Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №953/3590/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/3590/26

н/п 3/953/824/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2026 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Кіндер В.А., розглянувши у залі суду, матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2026 року о 17 годині 26 хвилин ОСОБА_1 повторно протягом року, будучи обмеженим у праві керування транспортним засобом, керував транспортним засобом ВАЗ 2108, номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Віринська, 4, у м. Харкові.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце судового розгляду справи повідомлявся шляхом направлення поштового відправлення.

Суд зауважує, положеннями ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких участь особи є обов`язковою, проте даний перелік не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП.

Зважаючи на необхідність дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, докази наявні в ній та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Винна ОСОБА_1 належним чином підтверджена:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 581593 від 02.02.2026, в якому безпосередньо зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення (керування транспортним засобом, будучи обмеженим у праві керування транспортним засобом);

постановою Зарічного районного суду м. Суми у справі № 591/14208/25, відповідно до якої ОСОБА_2 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці;

постановою Зарічного районного суду м. Суми від 13 січня 2026 року у справі № 591/14208/25, якою виправлено описку у даті попередньої постанови та визначено правильну дату 08 січня 2026 року;

постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві керування транспортними засобами від 30.11.2021 у виконавчому провадженні № 65928840.

відеозаписами, долученими до матеріалів справи;

За змістом вимог ст. 256, ч. 1 ст. 257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає, зокрема, за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тобто ст. 126 КУпАП.

Положеннями частини третьої статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Положеннями ч.10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що забороняється керування транспортними засобами особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до п. 2.1 а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови Зарічного районного суду м. Суми від 08 січня 2026 року у справі № 591/14208/25 ОСОБА_1 притягався до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП. При цьому суд немає будь-яких даних щодо оскарження або скасування зазначеної постанови. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень зазначена постанова від 08 січня 2026 року у справі № 591/14208/25 набрала законної сили 20 січня 2026 року. Відтак, ОСОБА_1 вчинив правопорушення повторно протягом року.

Судом встановлено, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів), використання якої передбачено ст. 40 Закону України "Про національну поліцію".

На відеозаписі «581593» зафільмовано рух ВАЗ 2108, номерний знак НОМЕР_2 . З відеозапису «export-7b8pf» встановлено, що зупинка транспортного засобу, керованого ОСОБА_1 , здійснена на підставі п. 2 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», тобто у зв`язку з наявністю очевидних ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу. Водій на момент зупинки був поінформованим щодо наявності тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Працівником поліції роз`яснено, буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Суд зауважує, у матеріалах справи відсутні будь-які докази в розумінні вимог ст. 251 КУпАП, які б доводили, що ОСОБА_1 в момент зупинки транспортного засобу виконував обов`язки військової служби. Проходження ОСОБА_1 військової служби не є безумовним свідченням вчиненням ним адміністративного правопорушення в стані крайньої необхідності.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною належним чином та в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а тому на нього слід накласти стягнення, визначене у санкції даної статті.

Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає покарання у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Суд позбавлений можливості застосувати адміністративне стягнення в частині оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що транспортний засіб ВАЗ 2108, номерний знак НОМЕР_2 , належить правопорушнику. Відповідно до відомостей протоколу ЕПР1 № 581593 транспортний засіб ВАЗ 2108, номерний знак НОМЕР_2 , належить ОСОБА_3 .

При вирішені питання щодо накладення на правопорушника стягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років суд враховує наступне.

За сталою практикою Європейського суду з прав людини під дію кримінального аспекту ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підпадають порушення правил дорожнього руху, у відношенні яких передбачено накладення штрафу чи обмеження на керування автомобілем, таких як штрафні бали чи дискваліфікація (справи Лунц проти Німеччини, п. 182; Шмауцер проти Австрії, Малігек проти Франції). Враховуючи, що санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП та ч.5 ст. 126 КУпАП передбачено покарання у виді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом, дане адміністративне правопорушення підпадає під дію кримінального аспекту ст. 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для застосування правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 4 вересня 2023 року №702/301/20 (провадження№ 51-944кмо23), згідно якого Верховний Суд зауважив, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту або в таких порушеннях, вчинених у стані сп`яніння, незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами тому як створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода.

Окрім того, суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку є доцільним та обґрунтованим.

При накладенні на особу стягнення, суддя відповідно до вимог ст.ст.33-35 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення (яке є умисним); особу правопорушника, який не вперше притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з правопорушника у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 284, ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України (ч.3 ст.307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова.

Суддя: Кіндер В. А.