Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №160/9075/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/9075/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року в адміністративній справі №160/9075/24 (головуючий суддя першої інстанції - Турова О.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 08.04.2024 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 16.10.2023 року №262840018686 щодо відмову в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення за її призначенням, а саме з 09.10.2023 року та передати його пенсійну справу для виплати до пенсійного органу за місцем його проживання, а саме до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що суд помилково дійшов висновку про наявність підстав для призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Обов`язковою умовою права на призначення пенсії на пільгових умовах є дотримання сукупності вимог таких як вік, страховий стаж, пільговий стаж. Вказує, що повноваження щодо призначення/перерахунку пенсії відноситься до компетенції Пенсійного фонду, а суд не може підміняти цей орган або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Справа №160/9075/24 надійшла до апеляційного суду 09.03.2026 року.

У період з 01.04.2026 року по 17.04.2026 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала на лікарняному.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 09.10.2023 року до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою та доданими до неї документами на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

На час звернення ОСОБА_1 до пенсійного органу за призначенням пенсії позивачеві виповнилося 55 років.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішенням від 16.10.2023 №262840018686 відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу та страхового стажу, передбаченого статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Страховий стаж особи становить 34 роки 2 місяці 29 днів.

Додатково у вищевказаному рішенні зазначено, що за доданими документами до розрахунку пільгового стажу не зараховано періоди роботи в Акціонерній енергопостачальній компанії «Київенерго» згідно архівної довідки 42АУ/020/55 від 11.04.2023 року, станом на 16.10.2023 року підприємство ліквідовано. У разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника, пільговий стаж може бути встановлений Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Не погодившись з рішенням про відмову в призначенні пенсії, позивач оскаржив таке рішення до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини першої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі по тексту - Закон №1058) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із частиною першої статті 1 Закону №1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 13 Закону №1788-XII (в редакції від 02.03.2015 року) фактично введено поетапне збільшення пенсійного віку та стажу для працівників, зайнятих на роботах, визначених вказаною нормою, необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах.

Рішенням Конституційного Суду України за №1-р/2020 від 23.01.2020 року у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII.

Стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 01.04.2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах».

Таким чином, враховуючи відновлення рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) редакції статті 13 Закону №1788-XII, яка діяла до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, суд першої інстанції правильно визначив, що на даний час існує дві чинних норми, якими по різному встановлено вік жінок, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, а саме:

- пунктом «б» частини другої статті 13 Закону №1788-XII передбачено право на пенсію за віком жінок, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

- статтею 114 Закону України №1058-IV передбачено право на пенсію за віком працівникам зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

При цьому, статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» також передбачено поетапне збільшення пенсійного віку та стажу для працівників, зайнятих на роботах, визначених вказаною нормою, необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до абзаців першого другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Також, згідно із абзацом першого пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відтак, з 23.01.2020 року в Україні існують два закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, які входять до Списку №2, а саме: пункт «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом №213-VІІІ та пункт 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV у редакції Закону України від 03.10.2017 року №2148-VІІІ.

У спірних правовідносинах норми вказаних законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає:

- 50 років за пунктом «б» статті 13 Закону 1788-ХІІ (у редакції до змін Законом №213-VІІІ);

- 55 років за пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV у редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ.

Враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену в постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи, суд вважає обґрунтованою позицію позивача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин п.«б» ст.13 Закону №1788 у редакції, яка діяла до Закону України від 02.03.2015 року №213.

Щодо зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, згідно пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

Як слідує з трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.03.1989р., а саме із записів №2-6 ОСОБА_1 працював на Підприємстві теплових мереж, а саме:

03.03.1989р. - прийнятий до штату районна теплових мереж №4 слюсарем по обслуговуванню теплових пунктів 4 групи (наказ 260-к від 03.03.1989р.);

15.03.1992р. - присвоєно 5 група слюсаря по обслуговуванню теплових мереж районна теплових мереж №4 (наказ №298к від 13.03.1992р.);

Записи №4-5 свідчать про перейменування Підприємства теплових мереж (накази №176 від 29.09.1997 та наказ №1/98 від 20.01.1998)

16.06.2009р. - звільнений у зв`язку з переведенням до філіалу «Енергосервіс» АК «Київенерго» згідно п.5 ст.36 КЗпП України (наказ №844п від 10.06.2009р.).

Водночас, судом встановлено, що позивачем надано архівну довіку №42АУ/020/55 від 11.04.2023 року АТ «К.Енерго», у якій зазначено, що ОСОБА_1 дійсно працював у Виробничому енергетичному об`єднанні «Київенерго» підприємство «Київських теплових мереж» Акціонерній енергопостачальній компанії «Київенерго» «Теплові мережі» на посаді слюсар по обслуговуванню теплових мереж IV, V групи. Район теплових мереж №4 з 03 березня 1989р. (наказ: №260-к від 03.03. 1989р.) до 16 червня 2009р. (наказ №844-к від 16.06.2009р.). Підставою видачі довідки слугувало: Оп.-2ос. спр.200, арк.39, оп.1-ос, спр.993, арк.200, оп.-1ос. спр.389 , арк-45-46, оп.- 1оc.спр. 573, арк. 19-20.. Вказана довідка підписана ліквідатором АТ «К.Енерго» Володимиром Паркулабом.

Крім цього, відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі Реєстр) (форма ОК-5) слідує, що у період з 01.01.1998р. по 16.06.2009р., позивач працював у роботодавця за кодом ЄДРПОУ 05471023, що відповідно до відомостей про страхувальника відповідає «Київенерго» Київські теплові мережі АК (АЕК «Теплові мережі Київенерго», філіал «Теплові мережі Київенерго» ПАТ «Київенерго», Київські теплові мережі АК «Київенерго», філіал «Енергосервіс» АТ «К.Енерго»).

Також з вищевказаного Реєстру слідує, що у спірний період ОСОБА_1 мав безпосередньо спеціальний стаж на вказаному підприємстві за кодами підстави обліку спецстажу - ЗП3013Б1, а саме за 2002-2008 рік, включно, та за 5 місяців 2009 року.

Згідно Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, код за №ЗП3013Б1 застосовується для застрахованих осіб, які є працівниками, безпосередньо зайнятими повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Отже, при поданні звітів страхувальником - за кодом ЄДРПОУ 05471023 вказувалося, що страхові внески за позивача вносилися за професією і кодом №ЗП3013Б1, як працівнику по Списку №2.

Разом з тим суд зауважує, що увесь час з 03.03.1989р. і по 16.06.2009р. ОСОБА_1 працював на одному й тому самому підприємстві, за професією слюсаря по обслуговуванню теплових мереж, що відноситься до категорії робіт із шкідливими та важкими умовами праці, що прямо передбачено Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановами Кабінету Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956р., №10 від 26.01.1991р. та постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994р.

Колегія суддів звертає увагу, що здійснення перевірки довідок, пенсійним фондом проводиться лише у разі відсутності записів у трудовій книжці. Натомість, періоди роботи належним чином зафіксовані у трудовій книжці позивача.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, трудова книжка позивача та надані ним довідки в повній мірі містять інформацію про роботу позивача, атестацію його робочого місця та віднесення робочого місця за Списком №2 до професій, які дають позивачу право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно не було зараховано до пільгового стажу позивача періоду роботи в Акціонерній енергопастачальній компанії «Київенерго» згідно архівної довідки 42АУ/020/55 від 11.04.2023 року.

Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 262840018686 від 10.10.2023 року, яким не зараховано до стажу позивача період роботи в Акціонерній енергопастачальній компанії «Київенерго», що стало підставою для відмови в призначенні пенсії, є протиправним та підлягає скасуванню.

Натомість, пенсійним органом у спірному рішенні не обраховувався пільговий стаж позивача з урахуванням періоду роботи в Акціонерній енергопастачальній компанії «Київенерго», і судом першої інстанції такий період також не обраховувався, в рішенні суду не зазначено який саме строк (кількість років) суд вважає в даному випадку пільговим та достатнім для зобов`язання пенсійного органу призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відтак, апеляційний суд дійшов висновку про передчасність такого зобов`язання, а тому рішення суду належить скасувати та позовні вимоги задовольнити частково.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що позивачем не заявлялись вимоги про зарахування до його пільгового стажу періоду роботи в Акціонерній енергопастачальній компанії «Київенерго» згідно архівної довідки 42АУ/020/55 від 11.04.2023 року, а тому апеляційний з урахуванням вимог частини 2 статті 9 КАС України вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача зарахувати вказаний період до пільгового стажу позивача та повторно розглянути заяву від 09.10.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Апеляційний суд наголошує, що при повторному розгляді заяви відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.

Висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов`язковими для врахування суб`єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення. Суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов`язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.

Враховуючи викладені вище обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановлені рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України скасування судового рішення.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 року в адміністративній справі №160/9075/24 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 року в адміністративній справі №160/9075/24 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.10.2023 року №262840018686 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №2 період роботи в Акціонерній енергопастачальній компанії «Київенерго» згідно архівної довідки 42АУ/020/55 від 11.04.2023 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.10.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко