Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №340/3631/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 340/3631/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Юрко І.В., Білак С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року в адміністративній справі №340/3631/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просила:

- визнати протиправними та скасувати рішення №111250002781 від 30 квітня 2025 року Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області сформоване в Централізованій підсистемі «Призначення та виплата пенсій» ІКІС ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" згідно статті 37 Закону №3723;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перевести ОСОБА_1 з 21.01.2025 на пенсію державного службовця за віком, відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу", зарахувавши до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби з 25.10.1994 по 15.04.2015для обчислення розміру пенсії, відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 16.01.2025 року №8 та №9.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року позовні вимоги задоволено частково, суд:

- визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №111250002781 від 30.04.2025 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу";

- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.01.2025 про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії згідно Закону України "Про державну службу", період згідно записів трудової книжки з 25.10.1994 по 15.04.2015 прийнявши відповідне рішення, з урахуванням висновків суду;

- в іншій частині позовних вимог відмовив;

- стягнув на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати: судовий збір у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що за результатом розгляду документів, доданих до заяви, встановлено, що з 25.10.1994 по 15.04.2015 позивач працювала в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання. Жодним документом за матеріалами електронної пенсійної справи підтверджено присвоєння рангу за нормами Закону України "Про державну службу". Відповідно цей період не зараховується до стажу державної служби, так як займані посади, не віднесені до категорій посад державної служби. Станом на 01.05.2016 позивач не обіймала посаду державної служби та не має стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №889 відсутнє. Листом Головного управління ДПС у Кіровоградської області від 26.05.2025 №2892/5/11-28-10-27 відкликано довідки про складові заробітної плати для державного службовця, про інші складові заробітної плати для призначення пенсії, довідок про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески для працівників, які були звільнені до 2019 року та працівників податкової міліції, зокрема, довідки від 16.01.2025 №8 та №9, видані ОСОБА_1 . Виходячи з вищевикладеного підстави для розгляду в суді спору по довідкам від 16.01.2025 № 8 та № 9, виданим ОСОБА_1 , відсутні.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року залишити без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, 21.01.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про здійснення переходу на пенсію на умовах Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ .

30.04.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято рішення №111250002781, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії державного службовця, у зв`язку тим, що відсутні підстави для зарахування до стажу державної служби періодів роботи з 25.10.1994 по 15.04.2015 в органах державної податкової служби, оскільки в зазначені періоди були присвоєні персональні чи спеціальні звання.

Позивач, не погодившись з рішенням про відмову у переведенню на пенсію державного службовця, звернулася з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач у період з 25.10.1994 по 15.04.2015 працювала в органах державної податкової служби. Вказаний стаж підлягає зарахуванню до стажу державної служби, а тому суд першої інстації виснував, що у порушення норм права, відповідачем протиправно не зараховано до стажу державної служби роботу (службу) позивача періоди роботи на посадах державної податкової служби.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі Закон № 3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10 грудня 2015 року (далі - Закон № 889-VІІІ).

Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а стаття 42 цього Закону визначає підстави перерахунку призначених пенсій.

Пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII) передбачено, що Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

Відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Положеннями пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відтак, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні» положення Закону України №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічні висновки висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі № 687/545/17.

Згідно з пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Пунктом 3 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622, (далі - Порядок №622) встановлено, що право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають:

чоловіки, які досягли віку 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

61 рік - які народилися по 31 грудня 1954 р.;

61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.;

жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 37 Закону №3723-XII визначено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відтак, особа, яка має станом на 01 травня 2016 року певний стаж державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Разом з тим, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачені додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: вік і страховий стаж.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що саме до повноважень органу Пенсійного фонду належить питання обчислення як страхового стажу (частина друга статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV)), а також й спеціального стажу (стажу державної служби).

З записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.04.1984 позивач:

- 20.04.1994 прийняла присягу державного службовця (ст.22 труд.книжки);

- 25.10.1994 прийнята на посаду державного податкового інспектора у відділ обліку і звітності Державної податкової інспекції по Кіровоградському району (наказ №84-л від 25.10.94р.);

- 01.02.1995 присвоєно персональне звання - інспектор податкової служби ІІ рангу(нак.№7 від 26.01.95);

- 01.03.1996 переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу обліку і звітності за конкурсом (наказ №7 від 13.09.96р.);

- 26.11.1996 в зв`язку з ліквідацією Державної податкової інспекції по Кіровоградському району та утворенням державної податкової адміністрації у Кіровоградському районі переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу обліку і звітності (наказ №88 від 25.11.96р.);

- 05.02.1998 Державна адміністрація Кіровоградському району перейменована у Державну податкову інспекцію по Кіровоградському району Кіровоградської області(наказ №83/98-BР від 05.02.1998.);

- 01.09.1999 переведена на посаду головного державного податкового інспектра цього ж сектору (наказ №29-о-од від 25.08.1999);

- 01.04.1999 присвоєно персональне звання інспектор податкової служби І рангу (наказ №1-р від 30.04.99);

- 22.09.1999 переведена на посаду головного державного податкового інспектора документальних перевірок юридичних осіб(нак.№39 від 28.09.99);

- 06.06.2000 у зв`язку зі зміною штатного розпису переведена на посаду головного державного податкового інспектора групи документальних перевірок юридичних осіб (нак. №7-0 від 06.06.2000);

- 11.01.2001 в зв`язку з ліквідацією ДПІ у Кіровоградському районі і утворенням Кіровоградської об`єднаної ДПІ призначена на посаду головного державного податкового інспектора відділу документальних перевірок (наказ ДПА 548 24.10.00, наказ 1-о від 11.01.2001);

- 31.11.2001 переведена на посаду начальника відділення податкових розслідувань районного відділення ГВПМ (31.07.2001);

- 01.12.2001 у зв`язку з ліквідацією Кіровоградської ОДПІ та ДП у Новгородкаському районі Кіровоградської області і утворенням Кіровоградської міжрайонної податкової інспекції призначена на посаду начальника відділення дослідчих перевірок ГВПМ Кіровоградської ОДПІ (наказ №268 від 04.07,2001.нак. №3-о від 01.10.2001);

- 01.12.2001 у зв`язку із зміною штатного розпису переведена на посаду заступника начальника МВПМ - начальника відділення податкових розслідувань міжрайонного відділу податкової міліції Кіровоградської МДП (наказ №30-0 від 30.11.2001);

- 06.11.2002 призначена на посаду заступника начальника інспекції - начальника відділу податкового аудиту та валютного контролю (наказ №458-0 від 05.11.2002 ОДПІ;

- 01.09.2003 у зв`язку з зміною організаціною структури переведена на посаду начальника відділу податкового аудиту та валютного контролю (наказ №50-о від 26.08.2003);

- 03.11.2003 присвоєно чергове спеціальне звання - радник податкової служби ІІІ рангу (наказ №66-0 від 03.11.2003);

- 14.01.2004 в зв`язку з ліквідацією МДПІ в м.Кіровограді переведена на посаду в.о. начальника відділу галузевих перевірок Кіровоградської ОДПІ (наказ №2-о від 14.01.2004);

- 20.02.2004 затверджена на посаду начальника відділу галузевих перевірок управління податкового аудиту та валютного контрою (наказ №32-о від 20.02.2004);

- 22.03.2005 в зв`язку із зміною структури управління перейменовано в управління контрольно-перевірочної роботи (наказ №77-0 від 22.03.2005);

- 01.09.2005 в зв`язку із зміною структури переведена на посаду заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи (наказ №233-0 від 31.08.2005);

- 03.04.2006 призначена на посаду першого заступника начальника Кіровоградської ОДП (наказ №114-о від 03.04.2006);

- 06.11.2006 присвоєно чергове спеціальне звання радника податкової служби другого рангу (наказ №368-о від 30.10.2006);

- 27.01.2010 присвоєно чергове спеціальне звання радника податкової служби першого рангу (наказ №30-о від 27.01.2010 ДПА у Кіровоградській області);

- 01.06.2010 в зв`язку з ліквідацією Кіровоградської міжрайонної ДПІ шляхом новоствореної Кіровоградської ОДПІ призначена в порядку переведення на посаду заступника начаника інспекції - начальника управління оподаткування фізичних осіб Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції;

- 27.03.2012 переведена на посаду начальника відділу адміністрування податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб (наказ №69-0 від 27.03.2012);

- 28.03.2012 в зв`язку з реорганізацією Кіровоградської ОДПІ переведена на посаду начальника відділу оподаткування самозайнятих осіб управління оподаткування фізичних осіб Кіровоградської Державної податкової служби.(нак. від 28.03.2012. №5-о);

- 01.07.2013 звільнена з роботи у зв`язку з переводом на роботу до ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, п.5 ст.36 К3пП України. (наказ №121-о від 01.07.13.);

- 02.07.2013 призначена в порядку переведення на посаду заступника начальника Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Київ, як така, що перебувала у кадровому резерві з присвоєнням 10 (десятого) рангу державного службовця (наказ Міністерства доходів і зборів України від 02.07.13р.№1623-0);

- 31.12.2013 присвоєно спеціальне звання радника податкової та митної справи першого рангу (наказ Мін.доходів і зборів України від 31.12.2013р. №4045-0);

- 05.06.2014 звільнена з займаної посади в порядку переведення для подальшого працевлаштування в Кіровоградській ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, п.5 ст.36 КЗпП України (наказМіндоходів і зборів України від 06.06.14 №1689-0);

- 06.06.2014 призначена в порядку переведення на посаду першого заступника начальника Кіровоградської ОДПІ Головного управління Міндоходів Кіровоградської області, як таку, що перебувала в кадровому резерві (наказ №1689-о від 06.06.2014 Міндоходів і зборів України);

- 15.04.2015 звільнена з роботи відповідно до Закону України «Про очищення влади» п.7-2 ч.1 ст.36 КЗпП України (наказ Міндоходів і зборів України від 15.04.2015 №360-о).

Враховуючи положення пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи до 01 травня 2016 року обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.

До набрання чинності Законом № 889-VIII стаж державної служби обчислювався за правилами, установленими Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283).

Пунктом 5 Порядку № 283 визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Пунктом 1 Порядку № 283 встановлено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 283 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» та з 12.08.2012 Податковий кодекс України.

За частинами 1 і 5 ст. 15 Закону №509-ХІІ посадовою особою органу державної податкової служби може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством фінансів України. Правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним Законом України «Про державну службу».

Відповідно до ч. 5ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За правовою позицією Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 у справі №586/965/16-а, від 18.03.2021 у справі №500/5183/17 аналіз положень статті 37 Закону №3723-ХІІ. Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-ХІІ дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Пунктом 342.4 ст. 342 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Правовий статус посадових осіб контролюючих органів, їх права та обов"язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом та Митним кодексом, а в частині, що не регулюється ними, - Законом України «Про державну службу» та іншими законами (п. 342.6 ст. 342 ПК України).

За п. 343.2 ст. 343 ПК України посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів та державних податкових інспекцій присвоюються спеціальні звання. Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.344.1 ст. 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбаченихЗаконом України "Про державну службу".

При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно доЗакону України "Про державну службу"незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Відповідно до пунктів 343.1 - 343.2 статті343 ПК Українипосадовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів та державних податкових інспекцій присвоюються такі спеціальні звання: головний державний радник податкової служби; державний радник податкової служби I рангу; державний радник податкової служби II рангу; державний радник податкової служби III рангу; радник податкової служби I рангу; радник податкової служби II рангу; радник податкової служби III рангу; інспектор податкової служби I рангу; інспектор податкової служби II рангу; інспектор податкової служби III рангу; інспектор податкової служби IV рангу; молодший інспектор податкової служби.

Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України.

ОСОБА_1 з 1994 року по 2015 рік працювала в органах Державної податкової служби Кіровоградської області та м. Києва і мала спеціальні звання, що підтверджується відповідними записами трудової книжки за спірні періоди.

Процедуру присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів та осіб, уповноважених їх присвоювати, визначено Порядком присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 839, що був чинним до 16.10.2020 (Порядок № 839).

Згідно пунктом 9 Порядку № 839, посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.

Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.

За приписами пункту 4 Порядку № 839, до строку перебування у спеціальному званні зараховується період роботи в органах доходів і зборів у спеціальному званні (ранзі державного службовця), а також строк перебування у спеціальному званні (ранзі державного службовця) посадових осіб державної податкової та державної митної служби, крім посадових осіб, яким у період роботи в органах доходів і зборів спеціальне звання було присвоєно достроково.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 306 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" (Постанова № 306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.

Вищенаведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в цьому випадку - податкового органу, віднесені до державних службовців з певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.

Тобто спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою № 306.

Отже, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

У постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №465/7218/16-а та від 13.12.2018 у справі №539/1855/17 зазначено, що доводи органу Пенсійного фонду про те, що позивач не має права на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" у зв`язку з тим, що йому присвоєно спеціальне звання як посадовій особі контролюючого органу, а тому його посада не відноситься до категорії посад державної служби, є безпідставними та повністю спростовуються положеннями статті 344 Податкового кодексу України та Порядку № 283.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №111250002781 від 30.04.2025 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.01.2025 про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії згідно Закону України "Про державну службу", період згідно записів трудової книжки з 25.10.1994 по 15.04.2015 прийнявши відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

Інші доводи суду першої інстанції не покладені в основу незгоди з рішенням суду першої інстанції, що викладені в апеляційній скарзі, а тому суд апеляційної інстанції не надає їм правову оцінку.

Відтак, доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року в адміністративній справі №340/3631/25 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року в адміністративній справі №340/3631/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328-329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак