Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №334/9262/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 334/9262/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 13.01.2026 року (головуючий суддя Телегуз С.М.)

в адміністративній справі №334/9262/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому, з урахуванням уточнень, просив:

- скасувати постанову від 22.10.2025 №4904, про притягнення до адміністративної відповідальності його, за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі закрити.

В обґрунтування позову вказав, що 11.10.2025 року офіцером ІНФОРМАЦІЯ_2 ст. лейтенантом ОСОБА_2 складено протокол №4904 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Підставою для складання протоколу стало те, що при перевірці документів ОСОБА_1 не надав військово-обліковий документ встановленого зразка. 22.10.2025 року в присутності позивача була складена постанова №4904 про притягнення до адміністративної відповідальності, яку було отримано поштою 06.11.2025 року. При цьому на титульній сторінці постанови зазначена дата 11.10.2025 року. 22.10.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 була вручена пам`ятка з реквізитами про оплату штрафу в розмірі 17000 грн., який виданий на підставі постанови №4904 від 22.10.2025 року. Фізично копію постанови ОСОБА_1 надано не було.

Як вбачається із тексту протоколу та постанови ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме: 11.10.2025 року о 08:40 за адресою БП-3-15 поблизу м. Запоріжжя під час проведення перевірки документів не мав при собі військово-облікового документу та не пред`явив його на вимогу працівників Національної поліції України, чим порушив законодавство про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а саме ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».

Однак доказів проведення фото- і відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки документів позивача із застосуванням технічних приладів в матеріалах справи не міститься. В протоколі зазначено, що до нього додаються лише копії паспорта та ІПН ОСОБА_1 . В постанові зазначено, що така відеофіксація ніби здійснювалась.

З ЕВОД вбачається, що ОСОБА_1 своєчасно у встановленому порядку оновив дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, порушення з приводу несвоєчасного або неповного оновлення персональних або військовооблікових даних не зазначено. ВЛК було пройдено в день складання протоколу 11.10.2025 року. Відтак, на момент складення протоколу 11.10.2025 року та винесення постанови 22.10.2025 року електронний військово-обліковий документ, який має таку саме юридичну силу як і паперовий, міг бути перевірений співробітниками відповідача, у зв`язку з чим положення ч.3 ст.210-1 КУпАП не можуть бути застосовані до дій позивача.

Отже, в його діях немає складу адміністративного правопорушення ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 13.01.2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що військово-обліковий документ в мобільному застосунку «Резерв+» сформовано ОСОБА_1 лише 22.10.2025 року, а дані уточнено 13.10.2025 року, тобто вже після складення протоколу про адміністративне правопорушення, при цьому, ОСОБА_1 поставлено в провину відсутність при собі військово-облікового документу (військово-облікового документу в електронній формі) та його непред`явлення за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, що є прямим порушенням вимог ч.6 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", п.25 Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року "Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період". Відтак, висновку, що ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_3 при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП з`ясував всі обставини, передбачені ст.280 КУпАП, у зв`язку з чим в межах своїх повноважень правомірно виніс Постанову №4904 від 22.10.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Вказує, що доказів проведення фото- і відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки документів позивача із застосуванням технічних приладів в матеріалах справи не міститься. В протоколі зазначено, що до нього додаються лише копії паспорта та ІПН ОСОБА_1 . В постанові вже зазначено, що така відеофіксація ніби здійснювалась.

Крім того, при вивченні відеозапису, який був наданий суду, та який не був зазначений у протоколі від 11.10.2025 року, взагалі не вбачається, коли (час) де(місце складання протоколу) ким (на відеозапису перевіряючий працівник 1 Відділу ТЦК взагалі не назвав прізвище) складено протокол. Навпаки, людина, яка перевіряла документи на блокпосту у ОСОБА_1 , кілька разів повторив, що чекають повноважних осіб для бесіди. У подальшому, хто з «повноважних осіб» приїхав, та що відбувалось далі – на відеозаписі взагалі не відображено.

З ЕВОД вбачається, що ОСОБА_1 своєчасно у встановленому порядку оновив дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, порушення з приводу несвоєчасного або неповного оновлення персональних або військово-облікових даних – не зазначено. ВЛК було пройдено в день складання протоколу, тобто 11.10.2025 року. Відтак, на момент складання протоколу № 4904 від 11.10.2025 року та винесення постанови 22.10.2025 року, електронний військово-обліковий документ, який має таку саме юридичну силу як і паперовий, міг бути перевірений співробітниками відповідача, у зв`язку з чим положення частини третьої статті 210-1 КУпАП не можуть бути застосовані до дій позивача.

В оскаржуваному рішенні суду зазначено, що ЕВОД ОСОБА_1 сформовано нібито вже після складання протоколу, а саме 22.10.2025 року. Проте таке тлумачення порядку формування ЕВОД вважаємо невірним, оскільки електронний військово-обліковий документ можна формувати безкінечну кількість разів. Той ЕВОД від 22.10.2025 року, який в подальшому наданий суду в якості додатку до позовної заяви, був сформований ОСОБА_1 саме для цієї цілі і не свідчить, що не було аналогічних документів, сформованих раніше, в тому числі на момент складення протоколу 11 жовтня 2025 року (тим більше, як вбачається із відеозапису, складений він був пізніше вже без відеозапису, без присутності свідків та їх пояснень). Будь-яких доказів на підтвердження того факту, що вперше Юшановим ЕВОД було сформовано лише 22.10.2025 року - відповідачем надано не було, а тому висновок суду є хибним.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

У період з 10.03.2026 до 19.03.2026 суддя Божко Л.А., яка входить до складу суду, перебувала на лікарняному.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Дуб-Умет Волзького району Куйбишевської області народився позивач – ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 від 18.01.1996 року, що підтверджується матеріалами справи.

11.10.2025 року офіцером ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим лейтенантом ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення №4904 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, встановлено, що 11.10.2025 року о 08:40 за адресою БП-3-15 поблизу м. Запоріжжя під час проведення співробітниками органів Національної поліції України перевірки осіб чоловічої статі віком 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, виявлена відсутність у ОСОБА_1 військово-облікового документа, встановленого чинними нормативно-правовими актами України зразка. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч.6 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", п.25 Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року "Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", чим вчинив адміністративне правопорушення ч.3 ст.210-1 КУпАП. Повідомлено про розгляд справи на 24.10.2025 року о 11:00 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 каб.30. ОСОБА_1 надав письмові пояснення: не має військового квитка, який у нього вилучили у 2013 році в ІНФОРМАЦІЯ_5 , повідомили, що йому не треба звертатися в РВК.

22.10.2025 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 та заявив усне клопотання про перенесення розгляду справи на 22.10.2025 року, вказане клопотання було задоволено, розгляд справи проведено 22.10.2025 року.

22.10.2025 року (в постанові вказано 11.10.2025 року) постановою №4904 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_4 встановлено, що уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол про адміністративне правопорушення №4904 від 11.10.2025 року, відповідно якого під час проведення співробітниками органів Національної поліції України перевірки осіб чоловічої статі віком 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, виявлена відсутність у ОСОБА_1 військово-облікового документа, встановленого чинними нормативно-правовими актами України зразка. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч.6 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", п.25 Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року "Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", чим вчинив адміністративне правопорушення ч.3 ст.210-1 КУпАП. Під час розгляду справи встановлено, що на теперішній час у ОСОБА_1 також відсутній військово-обліковий документ, оскільки він його ще не оформив. Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність не встановлені.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

29.10.2025 року копію постанови направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, яка вручена останньому 05.11.2025 року, що підтверджується поштовим відправленням №R067027780560.

Позивач вважає, що для притягнення до відповідальності були відсутні будь-які правові підстави, оскільки відсутні докази проведення фото- і відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів.

Відповідач надав копію справи №4904 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП та відеозапис процесу пред`явлення та перевірки документів.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно ч.3 ст.210-1 КУпАП за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - передбачено стягнення у виді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. {Установити, що вимоги, зазначені у частині шостій статті 22, щодо здійснення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024 р. згідно із Законом № 3633-IX від 11.04.2024}.

Згідно п.25 Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року "Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Згідно п.1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 16.05.2024 року №559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом …

Згідно п.2 вказаного Порядку військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.

Згідно п.6 вказаного Порядку військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: Електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка.

Згідно п.9 вказаного Порядку військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.

З наявних матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, відповідачем доведена, оскільки станом на 11.10.2025 року ОСОБА_1 не мав при собі військово-облікового документу в електронній формі та у паперовій формі, що підтверджується дослідженим судом відеозаписом процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації: на питання «військово-облікового документу взагалі немає? резерву немає?», ОСОБА_1 відповів «немає нічого» (час на відеозаписі 00:16:40 – 00:17:00) та його письмовими поясненнями в протоколі про те, що він не має військового квитка.

При цьому, спростовуються посилання позивача на те, що з ЕВОД вбачається, що ОСОБА_1 своєчасно у встановленому порядку оновив дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, порушення з приводу несвоєчасного або неповного оновлення персональних або військово-облікових даних не зазначено, на момент складення протоколу 11.10.2025 року та винесення постанови 22.10.2025 року електронний військово-обліковий документ міг бути перевірений співробітниками відповідача, у зв`язку з чим положення ч.3 ст.210-1 КУпАП не можуть бути застосовані до дій позивача.

Так, згідно сформованого 22.10.2025 року о 10:32 військово-облікового документу в мобільному застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, знаходиться на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 (Вільнянськ), придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони, дата ВЛК 11.10.2025 року, дата уточнення даних 13.10.2025 року, що підтверджується копією роздрукованого військово-облікового документу в електронному вигляді.

Згідно примітки до ст.210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Тобто, військово-обліковий документ в мобільному застосунку «Резерв+» сформовано ОСОБА_1 лише 22.10.2025 року, а дані уточнено 13.10.2025 року, тобто вже після складення протоколу про адміністративне правопорушення, при цьому, ОСОБА_1 поставлено в провину відсутність при собі військово-облікового документу (військово-облікового документу в електронній формі) та його непред`явлення за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, що є прямим порушенням вимог ч.6 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", п.25 Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року "Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період".

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_3 при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП з`ясував всі обставини, передбачені ст.280 КУпАП, у зв`язку з чим в межах своїх повноважень правомірно виніс Постанову №4904 від 22.10.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача спростовуються доводами, викладеними відповідачем та нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 286, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 13.01.2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 03.04.2026 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко