Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №200/8668/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року справа №200/8668/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року (повне судове рішення складено 05 грудня 2025 року) у справі № 200/8668/25 (суддя в І інстанції Логойда Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

В листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Управління) щодо здійснення з 01.09.2025 перерахунку її пенсії по втраті годувальника, призначеної відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2021 року, відповідно до п. 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй пенсії по втраті годувальника відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 № 1307 на підставі наявної у матеріалах пенсійної справи довідки про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження, починаючи з 01.09.2025, на найбільш вигідних умовах та з урахуванням фактично виплачених сум;

- визнати протиправними дії Управління щодо застосування з 01.03.2025 коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, до призначеної їй відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по втраті годувальника, та обмеження пенсії максимальним розміром, передбаченим ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 01.03.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок їй пенсії по втраті годувальника, починаючи з 20.03.2024, на підставі довідки про фактичний заробіток у зоні відчуження, у розмірі відшкодування фактичних збитків, без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії та без обмеження максимальним розміром, із урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024.

Позов обґрунтовувала тим, що перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії у зв`язку з втратою годувальника, що призначена їй відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З 01.03.2025 відповідач неправомірно:

- застосував до її пенсії коефіцієнти зменшення пенсії, що передбачені ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1;

- обмежив пенсію максимальним розміром, що передбачений ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Так, відповідач обчислював її пенсію без урахування рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024, що призвело до обмеження розміру пенсії максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

З 01.09.2025 відповідач неправомірно самостійно провів перерахунок її пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2021, в той час, як до такого перерахунку її пенсія обчислювалася виходячи з розміру 50 відсотків пенсії померлого годувальника, яка була призначена годувальнику (за його життя) виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, що зазначений в довідці про отриману ним заробітну плату за період роботи в зоні відчуження.

Вказані дії відповідача призвели до зменшення розміру її пенсії.

Вважаючи свої пенсійні права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.11.2025 поновлено пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо застосування з 01.03.2025 коефіцієнтів зменшення пенсії та обмеження пенсії максимальним розміром з 01.03.2025;

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 максимальним розміром.

Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.08.2025 № 051330000476 та від 27.08.2025 № 051330000476, прийняті щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язано Управління провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024 - без обмеження її розміру максимальним розміром, та виплатити їй її недоотриману частину.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 01.09.2025 провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» шляхом обчислення її із заробітку, одержаного померлим годувальником за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків (в тому числі з урахуванням довідки про заробітну плату від 31.01.2002 б/н за період роботи в зоні відчуження з грудня 1986 року по березень 1987 року), та виплатити їй її недоотриману частину.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду в частині задоволених вимог, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Головне управління не порушувало прав позивача на отримання пенсії, а тому суд безпідставно задовольнив позовні вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії.

З 01.03.2025 розмір пенсії позивача було обмежено десятьма розмірами прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виходячи з наступного.

Проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 (без обмеження пенсії десятьма розмірами прожиткового мінімуму) здійснюється за документами, наявними в електронній пенсійній справі на момент перерахунку, зокрема, довідок про заробітну плату в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

За результатами розгляду документів електронної пенсійної справи позивача встановлено, що у довідці про заробітну плату від 31.01.2002 б/н за роботу в зоні відчуження померлого годувальника ОСОБА_2 , виданої Дзержинським міським споживчим товариством Донецької області за період роботи з грудня 1986 року по березень 1987 року, зазначено тарифну ставку у подвійному розмірі та кратність за роботу в зоні І – 1. Кратність оплати праці з урахуванням 100% тарифної ставки та збереженого заробітку за місцем роботи по І зоні небезпеки складає – 4, що перевищує максимальну кратність по І зоні – 3. Крім того, сума премії за вказаний період не підтверджена діючим положенням про преміювання та наказом про внесення змін до нього.

У зв`язку з відсутністю документів в матеріалах електронних пенсійних справ, на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, нарахування та виплати премії, підстави застосування кратності по відповідній зоні небезпеки з урахуванням 100 % тарифної ставки згідно з вимогами законодавства, підстави для врахування зазначеної довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження при обчисленні пенсії відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відсутні.

Вважав, що пенсію позивача обчислено відповідно до вимог законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії у зв`язку з втратою годувальника, що призначена їй відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 23.09.2022.

При призначенні її пенсію було обчислено виходячи з розміру 50 відсотків пенсії померлого годувальника (особи з інвалідністю 2 групи безстроково, учасника ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС), яка годувальнику (за його життя) була призначена відповідно до ст. 54 цього ж Закону (пенсія по інвалідності) та розрахована виходячи із заробітної плати, одержаної ним за роботу в зоні відчуження у 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством, що відображена у відповідній довідці про отриману ним заробітну плату за період роботи в зоні відчуження (довідка про заробітну плату від 31.01.2002 б/н за роботу в зоні відчуження годувальника ОСОБА_2 за грудень 1986 року - березень 1987 року).

З 01.03.2025 (початок спірного періоду) пенсія позивача обчислювалася відповідачем без урахування рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024, що призвело до обмеження розміру пенсії максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та, відповідно, до її виплати в меншому розмірі.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами пенсійної справи позивача та визнаються відповідачем.

Так, щомісячний розмір пенсії позивача в період з березня 2024 року (після рішення Конституційного Суду України) по серпень 2025 року включно становив 23 610 грн.

Вказані обставини підтверджуються довідками про доходи позивача - пенсію за період з 01.01.2024 по 30.09.2025 і за період з 01.01.2022 по 31.10.2025 (довідка № «7300 0432 4493 6323», що сформована засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України 27.10.2025, № «6144 1613 4895 2134», що сформована засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України 13.11.2025).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.08.2025 № 051330000476 (рішення з датою розрахунку - 18.08.2025, на яке звернув увагу відповідач) проведено перерахунок пенсії позивача з 01.09.2025 шляхом обчислення розміру пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року (станом на 01.01.2021) відповідно до п. 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Підставами перерахунку зазначені: «макетна обробка, коригування заробітної плати».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.08.2025 № 051330000476 (рішення з датою розрахунку - 25.08.2025) проведено перерахунок пенсії позивача з 01.09.2025 шляхом обчислення розміру пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року (станом на 01.01.2021) відповідно до п. 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Підставою перерахунку зазначено: у зв`язку з уточненням даних в електронній пенсійній справі з 01.09.2025.

Внаслідок такого перерахунку розмір пенсії позивача з 01.09.2025 зменшився та становив 11 123,68 грн.

На звернення позивача щодо підстав такого зменшення (заява від 29.09.2025 № ВЕБ-05001-Ф-С-25-213586) відповідачем надана відповідь від 27.10.2025 № 46145-42116/О-02/8-0500/25, в якій повідомлено наступне: «...у зв`язку з відсутністю документів в матеріалах електронних пенсійних справ, на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, нарахування та виплати премії, підстави застосування кратності по відповідній зоні небезпеки з урахуванням 100 % тарифної ставки згідно вимог постанови №207-7, підстави для врахування довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження при обчисленні пенсії відповідно до частини 1 статті 54 Закону №796 відсутні. До надходження відсутніх документів, зазначених вище, на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх наявних в матеріалах електронної пенсійної справи документів розмір пенсії з 01.09.2025 Вам обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2021 року відповідно до пункту 9 Порядку №1210.».

Цим же листом позивача повідомлено, що вона має право надати до Головного управління довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження та первинні документи (за наявності) на підставі яких визначено складові довідки про заробітну плату: табелі обліку робочого часу за відповідний період перебування в зоні відчуження; особовий рахунок або інші облікові документи за період роботи у зоні відчуження; платіжні або розрахунково-платіжні відомості, які підтверджують фактичні суми нарахувань; відомості щодо тарифної ставки у зазначений період; документи, що підтверджують застосування кратності оплати праці (внутрішні накази або розпорядження, які визначали: конкретних працівників або категорії працівників, які підпадали під підвищену кратність; терміни дії цієї кратності; порядок нарахування тощо); положення про преміювання, чинне на підприємстві у 1987 році; накази, зміни або додатки, які підтверджують внесення змін до положення про преміювання працівників, залучених до робіт у зоні відчуження.

Отже, з 01.09.2025 розмір пенсії позивача відповідачем був визначений виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати у зв`язку з тим, що в електронній пенсійній справі позивача наявна довідка про заробітну плату померлого годувальника за період роботи в зоні відчуження, яка, на думку відповідача, оформлена не належним чином, а належна довідка в електронній пенсійній справі позивача відсутня.

На думку позивача, її паперова пенсійна справа залишилася на тимчасово окупованій території.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.11.2025 № 44951/03-16 скаргу позивача від 09.10.2025 (зареєстрована 09.10.2025 за №44399/О-0500-25) залишено без задоволення, а рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 у справі № 051330000476 - без змін.

Рішення мотивовано тим, що за результатами розгляду документів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, що у довідці про заробітну плату від 31.01.2002 б/н за роботу в зоні відчуження померлого годувальника ОСОБА_2 , виданої Дзержинським міським споживчим товариством Донецької області за період роботи з грудня 1986 року по березень 1987 року, зазначено тарифну ставку у подвійному розмірі та кратність за роботу в зоні І – 1. Кратність оплати праці з урахуванням 100% тарифної ставки та збереженого заробітку за місцем роботи по І зоні небезпеки складає – 4, що перевищує максимальну кратність по І зоні – 3. Крім того, сума премії за вказаний період не підтверджена діючим положенням про преміювання та наказом про внесення змін до нього.

Судом також встановлено, що коефіцієнти зменшення пенсії, що передбачені ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, відповідач до пенсії позивача не застосовував.

При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено розд. VIII Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон від 28 лютого 1991 року № 796-XII; ст.ст. 48 – 622).

Згідно з ч. 1 ст. 49 вказаного Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Після 1 січня 2015 року додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії 4, не встановлюється.

Відповідно до ст. 54 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначається державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1, та у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 1 ст. 54 цього Закону визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків (п. 1 Порядку).

Пунктом 9 цього Порядку визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв`язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою (наведено формулу з урахуванням заробітної плати за роботу в зоні відчуження).

Цим же пунктом Порядку визначено, що у разі коли особа з інвалідністю із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, стосовно яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа, виявили бажання обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, такі пенсії обчислюються у порядку, передбаченому цим пунктом, з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс), що визначається за формулою (наведено формулу).

Пенсії, що обчислені із заробітної плати (доходу), яка визначалася виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до абзаців тринадцятого - п`ятнадцятого цього пункту, перераховуються у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Відповідно до п. 11 зазначеного Порядку розмір пенсії, призначеної відповідно до цього Порядку, не може бути меншим за розміри, визначені частиною третьою статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Мінімальний розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника для непрацездатних членів сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, становить:

на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника;

на двох і більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами.

Отже, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за бажанням осіб признаються шляхом обчислення:

1) виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, або

2) виходячи із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

З матеріалів справи вбачається, що пенсія по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» померлим годувальником (за його життя) за його бажанням була обчислена за правилом № 1 - виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Призначення пенсії відбулося за документами, що є у пенсійній справі годувальника, та відповідали вимогам законодавства, що діяло на час призначення цього виду пенсії.

В аналогічному порядку після смерті годувальника позивачу, за її бажанням, була призначена пенсія у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в протоколах про призначення пенсії відмітка «Основний розмір пенсії від середнього заробітку»).

За таких обставин з урахуванням вимог законодавства орган Пенсійного фонду України не мав права самостійно, без отримання бажання пенсіонера, змінювати порядок обчислення пенсії позивачу. Тим більше, що застосування обраного відповідачем способу обчислення пенсії призвело до суттєвого зменшення розміру пенсії позивача.

Такі рішення органу Пенсійного фонду України порушили пенсійні права позивача.

Посилання відповідача на відсутність в матеріалах електронної пенсійної справи позивача певних документів, та необхідність надання таких документів позивачем є неприйнятними, оскільки законодавством не передбачено обов`язку особи, яка отримує пенсію у разі втрати годувальника, ще раз надавати документи, що колись подавалися до органу Пенсійного фонду України годувальником та мають бути наявні як в його паперовій пенсійній справі, так і в паперовій справі особи, яка отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Непереведення таких документів з паперової пенсійної справи в електронну, що належить до повноважень органу Пенсійного фонду України, не має негативно впливати на пенсію пенсіонера.

Посилання відповідача на недоліки (на його думку) заповнення довідки про заробітну плату від 31.01.2002 б/н за роботу в зоні відчуження померлого годувальника, є також неприйнятними, оскільки відповідачем не враховано те, що можливе порушення роботодавцем годувальника (підприємством, де він працював) порядку заповнення такої довідки не може бути підставою для позбавлення особи права на належний розмір пенсії. Крім того, це не завадило органу Пенсійного фонду України призначити та протягом тривалого часу обчислювати на підставі такої довідки пенсію годувальнику (за його життя), а в подальшому – і позивачу (пенсію у зв`язку з втратою годувальника).

До того ж, орган Пенсійного фонду України не наділений повноваженнями перевіряти чи змінювати зміст довідки, що видана підприємством, або оцінювати правильність проведених у ній розрахунків. І жодна норма законодавства не передбачає можливості Пенсійного фонду відмовити у врахуванні довідки на тій підставі, що, на його думку, зміст довідки «не підтверджено положенням про преміювання» чи «завищено кратність». Перевірка достовірності таких даних можлива лише за зверненням органу Пенсійного фонду України до підприємства, яке видало довідку, з проханням надати підтвердження або уточнення. Самовільне неврахування відомостей, зазначених у довідці, є перевищенням повноважень та порушенням вимог ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, позиція відповідача щодо довідки виглядає непослідовною, суперечить принципам правової визначеності та стабільності правовідносин, що закріплені у рішеннях Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини.

З огляду на наведене порушені права позивача в цій частині підлягають захисту шляхом задоволення позову шляхом, який гарантував би повне їх відновлення (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Щодо обмеження пенсії максимальним розміром

З 01.10.2011 набрав чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (Закон від 08.07.2011 № 3668-VI), статтею 2 якого зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також положеннями, якими ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в новій редакції, ввів положення про обмеження пенсії максимальним розміром.

Так, згідно зі ст. 2, першим реченням ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (з урахуванням таких змін) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Однак 20.03.2024 Конституційний Суд України ухвалив рішення від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 (у справі № 3-123/2023(229/23), яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 визначено, що припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 № 2-р(II)/2024, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (Закону від 08.07.2011 № 3668-VI) зі змінами, що поширюють свою дію на цей спеціальний Закон, положень про обмеження пенсії максимальним розміром десять прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, не містять.

Виходячи з наведеного з вказаної дати органи Пенсійного фонду України зобов`язані нараховувати та виплачувати пенсії, що призначені на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без обмеження їх розміру максимальним розміром.

Вказані обставини та положення законодавства органом Пенсійного фонду України враховані не були, що призвело до того, що пенсію позивача протягом спірного періоду було незаконно обмежено максимальним розміром, чим порушене її право на належний розмір пенсії.

З огляду на наведене порушені права позивача підлягають захисту шляхом, який гарантував би їх повне відновлення та унеможливив би подальше звернення до суду (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Щодо застосування до пенсії позивача коефіцієнтів зменшення.

Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» відповідно до статті 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про статус народного депутата України”, “Про Національний банк України”, “Про Кабінет Міністрів України”, “Про дипломатичну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про судову експертизу”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України” (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Судом встановлено, що коефіцієнти зменшення пенсії, що передбачені ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, відповідач до пенсії позивача не застосовував.

З огляду на наведене правові підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків місцевого суду.

Позивачем рішення місцевого суду не оскаржено.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року у справі № 200/8668/25 – залишити без змін.

Повне судове рішення – 23 квітня 2026 року.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів І. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук