихід (проведення діяльності) суден (далі - дозвіл) коменданта на судноплавній ділянці річки Дніпро від 593 км до 742 км - командира військової частини НОМЕР_1 (далі- комендант Північної комендатури).

Слід зазначити, що на обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 17.07.2019 (справа №295/3099/17).

У свою чергу, відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів того, що човен, яким керував позивач знаходився на судноплавній ділянці річки Дніпро, а не на Кременчуцькому водосховищі відповідачем не надано.

Наданий позивачем судновий білет підтверджує ту обставину, що човен ЯКИ 0214 є судном флоту рибацької промисловості та, відповідно, на нього не поширюються заборони встановлені Розпорядженням № 226 від 30 червня 2022 року.

Враховуючи вищевикладені обставини, ОСОБА_1 не було порушено нормативно-правові акти щодо користування водним транспортом (для вилову риби), у зв`язку із чим він не може бути притягнутий до відповідальності за ст. 117 КУпАП.

Разом з тим, позовні вимоги про визнання оскаржуваної постанови протиправною, задоволенню не підлягають, так як достатнім та ефективним способом захисту прав позивача в розумінні ч. 3 ст. 286 КАС України в подібних категоріях справ є скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення або надіслання справи на новий розгляд до компетентного органу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 246, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 13 жовтня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді Ю.К. Черпак

І.В. Штульман