Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №520/26664/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 р. Справа № 520/26664/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2026, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/26664/25

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 "

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Національної - визнати бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » протиправною, яка виразилась у письмовій відмові щодо не зарахування ОСОБА_1 до поточної календарної вислуги років та стажу служби в поліції час виконання обов`язків (проходження служби) в міжнародній операції ООН з підтримання миру і безпеки в Республіці Південний Судан за період з 15.02.2013 по 16.02.2014 та з 08.08.2015 по 09.02.2018 у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень ч. 3 ст. 8 Закону № 613-ХІV;

- зобов`язати Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснити перерахунок та до нарахувати до поточної календарної вислуги років ОСОБА_1 , а також до стажу служби в поліції, час виконання обов`язків (проходження служби) в міжнародній операції ООН з підтримання миру і безпеки в Республіці Південний Судан за період з 15.02.2013 по 16.02.2014 та з 08.08.2015 по 09.02.2018 у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень ч. З ст. 8 Закону № 613-ХІУ, шляхом видання наказу по особовому складу згідно Порядку № 1235;

- зобов`язати Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » встановити ОСОБА_1 відповідний розмір надбавки, передбачений Постановою КМУ № 988 від 1 1.1 1.2015 за стаж служби в поліції.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 задоволено частково позов.

Визнано бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » протиправною, яка виразилась у письмовій відмові щодо не зарахування ОСОБА_1 до поточної календарної вислуги років та стажу служби в поліції час виконання обов`язків (проходження служби) в міжнародній операції ООН з підтримання миру і безпеки в Республіці Південний Судан за період з 15.02.2013 по 16.02.2014 та з 08.08.2015 по 09.02.2018 у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень ч. 3 ст. 8 Закону № 613-ХІV.

Зобов`язано Департамент поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " зарахувати ОСОБА_1 до поточної календарної вислуги років та наявного стажу служби в поліції періодів проходження служби в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, а саме з 15.02.2013 по 16.02.2014 та з 08.08.2015 по 09.02.2018 у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень ч. 3 ст. 8 Закону № 613-XIV.

Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що обчислення стажу служби в поліції чітко врегульовано ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі – Закон № 580-VIII), частиною 2 якої визначено виключний перелік видів служби та періодів роботи у відповідних органах, який зараховується поліцейським до стажу служби в поліції, проте вказаний перелік не містить такого виду служби, як виконання обов`язків в міжнародних операціях ООН з підтримання миру та безпеки. Стверджує, що ч. 3 ст. 8 Закону № 613-XIV застосовується під час обрахування на пільгових умовах вислуги років для визначення розміру пенсії, за умови надання відповідних документів, що підтверджують час виконання обов`язків у складі національного контингенту і національного персоналу.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності спірного рішення, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідачем оскаржується спірне рішення в частині задоволених позовних вимог. Отже, в межах розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції надається правова оцінка висновкам суду в оскаржуваній частині позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 07.11.20215 проходив службу в Національній поліції, а з 01.03.2023 перебуває на посаді заступника начальника управління начальника відділу планування управління проведення спеціальних операцій Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригадна Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що підтверджується довідкою Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 01.10.2025 №27701-2025.

10 вересня 2025 звернувся з письмовим рапортом на ім`я начальника Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", у якому просив здійснити перерахунок та дорахувати до поточної календарної вислуги років, зокрема до стажу служби в поліції, час виконання обов`язків в міжнародній операції ООН з підтримання миру та безпеки в Республіці Південний Судан за період з 15.02.20213 по 16.02.2014 та з 08.08.2015 по 09.02.2018 у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень частини третьої статті 8 Закону №613-ХІV.

Листом №13715-2025 від 02.10.2025 відповідач повідомив позивача, що періоди виконання позивачем обов`язків в міжнародній операції ООН з підтримання миру та безпеки в Республіці Південний Судан за період з 15.02.20213 по 16.02.2014 та з 08.08.2015 по 09.02.2018 будуть зараховані до вислуги років для призначення пенсії із розрахунку один місяць за три місяці. Станом на дату надання відповіді позивач проходить службу в поліції, немає законних підстав для зарахування до стажу служби в поліції періодів виконання обов`язків у міжнародній операції ООН з підтримання миру та безпеки в республіці Республіці Південний Судан на пільгових умовах.

Вважаючи вищевказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, виходив з того, що бездіяльність Національної поліції України, яка виразилась у не зарахуванні періоду проходження служби в миротворчих операціях ООН з підтримання миру та безпеки з розрахунку один місяць за три до його стажу служби в поліції, шляхом видачі наказу по особовому складу є протиправною, оскільки вона порушує право позивача гарантоване Законом № 613-XIV.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

В силу приписів частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові, організаційні та фінансові засади щодо участі України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, а також порядок направлення Україною військового та цивільного персоналу, організації його підготовки та забезпечення визначає Закон № 613-ХІV.

Статтею 1 Закону № 613-ХІV визначено, що національний персонал окремі військовослужбовці Збройних Сил України, інших військових формувань, поліцейські, особи начальницького і рядового складу державних органів, які можуть оснащуватися вогнепальною (стрілецькою) зброєю та боєприпасами до неї відповідно до пропозицій міжнародних організацій у сфері безпеки, а також працівники Збройних Сил України, інших військових формувань, державних органів і установ України, які направляються Україною для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки і не входять до складу національного контингенту.

Також зазначено, що національний контингент військові підрозділи, оснащені відповідним озброєнням і військовою технікою, засобами підтримки і зв`язку, що направляються Україною для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, у тому числі у складі багатонаціональних військових формувань високої готовності військові підрозділи Збройних Сил України, інших військових формувань, котрі входять до складу об`єднаних військових підрозділів, що створюються спільно з іншими державами для участі у міжнародних операціях підтримання миру і безпеки.

Відповідно до статті 5 Закону № 613-ХІV, національний контингент і національний персонал комплектуються громадянами України - військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, поліцейськими, особами начальницького і рядового складу інших військових формувань та інших державних органів і цивільних установ України, які мають необхідну професійну і психологічну підготовку.

Згідно зі статтею 8 Закону № 613-XIV, соціальний захист учасників міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки і членів їх сімей забезпечується згідно з законами України.

Якщо міжнародними договорами або угодами, в яких бере участь Україна, встановлені більш високі гарантії захисту учасників міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються норми відповідного міжнародного договору або міжнародної угоди.

Вислуга років і трудовий стаж громадян України за час виконання обов`язків у складі національного контингенту і національного персоналу обчислюються з розрахунку один місяць за три місяці.

Оскільки стаття 8 Закону № 613-XIV регулює більш вузьке коло суспільних відносин, пов`язаних із соціальним захистом учасників міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки та членів їх сімей, що також включає право на пенсію та відповідне пенсійне забезпечення, то вона є спеціальною нормою по відношенню до статті 78 Закону №580-VIII, а тому, служба в міжнародних операціях Організації Об`єднаних Націй з підтримання миру і безпеки має зараховуватися в пільговому обчисленні.

Відповідачем в апеляційній скарзі не спростовано факту того, що ОСОБА_1 під час проходження служби в Національній поліції України приймав участь в місіях ООН, зокрема: - за період з 15.02.20213 по 16.02.2014 та з 08.08.2015 по 09.02.2018 в міжнародній операції ООН з підтримання миру та безпеки в Республіці Південний Судан.

Водночас, як вбачається з наказів МВС України «По особовому складу":

- від 18.02.2013 №130о/ направлено позивача з 15.02.2013 терміном на один рік для проходження служби у складі національного персоналу з працівників органів внутрішніх справ України Місії ООН у Республіці Південний Судан;

- від 21.02.2014 №119 о/с почив вважається таким, що 16.02.2014 прибув після проходження служби у складі національного персоналу МВС України в Місії ООН у Республіці Південний Судан;

- від 19.08.2015 №1677 о/с направлено позивача з 08.08.2015 терміном на один рік для проходження служби у складі національного персоналу з працівників органів внутрішніх справ України Місії ООН у Республіці Південний Судан;

- від 16.05.2016 №301 о/с позивачу продовжено з 08.08.2016 по 08.02.2017 термін проходження служби в складі національного персоналу для міжнародної операції ООН з підтримання миру і безпеки в Республіці Південний Судан;

- від 01.12.2016 № 909 о/с позивачу продовжено з 08.02.2017 по 08.08.2017 термін проходження служби в складі національного персоналу для міжнародної операції ООН з підтримання миру і безпеки в Республіці Південний Судан;

- від 10.07.2017 № 656 о/с позивачу продовжено з 08.08.2017 по 08.02.2018 термін проходження служби в складі національного персоналу для міжнародної операції ООН з підтримання миру і безпеки в Республіці Південний Судан;

- від 21.07.2017 № 541 о/с позивачу продовжено з 08.08.2017 по 08.02.2018 термін проходження служби в складі національного персоналу для міжнародної операції ООН з підтримання миру і безпеки в Республіці Південний Судан;

- від 15.02.2018 №146 о/с відповідно до підпункту 27 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою КМУ від 28.10.2015 № 878 - 20.04.2022 датою закінчення проходження служби у складі національного персоналу в міжнародній операції ООН з підтримки миру і безпеки в Республіці Південний Судан майора поліції Гаркавцева Євгена Ігоровича.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що бездіяльність відповідача, яка виразилась у не зарахуванні періоду проходження служби в миротворчих операціях ООН з підтримання миру та безпеки з розрахунку один місяць за три до його поточної календарної вислуги років, є протиправною, оскільки вона порушує право позивача на соціальний захист, гарантоване Конституцією України та Законом № 613-XIV.

Доводи апеляційної скарги про те, що частина 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» містить вичерпний перелік видів служби та періодів роботи у відповідних органах, який зараховується поліцейським до стажу служби в поліції, та не включає час проходження служби в міжнародній місії Організації Об`єднаних Націй, колегія суддів відхиляє, оскільки такий вид служби зараховується до стажу у поліції в силу частини 3 статті 8 Закону № 613-XIV, який є спеціальним у спірних правовідносинах та підлягає застосуванню.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до усіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 по справі №520/26664/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Спаскін

Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич