Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №160/24155/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/24155/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року в адміністративній справі №160/24155/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлену листом №36381-30367/Г-01/8-0400/25 від 13.08.2025, у виплаті ОСОБА_1 , нарахованої на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 у справі №160/13233/21 та від 22.12.2022 у справі №160/14438/22 недоотриманої за життя пенсії (доплати) в розмірах 127 187,36 грн та 40 000,00 грн, у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 ;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 недоотриману за життя пенсію (доплату) у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 в розмірі 127 187,36 грн, нараховану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 у справі №160/13233/21, та в розмірі 40 000,00 грн, нараховану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі №160/14438/22.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року позовні вимоги задоволено повністю, суд:

- визнав протиправною та скасував відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлену листом №36381-30367/Г-01/8-0400/25 від 13.08.2025, у виплаті ОСОБА_1 , нарахованої на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 у справі №160/13233/21 та від 22.12.2022 у справі №160/14438/22 недоотриманої за життя пенсії (доплати) в розмірах 127 187,36 грн та 40 000,00 грн, у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 ;

- стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 недоотриману за життя пенсію (доплату) у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 в розмірі 127 187,36 грн, нараховану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 у справі №160/13233/21, та в розмірі 40 000,00 грн, нараховану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі №160/14438/22;

- стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1671,87 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в якій представник просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що позивач 04.08.2025 звернулася до Головного управління із заявою про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 після перерахунку на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 року у справі №160/13233/21 та після перерахунку на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 року у справі №160/14438/22, керуючись статтею 61 Закону №2262. Листом від 13.08.2025 за №36381-30367/Г-01/8-0400/25 Головним управлінням було відмовлено виплатити нараховану та недоодержану за життя пенсію померлого чоловіка ОСОБА_2 , з наступних підстав. Відповідно до статті 61 Закону №2262: суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв?язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім?ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім?ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім?ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Обсяг бюджетних призначень Головному управлінню на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду на 2025 рік доводиться Пенсійним фондом України згідно з Планом доходів та видатків Головного управління на 2025 рік. Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік затверджено 17.09.2025. План доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на 2025 рік, затверджений Головою правління Пенсійного фонду України 22.09.2025. Враховуючи зазначене, доплата на виконання рішення суду, винесеного на користь особи, здійснюється після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, у порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. За таких обставин, апелянт вказує, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є правомірними, оскільки Головне управління діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1 , проживала разом з чоловіком протягом всього шлюбу та на момент смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала з ним за однією адресою, про що в матеріалах справи міститься довідка про склад сім`ї №2064 від 15.04.2025, видана Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

ОСОБА_2 був пенсіонером та отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

За час життя ОСОБА_2 на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду йому здійснювались перерахунки пенсії та в результаті були нараховані доплати, зокрема на виконання рішення від 08.10.2021 року у справі №160/13233/21 нарахована доплата 127 187,36 грн., на виконання рішення від 22.12.2022 року у справі №160/14438/22 нарахована доплата 40 000,00 грн.

Станом на день смерті, ОСОБА_2 вказані доплати не були виплачені, залишилась недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Факт нарахування вказаних доплат підтверджується наданим відповідачем листом №36381-30367/Г-01/8-0400/25 від 13.08.2025.

Позивач 04.08.2025 звернулася до відповідача із заявою про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 після перерахунку на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 року у справі №160/13233/21 та після перерахунку на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 року у справі №160/14438/22, керуючись статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 р.

Листом №36381-30367/Г-01/8-0400/25 від 13.08.2025 відповідач повідомив позивача, про те що відповідно до статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України закріплені положення процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи правонаступником. Також повідомлено, що питання щодо отримання заборгованості за вказаними рішеннями суду позивач має право вирішити в судовому порядку.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у виплаті сум пенсії (доплати) в розмірі 127187,36 грн. та у розмірі 40000,00 грн., що підлягали виплаті ОСОБА_2 на підставі Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і залишилась недоодержаною у зв`язку з його смертю, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ. Таким чином, позивач, як особа, яка проживала разом із своїм чоловіком на день його смерті, має право на отримання сум пенсії (доплат), що підлягали виплаті йому і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. 04.08.2025 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з приводу одержання сум пенсії (доплат), що підлягали виплаті моєму чоловіку відповідно до Закону № 2262-ХІІ і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, тобто позивачем було дотримано положення ст.61 Закону № 2262-ХІІ. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у виплаті сум пенсії (доплат) в розмірах 127 187,36 грн. та 40 000,00 грн., що підлягали виплаті ОСОБА_2 на підставі Закону №2262-ХІІ і залишились недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Колегія суддів встановила наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII.

Статтею 8 Закону №2262-XII передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до статті 10 Закону №2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Згідно з частинами 2, 3 статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Статтею 61 Закону №2262-XII передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6-ти місяців після смерті пенсіонера.

Отже, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При цьому, такі суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Водночас, якщо вказані суми не були одержані протягом 6 місяців після смерті пенсіонера, то такі суми переходять у склад спадкового майна померлого пенсіонера.

Правові положення щодо виплат сум пенсії, які залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю також передбачені також статтею 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вказаної норми сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині 2 статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом 6-ти місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Таким чином, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, після сплину 6-ти місячного стоку зі смерті пенсіонера, будуть входити до складу спадщини, тому ці суми спадкоємці отримають в разі прийняття спадщини.

Згідно з пунктом 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Отже, згідно наведених приписів чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера.

При цьому дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права.

У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад.

Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі № 200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

Отже, визначальним у даному випадку, є строк звернення члена сім`ї із заявою до ГУ ПФУ про виплату нарахованої але не виплаченої за життя померлого пенсіонера пенсії.

При цьому, такий строк законодавцем визначається як "не пізніше 6-ти місяців" з моменту смерті пенсіонера.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Разом з цим, матеріалами справи підтверджується, що протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_2 , позивач звернулась із відповідною заявою та пакетом документів для отримання недоотриманої пенсії до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

Як наслідок, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю до сплину 6-ти місячного стоку зі смерті пенсіонера, підлягають виплаті позивачу в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ.

Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовної заяви.

Відтак, доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року в адміністративній справі №160/24155/25 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року в адміністративній справі №160/24155/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328-329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко