Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №480/8558/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: М.М. Шаповал

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 р. Справа № 480/8558/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.02.2026, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, повний текст складено 04.02.26 по справі № 480/8558/25

за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "Вндікомпресормаш"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 8941/18282409/00220434 від 22.08.2025.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ухвалою Печерського суду м. Києва від 07.11.2022 накладено арешт на корпоративні права позивача. Серед іншого заборонено державним реєстраторам вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та підприємств та організацій України відомості про зміну керівника підприємства.

22.08.2025 Головним управлінням ДПС у Сумській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 8941/18282409/00220434, яке було отримане скаржником поштою 03.09.2025.

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення (далі - ППР) став Акт перевірки № 7119/А/18-28-24-09/00220434 від 28.07.2025.

Цей Акт перевірки не був направлений на адресу АТ "НВАТ "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ", тому позивач не мав можливості ознайомитись з цим актом, а також з суттю та обставинами порушення норм податкового законодавства і сформувати обґрунтовану позицію щодо обставин встановлених у цьому акті Головним управлінням ДПС у Сумській області.

Оскаржуване ППР вважає незаконним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки неможливість зміни керівника підприємства в ЄДР позбавило підприємство можливості отримати сертифікат КЕП підприємства і подавати з 01.01.2024 будь яку податкову звітність, до податкової служби, тобто виконувати обов`язки передбачені ст. 49 Податкового кодексу України.

АТ "НВАТ "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ" раніше вже повідомляло ГУ ДПС у Сумській області про ситуацію, яка склалась на підприємстві у зв`язку з відсутністю директора Зимовця і КЕП підприємства і зверталось до ГУ ДПС у Сумській області за наданням роз`яснень з питання, яким чином підписувати і подавати декларації до податкової служби, але ГУ ДПС у Сумській області листом від 21.02.2024 повідомило, що для набуття статусу суб`єкта електронного документообігу платнику треба відправити будь який документ за підписом ОСОБА_1 , який знаходиться в розшуку і місце знаходження якого до теперішнього часу невідоме.

Зазначає, що власники АТ "НВАТ "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ" та його наглядова рада зробили все від них можливе для забезпечення діяльності підприємства, але з підстав, що не залежали від їхньої волі не змогли змінити керівника підприємства в ЄДР та виконати вимоги Податкового кодексу України щодо подачі податкової звітності.

За таких обставин, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення № 8941/18282409/00220434 від 22.08.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 позов приватного акціонерного товариства " Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Сумській області № 8941/18282409/00220434 від 22.08.2025 про застосування до приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020 гривень.

Стягнуто на користь приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 гривень.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що факт подачі платником податків податкової звітності спростовує наявність для цього перешкод, а отже ПрАТ «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІКОМПРЕСОРМАШ» були зобов`язані подали податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІV квартал 2023 року до 09.02.2024 і могли цей обов`язок реалізувати у письмовій формі, незалежно від наявності кваліфікованого електронного підпису у керівника товариства.

На переконання апелянта, контролюючий орган правомірно встановив порушення ПрАТ «Наукововиробниче акціонерне товариство «ВНДІКОМПРЕСОРМАШ» строку подачі податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІV квартал 2023 року та прийняв податкове повідомлення-рішення №8941/18282409/0022043 від 22.08.2025.

Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 28.07.2025 Головним управління ДПС у Сумській області проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІV квартал 2023 року юридичною особою - Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ" (код ЄДРПОУ 00220434).

Підставою для винесення ППР відповідно до його змісту став Акт перевірки №7119/А/18-28-24-09/00220434 від 28.07.2025 р. (далі – Акт перевірки).

Зазначений Акт перевірки не був направлений на адресу АТ «НВАТ «ВНДІКОМПРЕСОРМАШ», тому позивач не мав можливості ознайомитись з цим актом, а також з суттю та обставинами порушення норм податкового законодавства і сформувати обґрунтовану позицію щодо обставин встановлених у цьому акті Головним управлінням ДПС у Сумській області. Не зважаючи на відсутність Акту перевірки АТ «НВАТ "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ"» оскаржило ППР в адміністративному порядку. При оскарженні ППР скаржником було заявлено клопотання про надання Акту перевірки та поновлення строку на оскарження, однак Акт перевірки скаржнику наданий не був, у поновленні пропущеного строку оскарження було відмовлено, рішенням від 09.10.2025 р. у розгляді скарги було відмовлено.

Відповідно до змісту ППР Головним управлінням ДПС у Сумській області встановлено порушення розд.2 ст.49 п.49.18 пп.49.18.2, ст.49 п.49.2, підпункту «Б» пункту 176.2 ст.176 ПК України, які стосуються подання податкової звітності за ІV квартал 2023 року.

Представник позивача вважає, що податкове повідомлення-рішення № 8941/18282409/00220434 від 22.08.2025 є протиправним та звернувся до суду за захистом прав товариства.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем податкова декларація на доходи фізичних осіб за IV квартал 2023 року не була своєчасно подана за відсутності його вини та наявності обставин, які від волевиявлення платника податків не залежали.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Статтею 19-1 ПК України визначено функції контролюючих органів, зокрема, передбачено, що контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів) (п.п.19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України).

Однією із основних функцій контролюючих органів є податковий контроль, який в п. 61.1 ст. 61 ПК України визначений як система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю визначені в п. 62.1 ст. 62 ПК України, серед яких проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зокрема, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно пункту 49.2 статті 49 ПКУ платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин була чинною норма підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу, що визначала для осіб, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платників єдиного внеску обов`язок подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Разом з цим, у пункті 51.1 статті 51 ПКУ, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, зазначено, що платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Відповідно до підпункту 49.18.2. пункту 49.18 статті 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

В обгрунтування своєї позиції представник відповідача зазначає, що в порушення вимог п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст.49, пункту 51.1 статті 51, п.п. б п. 176.2 ст 176 ПКУ юридичною особою ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ" (код ЄДРПОУ 00220434) податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за IV квартал 2023 року було подано 17.06.2024 року, тоді як граничний строк подання - 09.02.2024 року.

Відповідальність платника податку передбачена п. 119.1 ст. 119 Податкового Кодексу України. Згідно з п. 119.1 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 28.07.2025 Головним управління ДПС у Сумській області проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІV квартал 2023 року юридичною особою - Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ" (код ЄДРПОУ 00220434).

При перевірці використано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІV квартал 2023 року від 17.06.2024 № 47413, наданий до Сумської ДПІ Головного управління ДПС у Сумській області на паперовому носії та введений інспектором (за даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС України).

За результатами перевірки встановлено, що позивачем в порушення вимог п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст.49, пункту 51.1 статті 51, п.п. б п. 176.2 ст 176 ПК України юридичною особою Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ" (код ЄДРПОУ 00220434) податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІV квартал 2023 року було подано 17.06.2024, тоді як граничний строк подання - 09.02.2024.

За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 8941/18282409/00220434 від 22.08.2025, яке направлено платнику поштовим відправленням № 0601185281330 з рекомендованим повідомленням про вручення, отримано за довіреністю 03.09.2025 Гладким С.М

Також з матеріалів справи встановлено, що товариством звітність подається у електронній формі з використанням електронного цифрового підпису, який надається уповноваженій посадовій особі платника податку у порядку, визначеному Міністерством фінансів України у Наказі № 557 від 06.06.2027. Для отримання ЕЦП відомості про посадову особу товариства мають бути внесенні до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За поясненням представника позивача у позовній заяві, єдиною особою, повноважною діяти від імені ПАТ "НВАТ "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ" у реєстрі є керівник Зимовець А.О. Ця особа переховується від слідства та суду, на робочому місці не з`являвся.

Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу визначає «Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 (далі – Порядок №557).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку №557 автор електронного документа – це юридична особа, самозайнята особа, фізична особа, податковий агент, контролюючий орган, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, що створили електронний документ. При цьому, договір про визнання електронних документів – це договір, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу та укладається шляхом приєднання автора до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі - Заява про приєднання до Договору); електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. ЕЦП накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з пунктом 10 розділу ІІ Порядку №557 автоматизована перевірка електронного документа включає:

перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК;

перевірку обов`язковості та послідовності накладення на електронний документ ЕЦП підписувачів та електронної печатки (за наявності) у встановленому порядку;

перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перевірку наявності обов`язкових реквізитів;

перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору;

перевірку дії Договору.

Отже, єдиним аргументом позовної заяви представника позивача, яким обгрунтовані позовні вимоги про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення № 8941/18282409/00220434 від 22.08.2025 є несвоєчасне отримання нового цифрового підпису новим керівником позивача, що на переконання представника позивача, стало причиною несвоєчасного подання податкової звітності.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи зазначає, що за загальним правилом необхідною умовою для притягнення платника податків до відповідальності є наявність його вини у вчиненні податкового правопорушення. Притягнення до відповідальності за відсутності вини можливе лише у випадках встановлених ПК України.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, податковий розрахунок за IV квартал 2023 року подано позивачем 17.06.2024, тоді як граничний строк його подання – 09.02.2024.

Отже, факт порушення вимог податкового законодавства є доведеним.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання податкової звітності тягне за собою застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів зазначає, що сам факт порушення граничного строку подання звітності є достатньою підставою для застосування штрафної санкції, якщо інше прямо не передбачено законом.

Слід зазначити, що платник податків не звільняється від відповідальності за порушення податкового законодавства з підстав, пов`язаних з організацією його внутрішньої діяльності або недоліками управління підприємством.

Так, платник податків зобов`язаний забезпечити належну організацію своєї діяльності з метою своєчасного виконання податкових обов`язків, а негативні наслідки неналежної організації такої діяльності покладаються саме на платника.

Отже, відсутність технічної можливості подання звітності або проблеми з електронним документообігом, що виникли з причин, залежних від платника податків, не звільняють його від відповідальності.

З огляду на наведене, обставини, на які посилається позивач, а саме неможливість зміни керівника та отримання електронного цифрового підпису, не є такими, що виключають відповідальність, оскільки зазначені обставини належать до сфери господарської діяльності позивача.

Дійсно, платник податків несе ризик наслідків своєї господарської діяльності, у тому числі пов`язаних із прийняттям управлінських рішень, формуванням органів управління та забезпеченням належного документообігу.

Таким чином, негативні наслідки, спричинені відсутністю належного керівництва підприємством або неможливістю своєчасного отримання КЕП, є проявом ризику господарської діяльності платника податків.

Колегія суддів також зазначає, що правовідносини, пов`язані з неможливістю внесення змін до Єдиного державного реєстру, накладенням арешту на корпоративні права, а також отриманням електронного цифрового підпису, є окремими правовідносинами, які підлягали самостійному та своєчасному оскарженню.

Невикористання позивачем належних способів захисту у цих правовідносинах не може бути компенсовано шляхом звільнення від податкової відповідальності.

Інше тлумачення призводило б до фактичного ігнорування імперативних норм Податкового кодексу України та створювало б можливість уникнення відповідальності з підстав, що залежать виключно від поведінки самого платника податків.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач фактично подав податкову звітність у паперовій формі, що свідчить про відсутність об`єктивної неможливості виконання податкового обов`язку, однак не спростовує факту його несвоєчасного виконання.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "Вндікомпресормаш" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 8941/18282409/00220434 від 22.08.2025 задоволенню не підлягають.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, зробив помилкові висновки.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 по справі № 480/8558/25, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 по справі № 480/8558/25 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "Вндікомпресормаш" до Головного управління ДПС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко

Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов