Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №441/2514/25 — Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 441/2514/25

Провадження № 2/385/109/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2026 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Венгрина М. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

АТ «Ідея Банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 54435,82 грн заборгованості за договором кредиту № 1920206 від 11.03.2024 та судових витрат.

Стислий виклад позицій сторін

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що24.11.2024 між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №S25.34834.011415102 . Пунктом 2.1. Кредитного договору визначено, що нанесенням власноручного підпису цим договором, Позичальник погоджується з тим, що ДКБОФО та Тарифи, які є невід`ємною частиною ДКБОФО, Графік щомісячних платежів є невід`ємними складовими цього Договору та зобов`язується виконувати їх умови та підтверджує, що в день укладення цього Договору за його вибором йому надано ДКБОФО та Тарифи, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення, а також такі розміщені на офіційному веб-сайті Банку(в редакція яка діяла у цей період) текст якого розміщено на Інтернет-сторінці Банку в розділі Архів публічних договорів за посиланням: https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts#4e6d870a5c4d-49a8-8071-b978c5ec881b.Згідно Кредитного договору Відповідачка отримала кредит в розмірі 50432 грн , зі сплатою 0,01% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно Кредитного договору. Станом на дату подання цієї заяви Відповідачка не повернула отриманий кредит в встановлений Кредитним договором термін та не сплатила нараховані інші платежі, у тому числі проценти за Кредитним договором, у зв`язку з чим Позивач був змушений звернутися до суду.Остання сплату Відповідачем/зарахування по Кредитному договору здійснено 24.01.2025. Отже, сума боргу Відповідача за Кредитним договором станом на 11.11.2025 становить51437,77 грн, з яких: прострочений борг 48330,29 грн,прострочені проценти 3,72 грн,прострочена плата за обслуговування кредиту -3103,76 грн. У зв`язку із невиконанням умов Кредитного договору, на адресу Відповідачки Банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань від 01 жовтня 2025 року. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 календарних днів з дня направлення вище вказаної вимоги виконати зобов`язання по Кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нараховану по день повного погашення заборгованості та інші платежі за Кредитним договором. Також Відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за Кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги АТ «Ідея Банк» будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із Відповідачки заборгованості за Кредитним договором на власний вибір Банку. Отже, оскільки Відповідачка у добровільному порядку не сплатила заборгованість за Кредитним договором, в тому числі кредит, відсотки за користування кредитом та інші обов`язкові платежі, Позивач змушений звернутись за захистом своїх порушених прав та інтересів до суду.

Відповідачка ОСОБА_1 у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву АТ «Ідея Банк» не подала, хоча копія ухвали від 23.02.2026, що була надіслана рекомендованим поштовим відправленням за місцем реєстрації відповідачки, вважається такою, що вручена їй 04.04.2026, відповідно до положення п. 5 ч. 6ст. 272 ЦПК України. Відповідачка свою позицію у цій справі із обґрунтуванням її необхідними доказами не навела.

Інших передбаченихЦПК Українизаяв по суті справи від її учасників до суду не надходило.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі

Ухвалою судді Городоцького районного суду Кіровоградської області від 27.11.2025 цивільну справу скеровано за підсудністю до Голованівського районного суду Кіровоградської області.

Ухвалою судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 26.12.2025 цивільну справу скеровано за підсудністю до Гайворонського районного суду Кіровоградської області.

Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 23.02.2026 відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належну оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке

Як закріплено у ч. 4ст. 10 ЦПК Українитаст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідност. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергу, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентованістаттями 77-80 ЦПК України.

Згідно частин 1-5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК Українипередбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з ч. 2, 3 та 8ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цьогоКодексусудове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цьогоКодексуобмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дотримуючись положеньКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав АТ «Ідея Банк» за пред`явленими позовними вимогами цивільного характеру, а також причетність до порушення таких його прав ОСОБА_2 , встановив наступне.

Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення

Згідно з положеннямист. 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом ч. 2ст. 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Відповідно дост. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

У свою чергу системний аналіз статей524-526,533-535 ЦК Українидає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно дост. 623 ЦК Україниборжник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За правилом частинистатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно достатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно достатті 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1ст. 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1ст. 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1ст. 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно положеньст. 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Стаття 1047 ЦК Українипередбачає, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Ч. 1ст. 1049 ЦК Українивстановлює, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 1050 ЦК Українивизначає наслідки порушення договору позичальником. Так, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно достатей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів

Суд встановив, що 24.11.2024 AT «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали договір кредиту № S25.34834.011415102 (а.с. 21-24). Договір містить власноручні підписи представника банку та ОСОБА_1 . За умовами кредитного договору банк надає клієнту кредит на споживчі цілі, а клієнт отримує його на наступних умовах: тип кредиту NST ІДЕЯ, сума кредиту - 50432,00 грн, процентна ставка - 0,01 % річних, фіксована, сума кредиту - 24 місяці (п. 1.1 - 1.4). Плата за обслуговування кредитної заборгованості - 4,99 % сплачується щомісячно від початкової суми кредиту, починаючи з 10-го платежу (п. 1.6.1). Дата повернення кредиту - по 24.11.2026 включно, відповідно до порядку повернення кредиту, згідно з додатком № 1(п. 1.7). Позичальник доручає банку від імені позичальника переказати в безготівковій формі кредитні кошти за реквізитами ФОП ОСОБА_3 в сумі 49443,00 грн та комісію в сумі 988,86 грн (п. 1.10). Сторони домовились, що банк має право вимагати дострокове повернення позичальником кредиту за цим договором в повному обсязі і у випадку затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів на один календарний місяць. Сторони домовились, що виникнення зобов`язання позичальника достроково повернути кредитору всю заборгованість за цим договором з вказаних вище підстав, тягне за собою виконання всіх передбачених цим договором платіжних зобов`язань позичальника в строк, що визначений у відповідній вимозі банку, яка надсилається позичальником в порядку, передбаченому п.16 цього договору. В разі надіслання банком вимоги про дострокове погашення заборгованості - термін повернення кредиту та виконання інших грошових зобов`язань за договором є таким, що настав (п. 1.11.2).Згідно п.16 кредитного договору, всі повідомлення сторін за договором, у тому числі вимоги кредитодавця, вважатимуться зробленими належним чином, якщо вони будуть здійснені у письмовій формі та надіслані листом через поштове відділення зв`язку, кур`єром, телеграфом або вручені особисто за зазначеними в цьому договорі адресами чи за адресами, зміненими відповідно до п.11.4. цього договору, або надіслані у формі електронного документу на адресу електронної пошти, вказану в реквізитах цього договору, чи змінену відповідно до п.11.4. цього договору. При цьому кредитодавець та клієнт вважатимуться повідомленими належним чином (такими, що отримали повідомлення в день здачі його до установи зв`язку або в день надсилання на адресу електронної пошти) навіть при неотриманні такого листа у разі наявності відмітки поштового відділення зв`язку про відправлення такого листа/факту надсилання електронного листа на вказану в договорі адресу, чи змінену відповідно до умов цього договору.

Згідно графіку платежів (додаток № 1), що підписаний сторонами - представником АТ “Ідея Банк” та ОСОБА_1 вбачається, що сторони узгодили такий, згідно умов кредитного договору, зокрема 24 платежі, кодного 24 числа місяця, з 24.12.2024 по 24.11.2026, перші 9 платежів - по 2102,00 грн, останній 4607,83 грн, інші - по 4618,56 грн.

Також ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, а також Графік щомісячних платежів за кредитним договором.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно Кредитного договору відповідно до умов такого, що вбачається з платіжних інструкцій (а.с. 47-49), згідно яких оплачено АТ “Ідея Банк” 49443,00 грн на рахунок ФОП ОСОБА_3 клієнт ОСОБА_1 (платіжна інструкція № 7797569 від 24.11.2024); 998,86 грн комісія за переказ коштів, отримувач ОСОБА_1 (платіжна інструкція № 7797567 від 24.11.2024); 50432,00 грн видача кредиту згідно кредитного договору № S25.34834.011415102, отримувач ОСОБА_1 (платіжна інструкція № 7797565 від 24.11.2024), та підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 S25.34834.011415102 (а.с 50).

В даній виписці також відображено, що ОСОБА_1 сплачувала кошти на погашення кредиту та інших платежів - проценти - 24.12.2024 в сумі 0,14 грн, 22.01.2025 в сумі 0,01 грн і 0,42 грн, 24.01.2025 - в сумі 0,13 грн; погашення основного боргу - 2101,44 грн 22.01.2025.

01.10.2025 позивач звернувся до відповідачки з письмовою вимогою про усунення порушення кредитних зобов`язань, в якій вказав, що станом на 01.10.2025 заборгованість становить 51437,77 грн, з яких: прострочений борг 48330,29 грн,прострочені проценти 3,72 грн,прострочена плата за обслуговування кредиту -3103,76 грн.

Така вимога була скерована рекомендованим листом на її адресу проживання, що підтверджена Ф.103 Рекомендовані листи (а.с. 53).

З довідки розрахунку заборгованості (а.с. 51) вбачається, що загальна заброгованість ОСОБА_1 , за договором 51437,77 грн, з яких 48330,29 грн - основний борг, 3,72 грн - прострочені проценти, 3103,76 грн прострочена плата за обслуговування кредиту.

Таким чином з належних та допустимих доказів судом встановлено факт укладання сторона кредитного договору, умови такого, факт надання позивачем відповідачці кредитних коштів на умовах встановлених договором.

При цьому суд зауважує, що згідно з ч.1, 2ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні`підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75затверджено «Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» (далі - Положення), пунктом 63 якого встановлені вимоги до виписки з клієнтського рахунку та зазначено, що виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Також у пункті 62 вказаного Положення зазначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Окрім цього, Верховним Судом у постанові від 25.01.2023 у справі №209/3103/21 (провадження № 61-9710св22) зазначено, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Таким чином, виписка по рахунку ОСОБА_1 , яка також підтверджена платіжними інструкціями містить всі необхідні реквізити, встановлені законодавством, є первинним бухгалтерським документом у відповідності достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні`та пунктів 62, 63 Положення від 04.07.2018 №75 та підтверджує видачу відповідачці кредиту, а також усі погашення по кредиту та їх зарахування.

Паспорт споживчого кредиту суд вважає доказом виконання позивачем переддоговірного зобов`язання, що встановлене Законом України “Про споживче кредитування”.

Водночас суд не бере до уваги Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ “Ідея Банк”, оскільки позивачем не доведено, що саме з таким ознайомлена відповідачка, так як такий не містить підпису відповідачки ОСОБА_1 .

Відповідачка, внісши 24.01.2025 востаннє кошти на погашення строкових платежів за договором які зобов`язалась сплачувати щомісячно 24 числа, допустила порушення умов договору більш як на 1 місяць.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України “Про споживче кредитування”у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Сторони кредитного договорудомовились, що банк має право вимагати дострокове повернення позичальником кредиту за цим договором в повному обсязі і у випадку затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів на один календарний місяць. Сторони домовились, що виникнення зобов`язання позичальника достроково повернути кредитору всю заборгованість за цим договором з вказаних вище підстав, тягне за собою виконання всіх передбачених цим договором платіжних зобов`язань позичальника в строк, що визначений у відповідній вимозі банку, яка надсилається позичальником в порядку, передбаченому п.16 цього договору. В разі надіслання банком вимоги про дострокове погашення заборгованості - термін повернення кредиту та виконання інших грошових зобов`язань за договором є таким, що настав (п. 1.11.2).Згідно п.16 кредитного договору, всі повідомлення сторін за договором, у тому числі вимоги кредитодавця, вважатимуться зробленими належним чином, якщо вони будуть здійснені у письмовій формі та надіслані листом через поштове відділення зв`язку, кур`єром, телеграфом або вручені особисто за зазначеними в цьому договорі адресами чи за адресами, зміненими відповідно до п.11.4. цього договору, або надіслані у формі електронного документу на адресу електронної пошти, вказану в реквізитах цього договору, чи змінену відповідно до п.11.4. цього договору. При цьому кредитодавець та клієнт вважатимуться повідомленими належним чином (такими, що отримали повідомлення в день здачі його до установи зв`язку або в день надсилання на адресу електронної пошти) навіть при неотриманні такого листа у разі наявності відмітки поштового відділення зв`язку про відправлення такого листа/факту надсилання електронного листа на вказану в договорі адресу, чи змінену відповідно до умов цього договору.

Таким чином після прострочення відповідачкою чергового платежу більш як на 1 календарний місяць - з 25.03.2025, скерування на адресу відповідачки відповідної вимоги 01.10.2025 та залишення її без реагування, позивач отримав право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі в судовому порядку, відповідно до вищезазначених умов Закону та Кредитного договору.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості, позивач вказує, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою своїх зобов`язань за кредитним договором, станом на 01.10.2025 заборгованість становить 51437,77 грн, з яких: прострочений борг 48330,29 грн,прострочені проценти 3,72 грн,прострочена плата за обслуговування кредиту -3103,76 грн.

Суд частково погоджується з наданим розрахунком, зокрема щодо простроченого боргу в розмірі 48330,29 грн тапрострочених процентів в сумі 3,72 грн.

Щодо заборгованості за платою за обслуговування кредиту -3103,76 грн суд вказує на таке.

Так за умовами договору (п.1.6.1) відповідачка повинна сплачувати щомісячну плату за обслуговування кредиту після 10-го платежу в розмірі 4,99 % від початкової суми кредиту.

Договір не містить положень за які послуги банку встановлена плата за обслуговування кредиту.

Так згідно із частинами першою - третьої, п`ятоюстатті 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1 та 2ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування`після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування`умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 вирішувала питання: чи можливе встановлення комісії за обслуговування кредиту згідноЗакону України «Про споживче кредитування`чи має кваліфікуватися умова договору, що передбачає комісію, як дійсна /нікчемна/оспорювана.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові вказала, щоЗаконом України «Про споживче кредитування`безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, а згідно з п. 3.2.4 кредитного договору позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір його заборгованості. Разом з тим зробила висновок про нікчемність в цілому пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, зокрема не лише щодо щомісячного інформування про розмір заборгованості, але й опрацювання запитів позичальника, надання інформації по рахунку.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування»(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12цьогоЗакону.

Зокрема, оскільки позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Вказаний висновок Великої Палати Верховного Суду має бути врахований під час розгляду даної справи.

З врахуванням вищенаведеного, аналізуючи зміст кредитного договору, укладеного між АТ «Ідея Банк» та відповідачкою, суд дійшов висновку про те, що останній встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено, пункти кредитного договору щодо обов`язку позичальниці сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними, а відтак частина заборгованості, яка є предметом спору та нарахована на підставі умов договору, які є нікчемними, не підлягає стягненню з відповідачки.

Слід вказати, що відповідачка заперечень проти такого не надала, контррозрахунку не надала, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості надати оцінку її аргументам

Таким чином, аналізуючи надані докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з урахуванням принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями частини 1статті 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір сплачено в сумі 2422,40 грн (з урахуванням коефіцієнту 0,8 у зв`язку поданням позову в електронній формі) (а.с. 1).

Оскільки позовні вимоги судом задоволені частково, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на оплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - у розмірі2276,23 грн(48334,01/51437,77х2422,40) грн .

Доказів понесення сторонами інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, матеріали цієї справи не містять.

Керуючись статтями258-259,263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ЄДРПОУ 19390819, місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за договором кредитної лінії з обслуговування кредитної картки № S25.34834.011415102 від 11.03.2024 в розмірі 48334,01 грн, з яких: основний борг 48330,20 грн, прострочені проценти 3,72 грн грн та 2276,23 грн сплаченого судового збору, а всього 50610 (п`ятдесят тисяч шістсот десять) грн 24 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 23.04.2026.

Суддя: М. В. ВЕНГРИН

Дата документу 23.04.2026