Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №160/23401/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/23401/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 року (головуючий суддя Голобутовський Р.З.)

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся 14.08.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №155250035446 від 27.06.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи з 28.04.2010 по 31.12.2010 та з 01.02.2011 по 31.07.2014 на Виробничому об`єднанні шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія”;

- зобов`язати зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період навчання з 01.09.1983 по 29.06.1984 та з 29.04.1986 по 04.06.1990 в Донецькому інституті радянської торгівлі;

- зобов`язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком.

В обґрунтування позову вказано, що позивачу протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю страхового стажу, визначеного ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відсутність необхідного страхового стажу виникла у зв`язку з незарахуванням періодів навчання з 01.09.1983 по 29.06.1984 та з 29.04.1986 по 04.06.1990 в Донецькому інституті радянської торгівлі та періодів роботи з 28.04.2010 по 31.12.2010 та з 01.02.2011 по 31.07.2014 на Виробничому об`єднанні шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія”. На переконання позивача, необґрунтоване неврахування зазначених періодів його навчання та роботи до страхового стажу суперечить нормам пенсійного законодавства та порушує його право на належний соціальний захист.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 позов – задоволено.

Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №155250035446 від 27.06.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи з 28.04.2010 по 31.12.2010 та з 01.02.2011 по 31.07.2014 на Виробничому об`єднанні шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія”.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період навчання з 01.09.1983 по 29.06.1984 та з 29.04.1986 по 04.06.1990 в Донецькому інституті радянської торгівлі.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 20.06.2025, з урахуванням висновків суду.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968 грн 96 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що за принципом екстериторіальності розгляд заяви про призначення пенсії здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 27.06.2025 №155250035446 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1983 по 04.06.1990, оскільки термін навчання перевищено та перетинається з строковою військовою службою періодом проходження військової служби.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 26.01.2026 року відкрито апеляційне провадження у справи та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.03.2026 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги на п`ятнадцять днів.

У період з 06.04.2026 до 10.04.2026 суддя Дурасова Ю.В. брала участь у онлайн-підготовці суддів апеляційних адміністративних судів згідно Календарного плану підготовки суддів для підтримання кваліфікації на 2026 рік.

У період з 14.04.2026 до 15.04.2026 суддя Дурасова Ю.В. перебувала у відрядженні.

Отже, розгляд справи здійснюється у перший день виходу судді Дурасової Ю.В. після закінчення періоду навчання та відрядження, з урахуванням хвороби члена колегії Лукманової О.М. 16.04.2026

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

20.06.2025 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності розгляд заяви про призначення пенсії здійснювався Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 27.06.2025 №155250035446 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

До страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1983 по 04.06.1990, оскільки термін навчання перевищено та перетинається з строковою військовою службою періодом проходження військової служби.

Крім того, з копії роздруківки з ЕПС, вбачається, що відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи з 28.04.2010 по 31.12.2010 та з 01.02.2011 по 31.07.2014 на Виробничому об`єднанні шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія”

Позивач вважає протиправним рішення відповідача від 27.06.2025 №155250035446 про відмову в призначенні пенсії.

Суд першої інстанції позов задовольнив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

За приписами пунктів 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Водночас у пункті 5 рішення №8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

За приписами п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах, певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.

У постанові від 18.02.2020 у справі №1840/3344/18 Верховний Суд зазначив, що "пенсія за віком" - це свого роду "державний депозит" (примусовий та індивідуальний) кожної особи, який залежить від праці такої особи, та підлягає безумовному поверненню з боку держави у встановленому розмірі протягом всього життя пенсіонера після досягнення певного віку.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Згідно зі статтею 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ та організацій або їх правонаступників, в яких має бути вказано період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, первинні документи за час виконання роботи.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Згідно пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є основним документом, що підтверджує його стаж роботи.

Матеріалами справи підтверджується, що у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 03.08.1990 містяться записи:

- №33 - №35 про періоди роботи ОСОБА_1 з 28.04.2010 по 31.12.2010 та з 01.02.2011 по 31.07.2014 на Виробничому об`єднанні шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія”.

Разом з тим, як видно з копії роздруківки з ЕПС, що міститься в матеріалах справи, означений період роботи зарахований до страхового стажу позивача лише у кількості 02 місяців 00 днів, тоді як означений період роботи складає більше 4 років.

Жодних пояснень представником відповідача з цього приводу не надано.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що, в рішенні від 27.06.2025 №155250035446 про відмову в призначенні пенсії відповідачем не зазначено про причини не врахування такого періоду роботи до страхового стажу позивача (періоди роботи з 28.04.2010 по 31.12.2010 та з 01.02.2011 по 31.07.2014 на Виробничому об`єднанні шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія”).

Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що за таких обставин, відповідач протиправно не врахував до страхового стажу позивача періоди роботи з 28.04.2010 по 31.12.2010 та з 01.02.2011 по 31.07.2014 на Виробничому об`єднанні шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія”.

Щодо зарахування періодів навчання з 01.09.1983 по 29.06.1984 та з 29.04.1986 по 04.06.1990 в Донецькому інституті радянської торгівлі, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно виписки з заліково-екзаменаційної відомості Донецького інституту радянської торгівлі до диплому № НОМЕР_3 від 15.06.1990, диплому №972868 від 15.06.1990 Донецького інституту радянської торгівлі та відомостей трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 03.08.1990 ОСОБА_1 навчався у Донецькому інституті радянської торгівлі по спеціалізації «машини та апарати харчових виробництв».

Згідно копії військового квитка позивача серії НОМЕР_4 від 13.06.1984 ОСОБА_1 з 29.06.1984 по 29.04.1986 проходив службу в армії.

Зазначений період був зарахований до страхового стажу позивача.

Таким чином, період навчання позивача перетинається з військовою службою, однак переривання навчання та проходження строкової служби не є підставою для не врахування позивачу періоду навчання до страхового стажу.

Відповідно до п. "д" ст. 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Пунктом 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу установлено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Позивачем надані наведені документи, зокрема диплом та виписку з заліково-екзаменаційної відомості Донецького інституту радянської торгівлі.

Як наслідок, відповідач безпідставно не врахував позивачу періоди навчання позивача з 01.09.1983 по 29.06.1984 та з 29.04.1986 по 04.06.1990 в Донецькому інституті радянської торгівлі.

Отже, в цій частині позов також підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №155250035446 від 27.06.2025 через не зарахування до страхового стажу періодів навчання та роботи позивача, а тому вказане рішення слід скасувати як протиправне.

Суд першої інстанції зобов`язав відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.06.2025 про призначення пенсії із зарахуванням до загального страхового стажу періодів навчання з 01.09.1983 по 29.06.1984 та з 29.04.1986 по 04.06.1990 в Донецькому інституті радянської торгівлі та роботи з 28.04.2010 по 31.12.2010 та з 01.02.2011 по 31.07.2014 на Виробничому об`єднанні шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія”.

Отже, право позивача підлягає захисту, а позов задоволенню.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що при повторному розгляді заяви позивача про призначення пенсії, суб`єкт владних повноважень не може покладатися на свої висновки, які були спростовані судом в ході розгляду справи.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 17.04.2026 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова