Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №200/2822/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року справа №200/2822/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Геращенка І.В., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі № 200/2822/25 (головуючий І інстанції Смагар С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач), звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просила

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України №42/д від 13 грудня 2024 року, прийняте у формі Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині не призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – цивільній дружині військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у період дій воєнного стану під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій, та повернення її документів на доопрацювання;

- зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” у зв`язку з загибеллю ОСОБА_2 , цивільного чоловіка – військовослужбовця та з яким вона проживала однією сім`єю, без реєстрації шлюбу.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року задоволено позовні вимоги, а саме суд:

Визнав протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України № 42/д від 13 грудня 2024 року, прийняте у формі Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині не призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – цивільній дружині військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у період дій воєнного стану під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій, та повернення її документів на доопрацювання.

Зобов`язав Міністерство оборони України (адреса: 03168, м. Київ-168, Повітрофлотський проспект, 6, ЄДРПОУ 00034022) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” у зв`язку з загибеллю ОСОБА_2 , цивільного чоловіка – військовослужбовця та з яким вона проживала однією сім`єю, без реєстрації шлюбу, з урахування висновків суду.

Стягнув з Міністерства оборони України (адреса: 03168, м. Київ-168, Повітрофлотський проспект, 6, ЄДРПОУ 00034022) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Відповідача, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити у задоволені вимог.

В обґрунтування скарги зазначено, зокрема, що помилкою суду першої інстанції є неправильне визначення норми права, яка підлягала застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі – Порядок № 975), днем виникнення права на отримання ОГД у разі загибелі військовослужбовця є дата його смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Військовослужбовець ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . Отже, саме на цю дату виникли правовідносини щодо призначення ОГД, і саме законодавство, чинне станом на 12.11.2022, підлягає застосуванню для визначення кола осіб, які мають право на таку допомогу.

Цей підхід є усталеним у практиці Верховного Суду, зокрема, у постанові від 29 червня 2022 року у справі № 640/6477/19, у якому зазначив, що коло осіб, які мають право на ОГД, визначається законодавством, чинним станом на дату, що зазначена у свідоцтві про смерть. Аналогічна позиція висловлена і в інших рішеннях, які підкреслюють, що право на допомогу та її розмір визначаються саме на момент виникнення такого права.

Станом на 12 листопада 2022 року редакція статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі – Закон № 2011-XII) встановлювала вичерпний перелік осіб, які мали право на призначення та отримання ОГД. До них належали: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Суд, задовольняючи позов, фактично проігнорував зазначену вимогу.

Позивач посилалася на зміни, внесені до Закону № 2011-XII Законом № 3515-IX від 09.12.2023, які розширили коло отримувачів, включивши до нього жінок (чоловіків), що проживали з військовослужбовцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Однак цей закон набрав чинності значно пізніше дати загибелі ОСОБА_2 і не має зворотної дії в часі.

Позивач не належить до жодної з категорій осіб, які мали право на ОГД станом на 12.11.2022

Позивач та загиблий військовослужбовець не перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується самою позивачем.

Рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 03.02.2023 у справі № 933/406/22, яким встановлено факт проживання Позивача та ОСОБА_2 однією сім`єю, не створює для позивача статусу "дружини" у розумінні статті 16-1 Закону № 2011-XII. Таке судове рішення має значення для інших правовідносин (наприклад, спадкових, як для особи четвертої черги спадкування за законом), але воно не може підміняти собою свідоцтво про шлюб та розширювати вичерпний перелік осіб, встановлений спеціальним законом для призначення ОГД.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

ОСОБА_1 у свої поясненнях стверджувала, що вона проживала разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 як чоловік та дружина, без реєстрації шлюбу в с. Громова Балка Олександрівського району Донецької області з 1998 року до його смерті. Від сумісного проживання в них ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син ОСОБА_3 . 24 лютого 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, життя родини кардинально змінилося.

12.04.2022 ОСОБА_2 був мобілізований до лав Збройних Сил України та зарахований до особового складу військової частини НОМЕР_3 , де він проходив службу на посаді водія-механіка евакуаційного відділення взводу забезпечення 2-го механізованого батальйону.

12 листопада 2022 року, під час виконання бойового завдання в ході активних бойових дій поблизу населеного пункту Кліщіївка Донецької області, ОСОБА_2 загинув, захищаючи територіальну цілісність та суверенітет України.

22 листопада 2022 року Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) було здійснено відповідний актовий запис про смерть за номером 117, що офіційно підтверджує факт смерті ОСОБА_2 .

З метою вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чоловіка, військовослужбовця ОСОБА_2 , позивач звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою про призначення допомоги. До заяви було надано, окрім документів передбачених дійсним Порядком, рішення Олександрівського районного суду у цивільній справі № 933/406/22, про встановлення факту проживання однією сім`єю із військовослужбовцем як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу.

У грудні 2024 року позивач отримала Витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 42/л від 13 грудня 2024 року, згідно якого їй відмовлено в призначенні та виплати одноразової грошової допомоги. Натомість документи було повернуто на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, підтверджують, що позивач перебувала на утриманні свого загиблого чоловіка ОСОБА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 , що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Статтею 41 Закону №2232-ХІІ передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Закон №2011-XII (в редакції на дату загибелі військовослужбовця) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Частиною 1 статті 16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

За правилами частини 1 статті 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Частиною 3 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України..

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 по цей час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.

Згідно з частинами 6, 8, 9 статті 16-3 Закону №2011-XIІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Держава має забезпечити рівні та справедливі соціально-правові гарантії для усіх членів сімей військовослужбовців, що загинули (померли) через виконання ними обов`язків військової служби.

За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника), а тому виключення із кола осіб, які мають право на отримання допомоги, дитини військовослужбовця з підстав дати її народження не відповідає змісту і меті закону.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі – військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначається Порядком №975.

За приписами пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Згідно з підпунктом 1 пункту 4 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Як передбачено пунктом 10 Порядку №975, члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.

Аналіз правових норм Закону №2011-ХІІ та Порядку №975 свідчать про те, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Отже, одноразова грошова допомога виплачується: 1) членам сім`ї військовослужбовця; 2) якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Ці висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 у справі №560/17953/21.

Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, визначене статтею 16-1 Закону №2011-XII, а саме: члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (в редакції статті 16-1, чинній на дату смерті військовослужбовця) та батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого) (в редакції статті 16-1, чинній на момент звернення позивачки із заявою та прийняття спірного рішення відповідача).

Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги має, зокрема, один із подружжя, який не одружився вдруге.

Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є те, чи належить позивачка до членів сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, які відповідно до статті 16-1 Закону №2011-XII мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Повертаючись до предмета спору цієї справи, а саме протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, необхідно зауважити, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оспорюване рішення відповідача мотивовано саме відсутністю доказів на підтвердження статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.

Згідно з ч. 1-4 Сімейного кодексу України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Частинами 1,2 ст. 21 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Для виникнення права на отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, особа, яка вважає себе членом сім`ї такого військовослужбовця, повинна довести факт проживання з загиблим, наявність у такої особи і загиблого спільного побуду та взаємних прав і обов`язків.

Такий самий підхід викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2019.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 у справі №560/17953/21, застосовуючи положення статей 1, 3 Сімейного кодексу України, зазначила, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки та відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі №287/167/18-ц (провадження №14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №290/289/22-ц (провадження №61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належить встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що статус позивача, як члена сім`ї – дружини загиблого військовослужбовця встановлений рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 03.02.2023 року по цивільній справі № 933/406/22, відповідно до якого встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період часу з 1998 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 (день загибелі ОСОБА_2 ). Рішення набрало законної сили 07.03.2023 відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень.

Таким чином, цим рішенням суду підтверджується факт того, що ОСОБА_2 спільно проживав, був пов`язаний спільним побутом, мав взаємні права та обов`язки з позивачкою, тобто вони на день його загибелі фактично були подружжям, що дає право позивачці на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини першої статті 16-1 Закону №2011-XII.

Наведене узгоджується з правовими висновками, сформульованими Верховним Судом у постанові від 06.04.2022 у справі №826/9171/16.

У подальшому законодавець Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги” від 09.12.2023 №3515-IX виклав статтю 16-1 Закону №2011-XII у редакції, в якій відповідно до пункту 4 цієї статті передбачив, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачка звернулась до відповідача із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її чоловіка як дружина загиблого, однак підставою для повернення документів на доопрацювання відповідач визначає відсутність документів на підтвердження її знаходження на утриманні позивача. Разом з тим, положення частини 1 статті 16-1 Закону №2011-XII передбачають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, зокрема і одного із подружжя, який не одружився вдруге та, як зазначалось раніше, факт того, що позивачка є одним із подружжя встановлено судом.

Ураховуючи, що судом цивільної юрисдикції у справі №933/406/22 встановлено, що ОСОБА_2 та позивачка у справі фактично були подружжям, колегія суддів дійшла висновку, що підхід Міністерства оборони України щодо повернення позивачці документів, які містили наведене рішення суду, на доопрацювання з метою надання документів, яким встановлено факт перебування на утриманні загиблого та посилання на відсутність факту реєстрації, що обумовило повернення документів, поданих позивачкою для призначення одноразової грошової допомоги, є необґрунтованим.

Крім того суд звертає увагу, що законодавець розширив перелік осіб які мають право на тримання вказаної допомоги та визнав право особи яка проживала однією сім`єю з загиблою особою але не перебували у шлюбі між собою на отримання одноразової грошової допомоги, тому з урахуванням ч.2 ст. 21 Сімейного кодексу України на переконання суду такі особи не можуть бути позбавлені цього права.

З огляду на встановлені судами обставини у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про протиправність оскаржуваного рішення Міністерства оборони України в частині повернення документів на доопрацювання з метою надання документів, якими встановлено факт перебування на утриманні загиблого відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, що дають право на отримання одноразової грошової допомоги та наявність підстав для зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивачки про виплату одноразової грошової допомоги та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки суду.

Таким чином, висновки суду першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позову.

Наведене узгоджується з правовими висновками, сформульованими Верховним Судом у постанові від 05 лютого 2025 року у справі №120/17960/23.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі № 200/2822/25 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі № 200/2822/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 23 квітня 2026 року.

Головуючий суддя Е.Г. Казначеєв

Судді І.В. Геращенко

І.В. Сіваченко