Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №280/9931/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 280/9931/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2026 ( суддя Чернова Ж.М.) в адміністративній справі №280/9931/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача у подвійному розмірі періодів роботи з 08.09.2009 по 30.04.2015 та з 02.05.2018 по 28.02.2025;

зобов`язати відповідача зарахувати періоди роботи з 08.09.2009 по 30.04.2015 та з 02.05.2018 по 28.02.2025 до страхового стажу позивача у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, у зв`язку з чим провести їй перерахунок та виплату пенсії з дати призначення, а саме з 17.01.2015, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 17.01.2015 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України №1058. При призначенні пенсії відповідачем не зараховано до стажу позивача періоди її роботи з 08.09.2009 по 30.04.2015 та з 02.05.2018 по 28.02.2025 у подвійному розмірі у відповідності до ст.60 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Позивач звернулась до відповідача із заявою про зарахування до стажу вказаних періодів роботи у подвійному розмірі, проте отримала відмову. Позивач вважає, що своїми діями відповідач порушив її законні права та інтереси, у зв`язку з чим звернулась з даним позовом до суду. Просить позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2026 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до її страхового стажу у подвійному розмірі для обчислення пенсії за віком періодів її роботи з 08.09.2009 по 30.04.2015 та з 02.05.2018 по 28.02.2025, за винятком періодів перебування ОСОБА_1 у відпустці без збереження заробітної плати, відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 09.05.2025 перерахунок та виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, із зарахуванням до її страхового стажу та врахуванням при обчисленні розміру її пенсії періодів роботи з 08.09.2009 по 30.04.2015 та з 02.05.2018 по 28.02.2025 у подвійному розмірі, за винятком періодів перебування ОСОБА_1 у відпустці без збереження заробітної плати.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. В апеляційній скарзі зазначає, що правових підстав для зарахування стажу роботи позивачці в подвійному розмірі в період роботи на посаді сестри медичної палатної 12 відділення алкогольних психозів в КНП “Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб” Запорізької обласної ради (колишня Запорізька обласна психіатрична лікарня) з 08.09.2009, немає, оскільки це не передбачено Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, тому періоди роботи позивачки після 08.09.2009 року зараховані на загальних підставах, а саме в одинарному розмірі.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та з 17.01.2015 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV.

Згідно з довідкою від 06.06.2025 №159, видана КНП “Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб” Запорізької обласної ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно працювала в КУ “Обласна психіатрична лікарня” ЗОР з 08.09.2009 на посаді сестри медичної палатної 12 відділення алкогольних психозів (наказ від 07.09.2009 №167-о). 30.04.2015 звільнена з займаної посади за власним бажанням ст.38 КЗпП України (наказ від 27.04.2015 №79-о).

За період роботи з 08.09.2009 по 30.04.2015 у відпустці без збереження заробітної плати та у відпустці по догляду за дитиною до 3-х, 6-ти років не перебувала.

Підстава для видачі: накази про прийняття, особова картка.

Додаткові відомості: КУ “Обласна психіатрична лікарня” ЗОР перейменована на КУ “Обласна клінічна психіатрична лікарня” ЗОР на підставі рішення ЗОР від 24.11.2011 №29. На підставі Рішення Запорізької обласної ради від 27.02.2020 №13 створено КНП “Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги” ЗОР в результаті перетворення КУ “Обласна клінічна психіатрична лікарня” ЗОР. На підставі розпорядження обласної військової адміністрації від 08.05.2024 №275 КНП “Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги” ЗОР перейменовано в КНП “Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб” ЗОР.

На підставі статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” стаж роботи в психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується у подвійному розмірі.

Відповідно до довідки від 06.06.2025 №160, видана КНП “Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб” Запорізької обласної ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно була прийнята в КУ “Обласна клінічна психіатрична лікарня” ЗОР з 02.05.2018 на посаду сестри медичної палатної 12 відділення алкогольних психозів (наказ від 26.04.2018 №80-о), де працює по теперешній час (на 02.06.2025).

За період роботи з 02.05.2018 по тепергшній час у відпустці без збереження заробітної плати та у відпустці по догляду за дитиною до 3-х, 6-ти років не перебувала.

За період роботи з 02.05.2018 по теперешній час перебувала у відпустці без збереження заробітної плати: 02.10.2020 наказ від 30.09.2020 №187-в; 12.03.2021 наказ від 12.03.2021 №48-в; 11.08.2021 наказ від 10.08.2021 №150-в; 17.01.2024 – 31.01.2024 наказ від 09.01.2024 №7-в; 09.02.2024 наказ від 06.02.2024 №27-в.

Підстава для видачі: накази про прийняття, особова картка.

Додаткові відомості: на підставі Рішення Запорізької обласної ради від 27.02.2020 №13 створено КНП “Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги” ЗОР в результаті перетворення КУ “Обласна клінічна психіатрична лікарня” ЗОР. На підставі розпорядження обласної військової адміністрації від 08.05.2024 №275 КНП “Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги” ЗОР перейменовано в КНП “Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб” ЗОР.

На підставі статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” стаж роботи в психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується у подвійному розмірі.

Позивач звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про зарахування до стажу періодів роботи з 08.09.2009 по 30.04.2015 та з 02.05.2018 по 28.02.2025 у подвійному розмірі.

Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 01.08.2025 повідомлено про те, що відповідно до ст. 60 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Повідомлено, що до стажу позивача зараховано періоди роботи з 24.03.1987 по 29.09.1990 відповідно до вимог статті 60 Закону №1788 в подвійному розмірі, а періоди роботи з 08.09.2009 по 30.04.2015 зараховано в одинарному розмірі відповідно до норм чинного законодавства.

Позивач, не погодившись з діями відповідача, звернулась з даним позовом до суду.

Суд апеляційної інстанції переглядаючи судове рішення та застосовуючи сталу практику Верховного суду з спірних питань, зазначає.

Статтею 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Таке правове регулювання визначає, що положення Закону №1788-ХІІ, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій.

Відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Зі змісту матеріалів справи вбачається та пенсійним органом не заперечується, що відповідно до довідки від 06.06.2025 №159, виданої КНП “Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб” Запорізької обласної ради, позивач працювала в КУ “Обласна психіатрична лікарня” ЗОР з 08.09.2009 на посаді сестри медичної палатної 12 відділення алкогольних психозів (наказ від 07.09.2009 №167-о). 30.04.2015 звільнена з займаної посади за власним бажанням ст.38 КЗпП України (наказ від 27.04.2015 №79-о).

Відповідно до довідки від 06.06.2025 №160, виданої КНП “Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб” ЗОР, позивач була прийнята в КУ “Обласна клінічна психіатрична лікарня” ЗОР з 02.05.2018 на посаду сестри медичної палатної 12 відділення алкогольних психозів (наказ від 26.04.2018 №80-о), де працює по теперешній час (на 02.06.2025).

Відповідачем не заперечується трудова діяльність позивача у вказані періоди на відповідних посадах, у своєму листі від 01.08.2025 зазначено, що період роботи позивача зараховано в одинарному розмірі, заперечення висловлено лише щодо зарахування відповідного стажу в подвійному розмірі.

За правилами статті 60 Закону №1788-ХІІ та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV період роботи у психіатричних закладах охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Такий висновок узгоджується з позицією, яку вказано Верховним Судом у постановах від 11.02.2025 у справі №420/8637/24, від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, від 27.04.2023 у справі №160/14078/22, від 20.04.2022 у справі №214/3705/17.

Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що є протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови позивачці в зарахуванні до її страхового стажу у подвійному розмірі для обчислення пенсії за віком спірних періодів, за винятком періодів перебування позивачки у відпустці без збереження заробітної плати, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Колегія суддів не вбачає підстав для висновку, що суд втрутився в дискреційні повноваження пенсійного фонду, оскільки за наведених обставин у відповідача існує єдиний законний варіант поведінки.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2026 в адміністративній справі №280/9931/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 16 квітня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 20 квітня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова