Суд: Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 22 квітня 2026 р.
Справа: №401/4153/25
Суддя: Волошина Н. Л.
23.04.2026
Справа № 401/4153/25
Провадження № 2/401/664/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2026 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судового засідання Яцини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Світловодська Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
ВСТАНОВИВ:
17 грудня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у розмірі 2 559,06 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 08 грудня 2025 року еквівалентно 133 879,27 грн, інфляційні 366,84 грн за період з 02 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року та понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14 червня 2007 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11169911000. Відповідно до умов кредитного договору Позивач надав Відповідачу кредит (грошові кошти) в сумі 18 370,00 швейцарських франків, а Відповідач зобов`язався щомісяця повертати наданий кредит та сплачувати проценти в порядку та на умовах кредитного договору, але у будь якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 14 червня 2014 року.
15 квітня 2009 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області ухвалено рішення у справі № 2-257/2009р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УКРСИББАНК» заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 402 швейцарських франків 70 центів, що за курсом НБУ відносно гривні еквівалентно 71 302 грн 78 к., по відсоткам 858 швейцарських франків 14 центів, що за курсом НБУ відносно гривні еквівалентно 3 730 грн 57 к., по пені за несвоєчасне погашення процентів 87 швейцарських франків 58 центів, що за курсом НБУ відносно гривні еквівалентно 380 грн 72 к.; по пені за несвоєчасне погашення кредиту 55 швейцарських франків 35 центів, що за курсом НБУ відносно гривні еквівалентно 240 грн 63 к., повернення Акціонерному комерційному інноваційному банку «УКРСИББАНК» судового збору в сумі 756 грн 54 к та витрат на інформаційне-технічне забезпечення в сумі 30 грн.
28 березня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьовою Тетяною Валентинівною відкрито виконавче провадження BП № 77648050 на підставі виконавчого листа виданого 03 червня 2009 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області по справі № 2-257/2009р. Станом на дату звернення до суду заборгованість за рішенням суду не погашена в повному обсязі, виконання рішення триває.
24 лютого 2025 року відповідно до ухвали Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області змінено стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Юніон» на правонаступника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-257/2009р., виданого 03 червня 2009 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області по справі за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УКРСИББАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Враховуючи невиконання боржником рішення суду просить суд позовні вимоги задовольнити. (а.с. 2-10)
Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 січня 2026 року цивільну справу прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. (а.с. 43-44)
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті. (а.с. 51)
Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала. (а.с. 47)
Відповідач ОСОБА_3 на розгляд справи не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за місцем його реєстрації, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, які повернулись до суду без вручення з причин відсутності адресата за вказаною адресою. (а.с. 49, 55, 60)
Згідно ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи положення ч. 7 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що повідомлений про дату та час розгляду справи належним чином. Відзив щодо позову з можливими запереченнями позовних вимог та заяв про розгляд справи без його участі відповідач не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
При таких обставинах суд проводить розгляд справи у відповідності до положень ст. 280 ЦПК України, в заочному порядку, на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
15 квітня 2009 року рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області у справі № 2-257/2009р. за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УКРСИББАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11169911000 від 14 червня 2007 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УКРСИББАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 16 402 швейцарських франка 70 центів, що за курсом НБУ відносно гривні еквівалентно 71 302 грн 78 к., по відсоткам - 858 швейцарських франків 14 центів, що за курсом НБУ відносно гривні еквівалентно 3 730 грн 57 к., по пені за несвоєчасне погашення процентів - 87 швейцарських франків 58 центів, що за курсом НБУ відносно гривні еквівалентно 380 грн 72 к.; по пені за несвоєчасне погашення кредиту - 55 швейцарських франка 35 центів, що за курсом НБУ відносно гривні еквівалентно 240 грн 63 к. та вирішено повернути Акціонерному комерційному інноваційному банку «УКРСИББАНК» судовий збір в сумі 756 грн 54 к та витрати на інформаційне-технічне забезпечення в сумі 30 грн. Рішення суду набрало законної сила 28 квітня 2009 року. (а.с. 11-20)
Відповідно до постанови державного виконавця Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про повернення виконавчого документа стягувачу № 14168500 від 17 травня 2024 року виконавчий лист № 2-257, виданий 03 червня 2009 року Світловодським міськрайонним судом, виконавчий лист повернуто стягувану на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». (а.с. 22-25)
28 березня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьовою Тетяною Валентинівною відкрито виконавче провадження № 77648050 з примусового виконання виконавчого листа № 2-257/09, виданого 03 червня 2009 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УКРСИББАНК» заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 402 швейцарських франків 70 центів, що за курсом НБУ відносно гривні еквівалентно 71 302 грн 78 к., по відсоткам - 858 швейцарських франків 14 центів, що за курсом НБУ відносно гривні еквівалентно 3 730 грн 57 к., по пені за несвоєчасне погашення процентів - 87 швейцарських франків 58 центів, що за курсом НБУ відносно гривні еквівалентно 380 грн 72 к.; по пені за несвоєчасне погашення кредиту - 55 швейцарських франка 35 центів, що за курсом НБУ відносно гривні еквівалентно 240 грн 63 к. та повернення Акціонерному комерційному інноваційному банку «УКРСИББАНК» судового збору в сумі 756 грн 54 к та витрат на інформаційне-технічне забезпечення в сумі 30 грн. (а.с. 28-29)
15 серпня 2025 року відповідно до постанови про виправлення помилки у процесуальному документі у виконавчому провадженні № 14168500 положення про залишок нестягнутої суми викладено в новій редакції, з якої вбачається, що за період перебування на виконанні виконавчого листа у Світловодському відділі державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) стягнення за виконавчим листом не проводилось. (а.с. 26)
Відповідно до ухвали Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2025 року у справі № 401/409/25 за заявою ОСОБА_1 про заміну стягувача його правонаступником змінено стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Юніон» на правонаступника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-257/2009р., виданого 03 червня 2009 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області по справі за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УКРСИББАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. (а.с. 30-32)
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини п`ятої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.
За змістом ст.ст. 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника такої сплати.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (ч. 2 ст. 625 ЦК України)
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, а відтак, норми розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
Отже, статтею 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Норми цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань, що узгоджується з правовим висновком зробленим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що норми статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
За змістом частини другої статті 625 ЦК України три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю правовою природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні трьох процентів річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.
Відтак, три проценти річних, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, підлягають застосуванню до порушеного грошового зобов`язання, складовою якого є, зокрема нараховані проценти за користування коштами, строки сплати яких визначено договором.
Крім того, відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18 враховуючи положення частини другої статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що рішення суду відповідач не виконав, а отже у позивача наявне право на стягнення відповідно до статті 625 ЦК України трьох процентів річних від суми боргу за грошовим зобов`язанням щодо стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі судового рішення та інфляційних втрат внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання, що виникло на підставі рішення суду щодо стягнення судових витрат.
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.
При обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.
3 % річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році).
Наведене відповідає висновкам ВС, наведених у постанові ВП ВС від 16 січня 2019 року у справі ЄУН 373/2054/16-ц.
Наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідає вимогам чинного законодавства та в розрізі положень ст.ст. 76-81 ЦПК України не спростований відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, вирішуючи спір, суд, оцінивши надані докази та встановивши, що відповідач не виконує грошові зобов`язання встановлені рішенням суду, не сплачує заборгованість, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача трьох процентів річних та інфляційних втрат внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання, що виникло на підставі рішення суду, у заявленому розмірі, а отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, а тому сума судового збору в розмірі 1342 грн 46 к., яка сплачена позивачем за подання позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 137, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, суд, –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, визначеного рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2009 року щодо стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 559,06 швейцарських франків за період з 02 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року , що за курсом НБУ станом на 08 грудня 2025 року еквівалентно 133 879 грн 27 к.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання, визначеного рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2009 року щодо сплати судового збору у розмірі 366 грн 84 к.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1342 грн 46 к. сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подання апеляційної скарги в порядку ст.ст. 351-356 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Н.Л.Волошина
Оригінал: reyestr.court.gov.ua