Вирок від 21 квітня 2026 р. у справі №171/133/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 171/133/26

1-кп/214/798/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі – ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у межах кримінального провадження № 12025041410000240 від 02.10.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого вищу освіту, фізична особа підприємець « ОСОБА_3 », одруженого, малолітніх чи неповнолітніх дітей не маючого, фактично проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого – ОСОБА_3 , захисника – ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2026 року.

Так, 02.10.2025, приблизно о 07 годині, старший слідчий в особливо важливих справах головного слідчого управління Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув до будинку АДРЕСА_1 з метою проведення санкціонованого обшуку в рамках кримінального провадження внесеного до ЄДР за N?120230417300000805 від 06.05.2023, на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 15.09.2025 за N? 757/44838/25-к.

Після цього власник вище вказаного будинку, ОСОБА_3 вийшов з приміщення будівлі, та в цей час ОСОБА_6 повідомив йому про необхідність проведення слідчої дії(обшуку) за місцем його проживання та запропонував йому добровільно надати доступ до обшукуваного приміщення, на що останній відмовився та почав висловлювати словесні погрози фізичною розправою в бік ОСОБА_6 та після чого повернувся до приміщення свого житлового будинку.

Далі, 02.10.2025, приблизно о 07 годині 10 хвилинні ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, усвідомлюючи , що ОСОБА_6 є працівником поліції, вийшов з приміщення житлової будівлі яка розташована за вище вказаною адресою, тримаючи у правій руці сокиру з дерев?яним руків?ям, в усній формі висловив погрозу фізичною розправою в бік працівника правоохоронного органу - старшого слідчого в ОВС ГСУ НІТУ підполковника поліції ОСОБА_6 .

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 , не реагуючи на законні вимоги поліцейського припинити свої протиправні дії, висловлюючись нецензурними словами на адресу останнього, тримаючи у правій руці сокиру, знову в усній формі висловив погрози фізичною розправою, щодо працівника правоохоронного органу - старшого слідчого в ОВС ГСУ НПУ підполковника поліції ОСОБА_6 , який сприйняв ці погрози як реальну загрозу своєму життю та здоров?ю.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 345 КК України, як погроза вбивством відносно працівника правоохоронного органу, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

19 січня 2026 року між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_3 і його захисником ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст. ст.468, 469 та 472 КПК укладено угоду про визнання винуватості. Згідно вказаної угоди, сторони угоди узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення: за ч. 1 ст. 345 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням. В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, ст.473 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим суд виходить з наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Прокурор в судовому засіданні вважала, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнає повністю, обставини які викладені прокурором у обвинувальному акті не опорює, жалкує у скоєному та щиро кається. Цілком розуміє права визначені п.1 ч. 5 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію обвинуваченого і просила суд затвердити укладену між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_3 угоду про визнання винуватості.

Потерпілий ОСОБА_7 надав суду заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим підлягає затвердженню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 469 КПК України, за ініціативою прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Згідно із п.3 ч.1 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Під час підготовчого судового засідання встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 345 КК України за ознаками: погроза вбивством відносно працівника правоохоронного органу, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків .

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Сторони кримінального провадження розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст.473 КПК України. Зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена прокурором та обвинуваченим, визначена у межах санкцій ч.1 ст. 345 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб не встановлено. Підстав для відмови в затверджені угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який визнав свою вину повністю, щиро розкаявся у вчиненому, скарг з боку сусідів не надходило, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував та не перебуває, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджену сторонами міру покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити за правилами частини 9 статті 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 373-376, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 19 січня 2026 року між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025041410000240 від 02.10.2025 та ОСОБА_3 і його захисником ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбачено ч.1 ст. 345 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не обирати.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Речові докази: сокиру з дерев`яним руків`ям, яка знаходиться в камері сховів ВП №8 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити. (т.2 а.с.16), речовину червоного кольору, яку запаковано до паперового конверту з липкою стрічкою № NPP0080174 – знищити (т.2 а.с.19); флеш накопичував з відеозаписом з відеокамери- залишити в матеріалах кримінального провадження. (т.2 а.с.62).

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, з урахуванням обмежень передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України

Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того судом роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_1