Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №280/12124/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 280/12124/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2025 в адміністративній справі №280/12124/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

27.12.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява, надіслана засобами поштового зв`язку 23.12.2024, ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо застосування при призначенні позивачці пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачці, згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 05.04.2024.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2025 в адміністративній справі №280/12124/24 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника – адвоката Коваль Людмили Олександрівни (а/с 1132, відділення 58029 в АТ «Укрпошта» м. Чернівці), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, на пільгових умовах за Списком №2, з 06.02.2015.

Повний страховий стаж для розрахунку пенсії складає 41 рік 06 місяців 03 дні , в тому числі за Списком №2 - 09 років 10 місяців 27 днів.

Позивачці 06.02.2015 первинно було призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1058-IV, зі зниженням пенсійного віку відповідно п. «б» ст. 13 Закону №1788-XII.

05.04.2024 позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах.

На звернення (заяву) позивачки (представниці позивачки) ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомило, що: «Згідно наданої заяви від 05.04.2024 щодо звільнення, Вам було проведено перерахунок пенсії за віком, як не працюючому пенсіонеру. Обчислення проведено з урахуванням страхового стажу 41 рік 6 місяців 3 дні та заробітку, визначеного згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійний і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії за 2014, 2015 та 2016 роки - 7994,47 грн.» (лист відповідача від 12.12.2024 за вих.№21334-20860/4-02/8-0800/24).

Позивачка вважає, що відповідач при призначенні їй вперше у 2024 році пенсії за віком, відповідно до Закону №1058-IV, безпідставно та протиправно врахував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014-2016 роки.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058-ІV), який, згідно преамбули, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів, видатків на оплату договорів страхування, довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Отже, з 1 січня 2004 року Закон №1058 є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом 16 наведеного розділу Закону №1058 визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» від № 1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) може бути призначена пенсія за вислугу років.

Отже, законодавством передбачено лише 4 види пенсій.

Згідно із статтею 10 Закону № 1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Статтею 27 Закону № 1058 встановлено, що розмір пенсії за віком визначається залежно від середньомісячного заробітку та коефіцієнту страхового стажу, обчислених за нормами статей 24, 40 Закону № 1058.

Відповідно до статті 24 Закону № 1058, обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону з 1 січня 2004 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 40 Закону № 1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. Позивач кожні 2 роки користувався правом на перерахунок пенсії як працюючий пенсіонер.

Частиною 3 статті 45 Закону № 1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною 2 статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз зазначених норм свідчить, що переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством, а саме зміна виду пенсії, що визначені статтею 9 Закону №1058-IV.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 23 жовтня 2018 у справі № 334/2653/17, у постанові від 13 грудня 2018 у справі № 185/860/17, у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 333/1856/17, від 14 травня 2019 року справа №337/851/17(2а/337/81/2017).

Верховний Суд у постанові від 16.06.2020 (справа №127/7522/17) зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІVпереведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що відповідає позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі № 21-612а14.

Також зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про протиправність дій відповідача щодо незастосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідно до ст.26 Закону України № 1058, показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.

Однак, суд першої інстанції під час розгляду справи, не врахував наведені обставини та дійшов помилкового висновку про відсутність законодавчо встановлених підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене та задоволення вимог апеляційної скарги і позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 3 028, 40 грн (1,211,60 +1 816,80).

На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2025 в адміністративній справі №280/12124/24 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії- задоволено.

Визнати протиправними дії відповідача щодо застосування при призначенні позивачці пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки;

Зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачці, згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 05.04.2024.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області сплачений судовий збір у розмірі 3 028, 40 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку, у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя А.О. Коршун