Судовий наказ від 22 квітня 2026 р. у справі №206/739/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа № 206/739/26

Провадження № 1-кп/206/272/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2026 Самарський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за № 62025170030004541 від 03 квітня 2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, в посаді стрільця – помічника гранатометника першого піхотного відділення третього піхотного взводу другої піхотної роти третього піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_6

обвинуваченого - ОСОБА_3

його захисника - ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_3 будучи станом на 31 липня 2024 року військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, в посаді стрільця-помічника гранатометника першого піхотного відділення третього піхотного взводу другої піхотної роти третього піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1–4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, самовільно залишив місце розташування військової частини НОМЕР_1 , з місцем дислокації (в/ч НОМЕР_1 , поблизу АДРЕСА_2 – більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану) і з того часу офіційно ніде не працював, проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, ввірених йому за посадою, заходів для повернення до пункту дислокації військової частини НОМЕР_1 не приймав, за наявної можливості до цього, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв та був незаконно відсутній на військовій службі до 10 лютого 2026 року, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, а саме самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні ОСОБА_3 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття провадження по справі. Клопотання обгрутовує тим, що отримав письмову згоду військової частини НОМЕР_2 на подальше проходження служби та у строки визначені абз. 2 ч. 3 ст. 288 КПК України прибуде до місця дислокації військової частини, тому наявні підстави передбачені ч. 5 ст. 401 КПК України для звільнення його від кримінальної відповідальності.

Захисник підтримав в судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 .

Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, а кримінальне провадження закриттю з таких підстав.

За приписами п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Як видно з норми ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.

Згідно зі змістом ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов`язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов`язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.

Судом установлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

За матеріалами кримінального провадження встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_3 , був призваний на військову службу за призовом. До кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягувався, що підтверджено належними та допустимими письмовими доказами.

Згідно з письмовою згодою від 01 квітня 2026 року №4820/8/33/5091 командира військової частини НОМЕР_2 , підтверджено наявність згоди щодо подальшого проходження служби ОСОБА_3 у військовій частині НОМЕР_2 . Дана письмова згода є офіційним документом, виданим компетентним органом державної влади, який підтверджує готовність прийняти обвинуваченого на військову службу в разі застосування положень ч.5 ст.401 КК України.

Документ містить необхідні реквізити (на фірмовому бланку), підписаний уповноваженою особою, містить реєстраційні дані, печатку частини та підпис командира, що відповідає вимогам до документів такого роду. Суд враховує, що прокурор не висловив обґрунтованих підстав для сумнівів у достовірності або автентичності наданого документа, ознайомившись із його оригіналом. Згідно з ч.2 ст. 94 КПК України суд оцінює докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення. У разі відсутності доказів, які ставлять під сумнів автентичність листа, суд не має підстав відмовляти в його прийнятті та оцінці.

Крім того, відповідно до принципу процесуальної економії та забезпечення розумних строків розгляду справи, суд вважає недоцільним відкладати розгляд справи для додаткової перевірки документа, достовірність якого не викликає сумнівів. Суд приймає цей документ як належний та допустимий доказ у справі, який підтверджує можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з метою продовження ним військової служби.

Також судом з`ясовано, що ОСОБА_3 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, а саме звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовну можливість судового розгляду провадження з його вирішенням по суті, крім того обов`язок не пізніше 72 годин із врахуванням набрання законної сили даною ухвалою прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби. ОСОБА_3 розуміє, що в разі повторного вчинення кримінального правопорушення, що передбачене статтями 407, 408 КК України, положення ч. 5 ст. 401 КК України до нього не можуть бути застосовані.

За таких обставин клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Відповідно до положень ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій ч.5 ст.401 КК України, зобов`язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На виконання положень ч. 3 ст. 288 КК України слід зобов`язати ОСОБА_3 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання такою ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 , для продовження проходження військової служби, а командиру військової частини НОМЕР_2 після набрання цією ухвалою суду законної сили забезпечити продовження проходження військової служби вказаним військовослужбовцем.

Потерпілі у даному кримінальному провадженні відсутні.

Вчиненим кримінальним правопорушенням матеріальної та моральної шкоди не завдано.

Керуючись ст. 94, 284, 285, 286, 288, 314, 370, 371, 372, 534 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 407 КК України, в порядку, передбаченому ч.5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2025 року за № 62025170030004541 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, закрити.

Зобов`язати ОСОБА_3 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання такою ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.

Зобов`язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання зазначеною ухвалою суду законної сили забезпечити продовження проходження військової служби ОСОБА_3 .

Копію ухвали після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1