Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №160/6681/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/6681/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чабаненко С.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південрембуд» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 року (суддя суду першої інстанції Озерянська С.І., м. Дніпро, повний текст рішення складено 05.05.2025 року) в справі №160/6681/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південрембуд» про стягнення податкового боргу,–

ВСТАНОВИВ:

ГУ ДПС у Дніпропетровській області (позивач) звернулось до суду з позовом до ТОВ «Південрембуд» (відповідач) в якому просило стягнути податковий борг з товариства до бюджету у розмірі 145299,38 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південрембуд» до бюджету у розмірі 145299,38 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за відповідачем станом на день звернення з позовною заявою обліковується податковий борг на загальну суму 145 299,38 грн., а саме: заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 144300,96 грн., згідно: податкового повідомлення-рішення №0141590412 вiд 02.04.2024 на загальну суму 28000,00 грн.; податкового повідомлення-рішення №0141570412 вiд 02.04.2024 на загальну суму 4550,00 грн.; податкового повідомлення-рішення №0037780412 вiд 25.01.2024 на загальну суму 75484,25 грн.; податкового повідомлення-рішення №0037770412 вiд 25.01.2024 на загальну суму 17750,46 грн.; податкового повідомлення-рішення №0693460412 вiд 08.11.2024 на загальну суму 2885,88 грн; пені, яка нарахована згідно зі ст. 129 ПК України у сумі 15630,37 грн.; заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 998,42 грн., згідно: податкового повідомлення-рішення №0673810412 вiд 31.10.2024 на загальну суму 998,42 грн. Несплата відповідачем податкового боргу в добровільному порядку стала підставою для звернення позивача з даним позовом до адміністративного суду. Податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше. Суд першої інстанції вказував, що відповідач не подавав до суду жодних доказів оскарження товариством правомірності нарахування податкових зобов`язань та пені в окремому судовому процесі, чи пред`явлення зустрічного позову в межах цієї справи.

ТОВ «Південрембуд», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що податковий борг не є узгодженим, йому не повідомлялось про формування боргу та підстави його стягнення. Вказував, що винесені податкові повідомлення-рішення, на підставі яких стягується борг, винесені з порушеннями.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було винесено податкові повідомлення-рішення №0141590412 вiд 02.04.2024 року на загальну суму 28000,00 грн.; №0141570412 вiд 02.04.2024 року на загальну суму 4550,00 грн.; №0037780412 вiд 25.01.2024 року на загальну суму 75484,25 грн.; №0037770412 вiд 25.01.2024 року на загальну суму 17750,46 грн.; №0693460412 вiд 08.11.2024 року на загальну суму 2885,88 грн.; №0673810412 вiд 31.10.2024 року на загальну суму 998,42 грн.

Податкові повідомлення-рішення є узгодженими, адже згідно поштових повідомлень отримані ТОВ «Південрембуд».

На суму податкового боргу нараховано пеню, згідно зі ст. 129 ПК України у сумі 15630,37 грн.

На виконання пунктів 59.1, 59.4 ст. 59 ПК України, відповідачу було направлено з повідомленням про вручення податкову вимогу від 05.03.2024 року № 0005482-1310-0436 на суму 188454,20 грн., яку було отримано 20.03.2024 року.

Згідно п. 55.1 ст. 55, п. 60.1, п. 60.3 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу. У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

Слід зважати на узгодження податкових повідомлень-рішень.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14, п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно пунктів 59.1, 59.4, 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 36.1-36.2 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Також, відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до положень пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Положення наведених вище норм податкового законодавства обумовлюють висновок про те, що у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню судами підлягає факт узгодженості грошового зобов`язання, зокрема факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу, тощо.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 05.03.2024 року № 0005482-1310-0436, яка є отриманою, зважаючи на те, що така направлена на офіційну адресу реєстрації відповідача.

Відповідачем не заперечується факт наявності та не оскарження податкових повідомлень-рішень №0141570412 вiд 02.04.2024 року, №0037780412 вiд 25.01.2024 року, №0037770412 вiд 25.01.2024 року, №0693460412 вiд 08.11.2024 року, №0673810412 вiд 31.10.2024 року, які не оскаржені та формують податковий борг. Несплата сум по податковим повідомленням-рішенням утворюють податковий борг.

Колегія суддів зазначає, що сума боргу у розмірі 145299,38 грн. є узгодженою з платником податків. Податкові повідомлення-рішення, на якими нараховані суми податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не оскаржені та є чинними.

Колегія суддів приходить до висновку, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вірно визначено суму податкового боргу, додержано процедуру узгодження сум несплачених зобов`язань. Податковий борг відповідача є узгодженим та підлягає стягненню у встановлений ПК України спосіб.

Суд апеляційної інстанції при вирішенні спору керується правовою позицією Верховного Суду визначеною у постановах від 24.04.2020 року у справі № 818/263/16, від 10.04.2020 року у справі № 813/7758/14, від 21.11.2019 року у справі № 821/1126/16, 09.10.2019 року у справі № 803/1101/15-а, від 09.06.2021 року у справі № 826/11119/18, від 09.06.2021 року у справі № 824/1311/15-а, від 12.07.2022 року у справі № 160/7345/20, від 15.06.2023 року у справі №160/13436/22.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судові витрати повертаються у разі задоволення вимог апеляційної скарги. Повернення здійснених судових витрат у разі відмови стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, у задоволенні її вимог, непередбачене.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування рішення суду – відсутні.

Керуючись ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південрембуд» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 року - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 року в справі №160/6681/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Сафронова

суддя С.В. Чабаненко