Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №520/14/23 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 р.Справа № 520/14/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2026, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі №520/14/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач, заявник, апелянт) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 про зміну способу або порядку виконання рішення залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 та винести постанову, якою задовольнити його заяву про зміну способу і порядку виконання рішення.

В обґрунтування вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що з огляду на те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі №520/14/23 набрало законної сили та не виконується вже більше двох місяців, то в силу положень ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) в цьому випадку наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення суду у цій справі шляхом стягнення з відповідача нарахованої заборгованості пенсії у розмірі 180762,29 грн.

Наголошує, що законодавець прямо передбачає єдиний варіант зміни способу виконання, який був спершу заявлений до суду та відображений в рішенні (в нашому випадку «зобов`язати здійснити перерахунок та виплату») виключно на «стягнення».

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі – ГУ ПФУ в Харківській області) правом на подання відзиву не скористалось, що відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено такі обставини справи.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі №520/14/23 адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській області, що полягає у не вчинені дій з перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно оновленої довідки № 100/36336 від 04.11.2021 за вихідним №33/41-4131 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року із зазначенням відомостей про розміри основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виданої Державною установою «Територіальним медичним об`єднанням Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області».

Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, включених до оновленої довідки № 100/36336 від 04.11.2021 за вихідним № 33/41-4131 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданої Державною установою «Територіальним медичним об`єднанням Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області».

Зазначене рішення Харківського окружного адміністративного суду набрало законної сили.

На виконання вищезазначеного рішення суду відповідачем за період з 01.12.2019 по 31.05.2023 нараховано різницю в пенсії у розмірі 180762,29 грн.

З огляду на те, що нарахована доплата до пенсії не виплачена, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі №520/14/23.

Відмовляючи в задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі №520/14/23, виконано у повному обсязі, оскільки ГУ ПФУ в Харківській області здійснило перерахунок пенсії ГУ ПФУ в Харківській області на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області” від 05.08.2021 № 33/41-2957 про розмір його грошового забезпечення, з 01.12.2019.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Положеннями частин 2, 3 статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Порядок та підстави для зміни способу та порядку виконання судового рішення визначені статтею 378 КАС України.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. Також ним частину 3 статті 378 КАС України доповнено абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат».

Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Апелянт зазначає, що ГУ ПФУ в Харківській області не виконує рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі №520/14/23, оскільки нарахована доплата пенсії у розмірі 180762,29 грн станом на даний не виплачена.

Водночас як вбачається зі змісту рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі №520/14/23 ГУ ПФУ в Харківській області було зобов`язано саме перерахувати пенсію ОСОБА_1 з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, включених до оновленої довідки № 100/36336 від 04.11.2021, з 01.12.2019. Зазначений перерахунок був проведений, що підтверджується матеріалами справи та заявником не заперечується.

При цьому позивачем не заявлялися, а судом першої інстанції не розглядалися позовні вимоги стосовно зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області здійснити виплату доплат пенсії, які виникнуть після її перерахунку на підставі оновлених довідок.

Отже, з огляду на те, що рішення Харківського окружного адміністративного від 02.03.2023 у справі №520/14/23 відповідачем виконано в повному обсязі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну способу або порядку виконання рішення.

Твердження апелянта про те, що законодавець прямо передбачає єдиний варіант зміни способу виконання, який був спершу заявлений до суду та відображений в рішенні (в нашому випадку «зобов`язати здійснити перерахунок та виплату») виключно на «стягнення» є слушним лише у випадку, якщо позивач такі вимоги заявив, а суд задовольнив вимоги про зобов`язання здійснити виплату, чого у цій справі не було.

Покликання апелянта на практику розгляду подібних спорів судами апеляційної інстанції колегія суддів відхиляє, з огляду на те, що в силу ч. 5 ст. 242 КАС України суди мають враховувати лише висновки щодо застосування конкретних норм права, викладених виключно у постановах Верховного Суду, разом з цим ч. 7 ст. 78 КАС України передбачає що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується положеннями статті 322 КАС України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням «Серявін та інші проти України», та пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи вищезазначене, дослідивши фактичні обставини та питання права, які лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 294, 308, 311, 316, 321, 325, 328, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року по справі №520/14/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Любчич

Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін

Повний текст постанови складено 22.04.2026.