Вирок від 21 квітня 2026 р. у справі №182/5282/24 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5282/24

Провадження № 1-кп/0182/172/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.04.2026 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.06.2024 за № 12024041340000798 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Самбір, Львівської області, громадянина України, зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , військовослужбовець військової служби за мобілізацією на особливий період на посаді командира стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти ВЧ НОМЕР_1 у військовому званні «сержант», із середньою освітою, одружений, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України

за участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_4

(в режимі відеоконференції з власного пристрою),

обвинуваченого ОСОБА_3

(в режимі відеоконференції з ДУВП № 4),

захисника ОСОБА_5

(в режимі відеоконференції з власного пристрою),

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7

(в режимі відеоконференції з Львівського апеляційного суду),

представника потерпілих ОСОБА_8

(в режимі відеоконференції з Львівського апеляційного суду),

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на всій території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб - до 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року введено воєнний стан.

Надалі, на часткову зміну ст. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, Указом від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, Указом від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, Указом від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-ІХ, Указом від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2738-ІХ, Указом від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-ІХ, Указом від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3057-ІХ, Указом від 26.07.2023 № 451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 № 3275-ІХ, Указом від 06.11.2023 № 734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 № 3429-ІХ, Указом від 05.02.2024 № 49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 № 3564-ІХ, Указом від 06.05.2024 № 271/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 № 3684-ІХ), у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України строки дії воєнного стану в Україні постійно продовжувались, у тому числі із 05 годин 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Водночас, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п.п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Указом Президентом України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» (далі по тексту - Указ Президента України № 69/2022), на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва оголошено загальну мобілізацію.

Відповідно до ч. 8 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 10, ст. 11, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, затвердженого Законом України № 2105-ІХ від 10.03.2022, громадянин України ОСОБА_3 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обіймає посаду командира стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «сержант».

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 61 від 01.03.2024 ОСОБА_3 зарахований до списків особового складу частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду командира стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти, де проходить військову службу по теперішній час.

Відповідно до ст.ст. 3, 28 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорсткому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Поряд з цим, відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Згідно з вимогами ст. ст. 17, 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком для громадян України; ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Будучи командиром стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти, ВОС - 100182 А військової частини НОМЕР_1 , тобто військовою службовою особою, сержант ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. ст. 6, 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІV, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарною статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, зобов`язаний свято і непорушно дотримуватися Конституції та законів України, військової присяги, віддано служити «українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів начальників, беззастережно, неухильно, точно та у встановлений строк виконувати їх накази, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки, додержуватися вимог військових статутів, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі по тексту - Дисциплінарний статут ЗСУ), військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно дотримуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби ЗСУ.

Незважаючи на це, сержант ОСОБА_3 усупереч вимог вищенаведеного законодавства, діючи з прямим умислом, та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, став на злочинний шлях та вчинив кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи за наступних обставин.

Так, 21 червня 2024 року у післяобідній час сержант ОСОБА_3 перебував в місці обладнаного під місце відпочинку, під час несення служби, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Набережне, з координатами: 47.34.32.2 на 34.05.53.3, де приблизно о 15:30 год. з перевіркою приїхав ОСОБА_9 , який є командиром третього стрілецького взводу першої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у якого з ОСОБА_3 протягом тривалого проміжку часу існували конфліктні ситуації на ґрунті особистих неприязних відносин.

21.06.2024 близько 15:40 год. між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, почався черговий словесний конфлікт. В ході якого у ОСОБА_3 виник злочинний намір, направлений на умисне вбивство ОСОБА_11 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 в цей же день, близько 15:45 год., перебуваючи у місці, обладнаному під місце відпочинку, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Набережне, з координатами: 47.34.32.2 на 34.05.53.3, під час несення служби, маючи прямий умисел на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи при цьому суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті іншій людині, бажаючи їх настання, взяв свою службову автоматичну зброю саме АК-74 № НОМЕР_2 , та, тримаючи її у руках, здійснив не менше двадцяти пострілів у ОСОБА_12 , чим саме згідно висновку експерта № 291 від 20.07.2024 заподіяв тілесні ушкодження у вигляді: сліпого вогнепального кульового поранення на задній поверхні правого плеча в нижній третині; наскрізне вогнепальне кульове поранення правого передпліччя - вхідна рана на задній поверхні правого передпліччя у верхній третині, вихідна рана на передній поверхні правого передпліччя у верхній третині; наскрізне вогнепальне кульове поранення правого передпліччя - вхідна рана на внутрішній поверхні правого передпліччя в середній третині, вихідна рана на зовнішній поверхні правої кисті в проекції п`ястно фалангового суглобу 1-го пальця, з розтрощенням кісток передпліччя, зап`ястку, кисті; дотичне вогнепальне кульове поранення по передній поверхні лівого плеча в нижній третині; наскрізне вогнепальне кульове поранення лівого передпліччя - вхідні рани на передньо-внутрішній поверхні передпліччя у верхній і середній третинах, вихідні рани на передній поверхні передпліччя, з розтрощенням кісток передпліччя; наскрізне вогнепальне кульове поранення лівої кисті - вхідна рана на задній поверхні в проекції лівого променево-зап`ясткового суглобу, вихідна рана на тильній поверхні лівої кисті в проекції 5-ї п`ястної кістки, з розтрощенням кісток зап`ястку і кисті; наскрізне непроникаюче вогнепальне кульове поранення передньої черевної стінки в правій клубовій області - 2 рани; наскрізне вогнепальне кульове поранення правої пахової області і правого стегна; 2 наскрізні вогнепальні кульові поранення правого стегна - вхідні рани в паховій області праворуч (кількістю 1) і на передній поверхні правого стегна у верхній третині (кількістю 2), вихідна рана на внутрішньо-задній поверхні правого стегна у верхній та середній третинах, з розтрощенням правої стегнової кістки; 4 наскрізні вогнепальні кульові поранення лівого стегна - вхідні рани на передньо-внутрішній поверхні лівого стегна у верхній третині (кількістю 2), на внутрішній поверхні лівого стегна у середній третині (кількістю 2), вихідна рана на задній поверхні лівого стегна в нижній третині, з розтрощенням лівої стегнової кістки; наскрізне вогнепальне кульове поранення лівого стегна - вхідна рана на зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині, вихідна рана на внутрішній поверхні в проекції лівого колінного суглобу з розтрощенням лівої стегнової кістки; сліпе вогнепальне кульове поранення лівого стегна по задньо-зовнішній поверхні на межі верхньої та середньої третин; дотичне вогнепальне кульове поранення лівого стегна по передній поверхні в нижній третині; дотичне вогнепальне кульове поранення лівої гомілки по зовнішній поверхні у верхній третині; наскрізне вогнепальне кульове поранення калитки з ушкодженням правого яєчка - вхідна рана в області правої бічної поверхні калитки, вихідна рана на нижній поверхні калитки; наскрізне непроникаюче вогнепальне кульове поранення тильної поверхні лівої стопи; 8 дотичних вогнепальних кульових поранень по внутрішній поверхні правої стопи, що є несумісними з життям.

Смерть ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , настала від множинних вогнепальних кульових наскрізних, сліпих і дотичних поранень верхніх і нижніх кінцівок, зовнішніх статевих органів, передньої черевної стінки, які ускладнилися розвитком шоку, неподалік місця отримання тілесних ушкоджень, на місці надання медичної допомоги.

Своїми умисними діями, які виразилися у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення /злочин/, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України.

Позиція сторони захисту

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе визнав частково, суду показав, що умислу на вчинення злочину у нього не було. Він не планував цього робити. Він є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , разом з ним проходив військову службу і ОСОБА_9 . Відносини у нього з ОСОБА_9 були дружні. Потім на ґрунті службових відносин погіршилися. Це сталося тому, що у нього були проблеми - він зловживав алкоголем. ОСОБА_9 був проти і із-за цього їх відносини погіршилися. Між ними були розмови на підвищених тонах. Бійок не було. Розмови на підвищених тонах в основному були між ними. Присутність у таких випадках сторонніх осіб він згадати не може. Дислокувалися вони у с. Набережне.

21.06.2024 він змінився з посту у період часу з 11 до 12 год., пішов відпочивати в приміщення, яке у них пристосовано для відпочинку. У сусідній кімнаті відпочивав ОСОБА_13 . Поспав він десь години 2. У післяобідній час, точно часу він вже не пам`ятає, приїхав до них на пост ОСОБА_9 . Зайшов до приміщення, яке було пристосовано для відпочинку. Він вийшов з приміщення на вулицю, щоб справити нужду по маленькому. Відійшов метрів на 5-ть. ОСОБА_9 вийшов за ним. Чому ОСОБА_9 пішов за ним, не знає.

Він справив нужду, розвернувся і побачив чоловіка, вирішив, що це не ОСОБА_14 , взяв зброю і відкрив вогонь. Автомат був там, куди він відійшов, там був навіс і біля нього парканчик. Коли він прийшов з посту, то туди поставив автомат.

Побачивши чоловіка, він не запитував «хто?», а відразу почав стріляти. Йому здалося, що це був ворог, бо побачив незнайому людину у військовому одязі, яка не мала там знаходитися. Пострілів зробив близько 15-ти, точно сказати не може, так як не пам`ятає. Стріляв спочатку в ноги, потім піднімав огонь вище.

Що робив потім, точно не пам`ятає. Лише пам`ятає, що кинув зброю і пішов до кімнати. Він вже побачив, що це був ОСОБА_9 . Далі сидів і чекав, не знав, що робити. Потім за ним прийшли комбат та зам. комбата. Його відвезли на КСП батальйону. Опору він не чинив, втікати не намагався. Робив те, що йому говорили.

Шкодує, що все так сталося. Розуміє, що за це буде покарання.

З моменту повномасштабного вторгнення та його мобілізації у нього було чи 2, чи 3 контузії, але за меддопомогою він не звертався. У нього порушення сну, нервозність. Він звертався до лікарів. Перебував у м. Львів на лікування у психіатричній лікарні, коли він був у відпустці. Хотів пройти ВЛК у м. Львів, однак ніхто не хотів брати його без направлення з батальйону, а батальйон не хотів надавати направлення. Тому він затримався з відпустки на 2 дні.

На час вчинення він алкоголь не вживав, так як вживав пігулки. Тоді ніяких конфліктів у нього з ОСОБА_9 не було. Не було конфлікту навіть із-за його запізнення з відпустки.

В селі, де вони дислокувалися, у принципі все було спокійно. Коли побачив незнайомого чоловіка, він діяв автоматично.

Він шкодує, що так сталося. В ході досудового розслідування він співпрацював зі слідством. Ні від чого не відмовлявся. Думає, що це сталося через мабуть психічне захворювання, бо нормальна людина цього б не зробила.

Якщо він вважає, що перед ним ворог, то він застосовує зброю. Зброя перебувала у бойовій готовності. Не пам`ятає, чи продовжував стріляти коли потерпілий упав. Що це був ОСОБА_15 , побачив тоді, коли підійшов до нього після пострілів. Після цього пішов до кімнати. Чому не надавав йому медичну допомогу, пояснити не може. Медичну допомогу ОСОБА_9 надавав ОСОБА_13 .

Заявлений цивільний позов визнає частково.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 вказав, що свідків самої події не було. ОСОБА_13 прибіг на місце події лише після пострілів. Між його підзахисним і загиблим були суперечки з приводу зловживання його підзахисним алкоголем, однак як сказали свідки, його підзахисний не міг спланувати убивство. Сторона обвинувачення не довела наявності у діях його підзахисного умислу. Його підзахисний людина, скалічена війною. Просив перекваліфікувати дії його підзахисного на необережне вбивство. При призначенні покарання просить врахувати, що обвинувачений раніше не судимий, є військовослужбовцем. Заявлений цивільний позов просив суд задовольнити частково, а саме по 500 тис. кожному потерпілому.

Позиція потерпілих

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні суду показав, що обвинуваченого раніше не знав. Загиблий його син. На другий день після того, як все сталося, 22.06.2024 йому сказали, що з ТЦК повідомили, що його син загинув. Про те, що ж саме сталося він дізнався тоді, коли сина привезли його побратими. ОСОБА_16 повідомила, що син загинув - його застрілив підлеглий. Ними заявлено цивільний позов, який він підтримує. Просить стягнути 1 млн. грн. з обвинуваченого на його користь у відшкодування моральної шкоди. Смерть сина це непоправна втрата. Загинула дитина. Їх з дружиною здоров`я дуже погіршилося після того, що сталося з їх сином. Вони дуже важко перенесли втрату сина. Просить призначити обвинуваченому найсуворіше покарання.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні суду показав, що обвинуваченого раніше не знала. Загиблий її син. В останню відпустку, а саме з 08.03. по 15.03.2024 син був вдома і вона чула розмову сина з ОСОБА_3 . Це не був конфлікт, однак розмова була на підвищених тонах. Після почутого, вона перепитала сина, що сталося. Син сказав, що ОСОБА_3 зловживає алкогольними напоями і із-за цього був конфлікт. У червні 2024 року представник ТЦК повідомив, що сина убив його сержант. Потім привезли тіло сина. Привезла ОСОБА_16 та побратим ОСОБА_17 , його прізвища вона не знає. Вони розповіли, що ОСОБА_3 вживав алкоголь, а син, як командир намагався все залагодити, тому і були у них непорозуміння.

Заявлений цивільний позов підтримує. Син пішов на війну, і вона розуміла, що може з ним статися. Але на жаль, потрібно було сину дивитися не лише на ворога, а і озиратися на людей, які були поруч. Смерть сина це для неї непоправна втрата. Їх з чоловіком здоров`я підірвано, а вони вже не молоді. Просить суд стягнути з обвинуваченого на її користь 1 млн. грн. спричиненої моральної шкоди. Стосовно покарання то просила суд призначити обвинуваченому справедливе та максимальне покарання.

Представник потерпілих ОСОБА_8 у судових дебатах зазначила, що вина обвинуваченого повністю доведена, в тому числі і наявність умислу саме на вбивство ОСОБА_9 , про що свідчить поведінка обвинуваченого після вчинення злочину. Зі слів свідків він був спокійний, свідкові ОСОБА_18 сказав, що все нормально і сказав повернутися на пост. Після пострілів тривогу не піднімав, допомогу ОСОБА_9 не надавав, а пішов у кімнату для відпочинку. Про наявність конфліктів між ОСОБА_3 і ОСОБА_9 говорили всі допитані свідки. Тому вона просить визнати обвинуваченого винним в умисному вбивстві і призначити максимальне покарання. Також вважає заявлений позов обґрунтованим і просить його задовольнити.

Досліджені в судовому засіданні докази

Свідок ОСОБА_18 суду показав, що є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 . Обвинуваченого ОСОБА_3 знає, відносини з ним нормальні. ОСОБА_9 також знав, відносини з ним були нормальні. Він стояв на посту 21.06.2024. Побачив, що після обіду приїхав командир роти ОСОБА_9 на автомобілі «Жигулі». ОСОБА_9 швидко пройшов до місця, де вони жили. Там був ОСОБА_3 та ОСОБА_13 . Потім, десь через 2-3 хв. почув 2 автоматні черги, яка була кількість пострілів – не знає. Він відразу ж побіг туди і побачив, що ОСОБА_9 лежить на землі. Біля нього стоїть ОСОБА_3 ОСОБА_3 сказав йому «все нормально, чого ти прибіг, йди на пост». Він після цього пішов на пост, бо був у шоковому стані. Потім почув, що ОСОБА_13 кричить «викликай лікарів». Він побіг знову до них та побачив, що ОСОБА_13 надає ОСОБА_9 допомогу, накладає турнікет.

Коли він прибіг перший раз, то крові не бачив. ОСОБА_9 лежав на землі і водив очима. ОСОБА_3 сказав, що все нормально. У ОСОБА_3 він зброї не бачив. ОСОБА_3 просто стояв біля ОСОБА_9 на відстані 2 - 3 м.

Коли прибіг другий раз, ОСОБА_3 стояв позаду, він з ним більше не спілкувався. ОСОБА_9 і ОСОБА_3 часто сварилися, із-за чого він не знає. У них були якісь особисті відносини.

Коли ОСОБА_3 і ОСОБА_9 сварилися, він присутнім не був. У чаті роти бачив, що між ними була перепалка, але із-за чого не знає.

ДРГ до них на позиції не заходило, в селі Набережне було все спокійно.

ОСОБА_3 з ОСОБА_9 служили разом з самого початку. Він же був переведений до них, тому і не знає, які були у них відносини раніше. Думає, що ОСОБА_3 не така людина, щоб свідомо убити людину. Чому все так сталося, він не знає.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 . Обвинуваченого ОСОБА_3 знає, відносини службові. ОСОБА_9 також знав, відносини з ним були нормальні. Влітку 2024 року вони були на добовому чергуванні біля с. Набережне. Він звільнився та пішов відпочивати у приміщення для відпочинку. Заступив ОСОБА_18 , це було десь по обіді. ОСОБА_3 також там відпочивав. Він заснув. Прокинувся від пострілів зі стрілецької зброї. Коли вийшов, то побачив ОСОБА_9 , який лежав на землі. У ОСОБА_9 була велика рана в ділянці пахової зони. Як саме ОСОБА_9 лежав, він вже не пам`ятає. Відразу ж почав надавати допомогу ОСОБА_9 . Чи він, чи ОСОБА_18 крикнули, щоб викликали медиків. Поки надавав допомогу, приїхали батальйонні медики і теж почали надавати медичну допомогу. Коли він вийшов, то ОСОБА_3 стояв поруч з ОСОБА_9 , чи він щось говорив, він вже не пам`ятає. Він більше думав про надання допомоги людині, яка поранена. Це для нього був дуже великий стрес, тому детально все, що відбувалося, він не пам`ятає. Вже після того, як ОСОБА_9 забрали, вони шукали ОСОБА_3 і десь недалеко від місця побачили автомат, який був закріплений за ОСОБА_3 . Автомат ОСОБА_18 був у нього, а його автомат був захований у кімнаті. Коли він вийшов, то чи була у ОСОБА_3 зброя у руках, не пам`ятає. Чи говорив тоді щось ОСОБА_3 , він не пам`ятає. Коли надавав допомогу ОСОБА_9 , то що відбувалося поряд не бачив, так як був сконцентрований на наданні допомоги. Після того, як ОСОБА_9 забрали, думали, що ОСОБА_3 утік, але знайшли його у сусідній кімнаті. Що саме той робив - не пам`ятає, мабуть, або лежав, або сидів на ліжку. Він вийшов і сказав чи то комбату батальйону, чи взводному, що ОСОБА_3 у кімнаті. ОСОБА_3 первинну медичну допомогу не надавав. Надавав первинну медичну допомогу ОСОБА_9 він. ОСОБА_19 був на посту. Відразу ОСОБА_9 був у свідомості. Він намагався підтримувати з ним розмову, щоб той не відключався. ОСОБА_9 говорив, що йому боляче. Нічого не говорив про те, що сталося. Він у ОСОБА_3 не запитував про те, що трапилося. Не пам`ятає, скільки було пострілів. Пам`ятає, що коли вже їх опитували, то говорили, що було 10-ть чи більше використано куль. Він міг прокинутися на останній постріл. Після того, як він вибіг і побачив, що сталося, він був у прострації. У ОСОБА_9 поранення пахове. На руку він накладав бандаж, але де саме, сказати не може. Зброю ОСОБА_3 знайшли за пару метрів від місця події. Хто знайшов, не пам`ятає. Він розрядив автомат, дістав патрон з патронника і передав його командиру чи його заступнику. Вони приїхали разом з медиками. Потім ОСОБА_9 забрали. Вони залишилися з ОСОБА_18 удвох. ОСОБА_3 також забрали.

Відносин між ОСОБА_3 і ОСОБА_9 були напружені. ОСОБА_3 говорив, що коли ОСОБА_9 був солдатом, то він би з ним пішов на будь яке завдання. Коли ОСОБА_9 став офіцером, у них виникали суперечки. ОСОБА_3 мав свій авторитет, як головний сержант роти з великим бойовим досвідом. Коли він прийшов до них, то ОСОБА_9 вже був офіцером. ОСОБА_9 мав свій авторитет, як командир роти. Між ОСОБА_3 і ОСОБА_9 були суперечки з причин виконання завдань. Неодноразово ОСОБА_9 , після того, як вони виїздили на бойові завдання, говорив, що ОСОБА_3 вживає алкоголь. На його особисту думку, ОСОБА_9 не повинен був сварити ОСОБА_3 у присутності підлеглих. Тоді як ОСОБА_9 це робив постійно. Говорив, що ОСОБА_3 поганий, п`є, і т.д. ОСОБА_3 ніколи не відмовлявся від виконання бойових завдань, навпаки підказував, як зробити краще, адже у нього був великий бойовий досвід. ОСОБА_3 неодноразово їх заспокоював, коли деякі говорили, що командирів треба застрілити, бо вони не ходять на бойові завдання. ОСОБА_3 говорив, що так роботи не можна, бо це ж життя людини. Не пригадує випадку, щоб ОСОБА_3 погрожував ОСОБА_9 , навпаки він говорив, що всі питання потрібно вирішувати як чоловіки.

Після того, як ОСОБА_9 відчитував ОСОБА_3 при всіх, ОСОБА_3 говорив йому, що це негідна поведінка офіцера, що офіцер 5 років вчиться, потім притирається і т.д. ОСОБА_9 йому говорив: «ти маєш виконувати мої накази». Останнім часом ОСОБА_3 був якийсь пригнічений, ніби з ними, але і не з ними, про щось думав.

У його присутності, між ОСОБА_3 і ОСОБА_9 бійок не було, погроз не було. Вони могли поговорити на підвищених тонах. Думає, що ОСОБА_3 було неприємно, коли його відчитували у присутності особового складу. Він дуже цінував життя військовослужбовців, переживав, що були поранені або вбиті. Завжди говорив, що людське життя найважливіше, вбити людину - це стаття, яка тягне кримінальну відповідальність, будь який конфлікт можна вирішити – випити і поговорити.

Особисто йому ні загиблий, ні обвинувачений нічого поганого не робили. Коли він вийшов з кімнати, змін у поведінці ОСОБА_3 він не побачив, так як не звертав на це увагу. Він сконцентрувався на тому, щоб надати домедичну допомогу. До того ж він перебував у стані шоку і діяв відповідно до набутих навичків. Він не пам`ятає все чітко. Він бачив калюжу крові і розумів, що у ОСОБА_9 масивна кровотеча. Він намагається забути ту ситуацію. Хтось у той день брав у нього пояснення, але він був у шоковому стані, у емоційному стані. Коли його опитували, йому говорили «треба так».

Свідок ОСОБА_20 суду показав, що відносини з обвинуваченим нормальні. Вони разом проходили службу в одному відділенні. ОСОБА_3 ОСОБА_9 командиром не вважав. Конфлікти були через те, що ОСОБА_3 ОСОБА_9 контролював, а ОСОБА_3 це не подобалося. ОСОБА_9 був компанійським, був дуже хорошою людиною. По службі він виконував свої обов`язки. ОСОБА_3 він теж може з гарної сторони охарактеризувати. Тоді між ними конфлікту не було. Все почалося, як ОСОБА_9 підвищили, а ОСОБА_3 не вважав того командиром.

ОСОБА_3 зловживав алкогольними напоями, але завжди виконував завдання. Він з ним спілкувався мало. Не може сказати, чи міг спланувати вбивство.

Свідок ОСОБА_16 суду показала, що ОСОБА_3 знає, відносини нормальні. ОСОБА_9 знала, відносини були дружні. Вони разом служили безпосередньо у одній роті. Зі сторони ОСОБА_3 здебільшого були конфлікти. Час від часу ОСОБА_3 у месенджері виставляв у скріншоті один і той же пост, що ОСОБА_9 не хотів виводити побратимів з позицій, про його слабодухість. Після цих повідомлень ОСОБА_9 писав «давай поговоримо, щоб не втягувати у конфлікт інших».

ОСОБА_9 може охарактеризувати, як щиру, добру людину, яка завжди відгукується на прохання про допомогу, завжди піклується про людей. Під час несення служби, поруч з ним вона почувалася у безпеці, що може на нього покластися.

Стосовно ОСОБА_3 , то з ним вона не почувала себе у безпеці. У ОСОБА_3 постійно змінювався настрій, що було не комфортно. Протягом лютого ОСОБА_3 кілька разів до неї телефонував і запитував чи правда, що її била матір, тому що вона перейшла в підрозділ. Вона запитувала, звідки у нього така інформація та говорила, що це неправді.

Під час похорон ОСОБА_21 розповідав, що ОСОБА_3 вибив йому зуб, але він з приводу цього нікуди не звертався.

Чи була поведінка ОСОБА_3 неадекватною, їй на це важко відповісти. ОСОБА_3 зловживав алкоголем, а тому думає, що у нього була така поведінка. Їй здається, що міг бути і умисел на вбивство, а може і спонтанно все сталося.

Свідок ОСОБА_22 суду показав, що ОСОБА_3 знає, разом воювали. ОСОБА_9 знає так же само з 2023 року. Відносини з обома були нормальні.

Між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 час від часу виникали перепалки. Перепалки були із-за того, що ОСОБА_3 зловживав алкоголем. Це була причина перепалок. Але до сильних конфліктів не доходило. ОСОБА_9 виконував обов`язки командира роти, а ОСОБА_3 був командиром відділення. ОСОБА_3 був у підрозділі ОСОБА_9 ОСОБА_3 перед цим повернувся з СЗЧ, все було нормально. ОСОБА_3 погроз в сторону ОСОБА_9 не висловлював. У них були словесні перепалки – кричали один на одного і все.

В той час батальйон базувався в с. Набережне Нікопольського району. 21.06.2024 він почув, що на позиції була стрілянина. Поїхав на місце. Там побачив, що на подвір`ї на животі лежить ОСОБА_9 , йому надавав військовослужбовець ОСОБА_13 допомогу. У ОСОБА_9 була сильна кровотеча, але він був у свідомості. Зупиняли кров до приїзду медиків. ОСОБА_9 повезли, але дорогою він помер.

Командир батальйону дав команду обшукати ОСОБА_3 , він був на місці, знаходився у місці відпочину – сидів на ліжку. Запитали у ОСОБА_3 , що сталося, але той нічого не відповів. Думає, що ОСОБА_3 був у нетверезому стані.

Думає, що все сталося спонтанно. Що спонукало ОСОБА_3 це зробити, він не знає, але точно це не було заплановано. ОСОБА_3 пробував пройти лікування у психіатричній лікарні, його протримали пару днів і до лікування він не приступив. Йому сказали, щоб він повернувся, що його оформили, як СЗЧ, тому він і повернувся на службу і продовжував службу.

Для проходження ВЛК потрібно писати рапорт на ім`я командира. ОСОБА_9 на ньому пише лише резолюцію «не заперечую», але рішення приймає командир батальйону. Але ОСОБА_9 міг посприяти піти на ВЛК чи у відпустку, але цього не робив. Із-за цього також були конфлікти.

Свідок ОСОБА_23 суду показав, що ОСОБА_3 і ОСОБА_9 знає. Це військовослужбовці, він у них був командиром батальйону. Причини конфлікту між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 у той день він не знає. Безпосередньо цим займалися заступники. Всі подробиці він не пам`ятає, так як пройшло багато часу.

Влітку 2024 року, коли він дізнався про стрілянину, він прибіг на позицію і побачив, що ОСОБА_9 надає допомогу ОСОБА_13 ОСОБА_9 лежав на землі. Його завантажили до швидкої і повезли.

Про стрілянину йому повідомив оперативний черговий, він повідомив медичну службу і вони поїхали, а він пішов через ліс. Коли прибіг, то там був ОСОБА_13 , який надавав допомогу ОСОБА_9 , який лежав на землі. Сказали, що між ОСОБА_9 і ОСОБА_3 була перепалка і ОСОБА_3 застосував зброю. Причину перепалки ніхто не називав. ОСОБА_9 повезли до лікарні. Про ОСОБА_3 , сказали, що той втік. Він сказав, щоб ОСОБА_3 знайшли і щоб викликали поліцію.

ОСОБА_3 через деякий час знайшли. Ніби там, неподалік від місця події. Особисто він з ОСОБА_3 не спілкувався.

Свідок ОСОБА_24 суду показав, що ОСОБА_3 та ОСОБА_9 знає. Відносин нормальні, дружні під час служби у ЗСУ. ОСОБА_9 знав до служби. З ОСОБА_3 познайомився на службі. Під час служби, між ними всіма були дружні стосунки. Вони разом з ОСОБА_9 подарували ОСОБА_3 срібну підвіску. Після його звільнення ОСОБА_9 став офіцером і між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 стосунки погіршилися. Це було пов`язано з субординацією і ОСОБА_3 говорив, що до нього погано ставляться. 23.02.2024 ОСОБА_3 йому написав, що конфлікти між ними відсутні і питань вони один до одного не мають.

Весною 2024 ОСОБА_9 приїздив у відпустку. ОСОБА_9 , коли був у відпустці не говорив, що ОСОБА_3 неадекватний, коли зловживає, а просто говорив, що ОСОБА_3 зловживає і порушує субординацію. Не може сказати чи те, що сталося, було це сплановано чи ні. ОСОБА_9 алкоголь не вживав. Він не бачив такого під час служби.

ОСОБА_3 знає з 24.02.2022. ОСОБА_3 бувало, що зловживав алкоголем, це було не критично, але такі ситуації були. Під час вживання алкоголю ОСОБА_3 ставав більш агресивним. Він говорив, що може щось зробити, якщо виникне нестандартна ситуація, але це більше було схоже на п`яні балачки.

У судовому засіданні досліджено письмові докази, законність, належність та достовірність яких учасниками судового провадження не оспорювалася та визнані судом допустимими, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12024041340000798:

Том № 1

- електронний рапорт, згідно якого 21.03.2025 о 15:56 надійшло повідомлення зі служби 102 до Нікопольського РУП про те, що 21.06.2024 о 15:54 за адресою: Нікопольський район, с. Набережне, вул. невідома, прохають СОГ, в/ч НОМЕР_1 , убили ОСОБА_9 , у якого стріляли з АК74, стріляв ОСОБА_25 . Наразі він затриманий та зброя у нього вилучена. Заявник зам. командира в/ч. Убитий знаходиться у лікарні м. Покров. (а.п. 6);

- протокол огляду місця події від 21.06.2024, проведеного за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Набережне, координати: 47.34.32.2 на 34.05.53.3. Під час огляду місця події встановлено наявність автомобіля блакитного кольору ВАЗ-2103, н/з НОМЕР_3 . За вказаним автомобілем наявна стежка довжиною 15 м., по сторонам якої знаходяться чагарники і яка веде до проходу в огорожі, пройшовши який видно безпосереднє місце вчинення злочину, а саме майданчик біля одноповерхового бетонного гаража. На площадці виявлено сліди рідини бурого кольору (далі по тексту – РБК), розбавлені водою. Виявлені сліди вилучені. Також у ході огляду виявлено мангал металевий, у якому є файл зі слідами РБК, який вилучено. Також виявлено та вилучено магазин АЗ споряджений набоями, з якого зроблено змив. При розрядженні у вказаному магазині виявлено 6 набоїв. Вказаний магазин вилучено. Також біля магазину виявлено мобільний телефон. Телефон вилучено. Також, у ході проведення огляду виявлено стріляні гільзи загальною кількістю 11 шт. Виявлені об`єкти вилучено. До протоколу огляду додано диск з відеозаписом проведеного обшуку (а.п. 7-10);

- протокол огляду місця події (додатковий) від 21.06.2024, проведеного за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Набережне координати: 47.34.32.2 на 34.05.53.3. Під час огляду місця події більш детально оглянуто земельне покриття. Виявлено три стріляні гільзи. Виявлені об`єкти вилучено. До протоколу огляду додано фото-таблицю. (а.п. 11-34);

- заява ОСОБА_23 про добровільне надання для огляду та вилучення автомату АК № 4669638, який закріплений за сержантом ОСОБА_3 (а.п. 35);

- протокол огляду предмета від 21.06.2024, проведеного за місцем тимчасової дислокації в/ч НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 . Об`єктом огляду є автомат АК № НОМЕР_2 , 1986 року випуску. Вказаний автомат добровільно для огляду надав ОСОБА_23 . На автоматі наявне гравіювання серійного номеру: НОМЕР_2 . Оглядом стволу автомата встановлено наявність слідів порохових газів. При відведенні затвору у крайнє заднє положення встановлено наявність порохових газів. Також виявлено різкий запах порохових газів. У автоматі відсутній магазин. Зазначений автомат вилучено. До протоколу огляду додано фото-таблицю. (а.п. 36-40);

- протокол огляду предмета від 21.06.2024 – предметом огляду є сейф пакет, у середині якого знаходиться автомат АК-74, 1986 року випуску з гравіювання серійного номеру: НОМЕР_2 . Зі вказаного автомату, а саме зі спускового крючка зроблено змиви. До протоколу огляду додано фото-таблицю. (а.п. 41-45);

- протокол огляду трупа від 21.06.2024, згідно якого в проміжок часу між 20.00 та 20.40 год. в приміщенні моргу м. Нікополь КЗ «ДОБ СМЕ» ДОР», за адресою: вул. 50 років НЗФ, 2-а, м. Нікополь Дніпропетровської області було оглянуто труп ОСОБА_9 . В ході огляду трупа зафіксовано тілесні пошкодження, їх розташування. Виявлено та вилучено: речі, мобільний телефон, змиви з долонь, 2 кулі, змиви крові. До протоколу огляду додано фототаблицю. (а.п. 50-60);

- висновок судово-медичного експерта № 291 від 20.07.2024, згідно якого:

1. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 , 1990 року народження виявлені тілесні ушкодження: сліпе вогнепальне кульове поранення на задній поверхні правого плеча в нижній третині; наскрізне вогнепальне кульове поранення правого передпліччя - вхідна рана на задній поверхні правого передпліччя у верхній третині, рановий канал розповсюджується ззаду допереду, справа наліво дещо зверху вниз (за умов розташування верхньої кінцівки приведеною до тулубу кистю вниз долонею вперед), вихідна рана на передній поверхні правого передпліччя у верхній третині; наскрізне вогнепальне кульове поранення правого передпліччя - вхідна рана на внутрішній поверхні правого передпліччя в середній третині, рановий канал розповсюджується зверху вниз зліва направо (за умов розташування верхньої кінцівки приведеною до тулубу кистю вниз долонею вперед), вихідна рана на зовнішній поверхні правої кисті в проекції п`ястно фалангового суглобу 1-го пальця, з розтрощенням кісток передпліччя, зап`ястку, кисті; дотичне вогнепальне кульове поранення по передній поверхні лівого плеча в нижній третині; наскрізне вогнепальне кульове поранення лівого передпліччя - вхідні рани на передньо-внутрішній поверхні передпліччя у верхній і середній третинах, вихідні рани на передній поверхні передпліччя, з розтрощенням кісток передпліччя, враховуючи множинність ушкоджень на обмеженій ділянці, встановити їх кількість на даній локалізації неможливо; наскрізне вогнепальне кульове поранення лівої кисті - вхідна рана на задній поверхні в проекції лівого променево-зап`ясткового суглобу, рановий канал розповсюджується зверху вниз (за умов розташування верхньої кінцівки приведеною до тулубу кистю вниз долонею вперед), вихідна рана на тильній поверхні лівої кисті в проекції 5-ї п`ястної кістки, з розтрощенням кісток зап`ястку і кисті; наскрізне непроникаюче вогнепальне кульове поранення передньої черевної стінки в правій клубовій області - 2 рани, з`єднані рановим каналом, який розповсюджується зверху вниз; наскрізне вогнепальне кульове поранення правої пахової області і правого стегна, 2 наскрізні вогнепальні кульові поранення правого стегна — вхідні рани в паховій області праворуч (кількістю 1) і на передній поверхні правого стегна у верхній третині (кількістю 2), ранові канали розповсюджуються спереду дозаду зверху вниз справа наліво, вихідна рана на внутрішньо-задній поверхні правого стегна у верхній та середній третинах, з розтрощенням правої стегнової кістки; 4 наскрізні вогнепальні кульові поранення лівого стегна - вхідні рани на передньо-внутрішній поверхні лівого стегна у верхній третині (кількістю 2), на внутрішній поверхні лівого стегна у середній третині (кількістю 2), ранові канали розповсюджуються зверху вниз спереду дозаду, дещо справа наліво, вихідна рана на задній поверхні лівого стегна в нижній третині, з розтрощенням лівої стегнової кістки; наскрізне вогнепальне кульове поранення лівого стегна - вхідна рана на зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині, рановий канал розповсюджується зверху вниз зліва направо, вихідна рана на внутрішній поверхні в проекції лівого колінного суглобу з розтрощенням лівої стегнової кістки; сліпе вогнепальне кульове поранення лівого стегна по задньо-зовнішній поверхні на межі верхньої та середньої третин; дотичне вогнепальне кульове поранення лівого стегна по передній поверхні в нижній третині; дотичне вогнепальне кульове поранення лівої гомілки по зовнішній поверхні у верхній третині; наскрізне вогнепальне кульове поранення калитки з ушкодженням правого яєчка - вхідна рана в області правої бічної поверхні калитки, рановий канал розповсюджується справа наліво зверху вниз, вихідна рана на нижній поверхні калитки; наскрізне непроникаюче вогнепальне кульове поранення тильної поверхні лівої стопи; 8 дотичних вогнепальних кульових поранень по внутрішній поверхні правої стопи.

Всі вище означені тілесні ушкодження у вигляді множинних вогнепальних поранень верхніх і нижніх кінцівок з розтрощенням кісток, зовнішніх органів, передньої черевної стінки утворилися прижиттєво незадовго до настання смерті при пострілах з ручної вогнепальної зброї, одиночними (компактними) снарядами (кулями), які володіли високою кінетичною енергією, пробивною та клиноподібно-розривною дією, до складу яких входили з`єднання міді, свинцю заліза (характерно для оболонкових куль).

Всі вище означені тілесні ушкодження у вигляді множинних вогнепальних кульових поранень верхніх і нижніх кінцівок з розтрощенням кісток, зовнішніх статевих органів, передньої черевної стінки в даному випадку розглядаються у сукупності і за ознакою небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (на підставі п. 2.1, 3. м, о «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. за № 6).

Також при судово-медичній експертизі трупа виявлені тілесні ушкодження у вигляд саден в лобній області праворуч (кількістю 2), в лобній області дещо ліворуч, на спинці носа ліворуч і праворуч, які утворилися прижиттєво незадовго до настання смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі (ударах) об такий (такі); за своїм характером мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Враховуючи локалізацію вхідних ран в моменти пострілів потерпілий був звернений передніми, задніми, внутрішніми та зовнішніми поверхнями верхніх кінцівок, передніми, зовнішніми та внутрішніми поверхнями стегон, передньою черевною стінкою та паховою областю до дульного отвору зброї при цьому положення тулубу, верхніх та нижніх кінцівок динамічно змінювалося в просторі, як стосовно одне одно, так і стосовно дульного отвору зброї. Враховуючи дані медико-криміналістичного дослідження, постріли з вогнепальної зброї могли бути здійснені з неблизької дистанції (поза межами дії додаткових факторів пострілів) або через перешкоду, предмети одягу та інше.

2. Виявлені при судово-медичній експертизі трупа тілесні ушкодження у вигляді множинних вогнепальних кульових наскрізних, сліпих і дотичних поранень верхніх і нижніх кінцівок, зовнішніх статевих органів, передньої черевної стінки перебувають в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті потерпілого. Виявлені при судово-медичній експертизі трупа тілесні ушкодження у вигляді саден на обличчі, в даному випадку, в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті не перебувають.

3. Смерть його настала від множинних вогнепальних кульових наскрізних, сліпих і дотичних поранень верхніх і нижніх кінцівок, зовнішніх статевих органів, передньої черевної стінки, які ускладнилися розвитком шоку, що слід вважати безпосередньою причиною смерті.

4. Всі виявленні при судово-медичній експертизі трупа тілесні ушкодження утворилися прижиттєво незадовго до настання смерті потерпілого.

5. Враховуючи причину смерті, умови перебування трупа, характер та ступінь вираженості трупних явищ при дослідженні трупа в морзі, смерть могла наступити за 16-20 годин до вище означеного дослідження.

6. При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа етиловий спирт та інші спирти не виявлені. При судово-токсикологічному дослідженні печінки з жовчним міхуром з трупа не виявлені похідні: барбітурової кислоти, фенотіазину, 1,4-бенздіазепіну, піразолону; морфін, кодеїн, метадон, ефедрин, амфетамін, метамфетамін, дімедрол, трамадол, амітриптилін, клозапін. (а.п. 72-77);

- висновок експерта № СЕ-19/104-24/27030-БЛ від 09.07.2024, відповідно якого: Автомат, наданий на дослідження, є вогнепальною зброєю. Даний автомат є 5,45-мм автоматом конструкції Калашникова (АК-74) № НОМЕР_2 , 1986 року випуску, промислового виробництва (Іжевський машинобудівний завод). Наданий автомат до стрільби придатний. Наданий на дослідження автомат виготовлений промисловим способом на Іжевському машинобудівному заводі. (а.п. 91-95);

- висновок експерта № СЕ-19/104-24/27033-БЛ від 11.07.2024, відповідно якого: Чотирнадцять гільз, надані на дослідження, є складовими частинами боєприпасів. Дані чотирнадцять гільз є стріляними гільзами 5,45-мм проміжних патронів. Патрони, стріляні гільзи яких надані на дослідження, призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї: автоматів АК-74, ручних кулеметів РПК-74 та їх модифікацій. Надані на дослідження гільзи і стріляні із самозарядної нарізної вогнепальної зброї під патрон калібру 5,45x39 мм. Такою зброєю може бути 5,45-мм автомат АК-74 та його модифікації, кулемет РПК-74 та його модифікації. (а.п. 101-105);

- висновок експерта № СЕ-19/104-24/27032-БЛ від 10.07.2024, відповідно якого: Одна куля та один фрагмент кулі, надані на дослідження, є складовими частинами боєприпасів. Одна куля є вистріляною кулею 5,45-мм проміжного патрону. Один фрагмент кулі є фрагментом вистріляної кулі 5,45-мм проміжного патрону. Одна стріляна куля та фрагмент стріляної кулі, надані на дослідження, вистріляні зі зброї калібру 5,45x39 мм, канал ствола якої має чотири нарізи правого нахилу шириною 1,4-1,6 мм та кут нахилу нарізів близько 5°. Такою зброєю може бути 5,45-мм автомат АК-74 та його модифікації, кулемет РПК-74 та його модифікації. (а.п. 111-115);

- висновок експерта № СЕ-19/104-24/27029-БЛ від 04.07.2024, відповідно якого: Надані на експертизу шість патронів є боєприпасами - 5,45-мм проміжними патронами. Дані патрони призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї: автоматів АК-74, ручних кулеметів РПК-74 та їх модифікацій. Надані на експертизу патрони до стрільби придатні. (а.п. 121-123);

- висновок експерта № СЕ-19/104-24/27039-БЛ від 15.07.2024, відповідно якого: Чотирнадцять гільз, надані на дослідження, стріляні з 5,45-мм автомату конструкції Калашникова (АК-74) № НОМЕР_2 , 1986 року випуску, наданого на дослідження. Одна куля та один фрагмент кулі, надані на дослідження, вистріляні з 5,45-мм автомату конструкції Калашникова (АК-74) № НОМЕР_2 , 1986 року випуску, що наданий на дослідження. (а.п. 129-133);

- висновок експерта № СЕ-19/104-24/27270-ФХВР від 19.07.2024, відповідно якого: На наданих для дослідження фрагментах тканого та нетканого матеріалів з нашаруваннями речовин коричневого кольору («змиви з лівої та правої руки ОСОБА_3 , які поміщено до паперового конверту; змиви продуктів пострілу в області обличчя та зони вух ОСОБА_3 ») продуктів пострілу, в межах чутливості застосованих методів дослідження, не виявлено. (а.п. 139-141);

- висновок експерта № СЕ-19/104-24/27268-ФХВР від 09.07.2024, відповідно якого: На наданих на дослідження фрагментах дерев`яних паличок, одні кінці яких закріплені фрагментами вати білого кольору з нашаруванням речовин чорного та коричневого кольору («... змивах з лівої та правої долоні трупа ОСОБА_9 ») слідів продуктів пострілу не виявлено в межах чутливості застосованих методів дослідження. (а.п. 149-151);

- висновок експерта № СЕ-19/104-24/27266-ФХВР від 17.07.2024, відповідно якого: На наданому для дослідження фрагменті тканого матеріалу з нашаруванням речовини коричневого кольору («...змив з газопровідної трубки, який поміщено до паперового конверту ...») продуктів пострілу, в межах чутливості застосованих методів дослідження, не виявлено (а.п. 157-159);

- висновок експерта № СЕ-19/104-24/27261-ФХВР від 12.07.2024, відповідно якого: На наданих на дослідження: - кофті з довгими рукавами, яка виготовлена з комбінованих матеріалів схожих на текстиль та синтетику зеленого кольору («кофта зеленого кольору ОСОБА_3 »), - штанах, виготовлених з матеріалу, по всій поверхні якого нанесено зображення у вигляді плям невизначеної форми, різновеликих розмірів, кольорів, наближених до бежевого, світло-зеленого, темно-зеленого та коричневого («штани ОСОБА_3 »), речовин, характерних для продуктів перетворення вибухових речовин (продуктів пострілу), в межах чутливості застосованих методів дослідження не виявлено (а.п. 166-172);

- висновок експерта № 1166/1821-БД від 02.08.2024, відповідно якого: При дослідженні зразка крові потерпілого ОСОБА_9 , встановлена група АВ за ізосерологічною системою АВ0. При дослідженні зразка крові підозрюваного ОСОБА_3 , встановлена група А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. (а.п. 177-179);

- висновок експерта № 1166/1822-БД від 02.08.2024, відповідно якого: На наданих на дослідження тампоні-зонді зі змивом з файлу з мангалу та тампоні-зонді зі змивом з підлоги встановлена наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. При серологічному дослідженні крові виявлені антигени А і В, що не виключає можливості походження слідів крові в зазначених об`єктах від особи (осіб) групи крові АВ за ізосерологічною системою АВ0. Також не виключена можливість суміші крові в слідах об`єктів осіб, груповим характеристикам крові яких властиві виявлені антигени, а саме: особи (осіб) з групою крові АВ, особи (осіб) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В, особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А.

Враховуючи отримані результати дослідження та групову належність крові потерпілого ОСОБА_12 , а саме те, що в слідах крові виявлені антигени А і В, які є групоспецифічними антигенами його крові, не виключена можливість походження зазначених слідів за рахунок крові потерпілого або іншої особи (осіб), груповій характеристиці крові якої (яких) властиві виявлені антигени. Враховуючи отримані результати дослідження та групову приналежність крові підозрюваного ОСОБА_3 , а саме те, що в слідах крові окрім антигену А, який властивий його крові, в них виявлений ще антиген В, який йому не властивий, присутність крові підозрюваного у вказаних слідах можлива лише в якості суміші його крові з кров`ю іншої особи (осіб) з виявленими груповими антигенами (а.п. 181-184).

Том № 2

- протокол проведення слідчого експерименту від 06.08.2024, в ході якого ОСОБА_3 у присутності понятих, за участю захисника ОСОБА_5 розповів про обставини вчиненого стосовно ОСОБА_9 злочину, вказав механізм спричинення тілесних ушкоджень загиблому. Зауважень та доповнень не надходило. В ході проведення вказаної слідчої дії здійснювалося відео-фіксування. До протоколу проведення слідчого експерименту додано оптичний диск з відеозаписом слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 (а.п. 50-54);

- висновок експерта № 291-ЕД від 28.08.2024, відповідно якого: На підставі даних додаткової судово-медичної експертизи по факту смерті ОСОБА_9 , механізм спричинення тілесних ушкоджень, вказаний підозрюваним ОСОБА_3 при проведені слідчого експерименту від 06.08.2024 не суперечить механізму утворення тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 (а.п. 57-60);

- висновок комісійної первинної амбулаторної експертизи № 453-к від 12.07.2024, згідно якого: ОСОБА_3 в період інкримінованого йому діяння виявляв і в теперішній час виявляє психічний розлад у формі психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. Під час інкримінованого йому діяння він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Іспитований у теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Питання по те, чи може він віддавати собі звіт у своїх діях і керувати ними, постати перед судом і слідством виходять за межі компетенції експертів. (а.п. 127-130).

Оцінка доказів судом

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв`язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення, за яким він обвинувачується.

Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом в контексті рішень ЄСПЛ означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків (рішення «Коробов проти України» від 21.10.2011 та інш.).

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину свою визнав частково.

Стосовно доводів сторони захисту про здійснення обвинуваченим необережного вбивства.

Відповідно до висновку Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 18 жовтня 2022 року /справа № 754/9866/18/, виходячи з положень статей 23, 24 КК України, умисел є однією з форм вини, яка включає інтелектуальну та вольову ознаки: усвідомлення характеру свого діяння, передбачення його наслідків та бажання чи свідоме допускання їх настання. Питання про наявність умислу необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Мотив злочину це усвідомлене особою внутрішнє спонукання, яке викликає намір діяти певним чином. Мету становить конкретно сформульоване уявлення про бажаний наслідок свого діяння та спрямованість на його досягнення в обраний спосіб.

Мотив злочину є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони умисного складу злочину лише в тих випадках, коли він, по-перше, безпосередньо передбачений в диспозиції закону; по-друге, коли диспозиція закону його не називає, але наявність такого мотиву випливає з характеру діяння. За характером мотиви поділяються на низькі (мотив помсти, корисливі, хуліганські мотиви тощо) і такі, що не мають характеру низьких (жалість, співчуття та ін.).

Стосовно мети злочину, то слід зазначити, що мета характерна лише для злочинів, які вчиняються з прямим умислом, але обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину вона визнається тільки тоді, коли передбачена в диспозиції відповідного закону.

Спосіб відображає насамперед причинний зв`язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляє свою конкретизацію в способі вчинених діянь.

На відміну від умисного вбивства, вбивство з необережності має місце лише при необережній формі вини, для якої характерне поєднання усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії чи бездіяльності) та недбалого або самовпевненого ставлення до настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 21.06.2024 у світлу пору доби, а саме близько 15:40 год. зі службової вогнепальної зброї – АК-74 № НОМЕР_2 , здійснив не менше 20 пострілів у ОСОБА_9 , чим спричинив останньому множинні вогнепальні кульові наскрізні, сліпі і дотичні поранення верхніх і нижніх кінцівок, зовнішніх статевих органів, передньої черевної стінки, які ускладнилися розвитком шоку.

Під час розгляду справи обвинувачений ОСОБА_3 вказав, що у нього не було умислу на позбавлення життя ОСОБА_9 . При цьому пояснив, що він вийшов на вулицю, щоб справити нужду, ОСОБА_9 вийшов за ним. Коли він справив нужду, розвернувся та побачив, що це не Когут, взяв зброю і відкрив вогонь. Йому здалося що це був ворог. Побачив людину у військовому одязі, яка не мала там знаходитися. Пострілів зробив близько 15-ти. Стріляв спочатку в ноги, потім піднімав огонь вище. І лише потім побачив, що це був ОСОБА_9 .

На спростування доводів сторони захисту щодо відсутності у обвинуваченого умислу на позбавлення життя потерпілого суд враховує те, що наявними в матеріалах кримінального провадження доказами поза розумним сумнівом доводиться, що множинні кульові поранення потерпілому ОСОБА_9 були спричинені вогнепальною зброєю. Вказана подія відбулася у світлу пору доби. ОСОБА_3 розумів, що за ним з приміщення вийшов і ОСОБА_9 . Обвинувачений, направивши дуло автомата на потерпілого, здійснив близько не менше 20-ти пострілів. Стріляв спочатку в ноги, потім піднімав огонь вище.

Доводи обвинуваченого з приводу того, що йому здалося що це був ворог, що на вулиці були сутінки, бачив людину у військовому одязі, яка не мала там знаходитися, а тому здійснив необережне вбивство, не знаходять свого підтвердження.

По-перше, ніяких даних про ДРГ не було, все було спокійно, що підтверджено показами свідків у суді.

Вказана подія відбулася у світлу пору доби. ОСОБА_3 розумів, що за ним з приміщення вийшов ОСОБА_9 , про що сам вказав у своїх показах.

Після пострілів ОСОБА_3 тривогу не піднімав.

Коли на місце події прибіг свідок – військовослужбовець ОСОБА_18 то обвинувачений ОСОБА_3 спокійно сказав йому «ти чого прибіг, все нормально» та відправив його на пост.

Згідно ст. 21 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, застосування … зброї допускається, якщо інші заходи виявилися неефективними або якщо через обставини застосування інших заходів є неможливим. Застосуванню зброї, за винятком випадків раптового нападу, нападу із застосуванням бойової техніки, транспортних засобів, літальних апаратів, морських і річкових суден, втечі з-під варти зі зброєю або за допомогою транспортних засобів під час руху, повинно передувати попередження про намір застосовувати зброю і постріл угору.

Однак, вказаних вимог обвинувачений ОСОБА_3 не дотримався, про що свідчать як показання самого обвинуваченого так і показання свідка ОСОБА_18 , який почув лише постріли.

У пункті 22 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику про злочини проти життя та здоров`я особи», зазначено, що суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного при розгляді кримінальних проваджень проти життя та здоров`я особи. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Дослідивши докази та встановивши в сукупності всі обставини вчиненого діяння, суд ураховує:

- спосіб: не менше 20-ти пострілів з бойової автоматичної зброї в потерпілого;

- знаряддя злочину: бойова вогнепальна автоматична зброя (АК-74), призначена для ураження живої сили;

- кількість, характер і локалізацію поранень: множинні вогнепальні кульові наскрізні, сліпі і дотичні поранення верхніх і нижніх кінцівок, зовнішніх статевих органів, передньої черевної стінки;

- особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем, обізнаний з правилами застосування бойової зброї, наявність навичок поводження з такою зброєю;

- обставини вчинення злочину: перебування військовослужбовців на відпочинку, а не в бойовій обстановці, застосування обвинуваченим вогнепальної зброї, яка була в його постійному користуванні та закріплена за ним;

- наявність до цього конфліктних стосунків між обвинуваченим та потерпілим на ґрунті зловживання обвинуваченим алкогольними напоями, інших конфліктів між загиблим і обвинуваченим, не було;

- поведінку винного після подій: місце події не залишав, не переховувався, опору не чинив, медичної допомоги потерпілому не надавав;

- особу загиблого: не становив для обвинуваченого загрози, наявність будь-якої зброї у потерпілого не встановлено, тобто відсутні підстави наявності стану необхідної оборони у обвинуваченого.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 щодо заходу на позицію ДРГ ворога, суд оцінює критично, як спробу обвинуваченого ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, та як спосіб захисту від висунутого обвинувачення. Тому ці показання суд не бере до уваги при ухваленні вироку.

За фактичними обставинами, дії ОСОБА_3 мали активний характер і були протиправними.

Таким чином, на переконання суду, твердження сторони захисту про відсутність у обвинуваченого умислу на вбивство потерпілого та правильність кваліфікації його дій як за убивство через необережність, оскільки, за його доводами, вони носили необережний характер, не знаходять свого підтвердження та не відповідають фактичним обставинам справи.

Суд вважає, що за встановлених судом обставин дії обвинуваченого не можна кваліфікувати як вбивство через необережність, а тому не вбачає підстав для перекваліфікації дії ОСОБА_3 з ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України.

Оцінивши всі наведені вище докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про доведеність висунутого ОСОБА_3 обвинувачення.

Суд визнає докази обвинувачення належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, вони передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі.

Вина ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі.

Призначення покарання

При визначенні виду та міри покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 2 Конвенції Про захист прав людини та основоположних свобод, право кожного громадянина на життя охороняється законом. Відповідно до ст. 3, ст. 27 Конституції України - людина і її життя є найвищою соціальною цінністю, а злочини, що посягають на вказані цінності відзначаються найвищою соціальною небезпекою. Тому злочини проти особи становлять найбільшу суспільну небезпеку та потребують призначення покарання, яке б забезпечувало виправлення особи та попередження аналогічних протиправних діянь.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином /ч. 1 ст. 115 КК України/.

Зокрема, вказаний злочин має підвищений рівень суспільної небезпеки, направлений проти закріплених Конституцією України природних і невідчужуваних прав людини, а саме проти життя і здоров`я людини, які визнаються найвищою соціальною цінністю. Зазначене свідчить про нехтування обвинуваченим загальнолюдськими моральними цінностями, зневагу до людського життя.

Невиправним наслідком вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 злочину стала смерть потерпілого ОСОБА_9 .

Також суд ураховує обставини вчинення злочину та особу винного.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (Том № 2 а.п. 2), одружений, на утриманні нікого не має. Є військовослужбовцем, за місцем служби характеризується задовільно (Том № 2 а.п. 8-18, 19). Суд ураховує і стан здоров`я обвинуваченого, який був прооперований в 1999 році з приводу видалення туберкуломи легень, знаходився на стаціонарному лікуванні з 31.032923 по 27.04.2023 з діагнозом «посттравматичний стресовий розлад, приймав участь в бойових діях в Донецькій, Луганській та Харківський областях, мав численні контузії, але зафіксована 1 (Том № 2 а.п. 20-25). На обліку у КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» обвинувачений не перебуває (Том № 2 а.п. 4). За медичною допомогою до лікаря психіатра не звертався (Том № 2 а.п. 6). Протягом квітня 2024 року, проходив лікування в КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», де йому було поставлено діагноз «Психічні і поведінкові розлади, викликані вживанням алкоголю - абстинентний стан, постравматичний стресовий розлад».

Суд ураховує і службову характеристику потерпілого, згідно якої він характеризується виключно позитивно (Том № 1 а.п. 83).

Також, суд приймає до уваги і те, що в умовах повномасштабної агресії рф обвинувачений позбавив життя свого побратима, не маючи від нього жодної загрози.

Також, суд враховує і позицію потерпілих та її представника, які просили суд призначити обвинуваченому найсуворіше покарання.

Так, колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду неодноразово приділялась увага питанню щодо врахування позиції потерпілих при призначенні покарання у вказаній категорії справ. Із аналізу рішень можливо зробити висновок, що позиція потерпілого хоч і не є вирішальною, проте повинна обов`язково враховуватись судами при призначенні покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд вважає часткове визнання обвинуваченим вини (ч. 2 ст. 66 КК України).

Що стосується наявності обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченого - щире каяття то суд вважає за необхідне вказати на наступне.

Виходячи із системного тлумачення законодавства та судової практики, щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, намагається відшкодувати завдані злочином збитки, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження (постанова Верховного Суду від 18 вересня 2019 року, справа № 166/1065/18, провадження № 51 - 3392 км 19).

Так, при допиті в судовому засіданні обвинувачений вину свою визнав частково, акцентував увагу на тому, що все сталося через те, що він думав, що ніби бачить перед собою ДРГ, ворога, а тому здійснив постріли зі стрілецької зброї. Вказані обставини, на переконання суду, не лише ставлять під сумнів щирість каяття особи, а й свідчать про наміри частково перекласти провину за свої дії на інших (ДРГ, ворога).

На переконання суду, факт того, що обвинувачений частково визнає свою вину не є достатнім для висновку про його щире каяття у спричиненні вбивства, оскільки вказана обставина не свідчить про те, що обвинувачений проявив засудження своєї злочинної поведінки, почуття сорому, докорів сумління та бажання понести відповідальність за скоєне.

З огляду на викладене суд не вбачає щирого каяття в поведінці обвинуваченого.

Відтак, суд приходить до однозначного висновку про те, що факт часткового визнання вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення не вказує на наявність у його поведінці щирого каяття.

Суд звертає увагу і на поведінку обвинуваченого після вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачений після нанесення множинних вогнепальних кульових наскрізних, сліпих і дотичних поранень потерпілому, навіть не намагався надати йому домедичну допомогу, не намагався повідомити про те, що сталося іншим військовослужбовцям, не просив викликати медиків, а пішов до свого місця відпочину. Натомість, як показав свідок – військовослужбовець ОСОБА_18 , обвинувачений спокійно сказав йому «ти чого прибіг, все нормально» і відправив його на пост.

Факт того, що ОСОБА_3 є військовослужбовець і здійснює захист держави, сам по собі не є пом`якшуючою покарання обставиною, оскільки інкриміноване останньому кримінальне правопорушення було вчинене обвинуваченим під час несення військової служби та щодо іншого військовослужбовця.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України відсутні.

При призначенні покарання обвинуваченому, враховуючи особливо тяжку ступінь вчиненого злочину, дані, що характеризують особу винного, його вік, пом`якшуючу та відсутність обтяжуючих вину обставини, беручи до уваги позицію потерпілих, які наполягали на призначенні обвинуваченому найсуворішого покарання, конкретні обставини справи, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Підстав для застосування ст. 69, 75 КК України стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 суд не вбачає, оскільки невиправним наслідком вчиненого злочину є смерть особи, а також з урахуванням конкретних обставин справи, даних про особу винного, свідомого порушення обвинуваченим закону, незважаючи на невідворотність покарання.

Суд переконаний, що в даному випадку виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Вирішення цивільного позову

Представником цивільних позивачів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 – адвокатом ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, заявлено цивільний позов, згідно якого просить суд стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду, спричинену внаслідок вчиненого злочину в сумі 1 000 000 грн. на користь ОСОБА_7 та 1 000 000 грн. на користь ОСОБА_6 .

Позиція сторін стосовно заявленого цивільного позову

Цивільні позивачі: ОСОБА_7 , ОСОБА_6 у судовому засіданні заявлений цивільний позов підтримали. В обґрунтування позову вказали, що смерть сина є для них непоправною втратою. Загинула їх дитина. Їх здоров`я дуже погіршилося після того, що сталося з їх сином, а вони вже не молоді. Вони дуже важко перенесли втрату сина. Розуміли, що син пішов на війну, і може з ним статися різне. Однак, не чекали, що син може загинути від руки людини, яка була поруч.

Представник цивільних позивачів – адвокат ОСОБА_8 заявлений цивільний позов підтримала. Заявлений цивільний позов є обґрунтованим і розмір спричиненої моральної шкоди потерпілим, відповідає спричиненим моральним стражданням.

Обвинувачений ОСОБА_3 заявлений цивільний позов визнав частково.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 заявлений цивільний позов просив суд задовольнити частково, а саме по 500 тис. кожному потерпілому.

При вирішенні цивільного позову суд враховує наступні вимоги діючого законодавства.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Ч. 1 ст. 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної особи, яка за законом несе відповідальність за шкоду, завдану їхніми діями.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (ч. 5 ст. 129 КПК України).

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Обґрунтування вимоги про відшкодування моральної шкоди

В обґрунтування спричинення моральної шкоди ОСОБА_8 вказувала, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є батьками загиблого ОСОБА_9 . В наслідок раптової втрати сина вони зазнали моральних страждань, що призвело до порушення їх нормальних життєвих зв`язків, постійного пригніченого стану, швидкої втоми, постійного відчуття психологічного дискомфорту, порушення сну, депресивного сну, пожиттєвими душевними стражданнями, неможливим є відновлення понесених втрат немайнового характеру, вони дуже важко переносять смерть сина, постійно згадують та сумують у зв`язку з його смертю. Їх душевні страждання в подальшому збільшуватимуться по мірі поступового, щоразу глибшого усвідомлення втрати рідної людини.

Внаслідок протиправних діянь ОСОБА_3 позивачам завдано моральну шкоду, виражену в сильних душевних стражданнях внаслідок заподіяння смерті їх сину ОСОБА_9 . Після смерті сина Позивачам морально важко, у зв`язку із втратою найріднішої для них людини. Відчувають сильні моральні та фізичні страждання внаслідок болю, що призвело до негативних проявів на психофізичному рівні: позбавлення апетиту, порушення сну, дратівливості, постійної емоційної напруги. Окрім цього моральна шкода полягає у втраті спокою, психологічному дискомфорті, стресі, погіршення загального стану здоров`я.

Смертю сина їм, як його батькам заподіяно неоціненну моральну шкоду, яка полягає у втраті найближчої людини, моральних та фізичних стражданнях внаслідок цього, що призвело до порушення особистих життєвих та соціальних зв`язків, і змушує до здійснення додаткових зусиль по організації свого особистого життя, постійних стресів та затяжної депресії і порушення звичного способу життя. Їм стало складно планувати своє майбутнє, втратили сенс життя, відчувають себе безпорадними і переживають моральні страждання від безповоротної втрати найріднішої людини. Негативні психологічні процеси виникли, як наслідок утрати сина, до якого вони були прив`язані найбільше, як до найріднішої людини.

З моменту вчинення злочину ОСОБА_3 не вибачився, не відчуває щирий жаль щодо спричиненого, не розкаюється у вчиненому та не проявляє жодної ініціативи щодо примирення, жодним чином не відшкодував заподіяну шкоду.

Моральну шкоду оцінюють у 2 000 000 грн. по 1 000 000 грн. кожному з них.

Мотиви суду стосовно вимог про відшкодування моральної шкоди

Згідно ст. 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (з протоколами) № 475/97-ВР від 17.07.1997 потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 мають право на справедливу сатисфакцію.

Водночас, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п. 9. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Цивільними позивачами заявлено позов про стягнення моральної шкоди в розмірі 1 000 000 грн. на користь ОСОБА_7 та у розмірі 1 000 000 грн. на користь ОСОБА_6 з обвинуваченого ОСОБА_3 , в зв`язку зі смертю їх сина. У суду немає сумнівів відносно того, що у зв`язку зі смертю сина, потерпілі постраждали морально, так як смерть близької людини (дитини) не може не відобразитись на душевному стані людини і на повсякденному житті. Окрім цього моральна шкода полягає у втраті спокою, психологічному дискомфорті, стресі, погіршенні загального стану здоров`я.

Моральні страждання потерпілих виражаються у перенесенні ними душевних страждань від непоправної втрати та назавжди порушеному нормальному способу їх життя.

Також суд враховує й те, що обвинувачений взагалі не відшкодував завдану моральну шкоду потерпілим.

Тому, з урахуванням обсягу страждань (душевних, психічних), яких потерпілі зазнали, характеру немайнових втрат, ступеня тяжкості змін в життєвих стосунках та звичному життєвому укладі, пов`язаних зі смертю сина, з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд вважає, що підлягає відшкодуванню на користь потерпілої ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_6 моральна шкода в розмірі по 1 000 000 грн. кожному і вважає, що визначений розмір відшкодування є достатньою справедливою сатисфакцією.

При цьому, суд враховує висновок ВП Верховного Суду від 16 грудня 2020 року № 752/17832/14-ц (14-538цс19), що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

На переконання суду саме такий розмір моральної шкоди, з урахування глибини страждань, а також того, що негативні наслідки вчиненого обвинуваченим злочину мають незворотній характер, не може вважатися завищеним або надмірним.

При вирішенні цивільного позову суд приймає до уваги положення Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 29 листопада 1985 року) щодо необхідності дотримання балансу між правами підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, з одного боку, та інтересами жертви, - з іншого.

Вирішення питання про запобіжний захід

У даному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжувався судом.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 необхідно залишити у виді тримання під вартою.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Вирішення питання про долю речових доказів та арештованого майна

Суд вирішує долю речових доказів відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Речові докази по справі:

- змиви з правої та лівої руки, змиви з правого та лівого передпліччя, змив з обличчя та змиви з-за правого та лівого вуха підозрюваного ОСОБА_3 з первинним пакування поміщені до поліетиленового пакету скріпленого пояснювальною біркою; змиви з правої та лівої руки трупа ОСОБА_12 з первинним пакуванням поміщені до поліетиленового пакету скріпленого пояснювальною біркою; змив з газопровідної труби з первинним пакуванням поміщений до поліетиленового пакету скріпленого пояснювальною біркою; тампон-зонд зі змивом з файлу в мангалі поміщений до паперового конверту; тампон-зонд зі змивом з підлоги поміщений до паперового конверту; зразок крові підозрюваного ОСОБА_3 поміщений до паперового конверту; зразок крові трупа ОСОБА_12 поміщений до паперового конверту; змив з магазину АК-74 поміщений до паперового конверту; змив з руків`я автомата АК-74 поміщений до паперового конверту; змив зі спускового крючка АК-74 поміщений до паперового конверту; нігтьові зрізи з правої та лівої руки ОСОБА_3 поміщені до паперового конверту; осади з об`єктів № 1; 2 на фрагментах марлі, контроль марлі поміщені до паперового конверту, які знаходяться в камері схову речових доказів Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровської області (квитанція № 004745) – знищити;

- футболку чорного кольору зі слідами РБК поміщену до спецпакету WAR 1594256; капці поміщені до спецпакету SUD 3081629; пару кросівок зі слідами РБК поміщені до спецпакету QYH 0219639; труси зі слідами РБК поміщені до спецпакету WAR 1594258; мобільний телефон зі слідами РБК поміщений до спецпакету PSP 1027621; спортивні штани зі слідами РБК поміщені до спецпакету WAR 1594257, які знаходяться в камері схову речових доказів Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровської області (квитанція № 004745) – повернути потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , а у випадку відмови їх отримувати - знищити;

- кофту та штани ОСОБА_3 з первинним пакування поміщені до поліетиленового пакету скріпленого пояснювальною біркою, які знаходяться в камері схову речових доказів Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровської області (квитанція № 004745) – повернути ОСОБА_3 , а у випадку відмови їх отримувати - знищити;

- мобільний телефон вилучений в ході огляду місця події, поміщений до спецпакету SUD 2089115, який знаходяться в камері схову речових доказів Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровської області (квитанція № 004745) – за відсутності власника - знищити;

- фрагмент однієї кулі патрону калібру 5,45 мм, що є складовою частиною боєприпаса та поміщений до поліетиленового пакету скріпленого пояснювальною біркою; три стріляні гільзи патронів калібру 5,45 мм, що є складовими частинами боєприпасів та поміщені до поліетиленового пакету скріпленого пояснювальною біркою; одинадцять стріляних гільз патронів калібру 5,45 мм, що є складовими частинами боєприпасів, поміщені до поліетиленового пакету скріпленого пояснювальною біркою; три гільзи та три кулі 5,45-мм проміжних патронів, експериментально стріляні з 5,45-мм автомату конструкції Калашникова (АК-74) № 4669638, 1986 року випуску, поміщені до паперового конверту; марлевий тампон, протягнутий через канал ствола, дві стріляні гільзи патронів калібру 5,45 мм, поміщені до паперового конверту з первинним пакуванням, поміщений до паперового конверту, які знаходяться в камері схову речових доказів Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровської області (квитанція № 002947) – знищити;

- автомат, що є вогнепальною зброєю калібру 5,45-мм, автоматом конструкції Калашникова (АК-74) № НОМЕР_2 , 1986 року випуску, промислового виробництва (Іжевський машинобудівний завод), приданий до стрільби, поміщений до поліетиленового пакету скріпленого пояснювальною біркою № 7526905; магазин до автомату, поміщений до поліетиленового пакету скріпленого пояснювальною біркою; чотири патрони калібру 5,45 мм, які є боєприпасами, поміщені до паперового конверту; одну кулю патрону калібру 5,45 мм, яка є складовою частиною боєприпаса, поміщена до поліетиленового пакету скріпленого пояснювальною біркою, які знаходяться в камері схову речових доказів Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровської області (квитанція № 002947) – передати військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд вирішує питання щодо арештованого майна.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.07.2024 на: два змиви рідини бурого кольору, поміщені до двох окремих паперових конвертів; один змив зроблений з магазину АЗ, поміщений до паперового конверту; магазин АЗ, поміщений до спецпакету SUD 2038563; шість патронів калібру 5,45 мм. поміщені до спецпакету SUD 2038562; мобільний «Блек Вейф», поміщений до спецпакету SUD 208915; 11 стріляних гільз калібру 5,45 мм., поміщено до спецпакету WAR 1210603; три стріляні гільзи калібру 5,45 мм, поміщені до спецпакету WAR 1210604; автомат АК № НОМЕР_2 , 1986 р.в., поміщений до поліетиленового пакету кінець, якого скріплено пластиковою пломбою № В711874 - скасувати.

Вирішення питання про процесуальні витрати

Також суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні судових експертиз, згідно довідок в загальній сумі 28 776 грн. 64 коп., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченню за ч. 1 ст. 115 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років.

Строк покарання рахувати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 залишити у виді тримання під вартою.

Зарахувати у строк відбування покарання час досудового тримання під вартою ОСОБА_3 по цьому провадженню з 21.06.2024 до дня проголошення вироку.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_6 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 у відшкодування моральної шкоди 1 000 000 (один мільйон) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди 1 000 000 (один мільйон) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави у відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта 28 776 (двадцять вісім тис. сімсот сімдесят шість) грн. 64 коп.

Речові докази по справі:

- змиви з правої та лівої руки, змиви з правого та лівого передпліччя, змив з обличчя та змиви з-за правого та лівого вуха підозрюваного ОСОБА_3 з первинним пакування поміщені до поліетиленового пакету скріпленого пояснювальною біркою; змиви з правої та лівої руки трупа ОСОБА_12 з первинним пакуванням поміщені до поліетиленового пакету скріпленого пояснювальною біркою; змив з газопровідної труби з первинним пакуванням поміщений до поліетиленового пакету скріпленого пояснювальною біркою; тампон-зонд зі змивом з файлу в мангалі поміщений до паперового конверту; тампон-зонд зі змивом з підлоги поміщений до паперового конверту; зразок крові підозрюваного ОСОБА_3 поміщений до паперового конверту; зразок крові трупа ОСОБА_12 поміщений до паперового конверту; змив з магазину АК-74 поміщений до паперового конверту; змив з руків`я автомата АК-74 поміщений до паперового конверту; змив зі спускового крючка АК-74 поміщений до паперового конверту; нігтьові зрізи з правої та лівої руки ОСОБА_3 поміщені до паперового конверту; осади з об`єктів № 1; 2 на фрагментах марлі, контроль марлі поміщені до паперового конверту, які знаходяться в камері схову речових доказів Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровської області (квитанція № 004745) – знищити;

- футболку чорного кольору зі слідами РБК поміщену до спецпакету WAR 1594256; капці поміщені до спецпакету SUD 3081629; пару кросівок зі слідами РБК поміщені до спецпакету QYH 0219639; труси зі слідами РБК поміщені до спецпакету WAR 1594258; мобільний телефон зі слідами РБК поміщений до спецпакету PSP 1027621; спортивні штани зі слідами РБК поміщені до спецпакету WAR 1594257, які знаходяться в камері схову речових доказів Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровської області (квитанція № 004745) – повернути потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , а у випадку відмови їх отримувати - знищити;

- кофту та штани ОСОБА_3 з первинним пакування поміщені до поліетиленового пакету скріпленого пояснювальною біркою, які знаходяться в камері схову речових доказів Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровської області (квитанція № 004745) – повернути ОСОБА_3 , а у випадку відмови їх отримувати - знищити;

- мобільний телефон вилучений в ході огляду місця події, поміщений до спецпакету SUD 2089115, який знаходяться в камері схову речових доказів Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровської області (квитанція № 004745) – за відсутності власника - знищити;

- фрагмент однієї кулі патрону калібру 5,45 мм, що є складовою частиною боєприпаса та поміщений до поліетиленового пакету скріпленого пояснювальною біркою; три стріляні гільзи патронів калібру 5,45 мм, що є складовими частинами боєприпасів та поміщені до поліетиленового пакету скріпленого пояснювальною біркою; одинадцять стріляних гільз патронів калібру 5,45 мм, що є складовими частинами боєприпасів, поміщені до поліетиленового пакету скріпленого пояснювальною біркою; три гільзи та три кулі 5,45-мм проміжних патронів, експериментально стріляні з 5,45-мм автомату конструкції Калашникова (АК-74) № 4669638, 1986 року випуску, поміщені до паперового конверту; марлевий тампон, протягнутий через канал ствола, дві стріляні гільзи патронів калібру 5,45 мм, поміщені до паперового конверту з первинним пакуванням, поміщений до паперового конверту, які знаходяться в камері схову речових доказів Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровської області (квитанція № 002947) – знищити;

- автомат, що є вогнепальною зброєю калібру 5,45-мм, автоматом конструкції Калашникова (АК-74) № НОМЕР_2 , 1986 року випуску, промислового виробництва (Іжевський машинобудівний завод), приданий до стрільби, поміщений до поліетиленового пакету скріпленого пояснювальною біркою № 7526905; магазин до автомату, поміщений до поліетиленового пакету скріпленого пояснювальною біркою; чотири патрони калібру 5,45 мм, які є боєприпасами, поміщені до паперового конверту; одну кулю патрону калібру 5,45 мм, яка є складовою частиною боєприпаса, поміщена до поліетиленового пакету скріпленого пояснювальною біркою, які знаходяться в камері схову речових доказів Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровської області (квитанція № 002947) – передати військовій частині НОМЕР_1 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.07.2024 на: два змиви рідини бурого кольору, поміщені до двох окремих паперових конвертів; один змив зроблений з магазину АЗ, поміщений до паперового конверту; магазин АЗ, поміщений до спецпакету SUD 2038563; шість патронів калібру 5,45 мм. поміщені до спецпакету SUD 2038562; мобільний «Блек Вейф», поміщений до спецпакету SUD 208915; 11 стріляних гільз калібру 5,45 мм., поміщено до спецпакету WAR 1210603; три стріляні гільзи калібру 5,45 мм, поміщені до спецпакету WAR 1210604; автомат АК № НОМЕР_2 , 1986 р.в., поміщений до поліетиленового пакету кінець, якого скріплено пластиковою пломбою № В711874 - скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Учасники кримінального провадження мають право отримати копію вироку у суді.

Суддя: ОСОБА_1