Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №643/1526/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/1526/26

Провадження № 2/643/3712/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.,

за участю секретаря судового засідання – Вишнякової Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» звернулось до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідачів на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість у сумі 29 159 грн 31 коп, сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн та витрати пов`язані з відправкою відповідачам позовної заяви разом з додатками (документ сформований в системі «Електронний суд» 29.01.2026).

Позовна заява обгрунтована тим, що на підставі рішення Харківської міської ради «Про реорганізацію комунальних підприємств та зміну назви» від 30.04.2025 № 813/25, КП «Харківські теплові мережі», в особі філії «Харківзбут» надає послуги, зокрема з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 № 2918 та Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690. Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачами послуг з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення, а також абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, облік нарахувань та оплата за які здійснюються за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_1 . Внаслідок неповної та несвоєчасної сплати послуг у відповідачів утворилась заборгованість в сумі 29 159 грн 31 коп, а саме: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.01.2022 по 30.11.2025 у розмірі 10 621 грн 68 коп; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.08.2019 по 30.11.2025 у розмірі 15 597грн 45 коп.; за абонентське обслуговування за період з 01.07.2020 по 30.11.2025 у сумі 1644 грн 03 коп.; за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01.01.2023 по 30.11.2025 у сумі 497 грн 39 коп; за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01.07.2021 по 30.11.2025 у сумі 798 грн 76коп. На день подачі позову відповідачі не здійснили жодних заходів до повного погашення заборгованості та позивач вимушений звернутися до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 02.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. У позові просить провести розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомили. Відзив на позов не подали. Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про застосування строку позовної давності та про відмову у задоволенні позовних вимог у частині нарахувань, проведених позивачем понад три роки від дати звернення до суду.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом установлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачами послуг з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення, а також абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, облік нарахувань та оплата за які здійснюються за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Відповідно до відомостей про нарахування та оплату послуг по особовому рахунку № НОМЕР_1 у відповідача утворилась заборгованість в сумі 29 159 грн 31 коп, з яких: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.01.2022 по 30.11.2025 у розмірі 10 621 грн 68 коп; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.08.2019 по 30.11.2025 у розмірі 15 597грн 45 коп.; за абонентське обслуговування за період з 01.07.2020 по 30.11.2025 у сумі 1644 грн 03 коп.; за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01.01.2023 по 30.11.2025 у сумі 497 грн 39 коп; за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01.07.2021 по 30.11.2025 у сумі 798 грн 76коп. (а.с.21-25).

Відповідно до ч. 3 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

На підставі рішенням Харківської міської ради «Про реорганізацію комунальних підприємств та зміну назви» від 30.04.2025 № 813/25. КІ1 «Харківські теплові мережі», в особі філії «Харківзбут» надає послуги, зокрема з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення керуючись Законом України «Про житлово- комунальні послуги. Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 № 2918 та Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690.

Згідно вимог абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, введеного в дію з 01.05.2019, п. 37 «Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 № 2918 споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги з централізованого водопостачання і з централізованого водовідведення.

Згідно вимог п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875 від 24.06.2004 споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць; плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачі отримуючи послуги з центрального водопостачання та водовідведення їх не оплачують, у зв`язку з чим і утворилась заборгованість у розмірі 29 159 грн 31 коп.

Отже, у суду є правові підстави для задоволення позову та стягнення з відповідачів суми заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення.

Відповідач ОСОБА_1 подала до суду заяву про застосування строку позовної давності (документ сформований в сиетмі “Електронний суд” 18.04.2026).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина 4 статті 267 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина 3 статті 267 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Вказаний Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Подібний висновок висловлено у постановах Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22), від 19 квітня 2023 року у справі № 199/782/21 (провадження № 61-1323св23), від 31 травня 2023 року у справі № 938/632/20 (провадження № 61-16716св21).

З цього випливає, що у разі закінчення строку, який припадає на період дії карантину, такий строк продовжується до закінчення дії карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27 червня 2023року «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, з 24 лютого 2022 року дотепер в України діє воєнний стан, підставами якого є Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (з наступними змінами).

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України (на час подання позовної заяви), доповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Вказаний Закон набрав чинності 17 березня 2022 року.

Наведене свідчить, що законодавцем з метою забезпечення визначеного Конституцією України права на доступ до суду передбачено продовження на період дії воєнного стану строку, протягом якого особа може реалізувати своє право на звернення до суду з метою захисту своїх прав та інтересів.

За таких обставин, перебіг строку позовної давності у рамках даної справи продовжений у порядку пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Зазначене відповідає висновкам щодо продовження строку позовної давності, викладеним у постановах Верховного Суду від 07 серпня 2024 року у справі № 337/1294/23, від 08 серпня 2024 року у cправі №921/612/23.

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. У спірних правовідносинах обов`язок споживача - відповідача у справі сплатити за надані позивачем послуги визначений ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - щомісяця, а тому заборгованість, яка існувала в межах трирічного строку позовної давності на день набрання чинності згаданого Закону України № 540-IX, 02.04.2020, тобто по зобов`язанням зі строком виконання з 02.04.2017, вважається такою, що позовна давність щодо них не спливла.

Закон України №4434-ІХ від 14.05.2025 року «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким виключено пункт 19 «Прикінцевих та перехідних положень» щодо призупинення строків позовної давності, набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 04.09.2025 року.

Враховуючи, що представник позивача звернувся до суду з позовом 29.01.2026, з урахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в межах позовної давності позивач має право на стягнення заборгованості по оплаті наданих послуг, обов`язок сплати якої настав з серпня 2019 року.

Отже, у спірних правовідносинах строк позовної давності щодо вимог про стягнення боргу за надані послуги з серпня 2019 року, на момент подання позову не сплив, оскільки продовжений Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм та період дії воєнного стану», який вже був чинним на момент скасування Закону України 540-IX від 30 березня 2020 року Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а відтак клопотання відповідача ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.

Крім того, суд не приймає до уваги подану представником позивача Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» 20.04.2026 відповідь на відзив, оскільки відповідачами не було подано до суду відзив на позов.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме витрат пов`язаних з надсиланням відповідачам копій поданих до суду документів. На підтвердження зазначених витрат представником позивача надано квитанції АТ «Укрпошта» на суму 240,00 грн.

За правилами статті 133 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, з витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 141 України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються , у разі задоволення позову, на відповідача.

Оскільки позовні вимоги КП «Харківводоканал» задоволені, витрати, пов`язані з розглядом справи у сумі 240,00 грн, а також сума сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. стягуються з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13,76-81,89,141,264-265, 280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» /м.Харків, вул. Мефодіївська, 11/ до ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 /, ОСОБА_2 / АДРЕСА_1 / про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на р/р НОМЕР_4 в АТ «ВСТ БАНК», МФО 307123, код ЄДРПОУ 45929670, заборгованість в розмірі 29 159 /двадцять дев`ять тисяч сто п`ятдесят дев`ять/ грн 31коп., з яких: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.01.2022 по 30.11.2025 у розмірі 10 621 грн 68 коп; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.08.2019 по 30.11.2025 у розмірі 15 597грн 45 коп.; за абонентське обслуговування за період з 01.07.2020 по 30.11.2025 у сумі 1644 грн 03 коп.; за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01.01.2023 по 30.11.2025 у сумі 497 грн 39 коп; за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01.07.2021 по 30.11.2025 у сумі 798 грн 76коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на р/р НОМЕР_4 в АТ «ВСТ БАНК», МФО 307123, код ЄДРПОУ 45929670, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп. та понесені витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 240 грн. 00 коп., а всього 2 902 грн 40 коп. в рівних частках по 1451 грн 20 коп. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23.04.2026.

Суддя Т.М. Довготько